Want to make creations as awesome as this one?

More creations to inspire you

Transcript

"Визначний майстер оповідання"

Біографія

Степан Васильченко народився в містечку Ічні на Чернігівщині у родині шевця Василя Панасенка. Степану від народження судилася велика доля – з’явився на світ у другий день після великого свята Різдва Христового 8 січня 1879 року. Талановитого хлопчика батько віддав у науку, у рідному містечку він закінчив п’ятирічну школу, а в 1894-1898 роках навчався в Коростишівській учительській семінарії. Семінарія випускала вчителів молодших класів, яких у великій кількості потребували земські школи. Потім було вчителювання по школах у с. Потоки Канівського повіту, в повітовому місті Богуслав, в с. Карапиші на Полтавщині, згодом він потрапив на вчителювання аж на Волинь. У 1904 році Степан Васильченко продовжує освіту в Глухівському педагогічному інституті. Письменник добре ставиться до подій революції 1905 року. Провчившись в інституті півтора року, залишає навчання, тому що цей заклад не задовольняє його, не сприяє літературній творчості. Починає працювати в школі на Полтавщині, потім переїжджає на Донбас. Але й тут зачепитися не вдалося. Разом з двома іншими вчителями його було кинуто в бахмутську тюрму. Звинувачення – розбійний напад (експропріація). Судив їх військовий суд у Катеринославі і виправдав, оскільки жодних доказів їхньої вини не існувало. Але у в’язниці довелося провести півтора роки. Вчителювати йому було заборонено. Заробляючи на життя приватними уроками, занурився у письменницьку роботу і через деякий час переїхав до Києва на працю в газету «Рада». Він узяв собі псевдонім Степан Васильченко і саме під цим іменем увійшов в українську літературу. За чотири роки до світової війни Васильченко надрукував понад сорок оповідань. Лише Лютнева революція в 1917 року дозволила йому повернутися додому в Ічню, де, поправляючи підірване на фронті здоров’я, перебув буремні роки національних змагань. З 1920 по 1928 рік працює в Києві завідувачем дитячого будинку, а потім учителем середньої школи № 61 імені Івана Франка. В цей час створені повість «Талант», оповідання «З самого початку», «Записки вчителя», «Олив’яний перстень», новела «Лісова новела», «Літературно-критичні записи». 11 серпня Степан Васильченко помирає. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

90 років пам’яті С. В. Васильченка, українського письменника, видатного майстра прози

Інтерактивний плакат

Степан Васильченко народився в містечку Ічні на Чернігівщині у родині шевця Василя Панасенка. Степану від народження судилася велика доля – з’явився на світ у другий день після великого свята Різдва Христового 8 січня 1879 року. Талановитого хлопчика батько віддав у науку, у рідному містечку він закінчив п’ятирічну школу, а в 1894-1898 роках навчався в Коростишівській учительській семінарії. Семінарія випускала вчителів молодших класів, яких у великій кількості потребували земські школи. Потім було вчителювання по школах у с. Потоки Канівського повіту, в повітовому місті Богуслав, в с. Карапиші на Полтавщині, згодом він потрапив на вчителювання аж на Волинь. У 1904 році Степан Васильченко продовжує освіту в Глухівському педагогічному інституті. Письменник добре ставиться до подій революції 1905 року. Провчившись в інституті півтора року, залишає навчання, тому що цей заклад не задовольняє його, не сприяє літературній творчості. Починає працювати в школі на Полтавщині, потім переїжджає на Донбас. Але й тут зачепитися не вдалося. Разом з двома іншими вчителями його було кинуто в бахмутську тюрму. Звинувачення – розбійний напад (експропріація). Судив їх військовий суд у Катеринославі і виправдав, оскільки жодних доказів їхньої вини не існувало. Але у в’язниці довелося провести півтора роки. Вчителювати йому було заборонено. Заробляючи на життя приватними уроками, занурився у письменницьку роботу і через деякий час переїхав до Києва на працю в газету «Рада». Він узяв собі псевдонім Степан Васильченко і саме під цим іменем увійшов в українську літературу. За чотири роки до світової війни Васильченко надрукував понад сорок оповідань. Лише Лютнева революція в 1917 року дозволила йому повернутися додому в Ічню, де, поправляючи підірване на фронті здоров’я, перебув буремні роки національних змагань. З 1920 по 1928 рік працює в Києві завідувачем дитячого будинку, а потім учителем середньої школи № 61 імені Івана Франка. В цей час створені повість «Талант», оповідання «З самого початку», «Записки вчителя», «Олив’яний перстень», новела «Лісова новела», «Літературно-критичні записи». 11 серпня Степан Васильченко помирає. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Твори

Васильченко С.Неслухняний глечик: оповідання, повість / C. Васильченко. – Київ : Веселка, 1991. – 221 с. До книжки класика української літератури Степана Васильченка (1879-1932) увійшли оповідання про дітей та повість. Герої цих творів чітко розмежовують добро і зло, сповнені невичерпною здатністюрадіти, захоплюватися красою.

