Want to make creations as awesome as this one?

Transcript

Медіаграмотність: довіряй, але перевіряй

Медіаграмотність дозволяє аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві, та їхній вплив.

  • це новини, факти, знання, отримані в результаті пошуку, вивчення, спілкування тощо;
  • це відомості про об’єкти і явища навколишнього світу, їх властивості, які підвищують рівень обізнаності людини;
  • це загальнонаукове поняття, яке включає обмін відомостями між людьми, між людиною і автоматичним пристроєм, між автоматичними пристроями, обмін сигналами в тваринному і в рослинному світі.

Інформація

Джерела інформації можуть бути:

  • друковані (книжка, карти),
  • електронні (інтернет-сторінки, блоги, форум),
  • особові (інші особи, від яких ми можемо про щось довідатися).
ДО КОЖНОГО ДЖЕРЕЛА ТРЕБА СТАВИТИСЯ КРИТИЧНО, ДОСЛІДЖУЮЧИ ЙОГО ВІРОГІДНІСТЬ.

Джерело інформації – об’єкт, що надає інформацію.

Автор інформації завжди людина.

Судження, думка автора впливають на свідомість споживача. Переглядаючи або читаючи про якусь подію, людина часто не аналізує інформацію, а сприймає на емоційному рівні, тому дуже легко, маніпулюючи її свідомістю, нав’язати власне бачення і сприйняття інформації.

Факт – подія, що дійсно відбулася. Думка – інформує про думку автора на певну тему.Судження – повідомлення, яке має на меті переконати в чомусь. Маніпуляція – повідомлення, цілі якого приховані. Таке повідомлення формує помилкове враження у одержувача.

Сьогодні був страшний дощ. – Судження. Сьогодні вдень йшов дощ. – Факт.

Судження

  • Емоційно забарвлене.
  • Передбачує такі фрази:
Я думаю, що... Мені здається, що... Я відчуваю... Мені подобається ... Мені це не подобається... На мій погляд… Ймовірно…

Факт

  • Подія, що дійсно відбулася.
  • Відповідає на питання: що? де? коли?

Факт – це твердження, правдивість якого доведена.Ставлення людини до події – судження, думка про неї.

За якими ознаками розрізняються факти і судження?

Рекламаформа комунікації, спрямована на переконання аудиторії придбати продукти, ідеї чи послуги.Реклама орієнтована на те, щоб привернути увагу потенційного покупця і сформувати в нього бажання купити чи скористатися товаром або послугою. Реклама часто використовує психологічний тиск на споживача.

Контент що має на меті впливати на споживача інформації:

  • комерційна реклама,
  • соціальна реклама,
  • PR,
  • судження,
  • пропаганда.

Як створюється реклама?

Фрази, характерні для реклами:

  • «тільки зараз»,
  • «лише у нас»,
  • «єдиний, як...»,
  • «сьогодні найдешевше»,
  • «унікальна можливість» та ін.

Рекламу виокремлюють позначкою «реклама» чи «на правах реклами».

Прихована реклама — рекламна інформація про особу, товар або послугу у ЗМІ, яка подається у вигляді звичайного журналістського матеріалу. Читачі (глядачі) не підозрюють, що їм пропонується рекламний матеріал, а отже сприймають його з більшою довірою.

Соціальна реклама – інформація, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання матеріального прибутку.

Author's name

Фейк

  • Неправдива інформація з наміром зашкодити — дезінформація (англ. disinformation). Цей тип неправдивої інформації створюють спеціально, щоб завдати шкоди особі, соціальній групі, організації чи країні.
  • Помилкова інформація без наміру зашкодити (англ. misinformation) – ненавмисні помилки, чутки та плітки. Люди вірять цій інформації та поширюють її.

Деяка інформація в медіа може бути створена, щоб зашкодити, ввести в оману або просто задля розваги.

(англ. fake) означає підробка, фальсифікація.

ІНСПІРУВА́ТИ 1. Навівати, вселяти кому-небудь якісь думки, погляди, навчати, як поводити себе, як діяти тощо.2. Викликати що-небудь намовлянням, підбурюванням. Інспірувати протест.

Маніпулятивні технології:

  • однобічне подання інформації,
  • інтерпретування у вигідному світлі,
  • створення «інформаційного шуму»,
  • подача неперевіреної інформації,
  • видання інспірованої інформації за реальну.

Маніпуляція

вплив з прихованою метою і наміром досягти своєї мети обманом.

