Августин Волошин

Біографія

Августин Волошин – президент Карпатської України

Проголошення Незалежності

17 березня – 150 років від дня народження А. Волошина, українського релігійного, культурного, політичного діяча, греко-католицького священника, прем'єр-міністра автономного уряду Карпатської України.

«Із гарячої любові до тебе, народе мій, бажаю, щоб ти чимскорше обновив свою церковну й народну єдність і щоб в будучности не дав себе розбивати чужими інтересами» А. Волошин

У книзі висвітлюється життєвий шлях і багатогранна діяльність Августина Волошина (1874–1945) – Героя України (2002), президента Карпатської України (1939), видатного культурного, громадсько-політичного і державного діяча, загальновизнаного лідера українського національно-культурного напряму в міжвоєнному Закарпатті. З його ім' ям пов’язують національне відродження закарпатських українців у першій половині ХХ ст. Книга розповідає про історичні умови формування світогляду, національно-культурної орієнтації та політичних поглядів Волошина, його церковно-релігійну, культурно-освітню, педагогічну і громадсько-політичну працю та діяльність на чолі автономного уряду Підкарпатської Русі – Карпатської України і внесок у розбудову Карпато-Української державності напередодні Другої світової війни. У ній ідеться про життя в еміграції і останні дні президента Карпатської України, закатованого 79 років тому в радянських в’язницях. Автори, використовуючи нові джерела й новітні історіографічні здобутки, наголошують на маловивчених та дискусійних питаннях, пов’язаних насамперед із політичною діяльністю Волошина та оцінкою Карпатської України як одного з етапів українського державотворення і феномена української історії. Розрахована на широке коло читачів, усіх, хто цікавиться історією України, роллю і місцем у ній політичних постатей.

Література за темою:

1. Августин Волошин як український державник, педагог і релігійний діяч. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження Героя України о. Августина Волошина і 65-річчю проголошення Карпатської України 16 березня 2004 року. - Київ : Прецедент, 2004. - 148 с. 2. Августин Волошин (1874-1945) // Клімов А. А. Україна. 101 видатна постать. - Харків : Ранок, 2009. - С. 25 3. Бірчак В. Полювання на президента / В. Бірчак // Локальна історія. - 2020. - № 7. - С. 62-65 4. Вегеш М. М. Августин Волошин - будівничий української державності за Карпатами / М. М. Вегеш. - Київ : Парламентське видавництво, 2021. - 472 с. 5. Волошин Августин // Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І. Ф. Кураса. - Київ : Вища школа, 2003. - С. 25-26 6. Гаврош О. Д. Олександр Гаврош про Григора Пинтю, Олександра Духновича, Івана Силу, Адальберта Ерделі, Августина Волошина / О. Д. Гаврош. - Київ : Грані-Т, 2011. - 128 с. 7. Даниленко О. В. Волошин Августин Іванович / О. В. Даниленко // Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності / за ред. А. П. Коцура. - Київ : Книги - ХХІ, 2007. - С. 96-99 8. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами // Петровський В. В. Історія України: неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / В. Петровський. - Харків : ВД "Школа", 2010. - С. 404-415 9. Руденко Р. Волошин Августин Іванович / Р. Руденко // Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів I-IV рівнів акредитації / за ред. М. І. Панова. Кн. 1. - Київ : Видавничий Дім "Ін Юре", 2002. - С. 319-321