Васильченко С. Мужицький ангел : оповідання, повість, п’єси / С. Васильченко. – Київ : Веселка, 2000. – 287 с. До книжки поряд з найвідомішими творами письменника (оповіданнями, повістю «В бур’янах» про дитинство Т. Г. Шевченка, одноактівкою «На перші гулі») увійшли заборонені в радянські часи сатиричні оповідання, казка «Ось та Ась», п’єса «Куди вітер віє».

Васильченко С. Вибрані твори / С. Васильченко. – Київ : Дніпро, 1979. – 164 с. До книжки ввійшли вибрані оповідання та повість, які написані до 1917 року та повість «Авіаційний гурток».

Васильченко С. В. Талант : коротка біографія письменника, стислий переказ твору, аналіз тексту, зразки учнівських творів : посібник : 10-й клас / С. Васильченко. – Харків : Ранок, 2001. – 48 с. Автор-укладач пропонує читачам матеріал, необхідний для вивчення творчості С. Васильченка у школі.У книзі можна знайти стислий переказ повісті, докладний аналіз твору відповідно до програми, біографічні відомості про письменника, зразки учнівських творів, а також відгуки літературознавців про творчість Степана Васильченка.

Васильченко С. Над Россю : оповідання та повісті / С. Васильченко. – Київ : Дніпро, 1978. – 208 с. У книзі вміщені, зокрема, такі твори: «Мужицька арифметика», «Над Россю», «Басурман», «У панів» та інші.

90 років пам’яті С. В. Васиьченка, українського письменника, видатного майстра прози

Твори

Васильченко С. Вибрані твори / С. Васильченко. – Харків : Веста Видавництво «Ранок», 2003. – 192 с. У художньому доробку письменника, який пропонується увазі читача, є низка оповідань «Роман», «Мужицька арихметика», «Дощ», «На хуторі», «Волошки». Саме в них розкривається світ багатої та щедрої української землі.

Васильченко С. Чайка : вибрані твори / С. Васильченко. – Київ : Веселка, 1979. – 250 с. Новела «Чайка» Степан Васильченка дала назву всій книзі. В цій новелі письменник підносить образ матері до високої знаковості, який символізує Україну.

Васильченко С. Твори / С. Васильченко. – Дніпропетровськ : Промінь, 1983. –142 с. У книзі вміщено повісті та оповідання, в яких письменник створив образ підлітка, юного громадянина, небайдужого до життя своєї країни.

Васильченко С. Олив’яний перстень : оповідання, повісті, казка та легенди / С. Васильченко. – Київ : Школа, 2005. – 384 с. До збірки класика української літератури Степана Васильченка увійшли його найкращі оповідання, новели, казки та легенди, а також дві відомі повісті – «Олив’яний перстень» та «В бур’янах». Усі їх пронизує любов до рідної землі й рідного слова, вболівання за долю українського народу.

90 років пам’яті С. В. Васиьченка, українського письменника, видатного майстра прози

Твори

Васильченко С. Чарівна книжка : легенда, новели, оповідання, уривки з повістей / С. Васильченко. – Львів : Каменяр, 1988. – 96 с. Легенди, новели, оповідання і уривки з повістей для дітей і про дітей привчають юних читачів пізнавати багатий та різноманітний світ природи, прищеплюють їм відчуття гармонії, краси, доброту, людяність, любов до праці.

Васильченко С. Вибране / С. Васильченко. – Київ : Радянський письменник, 1954. – 308 с. До книги увійшли три повісті Степана Васильченка: «В бур’янах», «Авіаційний гурток», «Олив’яний перстень». А також оповідання та п’єса.

Васильченко С. Талант / С. Васильченко. – Київ : Дніпро, 1982. – 237 с. В книзі представлено добірку оповідань Степана Васильченка про дітей і для дітей, та декілька новел із циклу «Осінні новели».