Дезінформація часто ґрунтується на методі напівправди, коли інформація включає деякі елементи правди, аби неправдива новина здавалася більш достовірною. Цитуються слова «очевидців», наводяться результати вигаданих «досліджень».

Як розпізнати фейк?П’ять простих правил, що допоможуть відрізнити правду від брехні. Як не повірити фейкам, де шукати правду – на прикладах розкаже Віктор Дяченко у програмі "Ранок на суспільному".

Published: MARCH 7, 2021

Автор посту неправильно переклав статтю The Jerusalem Post. Насправді, у заголовку йдеться, що візит Альберта Бурла перенесено через те, що він отримав лише першу дозу Pfizer-BioNTech від COVID-19. Перенести візит було рішенням самого CEO Pfizer, а не обмеження з боку Ізраїлю.

Канал Бі-Бі-Сі 1 квітня випустив ролик про летючих пінгвінів. Окрім бажання пожартувати, у цього ролика є й додатковий зміст – будь-яка інформація має бути перевірена, а не взята на віру автоматично.

«Мурахи можуть захопити світ!» «Ти маєш про це дізнатися!»

Фотофейк «Знайдено скелет гіганта»

59% користувачів інтернету читають лише заголовки та не читають новину повністю.

(англ. clickbait від click «клацання» + bait «наживка») — заголовок, створений аби привернути вашу увагу і примусити перейти за посиланням, купити газету або прочитати новину.

Клікбейт

Заголовки та фотофейки

Пілотна гора у Північній Кароліні

«Гора-черепаха»

Цей жарт влаштували друзі з Колорадо. В інтернеті не складно знайти фото ведмедя.

«Ведмідь, який переслідує фотографів каналу National Geographic»

Автоматична система фільтрів починає видавати вам лише ту інформацію, яка потенційно зможе вас зацікавити. Алгоритмічні фільтри відстежують, на які дописи ви натискаєте в першу чергу, і пропонують вам більше схожої інформації.

Вебсторінки застосовують алгоритми, які відстежують, що ви шукаєте, які дописи коментуєте, що вам «подобається» або «не подобається». Таким чином пошукові результати, реклама та дописи у соцмережах можуть бути результатом ваших попередніх дій онлайн.

Чи знаєте ви, чому у стрічці новин соцмереж бачите ті чи інші дописи?

Соціальні медіа

Детальніше: https://verified.ed-era.com/ua/social-media/part-a

Як звільнитися від інформаційної бульбашки?

  • Пам'ятайте, що інформацію, яку ви бачите, визначають ваші вподобання;
  • Шукайте альтернативну інформацію з різних джерел;
  • Перевіряйте джерела інформації.
Дуже легко забути про думки інших, якщо ви бачите інформацію, з якою погоджуєтеся.

Через інформаційні бульбашки ви можете не дізнатися про важливі події у світі чи вважати, що весь світ розділяє ваші погляди. Але це не завжди так.

Усе, що не співпадає з вашими інтересами або суперечить вашим поглядам, відфільтровують, і ви опиняєтеся в «інформаційній бульбашці».

Вірогідності сприяє представлення різних поглядів, посилання на джерела, прагнення викласти інформацію неупереджено.

  • Читайте статтю повністю, можливо це клікбейт.
  • Ознайомтесь із іншими джерелами на цю тему.

Перевірте:

  • Хто автор повідомлення. Чи компетентний він у тому, про що пише;
  • Джерело. Авторитетність організації, інтернет-сторінки чи каналу. Чи професійно запроектована сторінка (граматичні помилки, наявність сторонньої реклами), чи є контактні дані, відомості про проєкт, сайт.
  • Чи збігаються конкретні факти, назви, дати, чи справді існують дослідження на які спирається стаття.
  • Дату публікації, наскільки вона актуальна.

Як визначити достовірність інформації?

«Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності» пояснює, як орієнтуватися в інформації довкола та як розпізнавати дезінформацію та пропаганду.

Дізнатися більше...

Дізнатися більше...

«МедіаДрайвер» — це мультимедійний онлайн-посібник. Він містить не лише текстову інформацію про різні типи медіа, але й чимало інфографіки, відео та навіть мультики. Також присутній ігровий елемент у вигляді тестів, проходження яких дозволяє отримати «Посвідчення медіадрайвера» — водія, який добре орієнтується у складних лабіринтах світу медіа.

Дізнатися більше...

© ОКЗ «ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ»

______________

Дякуємо за увагу