"Байкар з Полтавщини"

2022

Центральна міська бібліотека для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменка м. Миколаєва

веб-експозиція до 210-річного ювілею Є.П. Гребінки

"Байкар з Полтавщини"

Народився 2 лютого 1812 року на хуторі Убіжище Гребінківського на Полтавщині (тепер село Мар'янівка) в сім'ї відставного штабсротмістра Павла Івановича Гребінки та його другої дружини Надії Іванівни Чайковської. Початкову освіту здобув у домашніх умовах. У 1825–1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії почав писати вірші. 1827 року написав драматичний твір для самодіяльного театру «В чужие сани не садись». У 1829 році почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна «Полтава». Брав участь у виданні рукописних журналів, складених із учнівських творів Миколи Гоголя, Нестора Кукольника, Миколи Прокоповича, Г. Гребінки. 1831 року закінчив гімназію. Того ж 1831 року на сторінках «Украинского альманаха» в Харкові під псевдонімом Е. Гребенкин побачив світ його перший друкований твір — вірш рос. «Рогдаев пир» («Рогдай сидел между друзей…»).

1834 року Гребінка переїхав до Петербурга, де працював як чиновник, а з 1838 року став викладати російську словесність у військових училищах. Восени вийшла його збірка «Малороссийские приказки» до неї ввійшли переважно байки, а також кілька ліричних віршів, які вже були виразно романтичні за стилем. У 1836 році вийшов переклад поеми Пушкіна «Полтава» українською мовою. Поруч із творами рідною мовою Гребінка багато писав російською. Романтичні вірші поета відразу набули неабиякого розголосу. У червні 1835 року Іван Сошенко познайомив Гребінку з Тарасом Шевченком. З 1837 року працює вчителем російської мови у Дворянському полку. Бере участь в організації викупу Тараса Шевченка з кріпацтва, збирає твори українською мовою й клопочеться про випуск їх у додатках до журналу «Отечественные записки».

1840 року Гребінка допоміг Шевченкові у виданні «Кобзаря». Того ж 1840 року в журналі «Отечественные записки» вийшла Гребінчина повість «Записки студента», а в «Утренней заре» — повість «Кулик». У 1843 році Гребінка відвідав Україну, був у Харкові, разом з Шевченком побував у маєтку Т.Волховської в селі Мосівці. Того ж року в журналі «Отечественные записки» надруковано роман «Чайковський» з епіграфами, взятими із Шевченкових творів. 1844 року Гребінка одружився з Марією Василівною Ростенберг, у шлюбі з якою у них народилася донька Надія (в заміжжі Базилевська). Того ж року вийшов його роман «Доктор». 1845 року познайомився з Пантелеймоном Кулішем, написав нарис «Петербургская сторона». У 1847 році відкрив своїм коштом у селі Рудці Лубенського повіту на Полтавщині парафіяльне училище для селянських дітей. Того ж року вийшли повість «Заборов» та «Приключения синей ассигнации».

З 1846 року Гребінка почав видавати зібрання своїх прозових творів. До кінця 1848 року він видав вісім томів. Помер Гребінка 3 грудня 1848 року від туберкульозу в Петербурзі. Тіло його перевезли в Убіжище, де й поховали 13 січня 1849 року в сімейному склепі.

Очи чёрныя, очи страстныя, Очи жгучія и прекрасныя! Какъ люблю я васъ, какъ боюсь я васъ! Знать, увидѣлъ васъ я въ недобрый часъ! . Охъ, недаромъ вы глубины темнѣй! Вижу трауръ въ васъ по душѣ моей, Вижу пламя въ васъ я побѣдное: Сожжено на нёмъ сердце бѣдное. Но не грустенъ я, не печаленъ я, Утѣшительна мнѣ судьба моя: Все, что лучшаго въ жизни Богъ далъ намъ, Въ жертву отдалъ я огневымъ глазамъ!

Очі чорнії - один з відомійших у світі романсів. Гребінка написав вірш «Черные очи», гостюючи в селі Рудка у сусіда-поміщика штабс-капітана у відставці Растенберга. Його доньці, Марії Василівні, з якою влітку наступного року Гребінка повінчався, він і присвячений. Шлюб був у них міцний і щасливий. Перший варіант вірша мав тільки 3 строфи, без будь-якого надриву, лиш приправлений романтизмом.Вірш «Очі чорнії» було опубліковано в «Литературной газете» 17 січня 1843 року.

Очі чорнії