Психологічні аспекти педагогічної діяльності

Засідання школи перспективного педагогічного досвіду

Навчально-методичний центр професійно-технічної освітиу Донецькій області

Керівник: Ольга Курочка, викладачка Слов'янського БРЦПО ім. П.Ф. Кривоноса.

"Психолого-педагогічні аспекти сучасного уроку"

Психологічні аспекти педагогічної діяльності в умовах повсякденної травматизації: психологічна допомога та самодопомога

Список використаних джерел

Висновки

Вправи на саморегуляцію та відновлення емоційного балансу

Стратегії протидії та підтримки при тривалій травматизації

Стрес як наслідок тривалої травматизації

Вплив стресу на навчання та когнітивні функції

Психологічні аспекти освітньої діяльності

• Психологічні аспекти педагогічної діяльності в компетентнісній парадигмі освіти передбачають різноманітність, гнучкі вимоги для кожного, врахування індивідуального темпу навчання, відкритість освітнього простору для вирішення змістових і методичних завдань.

• Психологічні аспекти освітньої діяльності можна проаналізувати, використовуючи сучасні психологічні підходи до процесу навчання, до психології навчальної діяльності та особистості учня, до психології особистості викладача як носія цінностей та технологій педагогічного процесу.

Психологічні аспекти освітньої діяльності

1. Врахування індивідуальних потреб здобувача освіти. Учні мають різні стилі навчання, схильності та темпи роботи. Доцільно використовувати психологічні інструменти для ідентифікації індивідуальних потреб кожного учня та адаптації освітніх методик та технологій навчання, щоб вони краще відповідали цим потребам.
2. Мотивація та залученість. Використання імітаційного навчання або системи формувального оцінювання може стимулювати учнів до досягнення кращих результатів та зусиль у навчанні.
3. Соціальна взаємодія. Не можна переоцінити психологічні фактори у розвитку соціальних навичок та взаємодії між учнями.
4. Підтримка емоційного благополуччя. Навчальний процес може бути стресовим для деяких учнів, особливо під час використання новітніх технологій. Отже, застосування психологічних методів допомагатиме виявити та впоратися з емоційними труднощами, які можуть виникнути під час навчання.

Психологічні аспекти освітньої діяльності

Найкращий спосіб управління стресом полягає не у боротьбі з ним і не в спробах його уникнути, а в тому, щоб переосмислити та прийняти його (Келли Макгонигал)

Вплив стресу на навчання та когнітивні функції

• Стрес впливає на такі важливі для навчання ключові складові, як пам'ять, засвоєння інформації, концентрація. На тлі емоційного напруження освоювати нове непросто — учням потрібна допомога в адаптації, подоланні негативних наслідків стресу.
• Вплив стресу багато в чому продиктований його тривалістю. Це є ключовим фактором. Хронічний стрес практично у всіх випадках має негативний ефект. Короткочасний стрес може виглядати і як позитивна, і як негативна подія.

Після виникнення стресу організм включає механізми, які допомагають захиститись від подальшої небезпеки. У таких умовах мозок засвоюватиме інформацію набагато ефективніше. Але важливо, щоб між стресовою ситуацією та вивченням нового матеріалу був невеликий інтервал — кілька хвилин

Стрес

Навчання

Стрес

Коли учень отримує нове завдання, виникає тривога. Але якщо він розбирається з умовами, знаходить способи виконання, опір стресу зростає, тривога проходить і зростає продуктивність. Але якщо завдання занадто велике чи складне, настає виснаження. Організм більше не може чинити опір стресові, а учень перестає бути продуктивним.

Вплив стресу на навчання та когнітивні функції

Вплив стресу на навчання та когнітивні функції

Під впливом тривалого стресу ми втрачаємо ефективність, здатність якісно засвоювати інформацію, і це позначається на здатності вчитися будь-чому. Тривалий вплив хронічного стресу насамперед позначається на концентрації. У стані хронічного стресу оперативна пам'ять зменшується. Їй не вистачає «потужності», щоб відсіяти фактори, що відволікають, тому учень навряд чи зможе сфокусуватися на занятті. Більше того, здатність переносити нову інформацію у довготривалу пам'ять (тобто запам'ятовувати) також погіршується. Як і здатність згадувати вивчене - "діставати" з довготривалої пам'яті.

