Pylyp Orlyk

Великий державотворець – Пилип Орлик

історичне досьє

Гетьман Пилип Орлик, творець першої української конституції. Худ. Артур Орльонов

Григір Орлик

Він був живим утіленням того, як можна пронести крізь усе своє життя один раз з'ясовані ідеали.

Портрет Пилипа Орлика, Чернігівський обласний художній музей ім. Г.Ґалаґана

Пилип Степанович Орлик – український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист .Народився Пилип Орлик 11 (21) жовтня 1672 року на території нинішньої Білорусі в сім’ї родовитої литовської шляхти чеського походження — Орликів. Освіту здобув у Віленському єзуїтському колегіумі та в Києво-Могилянській академії, де навчався до 1694 року. Завдяки блискучим здібностям та глибоким знанням швидко досяг визнання. У 34 роки – він уже генеральний писар Війська Запорожського, радник гетьмана Івана Мазепи.

Портрет гетьмана Івана Мазепи, Дніпропетровський художній музей

Пилип Орлик був одним із найближчих і найбільш довірених людей гетьмана, виконував його важливі дипломатичні доручення. 1708 року взяв участь у виступі Івана Мазепи проти Петра I. Після Полтавської битви, Орлик змушений був разом з прихильниками гетьмана втікати у Туреччину.У квітні 1710 року, по смерті Мазепи, козацька рада в Бендерах вибрала Орлика гетьманом, віддавши йому перевагу перед такими претендентами, як небіж Мазепи Андрій Войнаровський та полковник Дмитро Горленко. Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана і шведського короля Карла ХІІ.

Портрет Пилипа Орлика, худ. Микола Павлусенко Музей гетьманства

Під час козацької ради між новообраним гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом і генеральною старшиною було схвалено Угоду, яка чітко розписувала права та обов’язки гетьмана, старшини, простого козацтва. Від усієї старшини та козацтва договір підписав кошовий отаман Кость Гордієнко. Державний документ мав назву "Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького" і складався з чотирьох частин: вступу-преамбули, 16 статей, присяги гетьмана і хартії-підтвердження Карлом ХІІ гетьманства Орлика і свого протекторату. Текст був написаний двома мовами: староукраїнською і латинською. Більшу частину Договору склав сам Пилип Орлик, він же здійснив його остаточне редагування.

Титульний, перший та останній аркуші Конституції Пилипа Орлика староукраїнською мовою. На останньому аркуші – власноручний підпис гетьмана Орлика і печатка української козацької держави – Війська Запорозького

Згодом документ отримав назву "Конституція Пилипа Орлика" чи "Бендерська Конституція".Особливість Конституції Пилипа Орлика в тому, що вона обмежувала привілеї гетьмана та старшини, вирівнювала у правах козаків, зберігаючи при цьому окремий статус запорожців. Окрім того, передбачала політичну незалежність України від Московії та розбудову незалежної української Церкви. Конституція вперше запропонувала розподіл влади на окремі гілки: виконавчу, законодавчу та судову.

Булава гетьмана Пилипа Орлика ХVIII ст., Публічна бібліотека м. Лінчопінг, Швеція

Оригінал Конституції Пилипа Орлика 1710 року латиною, Національний архів Швеції

Оригінал Конституції Пилипа Орлика латиною зберігається в Національному архіві Швеції. У серпні 2021 року з нагоди святкування 30-річчя Незалежності його вперше за 311 років привезли в Україну. Документ експонувався в Національному заповіднику «Софія Київська» разом із булавою, яка, за легендою, належала Пилипові Орлику і гетьманові Івану Мазепі.Україномовний варіант Конституції, теж підписаний гетьманом, понад півстоліття зберігався у Запорозькій Січі. Але після того, як у 1775 році російські війська за наказом Катерини ІІ зруйнували Січ, документ потрапив до Москви. Наразі він зберігається у Російському державному архіві стародавніх актів.

Гетьман Пилип Орлик, худ. Н. Павлусенко, 2021 Музей гетьманства

Історичні обставини склалися так, що Пилип Орлик як гетьман не зміг реалізувати та втілити у життя норми, викладені в цьому документі. Хоча упродовж чотирьох років — з 1710 по 1714-й — ця «Конституція» була правовим документом, котрий визначав принципи державного життя у Правобережній Україні. Вся наступна діяльність Орлика була присвячена боротьбі за звільнення України через привернення уваги світу до української визвольної боротьби, організації антимосковської коаліції. Помер Пилип Орлик 24 травня 1742 року у Молдавії, в Яссах (нині – в Румунії). Він пішов із життя нескорений, непереможний у своєму палкому бажанні утвердити українську державу.

• У 2002 році Національний банк України випустив монету із його зображенням.

Довгий час про Пилипа Орлика майже не згадували. А якщо й згадували, то в негативному контексті через його наближеність до Івана Мазепи. Пам’ять про Конституцію Орлика та його автора почала повертатись лише в незалежній Україні.

• Орлика зображено на поштовій марці України 1997 року в серії, присвяченій українським гетьманам.

• У 1993 році студія «Київнаукфільм» ( сценарист і режисер Л.Анічкін) створила документальний фільм "Невідома Україна. Пилип Орлик. Пакти і Конституції".
• На честь Пилипа Орлика у Києві назвали вулицю, на якій знаходиться Верховний Суд України.
• Вулиці імені Орлика є також у Львові, Маріуполі, Полтаві та Херсоні.
• На батьківщині у селі Косута Вілейського району Мінської області встановлено пам'ятний знак на честь Пилипа Орлика. А одну з вулиць Вілейки назвали його ім'ям.

