Want to make creations as awesome as this one?

Transcript

Медіаграмотність: довіряй, але перевіряй

Медіаграмотність


дозволяє аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві, та їхній вплив.

Інформація

  • це новини, факти, знання, отримані в результаті пошуку, вивчення, спілкування тощо;
  • це відомості про об’єкти і явища навколишнього світу, їх властивості, які підвищують рівень обізнаності людини;
  • це загальнонаукове поняття, яке включає обмін відомостями між людьми, між людиною і автоматичним пристроєм, між автоматичними пристроями, обмін сигналами в тваринному і в рослинному світі.

Автор інформації завжди людина.

Джерело інформації – об’єкт, що надає інформацію.

Джерела інформації можуть бути:

  • друковані (книжка, карти),
  • електронні (інтернет-сторінки, блоги, форум),
  • особові (інші особи, від яких ми можемо про щось довідатися).

ДО КОЖНОГО ДЖЕРЕЛА ТРЕБА СТАВИТИСЯ КРИТИЧНО, ДОСЛІДЖУЮЧИ ЙОГО ВІРОГІДНІСТЬ.

Факт – подія, що дійсно відбулася.


Думка – інформує про думку автора на певну тему.

Судження – повідомлення, яке має на меті переконати в чомусь.

Маніпуляція – повідомлення, цілі якого приховані. Таке повідомлення формує помилкове враження у одержувача.

Судження, думка автора впливають на свідомість споживача.


Переглядаючи або читаючи про якусь подію, людина часто не аналізує інформацію, а сприймає на емоційному рівні, тому дуже легко, маніпулюючи її свідомістю, нав’язати власне бачення і сприйняття інформації.

За якими ознаками розрізняються факти і судження?

Факт – це твердження, правдивість якого доведена.


Ставлення людини до події – судження, думка про неї.

Факт


  • Подія, що дійсно відбулася.
  • Відповідає на питання: що? де? коли?

Судження


  • Емоційно забарвлене.
  • Передбачує такі фрази:
Я думаю, що...
Мені здається, що...
Я відчуваю...
Мені подобається ...
Мені це не подобається...
На мій погляд…
Ймовірно…

Сьогодні був страшний дощ. – Судження.


Сьогодні вдень йшов дощ. – Факт.

Контент що має на меті впливати

на споживача інформації:

  • комерційна реклама,
  • соціальна реклама,
  • PR,
  • судження,
  • пропаганда.

Реклама

форма комунікації, спрямована на переконання аудиторії придбати продукти, ідеї чи послуги.

Реклама орієнтована на те, щоб привернути увагу потенційного покупця і сформувати в нього бажання купити чи скористатися товаром або послугою. Реклама часто використовує психологічний тиск на споживача.

Як створюється реклама?

Рекламу виокремлюють позначкою «реклама» чи «на правах реклами».

Фрази, характерні для реклами:


  • «тільки зараз»,
  • «лише у нас»,
  • «єдиний, як...»,
  • «сьогодні найдешевше»,
  • «унікальна можливість» та ін.

Прихована реклама — рекламна інформація про особу, товар або послугу у ЗМІ, яка подається у вигляді звичайного журналістського матеріалу. Читачі (глядачі) не підозрюють, що їм пропонується рекламний матеріал, а отже сприймають його з більшою довірою.

Author's name

Соціальна реклама – інформація, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання матеріального прибутку.

(англ. fake)
означає підробка, фальсифікація.

Деяка інформація в медіа може бути створена, щоб зашкодити, ввести в оману або просто задля розваги.

  • Помилкова інформація без наміру зашкодити (англ. misinformation) – ненавмисні помилки, чутки та плітки. Люди вірять цій інформації та поширюють її.

  • Неправдива інформація з наміром зашкодити — дезінформація (англ. disinformation). Цей тип неправдивої інформації створюють спеціально, щоб завдати шкоди особі, соціальній групі, організації чи країні.

Фейк

вплив з прихованою метою і наміром досягти своєї мети обманом.

Маніпуляція

Маніпулятивні технології:

  • однобічне подання інформації,
  • інтерпретування у вигідному світлі,
  • створення «інформаційного шуму»,
  • подача неперевіреної інформації,
  • видання інспірованої інформації за реальну.

ІНСПІРУВА́ТИ

1. Навівати, вселяти кому-небудь якісь думки, погляди, навчати, як поводити себе, як діяти тощо.
2. Викликати що-небудь намовлянням, підбурюванням. Інспірувати протест.

Словник української мови: в 11 томах. - Том 4, 1973. - Стор. 33.

