Поезія рідного краю

100-ліття Лубенському літературному об'єднанню імені Олеся Донченка

Літературний відеоогляд

Поезія рідного краю: сторінками збірника "Стоголосся"

Лубенське літоб'єднання - одне із найстаріших в Україні

Голос століття

У 2023 році у літературному житті Лубенщини надзвичайно поважна дата – 100-річчя літературного об’єднання імені Олеся Донченка. Восени 1923 року, тоді ще молоді, майбутні письменники Олесь Донченко та Марко Кожушний заснували при редакції газети філію спілки селянських письменників "Плуг", яка з тих пір веде безперервну літературну борозну до наших днів. Літератори завжди були у вирі подій. Так, у сталінських катівнях загинув Пилип Капельгородський, був розстріляний нацистами у 1942 році поет Петро Артеменко, який на той час очолював літоб’єднання, потрапив у вигнання творець першого роману про Голодомор "Жовтий князь" Василь Барка. У 60-х роках на небосхилі літератури спалахнула зірка біївчанина Василя Симоненка, у Лубнах творив Володимир Малик. А ще з-під крила літоб’єднання випурхнули у світ письменства Віктор Безорудько і Петро Мостовий, приїхав і творив на лубенській землі Євген Наумов, жив у Луганську, але не поривав зв'язків з рідним краєм Олексій Неживий. Літоб’єднання в різний час після Другої світової війни очолювали:

• Олесь Донченко – 1944-1954 роки,
• Надія Хоменко – 1954-1959 роки,
• Петро Лубенський – 1959-1996 роки,
• Ольга Хало – 1996-2003 роки,
• Олександр Міщенко – з 2003 року і до сьогодні.

За останні два десятиліття літературна організація набрала сили і снаги. Щорічно видаються до двох десятків книг місцевих авторів, виходить газета "Ліра". Владою з ініціативи лубенських літераторів засновано премії імені В. Симоненка та імені В. Малика, а самою організацією – імені О. Донченка. Донедавна проводилися конкурси літераторів-початківців "Поетична весна Лубенщини" та на краще читання патріотичної поезії. Практично кожен з нинішніх членів літоб'єднання родом з "Поетичних весен".

Святкування 100-ліття літоб’єднання імені Олеся Донченка, яке відбулося 27 жовтня 2023 року в м. Лубни

Наталія Баклай

Борис Кононенко

Микола Кочерга

Юлія Манойленко

Олександр Міщенко

Микола Ночовний

Олександр Печора

Любов Пічугіна

Раїса Плотникова

Ніна Третяк

Анатолій Устименко

Ольга Хало

Юлія Манойленко народилася 28 березня 1979 року у с. Ждани Лубенського р-ну Полтавської області. Закінчила філологічний факультет Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (нині національний університет). З 2007 по лютий 2020 рр. працювала науковим співробітником Лубенського краєзнавчого музею імені Г. Я. Стеллецького, нині – у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара. Членкиня Національної спілки письменників України з 2009 року. Авторка збірок "Наречена вітру" (2002), "Синьооке сонце живокосту" (2004), "На околицях білих пелюсток" (2008), "До одвічних бродів" (2012), "Стежкою трави" (2014), "На покуті свята" (2016), "Росою серця" (2019), "Слідами смальти" (2021), "Облачення суцвіть" (2022), "Говіння вишень" (2023). Видавалася в багатьох колективних збірниках та журналах.

Стоголосся : збірник присвячений 100-літтю літературного об'єднання імені О. Донченка при редакції газети "Лубенщина". – Лубни : Інтер Парк, 2023. – 140 с. Колективний збірник творів майстрів пера Лубенщини, присвячений 100-річчю з дня заснування літературної організації. У книзі вміщено поетичні та прозові твори членів літоб’єднання, що в умовах сьогодення віддзеркалюють те, чим живе творчий осередок під час російсько-української війни.

Третяк Н. Все починається з любові : поезії / Н. Третяк. – Лубни : Комунальне видавництво "Лубни", 2012. – 178 с. Авторка полюбляє в поезії лірику. Її герої – самовіддані, щирі, закохані у квітучий край, добро і справедливість.

