Початкова школа і медіаосвіта

06

вступ

01

медійні поняття

02

фото

03

відео

04

аудіо

05

світ інтернету

06

07

фейки

08

Підсумок

09

Початкова школа і медіаосвіта: друзі чи випадкові знайомі?

онлайн-семінар

світ інформації

Початкова школа та медіаосвіта: друзі чи випадкові знайомі?

Який практичний крок зможете зробити одразу після семінару?Спробувати застосувати набуті знання з інтеграції медіаосвіти в початкову школу на практиці.Бажаю натхненної подорожі в медіапросторі!

Goal

Home

Безграмотними в ХХІ столітті вважатимуться не ті, хто не вміє читати і писати, а ті, хто не вміє вчитися, доучуватися і переучуватися.

Елвін Тоффлер

+ пограй

Медійні поняття

НУШ покликана підготувати учнів до життя в суспільстві, навчити практичних навичок, які допоможуть їм у повсякденні. У світі, яким керує інформація, дитина мусить вміти її критично оцінювати, знати, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини та як захиститися від маніпуляцій. Сучасні діти мають справу з інформаційним простором з найменшого віку (через ґаджети, телебачення, зовнішню рекламу тощо). Тому вони повинні знати, що таке медіаграмотність уже в початковій школі. Інформація, яку людина отримує щодня через ЗМІ та соціальні мережі, формує її свідомість. Типова освітня програма початкової школи передбачає змістову лінію «Досліджуємо медіа», відповідно до якої учні мають набути навичок, пов’язаних із медіапродуктами. Інтегрована в початкову школу, медіаосвіта допомагає школярам критично мислити, вчитися шукати й перевіряти інформацію, аналізувати медіаповідомлення і самостійно створювати такі медіапродукти.

Goal

Goal

Перейдіть за покликанням та перевірте свій словник медійних понять. https://learningapps.org/watch?v=pg8g7p6s322

+ перевір

+ Дізнайся

Goal

Goal

фото

Генрі Люс (Henry Luce), видавець американського журналу Life, у 1930-х роках минулого століття писав: «Бачити життя, бачити світ, бути свідком великих подій; бачити обличчя бідних і поведінку заможних; бачити дивні речі – машини, армії, тіні в джунглях і на Місяці, бачити роботу людини – картини, башти і відкриття, бачити речі за тисячі кілометрів, речі, що приховані за стінами й усередині кімнат, речі, до яких небезпечно наближатися… бачити й насолоджуватися, бачити, а отже знати».

+ пограй

Не завжди фотографія заслуговує на довіру: на жаль, досить поширені різні види маніпуляцій із фотознімками: 1. Видача постановочної фотографії за документальну. 2. Маніпуляції з підписом до зображення. 3. Видалення (чи додавання елементів) із готової світлини (файла фотографії) за допомогою програмного забезпечення (наприклад, Photoshop). Існує багато інструментів, які допоможуть знайти маніпуляції у фото. Ось кілька з них:

• RevEye plugin можна встановити для браузера Google Chrome. За його допомогою можна шукати в мережі за зображенням. Так легко з’ясувати, чи публікувалося воно раніше, якщо так – то коли й де.
• Так само можна встановити плагін Who stole my pictures. Він, як і попередній інструмент, може здійснювати пошук не за однією пошуковою системою, а за кількома: Yandex, Tineye, Google, Baidu, Cydral. Firefox зробив плагін для користувачів, які захочуть перевірити, чи не використовує хтось сторонній без дозволу їхні фотографії. Але функціонал плагіну так само підходять і для перевірки фейків.
• Ще один інструмент для перевірки зображень – Tineye. У ньому доступні кілька способів перевірки – як вказати URL зображення, так і завантажити раніше збережену картинку із жорсткого диску.
• Ресурс Image Edited? допомагає з’ясувати, чи редагувалося фото до публікації.
• Сайт для перевірки метаданих у зображеннях – Jeffrey’s Image Metadata Viewer.
• Archive.is – інструмент, що архівує веб-сторінки. Коли це може знадобитися? Наприклад, якщо важливий пост із соцмережі, на який ви посилаєтесь у новині, раптом буде видалено власником, у вас буде заархівована копія. Archive.is створить її та надасть вам лінк, за яким копія буде доступною. Для більш консервативних користувачів є ще один простий спосіб – просто зробити скріншот посту.
• Також у роботі з джерелами в нагоді може стати SimilarWeb. Творці ресурсу позиціюють його як засіб для аналізу трафіку конкурентів.
• Архівні версії сторінок можна шукати також за допомогою WaybackMachine.
• Yomapic – інструмент, який шукає фото за заданою геолокацією в соцмережах.

