Want to make creations as awesome as this one?

Transcript

1866рік

https://drive.google.com/file/d/1_lHFPk_rowViE9UaCZIU859ioJ6DS30Y/view

Рік написання - 1866

https://drive.google.com/file/d/14bPCGHa8i5Lrbv5pxG1hfgQYQLi1dlYn/view

https://learningapps.org/display?v=p1oshabi519

Рома́н (фр. roman — «романський») — літературний формат, найпоширеніший у XVIII–XX століттях; великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.

https://drive.google.com/file/d/1j8R9oSCvK4AVmArhqe-PCgza8EDHHkE8/view

Образ Раскольнікова. Паспорт героя П. І. Б. героя Родіон Романович Раскольніков Портрет «Був напрочуд гарний із себе, з прекрасними темними очима, темнорусявий, стрункий, на зріст вище середнього» Соціальний стан Походить зі збіднілої інтелігентної сім'ї Сім’я Покійний батько посилав до журналу свої вірші та прозу, а отже, був людиною не просто високоосвіченою, а й творчою. Мати — жінка суворих моральних правил, до того ж побожна, а сестра Дуня - дівчина горда, чиста і готова заради ближніх на самозречення. Освіта Навчався в університеті на юридичному факультеті, його виключили з університету через неспроможність платити за навчання. Одяг «Він був так погано вдягнений, що інша, навіть звична до всього, людина посоромилася б удень виходити в такому лахмітті на вулицю» Місце проживання Петербург, знімає квартиру, заборгував хазяйці; його житло - це комірчина, шафа. «Комірчина його містилася під самісіньким дахом високого п´ятиповерхового будинку і скидалася більше на шафу, ніж на житло». Клітка у шість кроків, із жовтими брудними шпалерами, які повідходили від стін, низькою стелею, яка наче давить на пожильця. "Низькі стіни і тісні кімнати душу і розум гнітять! О, як ненавидів я цю конуру!". Опис життя "Вночі світла немає, лежу в темряві, а на свічки не хочу заробити. Треба було вчитись, я книжки попродав... " Його допікали злидні; але останнім часом навіть скрутне становище перестало гнітити його"; "...був боязкий, затурканий... "; "...заглибився у себе і відцурався всіх... "; "другий день нічого не їв... Характер Людина самотня або відлюдкувата («відцурався всіх»), заглиблена у власний світ, байдужа до «щоденних справ». Великодушний, добрий, готовий допомогти незнайомим людям, навіть ризикувати заради них життям, віддати їм останнє, а з іншого — він зарозумілий, пихатий, нетовариський, гордий. Вчинки Віддає останні гроші родині Мармеладових, вступається за незнайому дівчину, рятуючи її від зазіхань хтивого нахаби; хотів одружитися з дочкою квартирної хазяйки, яка була калікою, але вона померла; допомагав бідному товаришеві, доглядав його батька; в процесі слідства, з’ясовується, що, ризикуючи життям і отримавши серйозні опіки, Родіон урятував з палаючого будинку незнайомих йому дітей. Життєва мета створив власну «теорію» про «звичайних» і «незвичайних» людей, прагнув довести, що він — не «створіння тремтяче», що він може змінити світ на краще, навіть скоївши злочин. «Сто тисяч добрих справ ... на гроші старої»; «хто міцний і сильний розумом і духом, той над людьми і володар! Хто багато посміє, той у них і правий. Хто на більше плюнути може, той у них законодавець, а хто більш за всіх може посміти, той від усіх більше прав має!» «Воля і влада, а головне влада! Над усіма цими тремтячими створіннями і над усім мурашником!.. Ото мета!» Написав статтю «Про злочин», де виклав теорію психологічного стану злочинців упродовж усього злочину. Він доводив, що цей стан більш схожий на хворобу: потьмарення розуму, розлад волі, випадковість та нелогічність учинків. Шлях досягнення мети перевіряючи свою «теорію» на практиці, скоїв убивство. "Я просто вбив, для себе вбив"; "Я хотів Наполеоном стати, тому і убив". Мотиви злочину Раскольнікова голод, бідність, бажання покращити матеріальне становище, необхідність розплатитися з квартирною хазяйкою, продовжити навчання в університеті, допомогти сім’ї Мармеладових, допомогти матері, сестрі, не допустити заміжжя Дунечки, допомогти всьому людству, усім знедоленим, прагнення практично перевірити власну теорію «крові по совісті», перевірка самого себе «створіння я тремтяче чи право маю?» Душевний стан після вбивства «Спустіло його серце. Похмуре відчуття болісної самотності та відчуження...», «...він ніби ножицями відрізав сам себе від усіх і всього в цю хвилину». Герой у фіналі роману «теорія» Раскольнікова зазнала краху. Герой, пройшовши через покаяння, духовно відроджується.