Дезінформація часто ґрунтується на методі напівправди, коли інформація включає деякі елементи правди, аби неправдива новина здавалася більш достовірною. Цитуються слова «очевидців», наводяться результати вигаданих «досліджень».

Автор посту неправильно переклав статтю The Jerusalem Post.
Насправді, у заголовку йдеться, що візит Альберта Бурла перенесено через те, що він отримав лише першу дозу Pfizer-BioNTech від COVID-19.
Перенести візит було рішенням самого CEO Pfizer, а не обмеження з боку Ізраїлю.

Published: MARCH 7, 2021

Канал Бі-Бі-Сі 1 квітня випустив ролик про летючих пінгвінів.


Окрім бажання пожартувати, у цього ролика є й додатковий зміст – будь-яка інформація має бути перевірена, а не взята на віру автоматично.

Заголовки та фотофейки

Клікбейт

(англ. clickbait від click «клацання» + bait «наживка») — заголовок, створений аби привернути вашу увагу і примусити перейти за посиланням, купити газету або прочитати новину.

59% користувачів інтернету читають лише заголовки та не читають новину повністю.

Фотофейк «Знайдено скелет гіганта»


«Мурахи можуть захопити світ!»
«Ти маєш про це дізнатися!»

Детальніше: "Заголовки та фотофейки"


https://verified.ed-era.com/ua/manipulation/part-b


«Ведмідь, який переслідує фотографів каналу

National Geographic»

Цей жарт влаштували друзі з Колорадо. В інтернеті не складно знайти фото ведмедя.

«Гора-черепаха»

Пілотна гора у Північній Кароліні

Соціальні медіа

Чи знаєте ви, чому у стрічці новин соцмереж бачите ті чи інші дописи?

Вебсторінки застосовують алгоритми, які відстежують, що ви шукаєте, які дописи коментуєте, що вам «подобається» або «не подобається». Таким чином пошукові результати, реклама та дописи у соцмережах можуть бути результатом ваших попередніх дій онлайн.

Автоматична система фільтрів починає видавати вам лише ту інформацію, яка потенційно зможе вас зацікавити. Алгоритмічні фільтри відстежують, на які дописи ви натискаєте в першу чергу, і пропонують вам більше схожої інформації.

Усе, що не співпадає з вашими інтересами або суперечить вашим поглядам, відфільтровують, і ви опиняєтеся в «інформаційній бульбашці».

Через інформаційні бульбашки ви можете не дізнатися про важливі події у світі чи вважати, що весь світ розділяє ваші погляди.

Але це не завжди так.

Як звільнитися від інформаційної бульбашки?


  • Пам'ятайте, що інформацію, яку ви бачите, визначають ваші вподобання;
  • Шукайте альтернативну інформацію з різних джерел;
  • Перевіряйте джерела інформації.

Дуже легко забути про думки інших, якщо ви бачите інформацію, з якою погоджуєтеся.

Детальніше: https://verified.ed-era.com/ua/social-media/part-a

Як визначити достовірність інформації?

Перевірте:


  • Хто автор повідомлення. Чи компетентний він у тому, про що пише;
  • Джерело. Авторитетність організації, інтернет-сторінки чи каналу. Чи професійно запроектована сторінка (граматичні помилки, наявність сторонньої реклами), чи є контактні дані, відомості про проєкт, сайт.
  • Чи збігаються конкретні факти, назви, дати, чи справді існують дослідження на які спирається стаття.
  • Дату публікації, наскільки вона актуальна.

  • Читайте статтю повністю, можливо це клікбейт.
  • Ознайомтесь із іншими джерелами на цю тему.

Вірогідності сприяє представлення різних поглядів, посилання на джерела, прагнення викласти інформацію неупереджено.

Дізнатися більше...

«Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності»

пояснює, як орієнтуватися в інформації довкола та як розпізнавати дезінформацію та пропаганду.

Дізнатися більше...

«МедіаДрайвер» — це мультимедійний онлайн-посібник.

Він містить не лише текстову інформацію про різні типи медіа, але й чимало інфографіки, відео та навіть мультики. Також присутній ігровий елемент у вигляді тестів, проходження яких дозволяє отримати «Посвідчення медіадрайвера» — водія, який добре орієнтується у складних лабіринтах світу медіа.

http://mediadriver.online/


Дякуємо за увагу

______________

© ОКЗ «ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ»





http://bibl.kharkiv.ua/





м. Харків, вул. Алчевських, 43.

Телефони: (057) 700-42-19;

(067) 234 92 89 (Viber, Telegram);

(099) 144 89 28.

E-mail: hobd2015@ukr.net

Сайт Харківської обласної бібліотеки для дітей: http://bibl.kharkiv.ua

Бібліомістечко: http://bibliomiste4ko.kharkiv.ua