Олександр Печора народився 12 січня 1951 року у селищі Ромодан на Полтавщині. За фахом – художник. Працював на радіо й телебаченні, в міськвиконкомі, в закладах культури та на підприємствах Лубен. Сучасний український літератор, поет, гуморист, пісняр. З 1973 року він член Лубенського літоб'єднання, з 1993 р. член Полтавської спілки літераторів, заступник голови Полтавської спілки літераторів. Очолює Лубенську міськрайонну організацію товариства "Просвіта", заснував і на громадських засадах редагує історико-краєзнавчу і літературно-мистецьку газету "Ріднокрай". Член Національної спілки журналістів України. Лавреат літературно-мистецьких премій імені В. Симоненка, В. Малика, Л. Бразова. Автор поетичних книг "Сивий сонях", "Лікуймо душу", "Жарти-жартами..." (1999, 2001), "Межа" (2003), "Вишиванки мамині" (2003), "Повстали приспані тривоги" (2009), "Яблуко на вітрах" (2010) та інших.

Міщенко О. Полудень : збірка вибраного / О. Міщенко. – Лубни : Комунальне видавництво "Лубни", 2010. – 150 с. У збірці трепетно і лірично відкривається світ людських почуттів: кохання до жінки, любов до природи, хвилювання за долю України.

Хало О. Світ на долоні : вибране / О. Хало. – Полтава : Дивосвіт, 2018. – 152 с. До книги увійшли вірші різних періодів творчості з яскраво виявленою згармонізованістю ліричного й епічного начал у відтворенні первозданної краси отчого краю, у мотивах осяяння душі через метафоричний колорит органічного злиття з поетично-чарівним світом природи.

Пічугіна Л. Тепло долонь / Л. Пічугіна. – Полтава : Полтавський літератор, 1994. – 34 с. У першій і поки що єдиній збірці авторки вміщені вірші, сповнені тепла, зворушливих слів про нашу Батьківщину, наших людей, зокрема матерів, що втратили синів на війні, про рідну природу і про кохання.

Ольга Хало народилась 2 липня 1953 року в Оржиці. Після закінчення філологічного факультету Черкаського державного педагогічного інституту працювала в Лубнах, нині - на заслуженому відпочинку. Ольга Хало з 2001 року є членкинею Національної спілки письменників України. Її багатогранна творчість оцінена преміями імені В. Малика (2001), І. Котляревського (2009), П. Мирного (2012), Л. Бразова (2019). Вона також нагороджена почесною відзнакою "Свята Софія", визнана "Людиною року Лубенщини – 2010".

Кононенко Б. Голос Удаю-ріки : поезії / Б. Кононенко. – Полтава : [б. в.], 2002. – 92 с. Зорювання душі – так можна висловити відчуття, породжені поезією Бориса Кононенка, лісового самітника з приудайського села Духового на Полтавщині. Так багато тут первинно-земного, зачаєного, прихованого від недопитливого ока, а то й дійсно утаємниченого у слові. Розкіш словника, свіжість образів, тонкість спостережень і узагальнень, послідовність залюбленості у природу і досить критичне ставлення до людини – ось провідні риси й мотиви творчості самобутнього поета.

Борис Кононенко народився 26 січня 1957 року в с. Духовому на Полтавщині. Лавреат "Поетичних весен Лубенщини" та літературно-мистецької премії імені В. Симоненка, добре знаний на Лубенщині та поза її межами. Також він член літоб’єднання імені О. Донченка, Полтавської спілки літераторів та керівник місцевого об’єднання рідновірів України "Родослав". У своїй поетичній спадщині має збірки "Під клекіт лелек", "Голос Удаю-ріки" (2002), "Зерня на золі" (2006), "Сонцепоклонні вірші" та "Любов лелеча". Друкувався у газетах "Лубенщина", "Ліра", журналі "Прозріння" (Австралія).

Ніна Третяк народилася 26 січня 1958 року у с. Лазірки Оржицького району Полтавської області. Закінчила факультет журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка (1981). Працювала редакторкою районного радіомовлення та телевізійних новин. З 1999 року по 2014 рік – директорка районної телевізійної студії "Гребінка". Була співупорядницею першої у Гребінківському районі Полтавської області хрестоматії "Література Гребінчиного краю". Вийшло друком дві її поетичні збірки: "Все починається з любові" (2012) та "Мій мікросвіт" (2013). Співпрацює з полтавськими композиторами та виконавцями: Русланом Білишком, Людмилою Мехедовою, Оленою Білоконь, Ярославою Кривошеєвою (Руденко). Членкиня Національної спілки журналістів України.