Причиною стресів, особливо хронічних, є післядія психічної травми. Такі стреси мають назву посттравматичних і відстежуються інколи протягом кількох років після безпосереднього переживання травматичної події. Буває, що віддалені наслідки психічної травматизації, що відбулася у ранньому дитинстві, людина проносить із собою впродовж усього життя. Практично кожна з ситуацій: критична, кризова, екзистенційна та термінальна можуть стати для людини по-справжньому травматичними.

Стрес як наслідок тривалої травматизації

Якщо багато слабких негативних подразників накопичується, підсумовується, стаючи підґрунтям серйозної психічної травми. Так непомітно створюються внутрішні умови для виникнення психосоматичних захворювань, розвитку невротичних станів.

Вербальна (словесна) і невербальна (мімічна, пантомімічна, інтонаційна) інформація, що призводить до психічної травми, вважається патогенною, тобто загрозливою для психічного, фізичного і душевного здоров’я людини. Вона може уражати одноразово, діяти як удар і викликати гострий, тяжкий стрес із сильними, але порівняно нетривалими переживаннями, які з часом послаблюються, а може, й безслідно минають.

Стрес як наслідок тривалої травматизації

Психосоматичне захворювання

Невроз

Хронічний стрес

Стрес + стрес + стрес

Невроз – це хвороба, спричинена дією психотравмуючої інформації, засіб вирішення внутрішніх проблем людини. Удари долі, від яких можна зазнати нокауту, формують невротичні стани і спричиняють порушення нервової діяльності (Юнацкевич П.И., Кулганов В.А., 2000)

Стрес як наслідок тривалої травматизації

Невротичні стани, які людина собі “охоче” дозволяє, примушують її все частіше відчувати певні негативні психоемоційні стани, що, у свою чергу, стають стресорами для неї самої та її оточення. За визначенням лікаря-психіатра С.Ф. Аменкіна, невротична людина стає:

Стрес як наслідок тривалої травматизації

Є кілька способів зменшити вплив хронічного стресу, тобто розвантажити оперативну пам'ять, допомогти процесу запам'ятовування та згадування, а також навчити учня контролювати свої емоції та стан.

В цілому механізм адаптації до стресу має два блоки впливів:

• нейрокогнітивний аспект - виявляється у погіршенні пам'яті, ослабленні фокусу, втраті соціально-емоційних навичок.
• екзистенційний аспект — визначений розривом із внутрішньою мотивацією, втратою сенсу, певною загальмованістю адаптації глобального сенсу.

Стратегії протидії та підтримки при тривалій травматизації

Один із варіантів того, що варто зробити - це займатися діяльністю, яка приносить осмислене задоволення. Виникає вона із внутрішньої мотивації. Внутрішня мотивація – це енергія, драйвер для осмисленого навчання. Але якщо ми опиняємось у ситуації стресу, то значною мірою він впливає на внутрішню мотивацію, і ми можемо взагалі втрачати сенс у навчанні. Багато хто стикається з локальним вигорянням у процесі навчання. Існує глобальний та ситуативний зміст навчання. Якщо суперечності між ними немає, учні швидко та успішно адаптуються без змін внутрішнього стану. Якщо ж суперечність трапляється, тоді відчувається негативний стрес і запускаються механізми навмисної адаптації до ситуації. Якщо учень успішно впорається, то адаптація вплине на глобальний сенс: змінюються цінності, установки, погляди.

Стратегії протидії та підтримки при тривалій травматизації

1. Слід знизити ймовірність виникнення навіть позитивного стресу. Навіть з урахуванням того, що він міг би допомогти в навчанні. Нашарування позитивного стресу на хронічний може давати негативний ефект.
2. Слід відмовитися від більш стресових методик, наприклад, навчання від помилки.
3. Рекомендується знизити рівень автономності стосовно того, що був прийнятий раніше.
4. Переглядаємо динаміку ускладнення завдань, наростання складності робимо більш плавним.
5. Розвантажуємо оперативну пам'ять - знижуємо когнітивне навантаження, щоб повернути концентрацію.