Прочитайте й дізнатися про онлайн-інструменти перевірки правдивості фотографій: https://ms.detector.media/how-to/post/1707/2014-02-05-13-onlayn-instrumentiv-dlya-perevirky-kontentu/

Що робити, якщо в інтернеті ви побачили зображення до новини й сумніваєтеся в його відповідності тексту? Дотримуйтеся такого алгоритму. 1. Перейдіть на сайт images.google.com (https://images.google.com/?gws_rd=ssl) 2. Натисніть на значок із зображенням фотоапарата, завантажте фотографію, яку ви зберегли на своєму комп’ютері. 3. Знайдіть зображення в інтернеті. 4. Визначте інформацію про неї.

Перейдіть за покликанням та виконайте вправу. https://learningapps.org/watch?v=peng2biha22

Ви звертаєтеся до телевізора, коли хочете, щоби мозок вимкнувся. Ви сідаєте за комп’ютер, коли хочете, щоби ваш мозок увімкнувся. Це різні речі.

Стів Джобс

+ дізнайся

+ спробуй

Goal

Goal

Якщо перегляд якогось відео викликав у вас сильні емоції (обурення, злість, бурхливе схвалення тощо), перш ніж поділитися ним із друзями та знайомими, запитайте себе: «Чи впевнений я, що мною не маніпулюють?». Пам’ятайте, що будь-який ролик, який ви переглядаєте, міг бути попередньо відредагований та повторно опублікований. Ви ж при цьому маєте дістатися першої версії контенту.

відео

1. Визначити належність відео, тобто джерело його поширення. Починайте свої пошуки з опису, тегів та іншої текстової інформації про ролик. Саме з цих матеріалів необхідно виписати ключові слова, за якими розпочинати пошук у Google. Звертайте увагу на власні назви – саме вони найбільше підходять для верифікації відео в пошукових системах. Розкладайте знайдені варіанти в хронологічному порядку. Так ви побачите найпершу публікацію цього відео – це й буде першоджерелом.2. Дослідження цифрового сліду. Вам слід написати на акаунт того, хто завантажив ролик уперше. «Спілкування» з джерелом може допомогти зрозуміти мотиви публікації відео й деталі, які можуть свідчити про недостовірність. Зверніться до історії публікацій джерела. Досліджуючи попередні публікації, ви зможете визначити місце перебування власника акаунту, тематику його контенту, країну походження. До того ж важливо з’ясувати, чи публікував цей завантажувач фейкові відео раніше; чи публікує він виключно свої відео, чи робить репости з інших акаунтів; наскільки це джерело активне. Варто звертати увагу на всю візуальну й текстову інформацію про джерело.3. Визначення місця зйомки. Тут вам у пригоді стане Google Maps. Знаючи вказане джерелом місце зйомки, ви можете почати перегляд вулиць потрібного населеного пункту. Це дасть уявлення про місцевий ландшафт, архітектуру, особливості локації. Порівняйте дані Google Maps із тим, що ви бачите на відео. Якщо на супутниковому знімку місця, де, як зазначено, відбуваються події, ви бачите об’єкти, яких немає на відео з того ж місця, – у вас повинні з’явитися сумніви щодо правдивості цього контенту. Також використовуйте Wikimapia та Google Earth. Якщо Wikimapia дасть можливість знайти місце за описом, то Google Earth покаже супутникові знімки певної місцини в конкретний момент. Зважайте на те, що далеко не всі місця на планеті мають однакову частоту оновлень у Google Street View. Подивитися, коли було зроблено знімок вулиці, можна у верхньому лівому куті екрана, там буде вказано дату. Якщо пощастить, можна також обрати іншу дату й подивитись, як виглядало це місце в інший час. Якщо на відео вас запевняють, що, скажімо, у травні 2015-го будинок знесли, спробуйте поглянути на це місце очима Google Street View. Можливо, будинок стоїть на місці, а відео – спроба маніпулювати громадською думкою.4. Перевірка дати публікації. У цьому випадку вам також допоможе порівняльний аналіз. Якщо подія, показана у відео, справді нещодавно відбулася, мають бути інші відео, фото або тексти на цю тему. Їх ви зможете знайти за ключовими словами у Google, поставити попередньо фільтр дати «за останній місяць». Необхідно також перевірити популярні соціальні мережі (Facebook, Instagram, Twitter) на наявність схожого контенту.

