BASIC DARK PRESENTATION

як вистояти самому та допомогти іншим

Суми – 2023

Наукова бібліотека СумДПУ імені А. С. Макаренка

Ментальне здоров'я під час війни:

інформаційний лепбук

ЩО ТАКЕ МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я?

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною щасливого життя. Це поняття дуже широке і поєднує різні аспекти. Як зрозуміти, що стан душевного здоров’я вийшов із рівноваги та настав час звернутися до психотерапевта? Що таке ментальне здоров’я?Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я – це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Це означає, що ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником. Воно є важливим для втілення бажань, реалізації цілей, доброго фізичного самопочуття. А з іншого боку – психічне здоров’я кожного індивіда важливе для всього суспільства.

Здатність отримувати задоволення від життя – основна риса ментально здорової людини.

Психічно здорова людина

• розрізняє свої емоції;
• керує ними та гармонійно функціонує;
• здатна спілкуватися і будувати стосунки з іншими;
• розвивається й навчається;
• позитивно оцінює себе, сприймає та любить;
• приймає власні тверді рішення;
• нормально адаптовується до нових умов життя;
• може розв’язувати проблеми.

Стан ментального здоров’я залежить від багатьох чинників:

Панічна атака – це раптовий напад неконтрольованого страху, який супроводжується погіршенням самопочуття.

Для полегшення процесу адаптації психіки у воєнний період рекомендовано вчитись повертатися у відчуття та стан, які були характерні до війни, згадати те, що було для людини цінним та важливим у мирний час. В такому випадку можна починати з маленьких радощів для себе та інших, поєднати ці дві часом суперечливі, але невід’ємні частини нашого життя: волонтерство сьогодні та купання у озері, наприклад, завтра.

П'ЯТЬ КНИГпро ментальне здоров'я під час війни

У світі відкривається новий книжковий сезон. Організовуються міжнародні та національні книжкові ярмарки. А в Україні за час війни для книговидавців дуже цінно те, що відкриваються книгарні й українці повертаються до книжок і читання. Від постійного стресу випадає волосся, скриплять зуби вночі, зникає лібідо, мучить безсоння. Коли нервова система стає розхитаною, людина змінюється: гладшає, худне, зловживає алкоголем тощо. Як упоратися із психологічною травмою, як повернути контроль над своїм життям та відновити підірване війною ментальне здоров'я? Звертатися до спеціалістів і читати книжки.

Упродовж перших місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну рівень тривожності українців злетів до небес. Тривога — це нормальна реакція організму на небезпеку та невідомість. Завдяки тривозі ми погано спали й не хотіли їсти, але й діяли. Хтось ішов у наступ, голими руками зупиняючи ворога. Хтось тікав із міст, куди їхали танки з літерами Z та V, рятуючи рідних і домашніх улюбленців. А хтось закляв, не розуміючи, що йому робити: залишатися, виїжджати за кордон чи вступати до лав ЗСУ. Напад, утеча та завмирання — три реакції на стресову ситуацію. Але ми влаштовані так, що не можемо постійно перебувати в одному стані. Тому за кілька місяців могли від нападу перейти до втечі — і навпаки. Емоційні гойдалки — це нормально. У книжці Володимира Станчишина йдеться про природу тривожності, страху, втоми, смутку, ненависті, провини. Є поради, як вибиратися з емоційних ям, правильно підтримувати себе та інших.

Травмованих війною військовослужбовців охоплює відчуття, що їхнє життя марне. Людина емоційно німіє — стає відстороненою, збайдужілою, закритою. Бо її мозок працює по-іншому. Їй буває важко змиритися з утратою побратима, якого «можна було врятувати». Прийняти сором за свою поведінку в момент травматичної події. Людині соромно або за те, що вона зробила, або за те, чого не зробила, або за все разом. Рідні та друзі, які бачать такі душевні страждання, звично пропонують перемкнутися: знайти роботу, поїхати у відпустку тощо. Але це не працює. Людина застряє у травмі між воєнним минулим та буденним теперішнім. Почувається живою лише тоді, коли повертається в минуле. Цю книжку написав Бессел ван дер Колк, психіатр, який майже 50 років досліджує проблему посттравматичного стресового розладу. У ній він детально пояснює, як залишити минуле в минулому, чому не можна ігнорувати сигнали тіла під час ПТСР, і пропонує дієві методи зцілення, які точно не зашкодять. Після її прочитання ви навчитеся краще розуміти себе та інших.

