Interactive image

«Грані обдарування Сомерсета Моема"

літературні варіації до 150-річчя від дня народження англійського письменника

Ві́льям Сомерсе́т Мо́ем ( 25 січні 1874, Париж - 16 грудня 1965, Сен-Жан-Кап-Ферра, біля Ніцци) — англійський дипломат та аналітик інтелідженс сервіс, більш відомий в світі як прозаїк, драматург і літературний критик. Як зазначав письменник, він не полюбляв книг, написаних барвистими і складними метафорами, і сам уникав писати в подібному стилі. Сомерсет Моем виступав проти літератури, зрозумілої лише самим аристократам і естетам. Саме цій принциповій простоті, яка робила його твори доступними не тільки витонченим знавцям, але і пересічним читачам, він і завдячує своєю великою популярністю. Водночас, письменник наголошував на постійному самовдосконаленні, яким він займався до глибокої старості, не спочиваючи на заслужених лаврах. Ще однією рисою його творчості був реалізм. Практично всі його твори містять автобіографічну складову: іноді приховану під іменем якогось персонажа, а часто і явну. Тож приємного перегляду, знайомства та відкриття Вільяма Сомерсета Моема. І, як завжди, всіх охочих взяти вподобану книгу додому з радістю чекаємо в Молодіжному Хабі на Алчевських.

Вільям Сомерсет Моем. Тягар пристрастей людських Це історія Філіпа Кері, невтомного шукача сенсу життя. Усе почалося ще зі шкільних років, а потім — навчання в Німеччині, Лондоні, Парижі, мрія стати художником, химерне сплетіння слів богемного поета Кроншоу… Довгі розмови про вічне стають ковтком живої води, даючи йому сили не припиняти пошуків себе та істини. Та що, як відповіді на запитання вже давно були відомі самому Філіпові? Доля чоловіка перевертається догори дриґом, він відкриває світ людських пристрастей. Проте цей вир згубних бажань і душевних мук стає неабияким тягарем…

Вільям Сомерсет Моем. Місяць і мідяки. На жалі бритви Роман англійського письменника Вільяма СомерсетаМоема, опублікований 1919 року. Герой роману Чарльз Стрікленд зрікається всього, що має, задля втілення мрії — стати художником. В основу роману лягло життя французького художника Поля Гогена. Події роману викладаються від імені молодого письменника, якого доля зводить із Чарльзом Стріклендом на різних етапах життя та становлення останнього як художника.

Вільям Сомерсет Моем. На жалі бритви Роман англійського письменника Вільяма СомерсетаМоема, опублікований у 1944 році. Роман оповідає життя американця ЛарріДеррела, який, повернувшись з Першої світової війни, починає пошуки сенсу буття людини. Пошуки заводять Ларрі до різноманітних місць земної кулі, дарують йому нові знайомства та зводять із колишніми друзями. Події в романі передаються через розповіді автора та друзів головного героя. Назва роману походить від його епіграфа, який являє собою переклад вірша Катха-упанішада: По жалу бритви пройти нелегко людині смертній, тож мудреці говорять: «Шлях до спасіння тяжкий...»

Чекаємо вас в Молодіжному Хабі Харківської обласної бібліотеки для дітей з понеділка по суботу з 10.00 до 16.00 за адресою: місто Харків, вулиця Алчевських, 43. До зустрічі!

Джеральд Келлі - Насмішник. Портрет С. Моема, 1911. Є багато портретів Сомерсета Моема, в тому числі і на Грехем Сезерленд у Тейт Галереї і декілька у галереї сера Джеральда Келлі. Портрет Сазерленда був включений у колекцію живопис століття - портретні шедеври 1900-2000 Національної портретної галереї.

Вільям Сомерсет Моем. Розмальо́вана вуа́ль, або Візерунко́вий по́крив В романі розповідається історія життя молодої дівчини Кітті Фейн, яка виросла в заможній родині, її батько державний адвокат, людина безхарактерна та м'яка, а мати меркантильна та авторитарна особа, яка цінує лише соціальний статус, владу та гроші. У Кітті є молодша сестра Доріс, обділена красою. Мати вирішує, що її дочка уже доросла та намагається її вдало видати заміж, Кітті починає відвідувати бали та різноманітні світські події, доступ на які організовує її мати. Проходить понад три роки, Кітті уже 25, але вона усе ніяк не вибере гідного кандидата. Тим часом її сестра уже почала ходити на бали та одразу ж заручилася з відомим лікарем, який отримав аристократичний титул. Під натиском матері,та щоб випередити сестру, Кітті виходить заміж за Волтера Фейна, який абсолютно неочікувано освідчився їй, і за інших обставин вона ніколи б не звернула на нього увагу. Через три місяці подружнього життя Кітті розуміє, що припустилась помилки, ніяких почуттів до чоловіка у неї немає, лише відраза та ненависть. Волтер безмежно закоханий у Кітті та робить усе, щоб їй догодити, хоча й розуміє, що крім вроди у неї нічого немає і її внутрішній світ порожній, а життєві цінності безглузді...

Вільям Сомерсет Моем. Лицедії Роман «Лицедії» — це історія життя талановитої лондонської акторки, яка непомітно для самої себе мало не стала на слизький шлях зради улюбленого мистецтва. Моем і в цьому романі виступає як майстер філігранного психологічного аналізу, як знавець життя англійських аристократичних та артистичних кіл, до яких належав сам і які з витонченим сарказмом викриває в кращих своїх творах.

Вільям Сомерсет Моем.Театр Головна героїня роману — Джулія Лемберт. Їй 46 років. Вона знаменита театральна акторка Англії, життя якої вдалося. Має сім'ю: успішний чоловік Майкл, власник і режисер театру «Сіддонс», де грає Джулія, дорослий освічений син Роджер. Вона купається в променях слави і має багатих шанувальників та шанувальниць. Свої почуття героїня виявляє здебільшого на сцені. Поступово особисте життя Джулії перестає її влаштовувати: чоловік Майкл закритий, стриманий, практичний, вона розлюбила його і почала зраджувати. Зійшлася з молодим бухгалтером Томасом Феннелом, молодшим від неї на 25 років. Джулія закохується і з головою занурюється в свої почуття. Вона обдаровує коханого, наближає його до своєї сім'ї, іноді забуваючи про пристойність. Поступово Джулія зауважує, що стосунки з Томом ударили по її репутації, про них пліткують у товаристві і, що найнеприємніше, переважно, через його марнославство. Джулія змушена подивитися правді у вічі. Вона зізнається собі, що Том її не кохає, пристрасть його залишилася в минулому, а Джулія була для нього насамперед лише перепусткою в світ богеми та аристократії. До того ж, Том захопився молодою акторкою Евіс Крайтон і, за допомоги Джулії, влаштував її в театр «Сіддонс». Найболючішим для закоханої жінки стає те, що це не просто інтрижка: Том збирається мало не одружитися з молодою бездарною акторкою. Ще одним ударом для Джулії стає відверте зізнання її сина, що він більше не вірить їй і вважає, ніби за тими ролями, які вона виконує в реальному житті, не залишилося нічого, лише пустка. Переживши бурю емоцій, Джулія, як сильна і мудра жінка справляється із почуттями до Тома. Роман закінчується тріумфом героїні у виставі, де дебютувала Евіс Крайтон. Джулія віртуозно вбиває дебют Евіс разом із її кар'єрою. Наприкінці роману Джулія, розчарувавшись у щирих почуттях, вимовляє: «Кажуть: гра — удавання. Це удавання і є єдиною реальністю».