Спробуйте скласти перелік своїх улюблених фільмів за категоріями: ігрові, серіали, документальні, науково-популярні, анімаційні.

+ пограй

радіо

Щоби слухати радіо, ясна річ, не обов’язково купувати приймач. Це можна зробити, сидячи за комп’ютером (наприклад, на цьому сайті зібрано всі українські радіостанції http://radiovolna.net/radio-ukraine/; а на цьому http://www.listenlive.eu/index.html – всі європейські) або на смартфоні за допомогою додатку TuneIn. Завдяки переходу радіо в інтернет у кожного з нас є можливість самостійно формувати свій інформаційний раціон. Одним із основних трендів у розвитку сучасного радіо є дивергентність – орієнтованість на специфічні цільові аудиторії з конкретними вподобаннями та інтересами.

Goal

Goal

Перейдіть за покликанням та виконайте вправу. https://learningapps.org/watch?v=pq92sbe2v22

+ пограй

+ перевір

світ інтернету

Наш час відзначається гігантською кількістю інформації, що зростає щодня. У цьому океані відбувається жорстка конкуренція за нашу увагу, тому дуже часто важко знайти саме те, що нам потрібно. Із чого ми, як правило, починаємо пошук інформації? Із пошуковика. Найпопулярніший у нашій країні Google (понад 90%). Цей пошуковик розуміє нас із півслова. Це означає, що навіть за ключовими словами і навіть, якщо ми зробимо у запиті помилку, він усе одно нас зрозуміє. Однак є кілька моментів, що можуть покращити роботу.

