Want to make creations as awesome as this one?

More creations to inspire you

Transcript

Інтерактивні вправи

Цитати про людей ♂♀► Чужа душа — то, кажуть, темний ліс. А я кажу: не кожна, ой не кожна! Чужа душа — то тихе море сліз. Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна. ► Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом. ► Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі. ► І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей. ► Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем. ► Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію. ► Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими! ► Будні роблять людей буденними. ► А як пильніше глянуть навкруги — все хтось комусь на світі вороги. ► Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла► Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати. ► У кожного своя пустеля і свої міражі. ► Проблеми ж – як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані – то вже навік. ► І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт… ► Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати. ► А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися. ► Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас. ► Страшні слова, коли вони мовчать. ► Все наше життя, це чекання найгіршого і надія на краще. ► Біда сьогодні буть домовичками, у інтер'єрах казка не живе. ► Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там ► Епоха несприятлива — ламає іще в колисці геніям хребти. ► Єдине, що від нас іще залежить, — Принаймні вік прожити як належить ► Життя — це оббирання з реп'яхів, що пазурами уп'ялися в душу ► Життя як вірш без пунктуації, а смерть поставить крапку і тире. ► І все на світі треба пережити. І кожен фініш — це, по суті, старт. І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт ► Не час минає, а минаєм ми. ► Що є життя? Це — проминання тіней.Цитати про політику та Україну ► Держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава… ► Настала якась собача старість ідей. Ніхто нічого не хоче. Ніхто ні за що не бореться. Тільки наші політики за владу над нами. ► А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни. ► Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер. ► У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас це – фактор відчуження. ► Ми ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо що передати. ► Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути. ► …чому канадський прем'єр-міністр може проїхати до парламенту на ковзанах по замерзлій річці через всю Оттаву, а у нас людей розкидають мало не в кювети, коли їде якесь цабе. ► Люди вимагають правди – їм сервірують брехню. ► Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії. ► Поки що я можу з жахом сказати: докотили Україну до прірви і поки не з'явиться ота цивільна відвага в людях, доти вона так і буде ця Україна — декоративна. Незалежність ворушить «вусами уві сні». ► Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, – інформація була нашою здобиччю. Тепер ми – здобич інформації. ► Глобалізація глобалізує всі проблеми, і ні одної не зменшить. Зменшиться тільки роль держав, деякі скотяться по цьому глобусу, як сльоза. ► У кожної нації свої хвороби. У Росії — невиліковна. ► Політичної біжутерії не ношу! (Цими словами поетеса відмовилася від звання Героя України)

Цікаві факти

«Я ВИБРАЛА ДОЛЮ СОБІ САМА...»

Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток. Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим досьогодні твором — романом у віршах «Маруся Чурай», за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. Перу поетеси належать також збірка поезій «Сад нетанучих скульптур» (1987) та збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Живе та працює Ліна Костенко в Києві.

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про «балетну школу» замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш. Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956р. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.

Легендарна Ліна Костенко читає свої шедевральні вірші

Ліна Костенко. Біографія