Want to make creations as awesome as this one?

онлайн-путівник

Transcript

онлайн-путівник

Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського

Відділ документів із природничих та аграрних наук

Екологічний туризм – тип туризму, що полягає у подорожах до природних недоторканих людиною та природоохоронних територій. Екотуризм сприяє освіті туристів і дає змогу збирати гроші на заходи зі збереження природи, допомагає розвиткові ізольованих поселень. Найбільше екотуризм приваблює тих туристів, яких турбують проблеми екології.

Що таке екологічний туризм?

Екологічний туризм як напрям зеленої економіки з’явився у 80-х,– вважається, що вперше його використав мексиканський архітектор Ектор Себальос-Ласкурайн, який розробляв "зелені" проєкти для великих міст. У той час відпочинок на лоні природи став надзвичайно популярний у жителів мегаполісів, які втомилися від асфальту і автомобільного смогу. Масовий туризм наносив навколишньому середовищу непоправної шкоди: не займані раніше території забудовувалися величезними готелями і перетворювалися в туристичні резервації. Себальос-Ласкурайн запропонував зовсім інший, екологічний підхід до туризму: відпочивати, не руйнуючи природи, відмовитися від культу комфорту заради збереження її чистоти.

Полтавщина має значний потенціал у розвитку екологічного туризму. На жаль, в умовах війни говорити про повноцінне використання існуючих можливостей говорити не доводиться. Та сподівай-мося, що з настанням миру на нашу країну чекає період активного відновлення, в тому числі і у використанні рекреаційного потенціалу територій.

Привабливим місцем для екологічного туризму є об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ). Їх ландшафтний та історико-культурний імідж приваблюють велику кількість відпочиваючих і туристів. Іноді це призводить до наростання антропогенного тиску та порушення природного і екологічного стану заповідних територій. Саме тому організатори відпочинку і туризму повинні знати режим територій/об’єктів ПЗФ, характер допустимої діяльності в них, розраховувати навантаження або ж звертатись за супроводом до фахівців.

Полтавщина налічує 391 одиницю територій ПЗФ, що складає 4,96% від загальної площі області. Розглянемо деякі з них.

Національний природний парк "Нижньосульський" створений у 2010 р. на території Глобинського, Семенівського районів Полтавської області, Чорнобаївського району Черкаської області в нижній частині долини річки Сули.

НПП "Нижньосульський"

Дізнайтеся більше

На території національного природного парку "Нижньосульський" діє екологічна стежка "Онішківська". Протяжність стежки –
2 км, на маршруті передбачено 8 зупинок.

Національний природний парк "Пирятинський" створений у 2009 р. Територія парку розташована в околицях м. Пирятин та 15 сіл і простягається вздовж долин річок Удай, Перевод, Руда, 40% – водно-болотні угіддя. На території діють екотуристичні маршрути: "Берегом живописного Дунаю", "Мальовничі краєвиди Пирятинщини", "Заплавний Удай" та інші.

НПП "Пирятинський"

У природному парку "Пирятинський" діють 2 екологічні стежки: у заповідному урочищі Куквин (9 зупинок) та на острові Масальський (4 зупинки).

Регіональний ландшафтний парк "Диканський" створений у 1994 р. Розташований навколо селища Диканька. Найбільшим скарбом парку є масиви вікових широколистяних дібров, саме тут знаходяться відомі реліктові центри.

РЛП
"Диканський"

Дізнайтеся більше

Регіональний ландшафтний парк "Диканський" був заснований у 1994 р., охоплює територію майже 12 тисяч гектарів і розташований у північно-східній частині Полтавської області, між селищем Диканька та річкою Ворскла.

На його території розташовано сім пам'яток природи, в тому числі і загальнодержавного значення: урочище "Парасоцький ліс", Бузковий гай, Ялиновий гай, Кочубеївські дуби та деякі інші, які знаходяться неподалік – Фесенкові Горби і Писарівщанський парк (біля с. Писарівщина) та Відслонення пісковиків у с. Михайлівка.

На сьогодні парк виконує природоохоронну функцію. Тут спостерігається помірно-континентальний клімат з теплим літом, середня температура липня становить +20,5 градусів за Цельсієм, а січня – майже мінус 7 градусів. Територія парку відображає Полтавщину у мініатюрі, оскільки його ландшафт є дуже різноманітний: з дібровами, лучними степами, заплавними балками, луками, ярами, стрункими лісосмугами та безмежними полями. Мандрівники і туристи мають можливість спускатися у яри і балки, прогулюватися по дібровах та хвойних лісах. У парку створено кілька туристичних маршрутів, по цій місцевості можна здійснювати чудові піші прогулянки. Також існує можливість здійснити кінну прогулянку з метою огляду всієї краси тутешніх місць. У 2008 р. об'єкт отримав статус загальнодержавної пам'ятки природи. Нещодавно тут було знайдено залишки печерного монастиря початку XVІІ ст., який складається з восьми печер. Скит проіснував до кінця XVІІІ ст., пізніше царський уряд заборонив діяльність монахів-відлюдників, і печерні монастирі припинили своє існування. Однак, у XІX – XX ст. печери все ще продовжували відвідувати віруючі християни, які тут переховували ікони та цінності з закритого монастиря. Комплекс печер прийшов у запустіння лише після закінчення Другої світової війни.

