Василь Стефаник

Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с. Русів на Станіславщині (сьогодні це Івано-Франківщина) у сім’ї заможного селянина. Батько В.Стефаника був працьовитим та вимогливим. Він хотів дати сину найкращу освіту.

Майбутній новеліст навчався три роки в рідному селі Русові, три роки у Снятинській школі, потім у 1883 році вступив до Коломийської гімназії, яку не закінчив, бо його виключили за участь у Покутській трійці у 1890 р.

В. Стефаник переїхав до Дрогобича і вступив до місцевої гімназії, яку закінчив 1892 р. Того ж року він вступив на медичний факультет Краківського університету, де вчився до 1900 р. Університет покинув, бо медицина його не цікавила.

У 1897 році відбулись перші публікації його новел у Львівському журналі «Літературно-науковий вісник». Свої новели писав російською, польською та чеською мовами.

У 1899 у Чернівцях, з’явилася перша збірка прози Стефаника “Синя книжечка”.

У 1903 В.Стефаник відвідує Київ, де знайомиться з М.Старицьким, Панасом Мирним, М.Коцюбинським, Миколою Вороним. Також був знайомий з Лесею Українкою, Ольгою Кобилянською, Іваном Франком.

26 січня 1904 року Василь Стефаник одружився з Ольгою Гаморак. У них було 3 синів, та після 10 років щасливого сімейного життя Ольга померла. У 43 роки Стефаник став вдівцем, сам виховував дітей. Більше він не одружувався.

Був депутатом австрійського Віденського парламенту з 1907 року до 1918. Він захищав інтереси селян аж до розвалу Австро-Угорщини.

7 грудня 1936 року письменник помер від серцевого нападу. Похований у Русові біля матері згідно з заповітом новеліста.

Камінний хрест. Образ хреста є символом страдницької хліборобської праці. Це пам’ятник родині Дідуха, усім емігрантам; символ терпіння й титанічної марної праці; символ могили для людини, заживо похованої тяжким життям;символ страдницької долі народу-трудівника;

Горб (символ виснажливої селянської праці; тяжкої долі селянина; безталанності на батьківщині);

Прізвище Дідух. Прізвище головного героя новели «Камінний хрест» вказує на споконвічне хліборобське коріння.

П’яний танець Івана й Катерини (символ смерті, прощання-смерті з рідною землею);

Тужлива пісня про осіннє листя (символ туги, жалю, нещасливої долі);

Кінь (Муки, терпіння, безмежна працездатність, самовіддана любов до землі).

Хата (знак душевного стану родини)

Камінь (омертвіння душі, втрата духовного життя, сльоза, «як перла по скалі», розрив зв’язку з рідною землею)

Поріг (почуття героїв у крайньому, майже неможливому прояві)

Василь Стефаник - біографія та цікаві факти про письменника, його дитинство, життя та творчість у форматі відео презентації для дітей та дорослих.

Експресіонізм - літературно-мистецька течія авангардизму (поч. ХХ ст.) Передбачає загострене світобачення через напругу переживань та емоцій автора

Імпресіонізм - літературно-мистецька течія (кінець ХІХ - поч ХХ ст.), що характеризується відтворенням вражень та переживань автора без заглиблення у причини явищ

Новела - невеликий за обсягом епічний твір з гострим сюжетом і несподіваним фіналом

Модернізм - процеси у літературі кінця ХІХ - поч ХХ, що вирізняються розривом із традиційними стилями

Авангардизм - течії у світовій культурі ХІХ-ХХ ст., скеровані на руйнування традиційних художніх законів

Психологічна новела - твір, побудований на глибокому змалюванні психології персонажів

1899 – збірка новел «Синя книжечка». 1900 – збірка новел «Камінний хрест». 1901 – збірка новел «Дорога».

1 період творчості ( 1897 – 1901)

Пісня "Полетів би на край світа..."

Висловлювання відомих людей про творчість Василя Стефаника

• «Між слова Ваші там… тиснулись великі сльози, мов перли. Страшно сильно пишете Ви… Гірка, пориваюча, закривавлена поезія Ваша…, котру не можна забути… Плакала-м, тай вже» (О. Кобилянська).
• «Як коротко, сильно і страшно пише ця людина» (Максим Горький).
• «Камінний хрест» — єдиний відгук Стефаникового серця на трагічні для українського народу події… Але який?..» (Н. Горик).
• «…Він уміє найпростішими засобами справити якнайбільше враження» (Леся Українка).

Паспорт твору (Частина 2)

Мотиви: «дома й дихається легше»; «містичний зв’язок із землею-батьківщиною «батьки й діти»; «щастя», «праця»; «еміграція»; «духовна смерть».

Образи людей: Іван Дідух — селянин, який, працюючи на неплодючій землі, заробив горба, ставши схожим на той горб, на якому була його ділянка; відданий родині; Катерина Дідух — дружина, жертовна жінка, яка любить дітей; діти, які вже не так тісно зв’язані з рідною землею; кум Михайло — близький Івану по духу й долі чоловік; односельці, з якими прощаються Дідухи; .