Goal

Goal

1. Мова. У налаштуваннях пошуковика можна вказати, якою мовою ви хочете отримати результат. Якщо ви цього не зробите, то отримаєте результат мовою, якою буде більше матеріалу (і який рейтинговіший). 2. Різновиди інформації. Під віконцем пошуку можна уточнити, що саме ви шукаєте: зображення, новини, карту, відео і т.д. Для пошуку спеціалізованої інформації існують інші сервіси. Скажімо, для наукових статей, авіаквитків, готелів, шопінґу тощо. 3. Спеціальні символи. Пошуковики передбачають використання спеціальних символів, що мають визначені функції. Лапки «» використовують для того, щоб пошуковик шукав саме задану фразу, а не набір слів, що можуть трапитися окремо в тексті. Тобто запит «сироп з авокадо» покаже сторінки, де буквально фігурує саме ця фраза, а цей же запит без лапок видасть результат, де окремо траплятимуться слова «сироп» і «авокадо». Дефіс/мінус використовують для того, щоб відфільтрувати результат у двозначних словах. Наприклад, «Кучма» – це прізвище експрезидента або назва головного убору. Якщо шукаєте політика, то в пошук убийте Кучма Леонід, якщо головний убір, то Кучма-Леонід. Існує також можливість знайти інформацію про певну особу або поняття, тільки з якогось конкретного сайту. Для цього до запиту треба додавати site: і адресу сайту. Наприклад, Зеленський site:uareview.com. Можна також гуглити два запити одночасно, використовуючи АБО/OR. Наприклад, білий шоколад АБО чорний шоколад. 4. Пошук за типом файлів. Іноді ми шукаємо якісь специфічні файли, скажімо pdf. Додавання в запиті filetype:pdf допоможе відфільтрувати файли цього типу. 5. Пошук за часом. Якщо ви шукаєте якусь конкретну новину, де фігурує та чи інша особа, а вона на слуху багато років, або вам потрібна інформація за певний період, а вона постійно змінюється, то в пошуку можна уточнити час (результати за годину, минулі 24 години, за минулий місяць, рік або вибраний часовий проміжок). 6.Пошук за зображенням. Є також можливість залити конкретне зображення, і пошуковик видасть результат, звідки воно може бути. Ще один базовий інструмент – це Вікіпедія. Пошуковик часто видає результати з Вікі в перших рядках. Ця онлайн-енциклопедія, що постійно вдосконалюється небайдужими волонтерами, також має свої особливості. По-перше, інформацію там можна відредагувати з маніпулятивною метою, і це можуть не відразу помітити модератори. По-друге, мова Вікіпедії також має суттєве значення, бо українську Вікі редагують українці, а російську – росіяни. Тому, якщо ви вирішите прочитати про якісь суперечливі історичні або політичні питання, то інформація може суттєво відрізнятися. Буває так, що в українській Вікі інформація бідніша або відсутня, але ніхто ж не забороняє зазирнути в англійську. Іноді доцільно порівнювати інформацію з різних Вікіпедій, пам’ятаючи, що цей ресурс – не істина в останній інстанції. SEO (SEARCH ENGINE OPTIMIZATION) Оптимізація для пошукових систем – це один із важливих інструментів, який допомагає конкурувати за увагу. Пошуковики, як і соцмережі, працюють за складними алгоритмами. Вони намагаються відсіяти недобросовісні сайти і подавати в перших рядках результатів пошуку найточнішу та найбажанішу інформацію. Ще один важливий момент: Google видає персоналізовані результати пошуку, тобто ваш результат може відрізнятися від результату ваших друзів, навіть якщо запит був ідентичний. Окрім того, пошуковик добре пам’ятає, що ви шукали годину тому, минулого тижня і минулого року. Досить вбити перші літери запиту, як перед вами з’явиться історія ваших пошуків. Якщо ви гуглили якісь товари, то вони відразу з’являться на всіх банерах контекстної реклами, куди б ви не зайшли. Для тих, кого напружує око великого брата, у браузерах є функція «анонімний режим». Відверті антиґуґлівські партизани використовують пошуковик Duckduckgo, що дбає про приватність користувачів і не видає персоналізовані результати пошуку.

Перейдіть за покликанням та виконайте вправу. https://learningapps.org/watch?v=p0ym3dy1c22

+ пограй

+ пам'ятай

+ запам'ятай

світ інформації

З якого віку варто навчати дітей аналізувати ЗМІ? Уже в молодших класах учні мають уміти визначати мету та правдоподібність медіатексту, розрізняти факти й судження, інтерпретувати медіаповідомлення на основі власного досвіду та пояснювати свою реакцію на інформацію в публікаціях. А чи знаєте ви, що пропаганда – не винахід сучасного інформаційного світу, а давній інструмент впливу на громадську думку?

Goal

Goal

Пропаганда – цілеспрямоване поширення ідей та моделей поведінки серед широких мас населення. Слово походить від латини і в перекладі означає «те, що має бути поширене». Маніпуляція – це вже викривлення інформації, створення неадекватної картини світу у ваших головах; культивація у вас «штучних потреб» (того, чого насправді вам не треба, але маніпулятор робить для вас це життєво необхідним), щоби змусити діяти в необхідному для маніпулятора напрямку. Для того, щоб убезпечити себе від маніпуляцій, можна поставити собі такі запитання: На кого розрахована ця інформація? Яку програму в ній закладено? Чи є факти в інформації, або це оцінка чи точка зору? Чи не надто сенсанційною або інформаційною є інформація? Чи можна їй довіряти? Наскільки достовірним є джерело, яку репутацію має? Чи зможу я перевірити інформацію з інших джерел? Мова ворожнечі (hate speech) – це систематичне вживання слів і висловів, що виявляють агресію проти людини або групи осіб за ознакою раси, релігії, статі або сексуальної орієнтації. Іншими словами, мова ворожнечі – це вияв дискримінації. Джинса – сленгове слово, яке використовується, переважно, в медійній спільноті. Синонім терміна «прихована реклама». Цей термін означає зумисну приховану рекламу чи антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики й телевізійних програм тощо. Фейк – це сфабрикована інформація, розрахована на те, що читач або глядач навряд чи почне перевіряти факти, цифри, цитати.

