Руслан Яр

Подарунок автора

вірші

ЦМБ ім. М.Л. Кропивницькогом. Миколаїв, 2022

Руслан Яр (справжнє прізвище Пікіняр) навчався у Вінницькому національному технічному університеті на факультеті будівництва, теплоенергетики та газопостачання. Захоплюється дослідженням народної культури України, її традицій, звичаїв, доскіпливо і з любов’ю досліджує рідну українську мову з елементами архаїчної доби, пов’язуючи їх з законами природного середовища, та пише вірші і оповідання.

Яр,Р. Код мови. Розмови до Бога / Руслан Яр. – Київ : Стебеляк, 2020. – 270 с.:іл.Книга для тих, хто любить Україну.Мова – надзвичайно складний механізм поєднання букв у слова і слів у вислови з подальшою трансформацією у тексти. Але в основі, все одно, залишаються окремі букви та їх найпростіші поєднання. Сучасній людині, яка живе в матеріалізованому світі, важко зрозуміти їх значення, оскільки вони не явище, а сутність. Але, зрозумівши їх, поряд з нею відкривається інший, енергетичний, духовний світ як вищий рівень свідомості і гармонії в собі, в суспільстві, у просторі.Руслан Яр відкриває для нас світ, у якому слова – це поєднання енергії світла, енергії Бога, яка зображена та відтворена через графеми-букви, збережена та передана поколіннями для нас, українців, як спадок нації. Тож бережімо наш скарб, плекаймо! Матимемо силу і радість творити!Презентована книга розрахована на широке коло читачів, може бути корисною поціновувачам української культури, філологам, педагогам, громадським та політичним діячам, а також усім, хто цікавиться культурогенезом українського народу.Для більш глибшого та детального ознайомлення з цим цікавим виданням запрошуємо всіх бажаючих до читального залу Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. КропивницькогоЗ нетерпінням чекаємо на зустріч з вами.

УкраїнаУкраїна, рідна мати, Не дастьдітям спати, Всіх побудить досвітанку, Хто ще може встати:– Прокидайтесь, мої діти,Не чекайте свята!Хто до домни, хто до плуга, Хтой до автомата.Ну а хто не хоче встати -хай Богвас розсудить: Чи ви справдіукраїнці, Чи ви справді люди!?Й яка мати вас родилаІ в якомукраї, Бо чи можуть люди жити,Як душі немає...А хто любить Батьківщину Имає бога в серці, Той не зрадитьїй ніколи І під страхом смерті,Щоб як прийде час наш судний,То могли б сказати:– Ми любили Україну Так, як рідну мати! Руслан Яр, 2015***Маленькі українціМи маленькі українці, Усіхвас ми діти, Хочем разоміз батьками В Україніжити!Ми малюємо малюнки,Щоб військовим дати.– Ви живими повертайтесьДо рідної хати!Для Вас хмари розігнати Инебо прихилити Мипопросимо у Бога, Ми жмаленькі діти!Ми звертаємось до влади:За яку провину Ви нелюбите так нас И нашуУкраїну?Бо як виростемо ми Йнаберемся сили, То за всетоді спитаєм:– Що ви наробили?Україна – це наш дім І намв ньому жити. Ні – по правді,а не так, Як дорослідіти! Руслан Яр, 2014***Володимиру Шаяну присвячую...Ледве сумерки зникають Ивже за пагорбом Сіріє...Просипається Земля – Всеживе радіє.Просипаються ліси і гаї дубові,Просипається верба разом із рікою.Просипається вся живність, Умиваєтьсяросою.Пташки співом зустрічаютьРадісно щорання – Це вона, вонаіде – Богиня світання!І ще мить – і перші промені Поземлі ковзають, Єднаються ізросою І з нею зникають...Сходить Сонце – і дарує Намрадість буття, Світлом святості,що творить На Землі життя. Руслан Яр, 2019Р