Які стратегії допомагають адаптувати навчальний процес у період стресу?

6. Не даємо відкриті завдання новачкам без чітко сформульованої інструкції, додаємо референси, приклади до завдань. 7. Уникаємо розосередження уваги: фокусуємо учня на одному питанні чи джерелі – вся інформація в одному місці. 8. Забираємо те, без чого можна обійтися - наприклад, абстрактні історії. 9. Вчимо здобувачів освіти розвантажувати оперативну пам'ять самостійно, поза активним навчанням. 10. Рефлексуємо, відзначаємо особисті практики боротьби зі стресом.

Які стратегії допомагають адаптувати навчальний процес у період стресу?

11. Допомагаємо учням усвідомлювати, що у них стрес та пропонуємо стратегії роботи з ним. Наприклад, даємо учневі відчути, що він є частиною команди. 12. Надаємо варіанти підтримки, можливо, із залученням психолога. "Переїжджаємо" з оперативної пам'яті в довгострокову і назад. Варто робити більше циклів повторення, повертатися в завдання до пройденого матеріалу, щоб краще засвоювати знання. 13. Корисно інтегрувати дробову практику - розбивати великі завдання на низку маленьких. 14. Фокусуємось на соціально-емоційному факторі. Підтримуємо своїх учнів. Допоможуть позитивні рольові моделі, які послужать учням прикладом, та заняття з управління навчальним стресом. 15. Вибудовуємо комфортне освітнє середовище

Які стратегії допомагають адаптувати навчальний процес у період стресу?

На тлі стресу у учнів виражені дві великі потреби:

• приналежності до безпечного та підтримуючого середовища, і
• прояві особистої активності.

Ці потреби вносять корективи до освітнього процесу. Тому необхідно допомогти здобувачам освіти стати частиною освітнього безпечного та підтримуючого середовища, включатися до його спільного проектування, створювати горизонтальний освітній простір, який адаптується під запит учнів, створювати співтовариство. У цьому допомагають групові проекти, коучинг, тьюторство та одногрупники. Вчитися поодинці завжди складніше, ніж у безпечному та підтримуючому середовищі. Такий простір у навчанні дозволяє вільно висловлювати думки та власну позицію. Особисто я використовую імітаційні технології та елементи психологічного тренінгу на уроках.

Які стратегії допомагають адаптувати навчальний процес у період стресу?

Можна виділити дві функціональні стратегії, які поширюються за межі освітньої програми, до рівня всього суспільства:

• Соціальна стратегія: освітній заклад як острів утопії, підтримки. Кокон, який закриває учня та його підтримує. Це соціальні взаємодії між різними навчальними програмами, спільні заходи, конференції та все, що може створювати соціальне середовище. Соціальний простір, куди всі можуть зайти побалакати після навчання, у тому числі в онлайні – такі собі вечорниці.
• Агентуюча стратегія. Освітня організація постає як платформа для діяльності та прояву. Це простір дії, можливості впливати на те, що відбувається навколо себе в рамках навчання.

Які стратегії допомагають адаптувати навчальний процес у період стресу?

Щоб посилити агентність учнів, можна використовувати найпростіші методи, такі як «відкритий мікрофон». Тобто створити простір для того, щоб учні могли презентувати свої ідеї, розповідати про свої інтереси, порушувати важливі для них питання і таке інше. Агентність яскраво проявляється у навчальній діяльності, що імітує реальне життя. І навпаки — якщо передбачається, що учні мають відключатися від зовнішнього світу і фокусуватися тільки на освітньому процесі, це розвитку агентності не допомагає.. Ще варто враховувати, що агентності шкодить заданий навчальний маршрут. І тут є протиріччя. Чіткий маршрут знижує автономність учня, і не потрібно довго розмірковувати про те, як і куди рухатися. Це корисно для того, щоб знизити вплив стресу на когнітивні здібності. Але це одночасно заважає досягненню агентності. Тож у конкретній ситуації доведеться вибирати, що важливіше.