Фільми

Біографія

Степан Васильченко народився в містечку Ічні на Чернігівщині у родині шевця Василя Панасенка. Степану від народження судилася велика доля – з’явився на світ у другий день після великого свята Різдва Христового 8 січня 1879 року. Талановитого хлопчика батько віддав у науку, у рідному містечку він закінчив п’ятирічну школу, а в 1894-1898 роках навчався в Коростишівській учительській семінарії. Семінарія випускала вчителів молодших класів, яких у великій кількості потребували земські школи. Потім було вчителювання по школах у с. Потоки Канівського повіту, в повітовому місті Богуслав, в с. Карапиші на Полтавщині, згодом він потрапив на вчителювання аж на Волинь. У 1904 році Степан Васильченко продовжує освіту в Глухівському педагогічному інституті. Письменник добре ставиться до подій революції 1905 року. Провчившись в інституті півтора року, залишає навчання, тому що цей заклад не задовольняє його, не сприяє літературній творчості. Починає працювати в школі на Полтавщині, потім переїжджає на Донбас. Але й тут зачепитися не вдалося. Разом з двома іншими вчителями його було кинуто в бахмутську тюрму. Звинувачення – розбійний напад (експропріація). Судив їх військовий суд у Катеринославі і виправдав, оскільки жодних доказів їхньої вини не існувало. Але у в’язниці довелося провести півтора роки. Вчителювати йому було заборонено. Заробляючи на життя приватними уроками, занурився у письменницьку роботу і через деякий час переїхав до Києва на працю в газету «Рада». Він узяв собі псевдонім Степан Васильченко і саме під цим іменем увійшов в українську літературу. За чотири роки до світової війни Васильченко надрукував понад сорок оповідань. Лише Лютнева революція в 1917 року дозволила йому повернутися додому в Ічню, де, поправляючи підірване на фронті здоров’я, перебув буремні роки національних змагань. З 1920 по 1928 рік працює в Києві завідувачем дитячого будинку, а потім учителем середньої школи № 61 імені Івана Франка. В цей час створені повість «Талант», оповідання «З самого початку», «Записки вчителя», «Олив’яний перстень», новела «Лісова новела», «Літературно-критичні записи». 11 серпня Степан Васильченко помирає. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Фільм знятий за мотивами оповідання Степана Васильченка «Московський ґедзь». «Муха така сидить у їй, московський ґедзь прозивається. Така клята й уперта муха, що коли оселиться в якій панні, то вже ні прозьбами, ані грозьбами, - нічим ви його не виженете з неї…» Ця історія про двох молодих людей, які безмежно кохають один одного. Але між ними існує маленька відмінність - він розмовляє рідною, українською мовою, вона ж – російською. Події відбуваються у 60-ті роки ХХ століття, у добу "хрущовської відлиги". Наш герой вболіває за Україну, саме тому для нього важливо, щоб кохана розділяла його погляди і залишалась вірною своїй мові. У фільмі йдеться про повагу до речей, які важливі для іншого. Проблема мови залишається актуальною і сьогодні…

Рекомендаційний список літератури

  • Божук А. Соціально-політична сатира в українській драматургії періоду визвольних змагань 1917-1921 років : (на матеріалі п'єсу Степана Васильченка "Куди вітер віє") / А. Божук // Слово і Час. – 2012. – № 10. – С. 89-95.
  • Голубенко С. Визначний мастер оповідання : [Степан Васильченко – український письменник, який багато років працював на Полтавщині] / С.Голубенко // Молода Україна. – 1973. – № 2. – С. 2-4.
  • Кулик Н. Шлях учителя / Н. Кулик // Освіта України. – 2019. – 4 лют. – С. 14-15.
  • Людина чистих, високих ідеалів... : до 140-річчя від дня народження видатного майстра прози С. В. Васильченка : біобібліографічна пам'ятка / упорядник Н. М. Требіна. – Полтава, 2018. – 28 с.
  • "Нова драма" // Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ-поч. ХХІ ст. : підручник. – К. : Видавничий центр "Академія", 2014. – С. 230-243.
  • Сповнений любові до // Шкільна бібліотека. – 2018. – № 12. – С. 26-28.
  • Степан Васильченко (1879-1932) // Качак Т. Українська література для дітей та юнацтва : підручник. – К. : ВЦ "Академія", 2016. – С. 157-160.
  • Степан Васильченко (1879-1932) // Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ - поч. ХХІ ст. : підручник : т. 2. – К. : Видавничий центр "Академія", 2013. – С. 178-188.
  • Степан Васильченко (1879-1932) // Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ - поч. ХХІ ст. : підручник : т. 2. – К. : Видавничий центр "Академія", 2013. – С. 489-491.
  • Титаренко Г. Полтавці сумують з приводу тяжкої втрати : [смерті великої патріотки України Т. В. Король, пов'язаної з сім'єю С. Васильченка] / Г. Титаренко // Слово Просвіти. – 2015. – 16 квіт. – С. 6.
  • Шимко В. Степан Васильченко (26 грудня 1878 -- 11 серпня 1932) / В. Шимко // Молода Україна. – 1979. – Ч. 279. – С. 5-10.