Мільйони українців виїхали в інші міста чи країни, стали вимушеними переселенцями. Крім побутових проблем, вони відчувають сильний моральний тиск. А на додаток перестають сприймати свій дім як безпечний простір. Такі травматичні переживання впливають на якість життя. Саме в час вимушеного переміщення люди замислюються, що таке дім, ідентичність, ностальгія. Згадують про домівки — не їхню комфортабельність і облаштованість, а затишок, тепло та спокій. У багатьох загострюється потреба належати до спільноти.З науковою точністю та чутливістю Ренос Пападопулос досліджує досвід людей, які змушені залишити дім у пошуках безпеки. Відтворює історичний та культурний контексти вимушеного переміщення. Це посібник для тих, хто працює з переселенцями, і тих, хто переживає такий досвід і хоче розібратися в собі.

Перрі, Брюс Д. Що з тобою сталося? Про травму, психологічну стійкість і зцілення [Текст] / Брюс. Д. Перрі, Опра Вінфрі ; [пер. з англ. Анни Цвіри]. – Харків : Віват, 2023. – 316, [2] с. : іл. – (Саморозвиток).

На сторінках праці "Що з тобою сталося? Про травму, психологічну стійкість і зцілення" тандем авторів спробує допомогти читачам витягти назовні коріння проблем, які могли сформуватися в дитинстві, а наразі заважають дорослій людині встановити стандарт того, на що вона заслуговує.

Атлас, Г. Емоційний спадок. Як подолати травматичний досвід [Текст] / Галіт Атлас ; [пер. з англ. Анни Марховської]. – Київ: Лабораторія, 2023. – 208 с. : іл. – (Саморозвиток).

У 1970-х роках нейронаука підтвердила, що діти отримують від батьків не лише набір генів, а й травми – "неусвідомлені сліди болю". Травматичний досвід предків впливає на життя двох наступних поколінь – дітей та онуків. Психоаналітики проаналізували генетичні зміни в нащадків людей, які пережили травму, і дійшли висновку, що зміни в організмі відбуваються на хімічному рівні. У нащадків людей, які пережили Голокост, виявили низький рівень кортизолу. Це гормон, який виробляється під час стресу. В організмі підвищується рівень глюкози, і людина мобілізує енергію, необхідну для виживання. З погляду еволюції це працює так: організм травмованої війною людини на біологічному рівні готує потомство до життя у схожому середовищі. Тому дитина, яка ніколи не знала війни, може жити з неусвідомленими "воєнними" почуттями, які отримала у спадок. Ця книжка допоможе розібратися з емоційним спадком і навчить спокійно обговорювати заборонені почуття та спогади.

КОЛЕКТИВНА ТРАВМА

Тема, що є надзвичайно гострою і актуальною з погляду нашої історії і набуває особливого звучання в нинішній ситуації. Колективна травма – це не просто травма великої кількість людей, а травма всього суспільства. Якщо спільнота не може вилікувати свою травму, вона передається нащадкам, які стають її носіями і переживають відповідні групові почуття. Серед різних видів колективних травм особливе місце займають такі, що спричинені злочинною діяльністю: війнами, терактами, геноцидом, рабством, депортацією тощо. У такій взаємодії травми отримують не тільки жертви, а й агресори, що тісно пов’язано з груповою відповідальністю. Для того, щоб успішно долати наслідки колективних травм і запобігати цим проблемам у майбутньому, треба знати закономірності їх перебігу і розуміти, які ресурси цьому можуть сприяти.

Монографія присвячена психологічному аналізу проблеми колективних травм, насамперед – в таких галузях як соціальна, політична та історична психологія. В книзі наведені принципи оцінки тяжкості колективних травм, закономірності їх генезису та міжпоколінної передачі, особливості захисної поведінки групи в реагуванні на колективну травму, засоби долання травмівного досвіду та зцілення від його наслідків. Дається аналіз тоталітарних політичних ідеологій та практик, агресивної міжгрупової взаємодії, інформаційно-пропагандистської агресії та інших чинників, що спричиняють колективні травми та їх циклічну повторюваність в історії. Під кутом зору колективних травм розглядається проблема здоров’я і нездоров’я суспільства та можливості його оздоровлення. Особлива увага приділена історичним і сучасним колективним травмам України (зокрема – травмі російсько-української війни), їх перебігу, взаємозв’язку та перспективам подолання.

Горностай, П. Психологія колективних травм : монографія [Текст] / П. Горностай ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2023. – 336 с.

ТИ ЯК?

