Стримуйте свої негативні емоції у присутності дітей, якби важко вам не було. Пам’ятайте: саме близькі люди, дорослі, які все знають і вміють, в уяві дітей постають найкращою і найміцнішою опорою та захистом.
Дбаємо про власну стійкість
Тому будь-які умови краще приймати і по змозі використовувати. А при нагоді разом з дітьми поліпшувати і змінювати їх на краще.
Якщо ця опора нетривка і вразлива, то й діти втратять рівновагу, переймуться песимістичними настроями дорослих, стануть уразливими, пригніченими, дратівливими, а це ускладнить життя і їм, і вам.
Психологи радять не жаліти себе, не нарікати на негаразди, незручні зміни у звичайному плині життя, не виявляти невдоволення, а жити і діяти щонайменше спокійно, а краще оптимістично. Жалість розслабляє, зневірює, позбавляє сил і наснаги.
