Будова річки (інтерактивний плакат)

цікаво

Будова річки

все про річку

Витік річки — місце початку річки. Витоком річки може бути озеро, болото, джерело, у горах — льодовик.

Меа́ндра — плавні, колоподібні вигини річища річки, іноді на 180°. Назва походить від грецької назви річки Великий Мендерес (грец. Μαίανδρος), що в Малій Азії. Меандри характерні здебільшого для рівнинних річок. Утворюються у результаті руслових процесів — розмиву річища й акумуляції відкладів.

Ги́рло, рідко устя — місце впадіння річки в озеро, водосховище, море або в іншу річку. Розрізняють такі види гирл: просте гирло дельта естуарій лиманне сліпе висяче. Для річок України властиві переважно прості гирла, частково — лиманні.

Стариця річки - це ...Вироблене водними потоками поглиблення в земної поверхні прийнято називати руслом. Стариця річки - це один з його елементів. Що він собою являє? Походження річкових старицьЯк формуються стариці? Їх виникнення безпосередньо пов'язано з процесом меандрирования видатків. Простими словами, це звивистість річкового русла, яка найбільш сильно проявляється в умовах рівнинних річок з повільною течією. Меандр (або вигин річки) якраз і є першою стадією формування стариці. Коли форма річкового меандру стає занадтокрутий, водний потік одного разу може пробити його перешийок, промиваючи для себе більш короткий шлях. Зазвичай це відбувається під час повені або великого паводка. Згодом русло випрямляється, і річкова вода тече по новому маршруту. Місця з'єднання меандру з річкою поступово «закриваються» за рахунок бічного наносу твердих частинок (мулу, піску і т. Д.). Цей момент можна вважати заключним етапом формування класичної стариці. Ще деякий час ярмо збережеться у виглядісамостійного, ізольованого від головної річки водойми. Пізніше вона перетвориться в болото або зовсім висохне. Більш наочно процес формування стариці можна побачити на наступних картинках.

Рі́чище — найбільш знижена частина річкової долини, якою відбувається стік води впродовж усього року. Утворюється внаслідок розмивної дії текучої води на підстильні породи. На формування річищ впливають кліматичні умови, геологічна будова та рельєф поверхні

Прито́ка (також до́плив)[1] — водотік, що впадає в більший водотік. Притока зазвичай відрізняється від кінцевого водотоку меншою довжиною і меншою водністю (існують, проте, зворотні приклади: притокою річки Дністер є річка Стрий, яка в місці злиття має значно більшу водність; при впаданні у Волгу її притока Кама має більшу водність, ніж Волга в цьому місці), а також іншим напрямом долини. Іноді притоками називають річки, що впадають в озера та інші внутрішні водоймища. Притоки поділяються на праві й ліві, тобто такі, що впадають відповідно з правого й лівого берегів. Розрізняють притоки різних порядків залежно від того, чи впадають вони безпосередньо в головну річку, чи в її притоки. Притоками першого порядку називаються річки, що безпосередньо впадають в головну річку, другого порядку — притоки приток першого порядку і т. д. Великі річкові системи включають до 20 порядків приток. Також існують протилежні підрахунки порядку приток: від дрібних до великих. Також притокою називають витрату води, яку принесено водотоками в озеро, водосховище, та інші водні об'єкти.

Притоки – ліві та праві. Щоб дізнатися, якою притокою ріки є інша річка - правою або лівою - треба уявити, що ви стоїте лицем до гирла головної річки (вниз за течією). Якщо притока впадає в головну річку справа - вона права, якщо ліворуч - ліва.

Басейн рiчки — територiя, з якої рiчка з притоками збирає поверхневi та пiдземнi води.

Рiчкова система — головна рiчка з притоками.