17 березня 1874 р. у селі Келечин на Закарпатті народився Августин Волошин – політичний, культурний, релігійний діяч, президент Карпатської України. Походив із родини сільського священника. Закінчив гімназію в Ужгороді, навчався на теологічному факультеті в Будапешті (не завершив освіту через хворобу). В 1897-му був висвячений на священника, служив капеланом. Закінчив педагогічну школу в Будапешті. Професор (1900-1917) та директор (1917-1938) учительської семінарії в Ужгороді. Багато зробив для розвитку культури й освіти Закарпаття. Автор кількох десятків шкільних підручників, граматик, читанок, букварів. Очолював Педагогічне товариство Підкарпатської Руси, Підкарпатський банк, був організатором Учительської громади та почесним головою «Просвіти». Наприкінці 1919-го увійшов до складу Директорії Підкарпатської Руси, був засновником і керівником Народно-християнської партії (1922-1938), депутатом чехословацького парламенту. Був одружений з донькою викладача гімназії Іриною Петрик. Подружжя не мало дітей, тож опікувалося приватним сиротинцем, де виховувалося понад двадцять дітей. Дружина раптово померла від хвороби 13 березня 1936-го. «Наша програма ясна і чітка. Нікому не хочемо робити кривди, хочемо, щоб у нашій країні запанувала правда, право й справедливість! Хочемо, щоб перестала біологічна політика нищення всього, що є українське», – виголосив Августин Волошин на конгресі Першої Центральної Руської Народної Ради 4 вересня 1938-го. Восени 1938-го призначений прем’єр-міністром Карпатської України. 14 березня 1939-го проголосив незалежність Карпатської України, наступного дня на засіданні Сойму обраний президентом. Після угорської окупації емігрував у Прагу, зосередившись на науковій та педагогічній діяльності. Завідував кафедрою педагогіки Українського вільного університету. У травні 1945-го, звинувачений в антирадянській діяльності заарештований радянськими спецслужбами й вивезений до СРСР. Володимир Марчук, який відбував покарання за те, що здався в полон німцям, описував Августина Волошина як невисокого, повного чоловіка: «Він мав хворий шлунок і не міг їсти. Свою їжу віддавав мені. Я не знав жодної молитви, і Волошин вчив мене «Отче наш». Кожного дня розповідав про життя Ісуса Христа, також про себе – як він їздив до Риму, до Праги. Я дізнався, що Волошин зустрічався з Ріббентропом, Бандерою і Мельником». Знесилений, помер у тюремній лікарні Бутирської в’язниці у Москві 19 липня 1945-го. Згідно з заповітом, укладеним роком раніше, свій маєток та заощадження заповідав єпархіальним училищам, учительським семінаріям, сиротинцям Карпатської України. 15 березня 2002-го Августину Волошину присвоєно звання «Герой України» (посмертно) з врученням ордену Держави.

Пам'ятники Августину Волошину відкривалися:

• У 2004 р. в місті Ужгород;
• У 2006 р. в його рідному селі Келечин;
• У 2021 р. в Києві на Аскольдовій Могилі.

Меморіальні дошки встановлені:

• На фасаді будівлі юридичного факультету Ужгородського національного університету, де була учительська семінарія, в якій Августин Волошин працював професором, а потім директором;
• На будинку, де він жив і працював у місті Ужгород.
• у Мукачеві на початку вулиці Августина Волошина;
• у Хусті на будинку де у 1938 році жив Августин Волошин встановлено меморіальну дошку, на якій розташовано його заповіт 1944 року.

Вулиці названі на честь Августина Волошина існують у Києві, Дніпрі, Львові, Хмельницькому, Ужгороді, Івано-Франківську, Мукачеві, Сваляві, Хусті, Ходорові, Тячеві, Стрию, Буштино, Великому Березному, Кольчино, Королево, Славському, Чинадієвому, Шенборні, Павшиному, Новому Давидкові, Середньому Водяному, Великому Бичкові та у його рідному Келечині.Навчальні заклади:

• Міжгірський заклад загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів імені Августина Волошина;
• Хустська школа № 1 імені Августина Волошина;
• Карпатський університет імені Августина Волошина в Ужгороді.

Беатифікаційний процес :Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення о. Августина Волошина до лику блаженних.

Погруддя Августина Волошина - в Закарпатському краєзнавчому музеї;

15 березня 1939 р. влада української автономії у складі колишньої Чехословаччини зібралася у Хусті та проголосила повну незалежність Карпатської України. Було затверджено основні документи про незалежність та державний устрій, офіційну назву, гімн "Ще не вмерла Україна", державну мову, жовто-блакитний прапор і герб із червоним ведмедем. Першим і єдиним президентом став Августин Волошин, а столицею проголошено місто Хуст.