Які стратегії допомагають адаптувати навчальний процес у період стресу?

Стрес є важливою частиною життя кожної людини, він супроводжує освітній процес в звичайних умовах і надзвичайно посилюється в умовах воєнних дій.Існує три стратегії подолання стресу:

Вправи на саморегуляцію та відновлення емоційного балансу

Моніторинг впливу стресу на ваш психоемоційний стан

червона зона. Сильне психоемоційне виснаження. Варто звернутися до спеціаліста.

понад 35

від 29 до 34

від 20 до 29

маєте психоемоційне виснаження, знаходитеся у жовтогарячій зоні. На цьому етапі важливо звернутися до психолога. Можливий процес розвитку ПТСР

легке психоемоційне виснаження. Це жовта зона. Й вам варто розпочати відновлення вашого стану.

ви знаходитеся в “зеленій зоні”, психологічний стан є нормальним. Якщо бали близькі до 20, варто додати турботи про себе.

до 20

Що означає ваша сума балів?

Моніторинг впливу стресу на ваш психоемоційний стан

Найкраще лікування – профілактика. Тому пропоную деякі рекомендації, які можуть допомогти знизити вплив стресу та відновлюватися. Фундаментом вашої стресостійкості є спосіб життя. Ми свідомі того, що наразі кожен українець знаходиться у різній ситуації, яка по своєму є складною для вибудови правильного способу життя. Але чим більш несприятливі умови, тим більше людина потребує простих та дієвих способів для стресостійкості. Тому впорядкування способу життя є найбільш корисним для стійкості до впливу стресу.

Профілактика розвитку дистресу в умовах повсякденної психологічної травматизації

Чим важливо наповнити свій спосіб життя?

1. Займіть якомога зручніше положення. 2. По можливості закрийте очі або ж виберіть точку, на якій ви б могли зосередить свою увагу та активізувати уяву. 3. Спробуйте переміститися в місце, де знаходиться фортеця, яка оберігає вас від усіх небезпек. 4. Відчуйте усіма органами чуття це місце. 5. Що з вами відбувається, коли ви знаходитеся у своїй фортеці. Які у вас емоції? Наскільки вам безпечно у ній (від 0 до 10)?6. Якщо ви не відчуваєте безпеку у цій фортеці, спробуйте додати щось, що допоможе її відчути.7. Заміряйте знову відчуття безпеки, коли ви знаходитеся у цій фортеці (від 0 до 10). Коли ж відчуваєте достатньо безпеки, спробуйте відчути її у тілі. 8. Перенесіть вашу фортецю з уяви на аркуш паперу чи у ваш девайс. Намалюйте її в усіх можливих деталях.

Методика «Фортеця», можна застосовувати коли ви наповнені стресом, тривогою, страхом та не маєте можливості змінити ситуацію, щоб відновити спокій (для прикладу, перебуваєте у бомбосховищі). Цю техніку можна виконувати й з дітьми. Кроки техніки:

Техніки для подолання та зменшення впливу стресу.

Рекомендуємо використовувати дихальні техніки, наприклад “Квадратне дихання”. Процес виконання: Сісти зручно біля стіни, випрямити спину. Скласти перед собою руки та опустити на них голову точкою міжбрів’я. Дихати подихом квадрата: вдих на 4 с, затримка дихання на вдиху на 4 с, видих на 4 с, затримка дихання на видиху на 4 с. Дихати протягом 1-2 хв. Емоційний стан тісно пов’язаний з нашим мисленням та думками. Й у стресових ситуаціях ми часто маємо велику кількість думок, які приносять некорисні переживання.

Техніки для подолання та зменшення впливу стресу.

Кожного разу, як відчуваєте стрес та тривогу задавайте собі питання:

• “Про що я зараз думаю?”. Як тільки помітите думки, які викликають у вас стрес та тривогу, визначте їх: “У мене є думки, що…”. .
• Уявіть трамвай, і в уяві “посадіть” ці думки в нього.
• Трамвай під’їжджає до зупинки, але ви не сідаєте в нього, а кажете собі: “Це не мій трамвай” і спостерігаєте як він їде далі.
• Переключаєте свою увагу на щось корисне та важливе для вас “тут і тепер”.
• Якщо ви не будете переключати увагу на важливу та корисну діяльність, то її займуть знову ті думки, які ви посадили у

трамвай.