«Місія програми "Ти як?" – надати всім українцям психологічну допомогу та навчити навичок самодопомоги. Довести, що звертатися по таку допомогу – не слабкість, не забаганка й не соромно, а відповідально й по-дорослому. З допомогою іноземних та українських експертів навчаємо основ психологічної підтримки не тільки поліцейських і медиків, а й працівників великих компаній, банків, учителів, соціальних працівників, транспортників, щоб у потрібний час допомога була поряд (і для них самих також). А щоб почати долати травму війни, треба чесно відповісти на запитання "Ти як?" самому (самій) собі та працювати з цим», – зазначила Олена Зеленська.

Дружина Президента України Олена Зеленська розповіла про результати спеціального дослідження на тему ментального здоров’я, яке провела на замовлення третього Саміту перших леді та джентльменів британська компанія Alligator Digital. Результати опитування презентували 6 вересня на третьому Саміті в Києві. Метою комплексного соціологічного дослідження було проаналізувати, як люди у різних регіонах світу оцінюють своє ментальне здоров’я та як ставляться до відкритого обговорення проблем у цій сфері. Опитування провели в 11 країнах, які репрезентують різні культури, мови й традиції. До вибірки увійшли країни, що перебувають у стані війни зараз або мають нещодавній досвід воєнних дій чи серйозних потрясінь, а також ті, які пройшли через руйнівні конфлікти багато десятиліть тому.

Як ти, брате? Як ти, сестро? Травматичний досвід та як про нього розмовляти : посібник з психологічної допомоги [Електронний ресурс] / [команда проєкту: А. Семенов, І. Симоновський, О. Кучерук та ін.]. – 2023. – 36 с. – Режим доступу: https://yakty.com.ua/brate.

Цей посібник є інструкцією про те, як розмовляти з тими, хто не поруч; як не нашкодити своїм стосункам і як організувати спілкування з близькими таким чином, щоб ваші стосунки давали вам обом необхідний ресурс і покращувалися, незважаючи на відстань, яка вас розділяє.

Як ти, кохана(ий)? Як розмовляти, якщо ви на відстані : посібник з психологічної допомоги [Електронний ресурс] / [команда проєкту: А. Семенов, І. Симоновський, О. Кучерук та ін.]. – 2023. – 38 с. – Режим доступу: https://yakty.com.ua/kohana.

З посібника ви дізнаєтеся, як підтримати тих, хто втратив близьку людину. За яким алгоритмом вести розмову, що варто і що не варто говорити. Автор розбирає конкретні ситуації розмов з родинами та дітьми, які переживають втрату, а також наведені поради з самодопомоги, якщо близьку людину втратили ви.

Як ти... Як розмовляти з тими, хто втратив близьких : посібник з психологічної допомоги [Електронний ресурс] / Благодійний фонд Олени Вєдєрнікової ; [команда проєкту: А. Семенов, І. Симоновський, О. Кучерук та ін.]. – 2023. – 44 с. – Режим доступу: https://yakty.com.ua/loss.

Цей посібник призначений допомогти вам підтримувати своїх дітей тоді, коли вам самим буває складно. Посібник не є інструкцією з лікування чи з надання психологічної допомоги. Його мета – зберегти стосунки і підтримати тих, хто намагається підтримати інших.

Як ти, сонечко? Як розмовляти з дитиною під час війни : посібник з психологічної допомоги [Електронний ресурс] / Благодійний фонд Олени Вєдєрнікової ; [команда проєкту: А. Семенов, І. Симоновський, О. Кучерук та ін.]. – 2023. – 40 с. – Режим доступу: https://yakty.com.ua/sonechko.

Цей посібник для тих, хто адаптується до життя в армії та намагається бути більш ефективним, боєздатним та корисним своїй країні як військовий. Він для тих, хто освоює нові для себе ролі командирів та підлеглих, а також для тих, хто хоче мати добрі стосунки з побратимами зі свого та інших підрозділів.

Як ви, командире? як розмовляти в армії, щоб створювати взаємну довіру і авторитет : посібник з психологічної допомоги [Електронний ресурс] / Благодійний фонд Олени Вєдєрнікової ; [команда проєкту: А. Семенов, І. Симоновський, О. Кучерук та ін.]. – 2023. – 44 с. – Режим доступу: https://yakty.com.ua/commander.

Коли ветеран повертається до цивільного життя, це стає новим викликом, адже тут військові звички та правила не працюють.Щоб адаптуватися, людині потрібно знайти нові способи бути корисною іншим, нові способи задоволення і нові способи бути «своєю» для тих, кого вона любить і цінує.Посібник "Як ти, ветеране?" розповідає про те, як полегшити адаптацію ветеранів – як відновити контакт, запустити дружнє спілкування та повернути у ваші стосунки з ветеранами відчуття приналежності та єдності.

