Вікторина до Дня пам'яті Героїв Крут

start ➛

Вікторина

До Дня Пам'яті Героїв Крут

Правда чи фейк?

Питання 1 із 10

29 січня 1918 року відбулася надзвичайно важлива подія в українській історії – Бій під Крутами.

ПРАВДА

ФЕЙК

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути (між Бахмачем та Ніжином).Бій, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

далі ➛

Z

Питання 2 із 10

Крутянці не мали військової підготовки та були погано озброєні.

ПРАВДА

ФЕЙК

Бійці Київської військової школи – майбутні кадрові офіцери мали бойовий досвід на полях Першої світової війни, але росіяни вдесятеро переважали чисельністю та мали бронепотяг і артилерію. В бою взяли участь чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи ім. Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня січових стрільців, 20 старшин. До курсантів, студентів і гімназистів приєдналися ще близько 80 добровольців із Вільного козацтва з Ніжина ( «Курінь смерті»). На озброєнні вони мали 16 кулеметів, саморобний бронепоїзд-гармату на залізничній платформі та гвинтівки.

Українські Герої-студенти призупинили ворожий наступ на Київ. Більшовицькі війська 4 дні після бою не мали змоги наступати.

далі ➛

Питання 3 із 10

52 українських Героїв були розстріляні або замордовані.

ПРАВДА

ФЕЙК

У полон до більшовиків під час бою потрапили 7 поранених студентів, які були відправлені до Харкова. Ще 27 студентів під час відступу у темряві потрапили до рук більшовиків. Розлючені великими втратами «червоні» катували і стратили студентів. Гімназист 7-го класу Григорій Пипський із Старосамбірщини перед розстрілом почав співати гімн «Ще не вмерла Україна», інші студенти його підтримали. Це свідчить про патріотизм, який тоді був у молоді. Адже це були студенти, гімназисти, які фактично з аудитрій потрапили на війну.

ДАЛІ ➛

Z

Питання 4 із 10

Після Битви під Крутами Україна стала незалежною.

ПРАВДА

ФЕЙК

Київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою «повстання на заводі Арсенал» у Києві. І головне – укласти Брест-Литовський мирний договір (9 лютого 1918 року) УНР з Четвертним союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія), за яким Україна ставала незалежною державою, суб’єктом міжнародного права. Росія зобов’язувалася визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Центральної Ради, укласти з нею мир, негайно вивести з української України формування червоної гвардії, припинити антиукраїнську пропаганду. Найголовніше – це означало міжнародне визнання Української держави й автоматично вказувало, що більшовики є окупантами території суверенної держави.

ДАЛІ ➛

Питання 5 із 10

Кожен, хто хотів захистити Україну, міг записатися добровольцем і вирушити до Крут.

ПРАВДА

ФЕЙК

У січні 1918 року більшовики швидко окупували частину України. Забиваючи населенню голову страшною пропагандою, росіяни просувалися в напрямку до Києва. І вже були за 120 км від столиці біля станції Крути. Війська УНР билися на інших напрямках, не вистачало часу й сил, щоб прикрити цей. Тому влада приймає єдине можливе в тих умовах рішення – звернутися по допомогу до добровольців. Першими відгукнулися київські студенти. Вони організували курінь Січових стрільців. Курінь налічував 116 осіб. Підготовка тривала 7 днів: їх навчили поводитися зі зброєю, дали ази ведення бою. 28 січня 1918 року добровольці вирушили до Крут.

ДАЛІ ➛

Z

Питання 6 із 10

Усього в бою під Крутами загинуло близько 600 осіб, залишилися живими одиниці.

ПРАВДА

ФЕЙК

Майже 400 воїнів повернулися живими, загинуло близько 200 крутянців. Матвій Данилюк – дожив до Незалежності. Його правнук загинув у 2014 році під Іловайськом. Юрій Вороний – став хірургом і в 1933 році – провів першу у світі операцію з пересадки нирки людині. Петро Олексієнко - став професійним фотографом, військовим реконструктором. Василь Уманець - був протоієреєм Української пра­вославної церкви в США. Були під Крутами й дві жінки: Клавдія Дубівна й Олена Мельничук – медсестри. Вони теж повернулися додому живими, емігрували. Насправді багато крутян зробили військову й не тільки кар’єру. Долі декого врешті склалися суперечливо. Багато хто дожив до поважного віку. Багато стали вимушеними емігрантами.