Вшанування пам’яті Пилипа Орлика

На жаль, в Україні й досі немає музею Пилипа Орлика. Проте в деяких музеях країни є невеликі, але цікаві експозиції присвячені автору першої української конституції (Музей гетьманства, музей "Поле Полтавської битви").

• За ініціативою Посольства України 29 червня 2011 року у Швеції у місті Крістіанстад встановлено пам’ятний знак поруч з будинком, де у 1716—1719 роках проживав Пилип Орлик, а на самій будівлі відкрито меморіальну дошку.

• У червні 2011 року легендарному гетьману Пилипу Орлику у Києві на перетині вулиць Пилипа Орлика та Липської було відкрито пам'ятник (скульптор О. В. Кущ, архітектор О. К. Стукалов).

• У 2010 році у молдовському місті Бендери, відкрито пам’ятник у вигляді книги, де викарбовано інформацію про історію написання ним Конституції.

Доля Пилипа Орлика - приклад служіння Батьківщині, коли на її вівтар принесено і матеріальні вигоди, і родинне щастя, і саме життя. Більшу частину життя він боровся за незалежність України і до кінця своїх днів залишився вірним своїй меті.

Портрет Пилипа Орлик, худ. М. Підгорний, 2010, музей "Поле Полтавської битви"

Пилип Орлик був не тільки видатним державним і військовим діячем, а й талановитим поетом і публіцистом. Після себе він залишив велику рукописну спадщину: поетичні книжки, листи і великий рукописний "Діаріуш подорожній" ("Щоденник"). Нині "Діаріуш" зберігається в архіві Міністерства Європи та закордонних справ Франції. Він охоплює кілька років життя гетьмана у вигнанні, описуючи як його особисте життя, так і політичну діяльність. Датується 1720-1733 роками. Частину цієї спадщини вже надруковано, а решта чекає на багатотомне видання.

Трофимук, О. Пилип Орлик: гетьман в еміграції, бароковий поет, автор першої Конституції [Текст] / О. Трофимук. – Львів : СПОЛОМ, 2008. – 48 с.

Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика 1710 рік [Текст] / пер. з латинської та прим. М.С.Трофимука ; передмова та загальна наукова редакція О.Пріцака ; післяслово О.П. Трофимук та М.С. Трофимука. – Київ : Веселка, 1994. – 77 с.

Крупницький, Б. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742): його життя i доля [Текст] / Б. Крупницький ; вступ. стаття О. Оглоблина. – Київ : Дніпро, 1991. – 79 с. – (Про часи козацькі на Україні).

Про Пилипа Орлика написано багато цікавих наукових праць та художніх творів. Якщо вас зацікавила особистість легендарного гетьмана, радимо звернути увагу на наступні видання:

Корогод, Г. І. Перша Конституція України. Пилип Орлик і його діяльність в еміграції [Текст] : навч. посібник / Г. І. Корогод, В. П. Гробова. – Суми : Університетська книга, 2011. – 128 с.

Коляда, І. А. Пилип Орлик [Текст] / І. А. Коляда, С. Ю. Коляда, О. Ю. Кирієнко. — Харків : Фоліо, 2019. — 121 с. — (Знамениті українці).

• Хотин Р. «Один із якорів української ідентичності». Чому Конституція Орлика є актуальною і в наш час? [Електронний ресурс] / Ростислав Хотин // Радіо Свобода : сайт. — Електрон. дані. — 2021. — 16 серп. — Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/pylyp-orlyk-konstytutsiya-aktualna-i-v-nash-chas/31409492.html. — Назва з екрана. — Дата перегляду : 10.10.2022.
• Царук Н.Гетьман у вигнанні Пилип Орлик: 10 цікавих фактів про автора першої у світі Конституції [Електронний ресурс] / Надія Царук // Знай.ua : сайт. — Електрон. дані. — 2019. — 17 квіт. — Режим доступу: https://znaj.ua/history/226672-getman-u-vignanni-pilip-orlik-10-cikavih-faktiv-pro-avtora-pershoji-u-sviti-konstituciji. — Назва з екрана. — Дата перегляду : 10.10.2022.
• Шевцова С. Конституція Пилипа Орлика. Повернення через 311 років [Електронний ресурс] / Світлана Шевцова // Укрінформ : сайт інформ. агенства. — Електрон. дані. — 2021. — 11 серп. — Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3296338-konstitucia-pilipa-orlika-povernenna-cerez-311-rokiv.html. — Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.10.2022

• В оформленні виставки використані фото та відеоматеріали з мережі Інтернет у вільному доступі.

• Ільченко Р. Як у Росії знайшли оригінал Конституції Пилипа Орлика [Електронний ресурс] / Руслана Ільченко // УНІАН : сайт інформ. агенства. — Електрон. дані. —2010. — 22 груд. — Режим доступу: https://www.unian.ua/society/440588-yak-u-rosiji-znayshli-originalkonstitutsiji-pilipa-orlika.html . — Назва з екрана. — Дата перегляд у: 11.10.2022.
• Провісник української конституційної державності [Електронний ресурс] : методично-бібліограф. матеріали до 345-річчя від дня народження Пилипа Орлика / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара ; автор-укладач В.В. Потуремець. – Полтава, 2017. – 16 с. – Електрон. копія текст. даних. – Режим доступу : http://libgonchar.org/images/stories/orlik2.pdf. – Дата перегляду : 12.10.2022.
• Хижняк В. Орлик Пилип Степанович: публіцист, дипломат, генеральний писар, гетьман України в екзилі [Текст] / В. Хижняк // Києво-Могилянська Академія в іменах 17-18 ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001. – С. 407-409.

Список використаних джерел:

Виставку підготувала Світлана Прохорова,бібліотекар Хортицької національної академії

Дякую за увагу!