Як ти, ветеране? Як розмовляти з тим, хто намагається повернутися до цивільного життя : посібник з психологічної допомоги [Електронний ресурс] / [команда проєкту: А. Семенов, І. Симоновський, О. Кучерук та ін.]. – 2023. – 44 с. – Режим доступу: https://yakty.com.ua/veteran.

Here you can include a relevant fact to highlight

Посібник "Поговори зі мною" містить чіткі алгоритми, які допоможуть людям без психологічної освіти підтримати тих, хто навколо, вислухати їх без виснаження та конфліктів і навіть коли вони самі знаходяться у стресі. Розмова, побудована за простими правилами, допомагає співрозмовнику знизити напругу та тривогу, відновити віру в себе та свої сили, осмислювати травматичний досвід та адаптуватися до нових обставин.

Поговори зі мною... Як надавати базову психологічну допомогу через розмову : посібник [Електронний ресурс] / Благодійний фонд Олени Вєдєрнікової ; [команда проєкту: А. Семенов, І. Симоновський, О. Кучерук та ін.]. –2023. – 37 с. – Режим доступу: https://yakty.com.ua/pogovory-zi-mnoyu.

Ну і найголовніше – вірте в нашу перемогу і уявляйте, яку красиву країну ми потім відбудуємо. Росія всіма ресурсами намагається вивести нас зі спокою і холодного розуму, але Україна продовжує впевнено відстоювати себе.

wow

Матеріал підготувала:Бібліотекар II категорії Жук М. М.

wow

Мільйони українців виїхали в інші міста чи країни, стали вимушеними переселенцями. Крім побутових проблем, вони відчувають сильний моральний тиск. А на додаток перестають сприймати свій дім як безпечний простір. Такі травматичні переживання впливають на якість життя. Саме в час вимушеного переміщення люди замислюються, що таке дім, ідентичність, ностальгія. Згадують про домівки — не їхню комфортабельність і облаштованість, а затишок, тепло та спокій. У багатьох загострюється потреба належати до спільноти. З науковою точністю та чутливістю Ренос Пападопулос досліджує досвід людей, які змушені залишити дім у пошуках безпеки. Відтворює історичний та культурний контексти вимушеного переміщення. Це посібник для тих, хто працює з переселенцями, і тих, хто переживає такий досвід і хоче розібратися в собі.

Для надання першої допомоги при панічній атаці необхідно:

1. Взяти хворого за руку, забезпечити спокійні умови та комфорт.
2. Спробувати перевести його увагу на щось інше: запропонувати дихати розмірено, повільно та глибоко, рахувати кількість вдихів і видихів, подумки розв'язувати нескладні приклади тощо.

Якщо напад почався у вас, варто:

1. Почати повільно дихати.
2. Присісти або лягти, максимально розслабившись.
3. Спробувати відволіктися від переживань і перевести увагу, зосередившись на навколишніх предметах або людях, почати рахувати або читати вірші з пам’яті тощо.

При виражених проявах варто викликати невідкладну допомогу.

Розмовляти з дитиною буває складно і в мирний час, а війна робить спілкування ще складнішим. З одного боку, дорослі самі зіткнулися з новими джерелами стресу й потребують підтримки. З іншого боку, діти теж стикаються з особливими наслідками цієї війни, які їхні батьки можуть не усвідомлювати, але з якими мусять допомагати справлятися. Цей посібник містить прості алгоритми, за допомогою яких ви зможете підтримувати ваших дітей навіть тоді, коли вам самим буває складно.

Травмованих війною військовослужбовців охоплює відчуття, що їхнє життя марне. Людина емоційно німіє — стає відстороненою, збайдужілою, закритою. Бо її мозок працює по-іншому. Їй буває важко змиритися з утратою побратима, якого «можна було врятувати». Прийняти сором за свою поведінку в момент травматичної події. Людині соромно або за те, що вона зробила, або за те, чого не зробила, або за все разом. Рідні та друзі, які бачать такі душевні страждання, звично пропонують перемкнутися: знайти роботу, поїхати у відпустку абощо. Але це не працює. Людина застряє у травмі між воєнним минулим та буденним теперішнім. Почувається живою лише тоді, коли повертається в минуле. Цю книжку написав Бессел ван дер Колк, психіатр, який майже 50 років досліджує проблему посттравматичного стресового розладу. У ній він детально пояснює, як залишити минуле в минулому, чому не можна ігнорувати сигнали тіла під час ПТСР, і пропонує дієві методи зцілення, які точно не зашкодять. Після її прочитання ви навчитеся краще розуміти себе та інших.