Перейдіть за покликанням та виконайте вправу. https://learningapps.org/watch?v=pd153quwc22

Декілька порад: як зберегти здатність мозку мислитиЧитайте художню літературу. Постійний потік новин хаотичний і безсистемний, ми в ньому губимося і втрачаємо здатність аналізувати інформацію, що надходить. Натомість хороша художня книжка – це тривалий, розлогий і цікавий сюжет. Вона змальовує події, які пов’язані між собою й розвиваються в часі. Читаючи сторінку за сторінкою, ваш мозок отримує цілісну, логічну картинку. Так він відпочиває від стресу і знову вчиться мислити синтетично. Дотримуйтеся мінімальної інформаційної гігієни. Гігієна – це чистота тіла. Інформаційна гігієна – чистота свідомості. Ви не любите брати в руки брудні речі, правда? Так само намагайтеся вберегти себе від зайвої, непотрібної інформації. Намагайтеся не читати реклами в метро. Обмежте інтернет-серфінг, який іноді для нас – просто спосіб відволіктися на хвилину від роботи чи написання твору. Вимикайте звук на телевізорі, коли йде реклама. Ці прості звички звільнять ваш мозок від величезного масиву даних, які йому точно не потрібні. Цікавтеся гуманітарними дисциплінами. Тепер можна знайти літературу, в якій у легкій, доступній формі вам розкажуть про те, як працює політична система, фінансова сфера тощо. Знаючи основи, ви легше сприйматимете (й розумітимете) новини зі світу політики й економіки – а саме з них складається основна маса новин. Приділіть увагу історії: вона показує, як речі змінюються в часі, як нинішні події пов’язані з минулим – в інформаційному хаосі ми давно втратили відчуття причин і наслідків, а це вміння дуже важливе. І тут ідеться не так про знання історії, як про збереження вашої здатності ці причинно-наслідкові зв’язки виявляти й давати сигнали тривоги, якщо маніпулятори намагаються порушити їх і переконати вас у своїй правді. Спілкуйтеся офлайн. Живе спілкування – це теж тренування синтетичного мислення. Ми дедалі більше звикаємо користуватися тільки текстом і «смайликами», які умовно позначають емоції. Психологи ж кажуть, що до 70% інформації ми передаємо в так звані невербальні, тобто несловесні способи: поглядом, мімікою, паузою. Іноді мовчання може дати більше інформації, ніж слова. Коли ми спілкуємося наживо, мозок зчитує цю інформацію та обробляє її «у фоновому режимі», складаючи всі сигнали в одну картину. А це і є та функція мозку, яку ми втрачаємо в інформаційному хаосі. Читайте не лише новини, а й аналітику. Новини дають вам відірвані від контексту факти й події; аналітика їх пов’язує в систему, виявляє причини й можливі наслідки подій, показує їх у динаміці. Але будьте обережні: дозволяючи іншій людині (журналісту, експерту) упакувати для вас факти в систему, ви ризикуєте потрапити під її маніпулятивний вплив. Ця людина може за вас вирішити, як вам розуміти ті чи інші речі.

+ запам'ятай

+ дотримуйся

Сучасний світ інформаційних технологій, соціальних мереж та меседжів наповнений великою масою новин. Суспільству не вистачає знань для того, щоб розібратися, як працює нова реальність. І досить часто люди не розуміють, що їхньою думкою маніпулюють. Що таке фейк? Фейк (від англ. Fake – фальшивка) – це брехня, неперевірена інформація, яка буває двох видів. Це або спеціально створена інформація про явища чи події, яких ніколи не існувало. Або ж неповна інформація, яка надає не усі відомості про подію. Обидва варіанти спотворюють об’єктивне зображення реальності та сприйняття подій. Дезінформація та фейки можуть також поширюватися не навмисно, а через непрофесійність журналістів чи блогерів, які не перевіряють інформацію, поширюючи її.

