День вишиванки

День вишиванкиДень вишиванки. Це великий день,Бо люди згадують сім’ю, родину.Як шила мати і вела пісень,Сорочку гарну вишивала сину.Лягав собі узор на полотні,А мати шила і думки вплітала.Так долю вишивала день при дні,Щоб добра доля сина не минала.А як же вишивала рушникиІ дарувала дітям на дорогу…Щоб діти подолали всі шляхиЙ верталися до рідного порогу.В тих вишиванках думи і пісні,Про щастя мрії, туга за синами,Тривога вічна, гарні дні ясні,До Бога звернення — молитва мами.Надія Красоткіна ВишиванкаУзор вручну, широка планка,Легенький запах ковели.Моя сорочка вишиванка ,Вся ніби сплетена з трави.Дніпра потоки, степ , простори,По лівій, правій стороні.Червоно – чорні всі узори,Мережив ряд на полотні.Леся Вознюк Сорочка-вишиванкаСорочка-вишиванка! Модно й гарно!Всі різні, двох однакових нема,Як і людей знайти подібних марно,Однакових нема, усе дарма.Робота кожна індивідуальна,Узор чи колір треба замінить.Для сина він тепер уже сакральний,Це оберіг, що завжди захистить.Вкладає мати душу в вишиванкуІ вся любов у хрестиках живе.Буває, що й не ляже до світанку,А за вікном он Місяць вже пливеІ заглядає в хату, заглядає…Свій промінець, мов ниточку, дає.А мати і часу не помічає,Все вишиває й думає своє…Надія Красоткіна Вдягни свою чудову вишиванкуА українська вишиванка — диво,У ній народу код, його душі.І кожному в ній зручно і красиво,Вдягнути ж вишиванку поспіши.І гордо йди у ній по цілім світі,Та мовою своєю розмовляй!І хай сміється сонечко в зеніті —Ти рідного свого не забувай!Бо в ньому все — ліс, гори і долина,І річечка, й маленьке джерельце,Твій рідний край, чарівна Україна,І мати, й батько — пам’ятай про це!І хліб на вишиванім рушникові,І пісня, що до серця пролягла,І краєвиди навкруги чудові,І стежка, що у Всесвіт повела.Вдягни свою чудову вишиванку,Відчуй в ній ласку і душі тепло,І чистий ранок в ніжному серпанку,І те, як добре з мамою було.Надія Красоткіна Мені сорочку мама вишивалаМені сорочку мама вишивала,Неначе долю хрестиком вела,Щоб лихих стежинок не шукалаІ до людей привітною була.Виконуй доню – мама говорилаЖиття закони, істини прості,Не зраджуй землю, що тебе зростила,Не залишай нікого у біді.Наталія Май Одягнімо, друже, вишиванкиОдягнімо, друже, вишиванки –Наш чарівний український стрій.Не для когось, не для забаганки,А для себе, вірний друже мій.Одягнімо вишиванки, друже,Як одвічний предків талісман.Хай не буде серед нас байдужихІ один в нас буде отаман.Одягнімо в свята і неділі,В будень, за потреби, одягнімІ відчуєм – вороги безсиліЗруйнувати український дім.Одягнімо вишиванки, друже,Хай побачить українців світ –Молодих, відважних, дужих,У єднанні на багато літ.Автор: Василь Дерій