ДАЛІ ➛

Питання 7 із 10

Існує крутянська символіка.

ПРАВДА

ФЕЙК

Крутянською символікою є спеціальний символ, що являє собою червоно-чорний тризуб, одна половина якого схожа на літеру «К».

З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні.

У 1926 році на Галиччині постає "Курінь старших пластунів імені Бою під Крутами".ІІ Студентська конференція, що відбувалася 1931 року у Львові ухвалила «вважати роковини бою під Крутами українським всестудентським святом».Інтерес до Крутянської події посилився під час Другої світової війни, що було пов’язано із боротьбою ОУН та УПА за незалежність України. Майже у всіх навчальних і виховних програмах для бійців УПА обов’язковим для вивчення був пункт про героїзм молоді під Крутами.

ДАЛІ ➛

Питання 8 із 10

Про подвиг молоді під Крутами згадували у друкованих матеріалах українські письменники лише у еміграції.

ПРАВДА

ФЕЙК

ДАЛІ ➛

Аж до незалежності на теренах України про бій під Крутами замовчували або ж зображали як "буржуазно-націоналістичну контрреволюцію" . Але про подвиг молоді під Крутами завжди писали українці, що жили у вільному світі. У діаспорі з’являлись історичні праці, присвячені бою під Крутами, спогади очевидців і сучасників, його звеличували у своїх творах письменники, поети, митці: Є. Маланюк "Крути. Народини нового українця "(1941), С. Збаразький "Легенда Крут" (1949), "Крути у 40-річчя великого чину 29 січня 1918 - 29 січня 1958" (1958), В. Зарицький "Крутянська подія" (1972), Л. Лукасевич "Роздуми на схилі життя" (1982) та ін.

Питання 9 із 10

Картину українського художника Олександра Климка «Бій під Крутами» (1936) знищила більшовицька влада.

ПРАВДА

ФЕЙК

Більше 80 років полотно"Бій під Крутами" вважали знищеним, але воно вціліло і зберігалось десятиліттями у фондосховищах Львівської бібліотеки. Олександр Климко у 1936 році відтворив події 1918 року. На картині львівського художника показано бій між молодими українцями, які свідомо приймають смерть, і червоноармійцями.

ДАЛІ ➛

Питання 10 із 10

Героїв Крут на державному рівні в Україні почати вшановавувати у 1991 році.

ПРАВДА

ФЕЙК

В Україні відзначення бою під Крутами розпочалися лише напередодні проголошення її незалежності. У 1990 році невелика група патріотів встановила біля станції Крути дерев'яний хрест на власноруч насипаному кургані. Невдовзі цей хрест було знищено. І вже 29 січня 1991 року з ініціативи Народного руху України, Студентської спілки, інших національно-демократичних організацій в Крутах було встановлено новий березовий хрест та відбувся перший невеличкий громадський мітинг. З того часу до нього (а тепер уже і до Меморіалу Героям Крут) не заростає народна стежина.На державному рівні вшановувати пам'ять Героїв Крут почали в Україні лише 2004-го. За рік перед цим, у січні 2003-го президент Леонід Кучма підписав розпорядження «Про вшанування пам'яті Героїв Крут».

finish ➛

Крути ввійшли в історію України як символ національної честі. Всі, хто загинув у битві під Крутами назавжди залишаться в нашій пам'яті, як перші "кіборги" України. Вони полягли, щоб ми жили у вільній і незалежній Українській державі. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину та боронити її сьогодні.Вічна Слава Героям Крут!

з початку ↵

· неправильна відповідь · неправильна відповідь · неправильна відповідь · неправильна відповідь · неправильна відповідь ·

Спробувати ще раз

Ой, ні!Це фейк!

↵