Під час днів української літератури, зліва направо: Володимир Малик, М. А. Цівина, Микола Олійник, Микола Нагнибіда, Віктор Безорудько, Петро Лубенський, Віталій Петльований, Я. Л. Шаїнський, (18 грудня 1968 р., м. Лубни)

Анатолій Устименко народився 1 жовтня 1948 року у м. Лубни. У митця все життя пов'язане з цим містом. Тут закінчив школу, лісний технікум, звідси пішов на службу, а після повернення працював у різних установах міста. Він поет, гуморист, автор шаржів, численних кросвордів та віршів, поем. Багатогранна творча особистість, член літоб'єднання імені О. Донченка. Батько – директор школи, мама – вчителька української мови та літератури. Тож не могло бути інакше. Творчість завітала до нього у 15 років. Відтоді він іде цією стезею. Перші публікації автора у 1985 році відбулися у газеті "Лубенщина".

Ночовний М. Поєдналось на звуженім лезі : поезії / М. Ночовний. – Лубни : Комунальне видавництво "Лубни", 2022. – 308 с. Чергова збірка українського письменника. У творчому доробку Миколи Ночовного майже сорок поетичних та прозових книг. У цій книзі вміщено вірші глибокого патріотичного спрямування, у яких осмислюється проминущість сьогодення та спражні цінності українців.

Наталія Баклай народилася 24 лютого 1958 року в с. Терни Лубенського району. Закінчила СШ № 1 м. Лубни (1975 р.), Гадяцьке державне культурно-освітнє училище, бібліотечне відділення (1980 р.), Полтавський аграрний коледж управління та права (1995 р.). Трудову діяльність розпочала 1975 року шліфувальницею меблевого комбінату в Лубнах. Працювала в Лубенському краєзнавчому музеї (1976–1986 рр.), головним спеціалістом відділу РАЦС Лубенського міського управління юстиції (з 1986 р.). З 2009 року – на творчій роботі. Авторка книг "Два береги душі" (1993), "Осяяна тобою" (1996), "Коралове намисто" (1997), "Триєдиний біль" (1996), "Свіча невінчана" (1999), "Меди тернові" (2001), "Ще не вицвіло літо" (2003), "Лубни": історична поема у віршах (2004), "Ожинова купіль" (2005), "Батькова криниця" (2008), "Отава. Вибране" (2008), "Перекоти-Доля" (2009), "Серцевина" (2012) та інших. Членкиня Національної спілки письменників України (1995 р.), Національної спілки журналістів України (з 2008 р.), Полтавської спілки літераторів. Лавреатка літературно-мистецьких премій імені Василя Симоненка (2007), Володимира Малика (2008), Панаса Мирного (2009), Олени Пчілки (2012).

Любов Пічугіна народилася в с. Хорошки Лубенського району Полтавської області в сім'ї вчителів. Закінчила Кременчуцьке педагогічне училище імені А. С. Макаренка та Ніжинський педагогічний інститут імені М. В. Гоголя. За фахом – філологиня. Все життя працює в одній школі № 9 – нині Лубенський навчально-виховний комплекс № 9. Членкиня Лубенського літературного об'єднання ім. О. Донченка при міськрайонній газеті "Лубенщина". Друкувалася в газетах "Літературна Україна", "Освіта", "Ліра", "Лубенщина". 1995 року вийшла збірка її поезій "Тепло долонь". Твори авторки можна прочитати у колективних збірках "Посульська муза" (1998), "Сонячні перевесла" (2003), "Калинове гроно" (2004), "Віршограй" (2005), "Поетичні барви освітян Полтавщини" (2007). В творчому доробку Любові Пічугіної переважають вірші громадянської та інтимної лірики.

Плотникова Р. Без фіранок : поезії / Р. Плотникова. – Лубни : "Лубни", 2013. – 242 с. Мінливий всесвіт авторки цих поезій – як чітко спланований хаос, як житло без фіранок, куди має завжди доступ темрява ночі й промінь вранішнього світла.

Микола Кочерга народився 15 вересня 1971 року у с. Вищий Булатець. Закінчив Вищебулатецьку восьмирічну школу та Гадяцьке культосвітнє училище. Він автор кількох поетичних книг "Між гріхом і часом" (2003), "На березі віків" (2011), "Серце колібрі" (2022), а роман "Армагедон" був опублікований у періодиці. Друкувався в журналі "Криниця", газетах "Лубенщина", "Вісник", "Молодіжна газета", "Ліра". Лавреат літературно-мистецької премії імені В. Симоненка, міськрайонного конкурсу "Поетична весна Лубенщини". Член літоб’єднання імені О. Донченка та Полтавської спілки літераторів.

Зліва направо: Петро Лубенський та Володимир Малик з лавреатками конкурсу "Х-та Поетична весна".