Goal

Goal

фейки

+ пограй

Дотримуйтеся правил з перевірки фейківПерше правило: Не читайте новин на сайтах, про які нічого не знаєте. Якщо інформація справді важлива, її точно можна знайти на авторитетному сайті. Професійні редакції викликають більше довіри, адже перевіряють інформацію перед публікацією. Друге правило: Навіть авторитетний сайт інколи може помилитися й загубитися в ананасових полях. Тому завжди перевіряйте новину не в одному, а в кількох джерелах. Третє правило: Ставте під сумнів будь-яку інформацію, не підкріплену доказом. Лише свідчення безпосереднього очевидця, фотографії / відео чи опубліковані документи доводять факт. Усе решта – суб’єктивні судження.

Перейдіть за покликанням та виконайте вправу. https://learningapps.org/watch?v=pu1g411fa22

Початкова школа і медіаосвіта: друзі чи випадкові знайомі?

Отже, навчання медіаграмотності учнів початкової школи має стати пріоритетним напрямком в освітній діяльності учителя початкових класів, адже саме від медіаграмотності сучасних дітей багато в чому буде залежати майбутнє нашої нації. Тож сучасні учні мають орієнтуватися в сучасному медіапросторі, розуміти основні принципи функціонування різних медіа, виявляти вплив інформації на особистість, аналізувати й оцінювати медіаповідомлення, знати правила культури спілкування в інформаційному суспільстві та методи захисту від можливих негативних впливів; збирати, обробляти, зберігати та передавати інформацію з навчальною метою.

Goal

Підсумок

використовуй

+ пам'ятай

Як споживати інформацію правильно і про що варто розповісти учням? Перевіряти факти. Діти схильні довіряти всьому, що чують від дорослих. Важливо навчити їх із найменшого віку принципу «довіряй, але перевіряй», іншими словами – критичному мисленню. Для цього можна використати гру «3 факти про мене»: кожен учень вигадує три факти про себе, один з яких неправда, й називає їх перед класом. Діти намагаються здогадатися, який із цих фактів хибний, ставлячи уточнювальні запитання. Перевіряти джерела інформації. Автори посібника для вчителів «Медіаграмотність у початковій школі» пропонують такий підхід: пояснювати дітям, що таке «здорове» медіаповідомлення на прикладі «медіаїжі», яку ми споживаємо кожного дня. «Медіакухар», тобто автор повідомлення, обирає, з яких «продуктів» готувати, а люди обирають, якій «кухні» надавати перевагу – здоровій, тобто правдивій інформації, чи фастфуду жовтої преси. Харчування має бути збалансованим. Так само і “медіахарчування” має складатися з різних і перевірених джерел, аби не отруїтися фейками та джинсою. Не плутати факти з оціночними судженнями. Для того, щоб навчити дітей розрізняти такі повідомлення, підготуйте кілька прикладів, аби учні аргументували, чому це факт чи судження. Наприклад: «Зима – холодна пора року» (факт), «Зима – найгірша пора року» (судження) тощо. Правильно користуватися медіа. Через вправи та ігри вчитися аргументувати свої думки та з повагою ставитися до поглядів інших. Формувати у собі медіаграмотного учня, захищеного від потенційно шкідливих ефектів медіа.

Література та медіаресурси, які були використані для підготовки до семінару, та можуть бути використанні у роботі: Посібник "Медіаграмотність у початковій школі" https://www.aup.com.ua/uploads/Pochatkova_school_2018.pdf Посібник "Медіаграмотність та критичне мислення в початковій школі: посібник для вчителя" https://www.aup.com.ua/uploads/2017_Pochatkova_school.pdf "Як навчити учнів відрізняти фейки від правди" https://www.unicef.org/ukraine/media/12736/file Національний проєкт з медіаграмотності "Фільтр" https://filter.mkip.gov.ua/uchytelyam-ta-uchnyam/?fbclid=IwAR1rTDfGJbGxwyEx2R1oJwkbYInClxGq8ezzVlg9yGZ1sKz27-BT44CQ5Jk Медіадрайвер http://mediadriver.online Олена Антонова "Дидактичні основи формування медіаграмотності в учнів початкової школи" https://www.geneza.ua/sites/default/files/ebooks/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%94%D0%B8%D0%B4_%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%9C-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC_1%28079-20%29_small.pdf Онлайн-гра "Медіазнайко" https://www.aup.com.ua/Game/index.html