Want to make creations as awesome as this one?

Transcript

Символи

Наталія Река

28 липня Україна відзначає свято — День Державності. Поговоримо про символи української державності — як ними стали тризуб і синьо-жовтий стяг, чому такою важливою є золота скіфська пектораль, чому під час інавгурації президента України перед ним лежить Пересопницьке Євангеліє, як були створені та набули популярності найвідоміші музичні символи України.

Артефакти, архітектурні споруди, книжки та музика: 11 головних символів української державності

Синьо-жовтий стяг

Упродовж історичного становлення Української держави синьо-жовтий прапор був символом боротьби за національні та соціальні права українського народу. Стяг пройшов шлях від прапора Руської національної гвардії до національного символа незалежної країни, коли за часів Незалежності він став Державним Прапором України.

Тризуб

Тризуб – український символ, який зустрічався на нашій території з прадавніх часів. Найдавніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що в той час це був магічний знак роду, оберіг.

Звісно, в часи Радянського Союзу пісня "Ще не вмерла Україна" була під забороною як "буржуазно-націоналістична". Уперше в радянському контексті публічно гімн України заспівали Василь Жданкін, Віктор Морозов та Едуард Драч. Це сталося 24 вересня 1989 року на головній сцені фестивалю "Червона рута" у Чернівцях. Уже за два роки Україна проголосила Незалежність. Пісня "Ще не вмерла Україна" стала державним гімном України.

Гімн України

Восени 1862-го на одній з патріотичних вечірок у Києві поет Павло Чубинський написав вірш, який починався словами "Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля!" За ці поетичні рядки 23-річного Чубинського вислали в Архангельську губернію через "шкідливий вплив на розум простолюду". Але вірш Павла Чубинського все ж надрукували у львівському журналі "Мета". Цей текст сподобався композиторові Михайлу Вербицькому і він написав до нього музичний супровід. Перший запис пісні "Ще не вмерла Україна" відбувся у жовтні 1910 року в Кельні на фірмі Gramophon. Солістом був український оперний співак Модест Менцинський. Цей запис зберігся та дійшов до наших днів.

Пересопницьке Євангеліє

Під час кожної інавгурації президента України ми бачимо цю книгу — Пересопницьке Євангеліє. Ця традиція народилася 1991 року. Відтоді під час присяги президента на вірність народові України поряд із Конституцією та Актом проголошення незалежності України кладуть Пересопницьке Євангеліє. Це рукописна пам’ятка культури та християнства в Україні XVI століття, перший відомий переклад євангельського тексту так званою простою мовою, досить близькою до народної. Рукопис пишно орнаментований, прикрашений високохудожніми кольоровими заставками й мініатюрами.

Конституція Пилипа Орлика

Однією з найстарших Конституцій світу вважається американська – 1787 року. Конституцію Франції ухвалили 1791-го, за два роки після Великої французької революції. Тоді ж була ухвалена і польська Конституція. Та першою Конституцією Європи можна вважати Конституцію Пилипа Орлика 1710 року. Історики вважають цей документ однією із ключових засад української ідентичності.

Згодом твір набув популярності по всій Україні. З'явилися численні хорові версії — Віктора Матюка, Кирила Стеценка і Олександра Кошиця. Саме остання набула найбільшого поширення і нині виконується на рівні з державним гімном України. "Молитва за Україну" звучить зокрема під час церемонії інавгурації Президента України.

"Молитва за Україну" Миколи Лисенка

"Молитва за Україну", знана також як "Боже великий, єдиний, нам Україну храни" — другий після гімну України національний музичний символ нашої країни. Її створив 1885 року композитор Микола Лисенко на слова Олександра Кониського. "Молитву за Україну" вперше видали на Галичині, там вона стала дуже популярною. Натомість у Києві через заборони російської імперської влади надрукувати цей твір не було можливості. Її, попри заборони, допомогли поширювати знані галицькі громадські діячі Богдар Кирчів і Володимир Шухевич.

Скіфська пектораль

Золота скіфська пектораль, знайдена 1971 року, одразу опинилася в центрі уваги та швидко перетворилася на своєрідний символ України. Вона стала візитівкою Музею історичних коштовностей УРСР (нині це Скарбниця Національного музею історії України). Виявилося, що прикраса такого майстерного виконання є не тільки видатною археологічною знахідкою, визнаною на рівні ЮНЕСКО, але й шедевром світового ювелірного мистецтва.

Національний заповідник "Софія Київська"

Софія Київська — найдавніший християнський храм, що повністю зберігся на східнослов’янських теренах. Софія стала колискою київського християнства, державності та культури. От уже багато сторіч її вважають головною святинею Русі-України та меморіалом Хрещення Руси-України. Вона дійшла до наших часів з доби Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Сьогодні Софійський собор разом із архітектурним ансамблем монастирських споруд є об’єктами списку пам'яток ЮНЕСКО.

Гімн січових стрільців "Ой у лузі червона калина"

Після початку повномасштабного російського вторгнення стрілецька пісня "Ой у лузі червона калина" стала символом української незламності. Під цю пісню на чемпіонаті світу з фігурного катання у 2022-му виступали українські спортсмени Олександра Назарова та Максим Нікітін, а гурт Pink Floyd знову зібрався, аби виконати власну інтерпретацію пісні у версії лідера гурту "Бумбокс" Андрія Хливнюка. Пісня з понад столітньою історією по-новому зазвучала у наші дні.

Пам’ятник князю Володимиру в Києві

Князь Володимир Великий за свого правління в Україні-Руси почав кардинальні реформи. Він не лише охрестив Русь, але й розбудував сильну державу. Це один із найбільш яскравих політичних діячів Європи того часу. Сьогодні на Володимирській гірці в Києві стоїть пам'ятник Володимиру. Для столиці це перший пам’ятник, який було встановлено історичній особі.

Церква Успіння Богородиці в Києві (Десятинна)

Один із символів української державності — створена з ініціативи Володимира Великого Десятинна церква. Вона з'явилася в Києві одразу після хрещення Русі. Князь Володимир започаткував традицію сакральної кам’яної архітектури, орієнтованої на Візантію. І хоч Десятинна церква до наших часів не збереглася, це місце досі береже дух історії і пам’ять про минулі часи. Нині залишки фундаменту Десятинної церкви є пам'яткою національного значення.