Микола Ночовний народився 22 липня 1943 року у селі Жовтневе, нині Покровське, що в Лубенському районі на Полтавщині. Закінчив художнє училище та Київський держуніверситет, працював в обласних газетах Полтави, Чернігова та Луганська. Редагував регіональний журнал, очолював письменницьку організацію. Автор чотирьох романів, низки книг повістей та новел, багатьох збірок віршів. Книги виходили друком у видавництвах "Радянський письменник", "Український письменник", "Дніпро", "Донбас", "Знання", "Глобус" та інших.

Олександр Міщенко народився 18 січня 1971 року у м. Лубни Полтавської обл.) – журналіст, поет, прозаїк, перекладач. Закінчив Полтавський обласний вечірній університет журналістики (1999). Працював на заводі "Комунар" (1991–1993), у літературно-мистецькій газеті "Акорд" (1995–1998), був позаштатним кореспондентом обласної газети "Молодіжна газета" (м. Пирятин). Пройшов шлях від кореспондента міськрайонної громадсько-політичної газети "Лубенщина" до редактора цієї ж газети. Член Національної спілки журналістів України (з 2003), Національної спілки письменників України (з 2004), Полтавської спілки літераторів (з 1996). З 2003 року очолює літературне об’єднання імені О. Донченка в Лубнах.

Кочерга М. На березі віків : вірші, поеми / М. Кочерга. – Полтава : [ПП Шевченко Р. В.], 2011. – 84 с. У книзі поета Миколи Кочерги закумульована душа людини, що втомилася від невгамовної бездуховності та байдужості. Ці вірші повертають нас до тих цінностей, без яких людина втрачає звання вінця творіння.

Зліва направо: Віктор Безорудько, Олесь Юренко, Володимир Малик, (червень 1965 р., м. Лубни)

Манойленко Ю. Облачення суцвіть / Ю. Манойленко. – Полтава : Дивосвіт, 2022. – 228 с. Збірка "Облачення суцвіть" – магія поетичного слова, глибока авторська філософія, де поєднано високе і буттєве. Вірші вражають переплетенням позасущного та реального буття, язичництва і християнства, крайового колориту й "козацького пейзажу", земних колізій і високостей неба.

Печора О. Пелюстки неодцвітанні : лірика кохання / О. Печора. – Лубни : [Комунальне видавництво "Лубни"], 2015. – 200 с. У ліриці Олександра Печори інтимні мотиви стають все більш повнозвучними. Підтвердженням тому є ця збірка. Вона наповнена мелодикою закоханого серця, тими неперебутніми почуттями, які підносять людину до вершини життя і наповнюють поетичні крила відчуттям небаченої висоти.

Баклай Н. Жінка з віршами / Н. Баклай. – Лубни : [Комунальне видавництво "Лубни"], 2018. – 200 с. У простих, милих серцю поетичних образах усяк небайдужий, хто має сільське коріння, упізнає щось рідне, знайоме: веселого балагуру-сусіда, сільську самотню бабцю, покинуту рідну хату, старі образи на стіні. Невід’ємна частина України Наталії Баклай – це ще й прекрасні пейзажі, теплі, з любов’ю написані. Природа постає з віршів авторки як жива істота, часто – як жінка, як мама, і в її лоні органічно почувається творчиня поетичного дива.

Раїса Плотникова народилася 7 листопада 1955 року у м. Лубни Полтавської області. Членкиня НСПУ (1999). Лавреатка премії імені Л. Бразова (2008), В. Малика (2011), І. Котляревського (2012), І. Кошелівця (2013). Освіта середня. Працювала в Лубенському міськпобуткомбінаті (1974-92), від 1992 — приватний підприємець. Видала романи "Афганський кут" (2005), "В яру згасаючих зірок" (2007), "Обличчям до полум’я" (2009), "Реквієм для Рози" (2016), "Непманша" (2019), "Марго та сексот" (2021), збірки поезії "Втомилася мовчати" (1997), "В передчутті" (2003), "Без фіранок" (2013), прози та поезії "Не всі ночі темні" (1998), новел і віршів "Розіп’ята на двох хрестах" (2007), новел "У лабіринтах міста спокус" (2009), художньої публіцистики "Життєдайні джерела роду" (2014). Вірші та проза друкували в часописах "Дніпро", "Вітчизна", "Жінка", "Криниця", "Єгупець", "Рідний край", "Бахмутський шлях", "Соборність", "Золота пектораль" та багатьох інших.

Устименко А. І сміх, і гріх... / А. Устименко. – Миргород : "Миргород", 2011. – 72 с. У книзі автора уміщено гуморески. Це спостереження з життя уміло зодягнуті автором у поетичну форму. Від цього вони тільки виграють.