Час подій: кінець XIX ст.Місце подій: гуцульське село (с. Русів).

Художні засоби виразності: епітет, символ, порівняння, синекдоха («ціла хата заридала»), метафора; художня деталь («Він двома-трьома штрихами незвичайно яскраво зображує нам цілі драми» (Леся Українка)); діалектизм; монолог; позасюжетні елементи (пісня про осіннє листя як психологічний прийом для підсилення трагізму ситуації).

Аудіокнига "Камінний хрест"

7 цитат з творів і листів Василя Стефаника, що надихають

1. "Тату, – каже, – тепер їдемо воювати за Україну". – "За яку Україну?" А він підоймив шаблев груди землі та й каже: "Оце Україна, а тут, – і справив шаблев у груди, – отут її кров; землю нашу ідем від ворога відбирати." ("Сини")
2. "У мене таки так, я очі маю, аби сміялися, аби жартували. Я не маю їх, та й мама їх не змалювала, аби плакали" ("Басараби")
3. "Я сотворив собі свій світ… я був щасливий" ("Моє слово")
4. "Вони хотять нового, на те вони і молоді" ("Роса")
5. "Людський біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито, і ранить до крові. Людське щастя пересівається крізь душу, як сонце крізь хмару, і до неба мене вносить" ("Камінний хрест")
6. "Немає більшої драми в житті, якщо нікого не любити. Тоді ти мертвий"
7. "Я писав тому, щоби струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена. Це мені вдалося, а решта – це література" (Із Стефаникового листа)

Танець Івана Дідуха

Паспорт твору (Частина 3)

Композиція (сюжет): твір складається із семи розділів, проте сюжет як такий відсутній: (пролог, експозиція) (І) розповідь про долю Івана Дідуха, який наймитував, потім 10 років служив у війську, а по поверненню додому отримав у спадок клапоть землі (горб), найвищий і найгірший на всьому сільському полі, на якому й поклав чоловік усе життя, ставши «переломаним» — (зав’язка) (ІГ) піддавшись вимогам дружини й синів, Іван дає згоду на виїзд до Канади — запрошує повну хату гостей на прощання, частує їх — (ІІГ) Іван розказує про причини, які його спонукають виїхати (земля не прогодує його сім’ю), хоча й переконаний, що це стане загибеллю для нього та його дружини — (IV) Іван зізнається односельцям, що поставив хреста й просить їх не оминати його, проходячи повз, згадувати їх — кум Михайло обіцяє-заспокоює — (V) гості далі п’ють — розмовляють про всяке — Іван і Михайло співають пісню про те, «як жовте осіннє листя, що ним вітер гонить по замерлій землі, а воно раз на раз зупиняється на кожнім ярочку і дрожить подертими берегами, як перед смертю», і плачуть — (VI) уже пора до потяга — (кульмінація) Іван хапає Катерину, вони дико танцюють польку, поки їх разом не виносять із хати — Катерина ридає на порозі — (VII) село випроводжає Дідухів — ті йдуть пританцьовуючи — (розв’язка) Іван показує Катерині хреста й каже: «Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...».

Питання для роздумів

• Чому новела не перестає хвилювати читача?

• У чому актуальність твору сьогодні?
• Позитивне і негативне в еміграції? Що переважає?
• Автор схвалює чи засуджує еміграцію?

Психологічне розкриття теми еміграції в новелі Василя Стефаника "Камінний хрест".

2 період творчості ( 1916 – 1933) 1916 – новели «Діточа пригода», «Вона- земля», «Марія». 1926 – збірка «Земля». 1927 – 1933 – написав більше 10 новел, переважно автобіографічних.

Паспорт твору (Частина 1)

Історія написання: в основу новели покладено реальний факт про те, як Штефан Дідух (у творі Іван), односелець В. Стефаника, емігруючи до Канади, поставив на своїй ділянці кам’яний хрест (який до нині стоїть у Русові). У листі до онука Штефана Дідуха М. Гавінчука письменник зазначає, що в оповіданні «Камінний хрест» є дослівні думки Дідуха.

Рік створення: 1899. Напрям: експресіонізм із елементами імпресіонізму. Рід: епос. Жанр: новела, за стилістичними ознаками наближена до народної думи. Тематичний різновид жанру: соціально-психологічна (психологічна) новела. Тема: еміграція західноукраїнського селянства за океан (1-а хвиля еміграції — трудова), яке змушене полишати рідну землю через складні соціально-економічн умови.

Ідея: утвердження думки про міцний духовний зв’язок людини зі своєю бать ківщиною, відрив від якої рівнозначний смерті; опосередковане засудження такс соціально-політичної ситуації, яка змішує українських селян полишати свої землі й вирушати шукати щастя деінде.