Interactive image

Зубенко Владислав Віталійович (1991 — 2014) Зубенко Владислав був мешканцем м. Харкова. Працював на Південній залізниці. Цікавився історичною реконструкцією. На Майдан приїхав у лютому в лицарських обладунках, зголосився до сотні самооборони. Отримав кульове поранення 20 лютого на вул. Інститутській, коли щитом прикривав поранених. Лікарі, волонтери, всі близькі та небайдужі люди боролися за його життя, проте 28 лютого він помер у лікарні. Похований у Харкові. Зубенку Владиславу було 22 роки…

Котляр Євген Миколайович (14 квітня 1980 — 20 лютого 2014) Котляр Євген був мешканцем міста Харкова. Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ). Був на Майдані від початку грудня з кількаденними перервами. Належав до третьої сотні Самооборони. Майже всі ночі провів на Майдані. Чергував на барикадах, прикривав людей від силовиків щитом, переносив поранених. Після початку «мирного наступу» повернувся з Харкова, куди поїхав на кілька днів до батька. Прибув до Києва 18 лютого й поновився у третій сотні, хоча планував приєднатися до новоствореної харківської сотні. Востаннє Женю бачили на вул. Інститутській під час перестрілки між 10:00 і 10:30, він переносив поранених і вбитих. Є також інформація, що він загинув ближче до 11:00, коли йшов в атаку. Тіло Євгена передали до моргу на вул. Оранжерейній близько полудня 20 лютого. Похований у Харкові 23 лютого. Залишилися батько й молодша сестра. Котляру Євгену було 33 роки…

Паращук Юрій Григорович(1966—2014)Юрій Паращук народився 1 липня 1966 року у місті Тальне Черкаської області. Закінчив тальнівську середню загальноосвітню школу № 1. Після закінчення школи переїхав спочатку до Києва, а згодом до Харкова. У Харкові Юрій працював столяром, був релігійною людиною та патріотом. Коли працював у Москві — навіть там завжди принципово говорив українською. Поїхав на Майдан, бо відчував, що це його місія від Бога. На Майдан приїздив із 1 грудня 2013 року. Вступив до лав «Свободи». Рятував людей, не маючи жодних захисних засобів, навіть шолома. 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності у Києві його вбила снайперська куля. Снайпер поцілив йому в потилицю під час відступу силовиків із барикад на Інститутській вулиці. У Юрія залишилася мати Юзефа Іванівна (живе у Тальному, перед цим перенесла інсульт), син від першого шлюбу, дружина і дві прийомні доньки. Похований у м. Тальне.

Зубенко Владислав Віталійович (1991 — 2014) Зубенко Владислав був мешканцем м. Харкова. Працював на Південній залізниці. Цікавився історичною реконструкцією. На Майдан приїхав у лютому в лицарських обладунках, зголосився до сотні самооборони. Отримав кульове поранення 20 лютого на вул. Інститутській, коли щитом прикривав поранених. Лікарі, волонтери, всі близькі та небайдужі люди боролися за його життя, проте 28 лютого він помер у лікарні. Похований у Харкові. Зубенку Владиславу було 22 роки…

Котляр Євген Миколайович (14 квітня 1980 — 20 лютого 2014) Котляр Євген був мешканцем міста Харкова. Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ). Був на Майдані від початку грудня з кількаденними перервами. Належав до третьої сотні Самооборони. Майже всі ночі провів на Майдані. Чергував на барикадах, прикривав людей від силовиків щитом, переносив поранених. Після початку «мирного наступу» повернувся з Харкова, куди поїхав на кілька днів до батька. Прибув до Києва 18 лютого й поновився у третій сотні, хоча планував приєднатися до новоствореної харківської сотні. Востаннє Женю бачили на вул. Інститутській під час перестрілки між 10:00 і 10:30, він переносив поранених і вбитих. Є також інформація, що він загинув ближче до 11:00, коли йшов в атаку. Тіло Євгена передали до моргу на вул. Оранжерейній близько полудня 20 лютого. Похований у Харкові 23 лютого. Залишилися батько й молодша сестра. Котляру Євгену було 33 роки…

Паращук Юрій Григорович(1966—2014)Юрій Паращук народився 1 липня 1966 року у місті Тальне Черкаської області. Закінчив тальнівську середню загальноосвітню школу № 1. Після закінчення школи переїхав спочатку до Києва, а згодом до Харкова. У Харкові Юрій працював столяром, був релігійною людиною та патріотом. Коли працював у Москві — навіть там завжди принципово говорив українською. Поїхав на Майдан, бо відчував, що це його місія від Бога. На Майдан приїздив із 1 грудня 2013 року. Вступив до лав «Свободи». Рятував людей, не маючи жодних захисних засобів, навіть шолома. 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності у Києві його вбила снайперська куля. Снайпер поцілив йому в потилицю під час відступу силовиків із барикад на Інститутській вулиці. У Юрія залишилася мати Юзефа Іванівна (живе у Тальному, перед цим перенесла інсульт), син від першого шлюбу, дружина і дві прийомні доньки. Похований у м. Тальне.