У минулому на території парку знаходився родовий маєток династії Кочубеїв, проте грандіозний палац на сто кімнат був зруйнований під час більшовицької революції 1917 р. На теренах ландшафтного парку до нашого часу збереглися архітектурні пам'ятки XVІІІ – XІX ст., серед них – Троїцька церква, Миколаївська церква та Тріумфальна арка, а також - Троїцька церква у с.Великі Будища.

Диканський ландшафтний парк на Полтавщині належить до пам'яток природи України. Крім того, на його території також можна оглянути історичні та архітектурні пам'ятки. Цей чудовий куточок природи перетворився на улюблене місце відпочинку для мандрівників та туристів.

У регіональному ландшафтному парку "Диканський" створені туристичні маршрути: "Життєвими стежками Кочубеїв", "Від козацьких дубів до троянівських линів", "Про що нашуміли дерева", "Від цілющого степу до тихоплинної Ворскли", "Стежками заповідної природи Диканщини". Є екологічна стежка "Заповідна Диканщина", проводяться екскурсії, квести.

Регіональний парк "Гадяцький" створений у 2011 р. вздовж русла річок Псел та Грунь біля міста Гадяч. В основному репрезентує заплави і тераси вказаних річок, а також балкові системи на вододілах. Лучні степи та ліси представлені на відокремлених невеликих ділянках.

Регіональний парк "Гадяцький"

Дізнайтеся більше

Гадяцький регіональний ландшафтний парк створили 2012 року з метою збереження багатих природних комплексів та великої кількості рідкісних видів тварин і рослин. Унікальним об'єктом парку є єдиний у лівобережному лісостепу ялівцевий масив, вік деяких екземплярів у якому досягає 100 років. Тут можна побачити близько сотні рослин, занесених до Червоної книги України. Ландшафтний парк також є місцем відпочинку та історичного, екологічного, зеленого, наукового та сільського туризму.

Площа Гадяцького парку становить 12803,3 га. На території заказника зростають змішані ліси, на прирічкових лугах можна побачити гладіолуси, орхідеї, на болотах трапляється біле латаття. Гадяцький регіональний ландшафтний парк простягається вздовж річки Псел і пониззя річки Грунь. На півдні межує з Миргородським районом Полтавської області, на півночі – з Сумською областю. До складу території парку входять 23 об'єкти природно-заповідного фонду України – ландшафтні, ботанічні, гідрологічні. У мальовничому урочищі «Галочка» росте реліктовий дубовий масив, вік дерев тут сягає 200-300 років.


Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні"створений у 2001 р. Парк розташований в заплаві Середнього Дніпра поблизу Кременчука. Територія РЛП – це цінні водно-болотні угіддя, з багатою флорою і фауною, де збереглися риси стародавнього русла Дніпра.

РЛП
"Кременчуцькі плавні"

Дізнайтеся більше

В склад парку входить ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Білецьківські плавні» (палеорусло р. Дніпра) – Кременчуцький район, Білецьківська сільська рада, Потоківська сільська рада, Кременчуцька міська рада, ДП «Кременчуцьке лісове господарство.

Кременчуцькі плавні – це унікальна малотрансформована ділянка Середнього Дніпра, де зберігся недоторканий ландшафт, русло та заплава, тобто основні ознаки первісної річки. Вчені довели, що люди ніколи не селились тут. На острові Шеламай можна побачити архейські граніти, яким налічується 2,7 млрд. років. Вони – мовчазні свідки зародження життя на нашій планеті. Рослинний світ Кременчуцьких плавнів вирізняється багатством і різноманітністю. Серед унікальних представників природної флори, які ростуть на території парку, можна виділити: очиток Борисової, занесений до Світового Червоного списку, козельці українські з Європейського Червоного списку, три види рослин, занесених до Червоної книги України та ще 16 регіонально-рідкісних видів рослин.


Ландшафтний заказник місцевого значення "Гора Пивиха" створений у 1994 р. Гора Пивиха – це ізольоване підвищення неподалік від південної околиці смт. Градизьк. Висота пагорба – 168 м (найвища точка Лівобережної України).

Ландшафтний заказник
"Гора Пивиха"

Дізнайтеся більше

Хорольський ботанічний сад загально-державного значення заснований у 2009 р. Розташований у південно-західній частині м. Хорол. У ботанічному саду представлено понад 100 видів різних дерев та кущів. Проводяться краєзнавчі та ботаніко-просвітницькі екскурсії.

Хорольський ботанічний сад

Дізнайтеся більше

Устимівський дендрологічний парк загальнодержавного значення засновано у 1893 р. як зразок садово-паркової культури, тут зростає близько 500 видів і форм дерев та чагарників, численні екзоти та вічнозелені рослини.