• Кожного разу, як думки повертаються, повторюйте

попередні кроки.

Техніки дистанціювання у часі, коли ви помічаєте, що у вас є велика кількість думок, які викликають страх, тривогу та наповнюють вас стресом.

Техніки для подолання та зменшення впливу стресу.

Напруга в тілі – один з наслідків стресу та тривоги. Мозок у стані стресу та тривоги посилає тілу сигнали, що вимагають постійної готовності відреаговувати на небезпеку. Це призводить до відчуття м’язової напруги, неможливості розслабитися.

• Техніка прогресивної м’язової релаксації спрямована на зниження фізичного напруження та розслаблення.
• ЇЇ основна суть: чергування “напруження/розслаблення” різних груп м’язів у певній послідовності.

Техніка прогресивної релаксації Джейкобсона

Техніки для подолання та зменшення впливу стресу.

• Яка «картинка» перед очима? Що я зараз бачу? У цьому випадку потрібно описати реальний візуальний образ. Якщо такого немає, закцентувати свою увагу на деталях, щоб відновити повноту картинки.
• Які емоції я зараз відчуваю?
• Які тілесні відчуття? Де вони в тілі? Як вони проявляються?
• Які думки зараз у мене в голові? Про що я думаю? Може бути, що думки важко побачити, це теж нормально.
• Що для мене зараз є корисним та важливим? Що корисного та важливого для себе я зараз можу зробити?

Техніка “5 елементів”, допомагає повернути себе в «тут і тепер», укріпити зв’язок з реальністю під час стресу, виринути з під впливу емоцій та переживань: Потрібно задати собі 5 послідовних груп питань й дати на них відповідь:

Техніки для подолання та зменшення впливу стресу.

Крок 1. Спостерігаємо. Проскануйте своє тіло з голови до ніг. Що і де ви відчуваєте? Позначте неприємні відчуття. Сконцентруйтеся на ньому. Спостерігайте за ним. Виявіть цікавість, наче вчений до цікавого відкриття.Крок 2. Дихаємо. Зробіть кілька глибоких видихів. Зауважте, як з кожним видихом ви повністю звільняєте легені. Слід дихати глибоко та повільно –це знижує напругу у тілі. Крок 3. Дозволяємо. Дозвольте своєму відчуттю бути там, де воно виникло. Дайте йому спокійно існувати, навіть якщо воно для вас є неприємним. Якщо ж ваш розум починає коментувати те, що відбувається, просто подякуйте і повертайтеся до спостереження. При використанні цієї техніки можливо два результати: або ваші почуття зміняться, або ні. Але це не має жодного значення, тому що її ціль – не змінити почуття, а прийняти їх, перестати боротися.

Техніка “Розширення”, її використовують, щоб прийняти емоції та почуття, які вас турбують. Часто боротьба заважає природному процесу згасання емоцій. Тому дуже важливо прийняти їх

Техніки для подолання та зменшення впливу стресу.

1. Проскануйте приміщення на наявність зеленого об’єкта.
2. Вимовте його уголос. Якщо не знаєте, як називається об’єкт? Дайте йому ім’я. Роздивіться уважно його властивості.
3. Знайдіть наступний зелений предмет та назвіть його. Перш ніж рухатись далі, порівняйте його з попереднім об’єктом. Цей темніший за іншого? Чим вони відрізняються?
4. Якщо у вас закінчилися об’єкти у приміщенні, вийдіть на вулицю.
5. Продовжуйте називати речі, доки не відчуєте себе спокійніше.

Техніка для заспокоєння: “Я шпигую за усім зеленим”

Техніки для подолання та зменшення впливу стресу.

1. Піднесіть долоні до теплої води, відчуйте її температуру та зосередьтеся на відчуттях у долонях. Які вони?
2. Уявіть, як ваші негативні, сумні чи тривожні думки пливуть у трубопровід разом з водою.
3. Переключіть на холодну воду. Відчуйте, що змінилося? Які відчуття?
4. Поверніться до теплої води. Що змінилося? Які відчуття?
5. Повторюйте допоки не відчуєте спокій.