Устимівський дендрологічний парк

Дізнайтеся більше

Устимівський дендрологічний парк був заснований у 1893 році з ініціативи місцевого землевласника Василя Васильовича Устимовича. Перші посадки рослин були проведені на площі близько 3 га. Надалі площа парку щорічно збільшувалася і у 1910 році була доведена майже до 9 га. Поповнення колекцій йшло, без перерви, до 1916 року. Саджанці і насіння завозилися в основному з берлінської фірми Шпета, а також із садівництв Варшави, Львова, Одеси і Кременчука. У цей період за парком здійснювався особливо ретельний і планомірний догляд його беззмінним (протягом майже 50 років) садівником – С.М. Трахтенбергом. З 1919 року парк переходив під управління різних організацій, що майже не приділяли йому належної уваги, і лише з 1928 року у ньому знову відновився догляд за рослинами. Усі роботи в парку велися учнями сільськогосподарської профспілкової школи, під керівництвом директора І. Донченко, що була створена на базі парку. Весною 1929 року уряд України приймає рішення оголосити парк заповідником республіканського значення. У 1933 році парк перейшов у підпорядкування НДІ каучуконосних рослин, оскільки на базі сільськогосподарської профшколи була створена Устимівська дослідна станція каучуконосів. З 1947 по 1952 роках дендрарій знаходився у підпорядкуванні Комітету з питань справ Заповідників при Раді Міністрів УРСР. У 1952 році дендропарк "Устимівка" входив до складу Ботанічного саду АН УРСР, безпосередньо підпорядковуючись дендропарку "Тростянець" Чернігівської області. В подальшому парк перейменували в Устимівську репродукційно-дендрологічну базу Центрального ботанічного саду АН УРСР (ЦРБС АН УРСР). У 1966 році парк передається у ведення Устимівській дослідній станції і разом з нею до 1991 року входить в систему дослідних установ Всесоюзного інституту рослинництва ім. М.І.Вавілова. За 100 років існування Устимівського парку склад його дендрофлори періодично змінювався. Перша наукова інвентаризація була проведена у 1922 році В.Біликом, згідно неї уботсаду росло 234 види і форми дерев та кущів. У 1929 році ретельне вивчення парку провів професор Б.Сидоренко. Він зафіксував в "Устимівці" 293 види і форми рослин. Найбільш повне і всебічне дослідження дендрофлори у парку здійснив відомий український ботанік А.Л. Липа у 1936 році. Ним було зареєстровано більше 400 порід. Перша післявоєнна інвентаризація проводилась у липні 1952 року науковим співробітником ЦРБС АН УССР А.В. Плетньовим. По його даним у парку нараховувався 171 вид рослин. По інвентаризації 1970 року колекція нараховувала вже 476 видів. До каталогу, який у 1975 році був виданий ВІРом було внесено 490 найменувань рослин. На сьогоднішній день колекція налічує 484 таксони, що відносяться до 50 родин, 118 родів, 379 видів, 110 різновидностей, садових форм, сортів і гібридів. Географія рослин представлена такими регіонами: Північна Америка, Європа, Крим, Кавказ, Сибір, Середня Азія, Далекий Схід, Китай, Гімалаї.

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Полтавський міський парк" закладений у 1962 р. у північній частині м. Полтава (біля с. Яківці) на місці історичного "Поля Полтавської битви". У парку зростає близько 230 видів і форм дерев та чагарників. Парк є важливою рекреаційною зоною міста.

Полтавський міський парк

Дізнайтеся більше

Рекомендації свідомому туристу

1. Перш ніж відвідати об’єкт ПЗФ, дізнайтеся його статус і обмеження, що визначені режимом охорони.
2. По можливості відвідуйте території та об’єкти ПЗФ з працівниками адміністрації. Ви отримаєте кваліфікований супровід, зменшите рекреаційне навантаження на цінні природні території, підтримаєте фінансово установу ПЗФ.
3. Фотографуйте природу, спостерігайте за її красою та явищами в ній без шкоди для рослин, тварин та інших живих організмів та місць їх існування.
4. Облаштовуйте намети, туристичний табір, розпалюйте вогнище лише в спеціально призначених місцях.

Рекомендації свідомому туристу

5. Ловіть рибу, збирайте гриби та ягоди у дозволений період та відповідних місцях.
6. Не залишайте сміття в природі. За можливості заберіть ще й те сміття, на яке натрапили в природі.
7. Знайомтеся з місцевим побутом, традиціями, історією та природними особливостями регіону. По можливості придбавайте сувеніри та продукти у місцевих жителів.
8. Дотримуйтесь встановлених обмежень, бо вони обґрунтовані науковцями, визначені природоохоронним законодавством.
9. Будьте вдячні природі!

При підготовці використано видання "Екологічний туризм на заповідних територіях Полтавщини" (Полтава, 2021).

Дякуємо за увагу!