Техніка для заспокоєння “Злити негативні думки у трубопровід”

Техніки для подолання та зменшення впливу стресу.

1. Сядьте зручно, ноги поставте на підлогу, обіпріться спиною об спинку стільця. Долоні перехрестіть на грудях так, щоб ви могли кінчиками пальців стукати по плечах, великі пальці рук зачепіть один за один. Ваші долоні утворюють ніби метелика на ваших грудях.
2. Згадайте за останні 24 години якусь подію, яка у вас викликала НЕВЕЛИКЕ роздратування, дискомфорт силою за шкалою від 0 до 10 НЕ БІЛЬШЕ 3 балів.
3. Зупиніться та зверніть увагу на думки. Що спадає на думку?

Перше, що приходить, це може бути і не пов'язане з вашою подією. 4. Тепер починаємо постукувати, звертаючи увагу на те, що з вами відбувається – 1 хвилину. 5. Перерва, глибокий вдих. Прислухайтеся до себе, що вам спадає на думку: думки, картинки 6. Знову продовжуємо постукувати приблизно 1 хвилину.

Техніка білатеральної стимуляції "Метелик"Білатеральна стимуляція - це почергова стимуляція правої та лівої півкулі головного мозку за рахунок: швидких рухів очей вліво-вправо, дотиків по черзі до правої та лівої руки (або ноги), подачі звуку через навушники по черзі у лівому та правому вусі тощо.

Техніки для подолання та зменшення впливу стресу

Стрес - це захисна реакція організму на будь-який досить сильний зовнішній вплив. Стрес зовсім не обов'язково супроводжується нервовою напругою. Рівень резистивності може підвищити зміну зовнішніх умов. Стрес може бути як негативним так і позитивним. Головне, що з впливу будь-якого стресора запускається той самий механізм. Тобто закономірності розвитку будь-якого виду стресу однакові. Необхідно враховувати і те, що будь-який стрес навантажує організм. Як будь-яке навантаження в малих дозах стрес не має значення, у розумних дозах може бути, навіть, корисним, у великих - шкідливий. Важливо, що людина завжди перебуває під впливом цілого комплексу стресорів. Тому, якщо вплив кожного стресора і невеликий, у сумі може призвести до стану дистресу. Різкому зниженню працездатності та резистентності. Бажано рівень стресу учня контролювати, створювати комфортне для навчання середовище. При правильному використанні стрес може бути досить ефективним педагогічним інструментом.

Висновки

1. Балл Г.О. Раціоналізм як світоглядний орієнтир психологічної науки // Психол. перспективи. – 2004. – Вип. 6. – С. 3–10.
2. Кочерга О., Васильєв О. Дитячі страхи, неврози, темперамент // Корекційна робота психолога: Зб. ст. – К.: Шкільний світ, 2002. – Вип. 3. – С. 22–23.
3. Ларіна Т.О. Аутоагресивна поведінка як адаптаційний механізм протидії соціальному оточенню // Проблеми заг. та пед. психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К., 2004. – Т. 6. – Вип. 3. – С. 191–195.
4. Носенко Е.Л., Коврига Н.В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. – К., 2003
5. Психологія життєвої кризи / За ред. Т.М. Титаренко. – К., 1998
6. Сиротюк А.Л. Кінезіологічні прийоми і стрес // Корекційна робота психолога: Зб. ст. – К.: Шкільний світ, 2002. – Вип.3. – С.59–61
7. Скрипник Д.В. Локус контролю в контексті здорового способу життя // Стратегія формування здорового способу життя. – К., 2000. – С. 188–192.
8. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. – К.: Либідь, 2003.
9. Титаренко Т.М. Кризове психологічне консультування. – К., 2004.
10. Титаренко Т.М. Специфіка настанов молоді на здоровий спосіб життя // Практ. психологія та соц. робота. – 2004. – № 6.

Список використаних джерел

Дякую за увагу!

kurochkao.v@gmail.com

Address

+380990671279