Kruty 1918

Віртуальна виставка до Дня пам'яті Героїв Крут

КРУТИ:

крок у безсмертя

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут. Саме цього дня 1918 року біля залізничної станції Крути відбувся бій, що для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за свободу і незалежність рідної країни.

"Крути", художник Андрій Серебряков

Бій під Крутами, як, мабуть, жодна інша подія буремних років Української революції, породив колосальну кількість міфів, легенд, домислів різного спрямування, через чималу кількість яких реалії бою почали забуватися. Якими були події насправді? Пропонуємо до перегляду документальну стрічку "Герої України. Крути. Перша Незалежність".

Тоді, під Крутами, близько 500 курсантів, студентів і бійців "Вільного козацтва" стримали наступ на Київ майже чотиритисячної армії більшовиків. Бій тривав понад п’ять годин. Загін молодих патріотів зійшовся у нерівному бою з багатотисячною армією Михайла Муравйова. 27 юнаків потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені. Загальні втрати української сторони склали 127—146 осіб.

"Крути-станція", художник Леонід Перфецький

Цікаві факти про бій під Крутами

1. Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих сил ворога було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Берестейський мирний договір із країнами Четверного союзу.
2. Берестейський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
3. Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.
4. Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Берестейському договору) звільнили від більшовиків усю територію України.
5. Відступавши до Києва, один студентський взвод, заблукав у темряві та випадково повернув до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили.
6. Один із українських вояків, Григорій Піпський з Галичини, перед самим розстрілом заспівав гімн України, його спів підхопили інші полонені, і після цього пролунали постріли.
7. За рішенням Української Центральної Ради, 19 березня 1918 року тіла студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на Аскольдовій могилі.
8. 5 березня 1918 року Військовим міністерством УНР було утворено комісію для з’ясування обставин бою під Крутами. До її складу увійшов член Центральної Ради Олександр Шульгин, який втратив у бою під Крутами брата — Володимира Шульгина.
9. 1931 року до 13-ї річниці бою ІІ конференція Львівського студентства ухвалила рішення вважати роковини бою українським всестудентським святом і оголосила проведення одноденного голодування. Таке голодування проводилось у подальшому щороку до 1939 року.
10. Крутянською символікою є спеціальний символ, що являє собою червоно-чорний тризуб, одна половина якого схожа на літеру «К».
11. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні.
12. Офіційно цей день відзначався після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті героїв Крут».

Джерело: https://armyinform.com.ua/2021/01/29/czikavi-fakty-pro-bytvu-pid-krutamy/

Корисні матеріали:

• Інформаційні матеріали до Дня пам’яті Героїв Крут від Українського інституту національної пам’яті
• Молодіжна кампанія «Пам’ятай про Крути»
• В’ятрович Володимир. «Крути — бій за майбутнє»
• «Завдяки Крутам УНР визнали державою»: інтерв’ю із професором Володимиром Сергійчуком
• Ісаюк Олеся. «Шість тез про Крути, або Що не так із традиційним баченням подій 29 січня 1918 року»
• Ковальчук Михайло. «Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки»
• Любарець Андрій. «Бій під Крутами у історичній пам’яті. Як експлуатується міф»
• Окаринський Володимир. «Бій під Крутами: про міфи і правду»
• Позняк-Хоменко Н. Міфи Крут: Чому легендарний бій армії УНР не став жертовною поразкою
• Руденко Олекса. «Хід бою під Крутами 30 січня 1918 р.»
• Тинченко Ярослав. «Життя після Крут. Як склалася доля учасників січневого бою»
• Файзулін Ярослав. «Бій під Крутами: як відрізнити історичну правду від міфу»
• Інтерв’ю з Ярославом Файзуліним. «Що спільного між героями Крут та «кіборгами» Донецького аеропорту?»
• Гончаренко А. Бій під Крутами (спогади учасника)
• Михайлик М. День 29 січня 1918 року (спогади учасника)
• Монкевич Б. Бій під Крутами (спогади учасника)
• Лоський І. Крути (спогади учасника)
• Руккас Андрій. «Крути-1918». Де закінчується історія й починається вигадка?

Джерело: https://osvitoria.media/experience/yak-provesty-urok-pro-geroyiv-krut/

Троє молодих хлопців, які не тримали зброї в руках, відправляються на вирішальний для країни бій, який закінчиться по-різному для кожного з них. Через 100 років випливають досі не відомі факти про подвиг під Крутами та відповідь на головне запитання – що змусило юнаків звідусіль і з різних верств йти добровольцями воювати за Україну?

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ на кілька днів було зупинено. Саме тоді тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. І дуже важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. 9 лютого 1918 року Берестейський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Підписання мирного договору в Бересті, 9 лютого 1918 р.

Вже в березні 1918 року, з поверненням уряду УНР до Києва, було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій Могилі в Києві.Під час похорону голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав загиблих юнаків героями, а поет Павло Тичина присвятив їм вірша "Пам’яті тридцяти".

На Аскольдовій могиліПоховали їх –Тридцять мучнів українців.Славних, молодих…На Аскольдовій МогиліУкраїнський цвіт —По кривавій по дорозіНам іти у світ.

Пам'ятник Геоям Крут на Аскольдовій Могилі в Києві

Пам'яті тридцятиНа Аскольдовій могилі Поховали їх — Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! — По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? — Квитне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! — Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім Заповіті З славою святих. — На Аскольдовій могилі Поховали їх. Павло Тичина, 21 березня 1918 р Джерело: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2392 Джерело: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2392

Марія Бурмака. Пам'яти тридцяти

Цей вірш, який став першим поетичним твором на тему бою під Крутами, було надруковано у газеті "Нова Рада" 21 березня 1918 року. Минуло вже більше ста років. За цей час було створено багато літературних та музикальних творів, але й досі митці у своїх творах звертаються до цієї легендарної і водночас трагічної теми.

Сорока, Ю. В. Бій під Крутами [Текст] / Юрій Володимирович Сорока. — Харків : Фоліо, 2018. — 120 с. — (Знамениті події історії України). У книзі автор розповідає про знаменитий за своєю трагічністю і героїзмом бій під Крутами. Цей бій, а також значення, яке він мав у боротьбі за незалежність України, посідають одне з чільних місць у новітній історії Української держави. У книзі зібрані різноманітні інформативні джерела, спогади очевидців і судження історіографів, які стосуються цих подій. Читати онлайн

Тур-Коновалов, К. Крути 1918 [Текст] : кінороман / Костянтин Тур-Коновалов. – Харків : Кн. клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. – 222 с. Драматична історія про героїзм українських юнаків, заснована на реальних подіях, які відбувалися у січні 1918 року під Крутами. Герої роману хотіли кохати та жити, але взяли до рук зброю та стали на захист Батьківщини. Майже всі вони полягли у нерівному бою, змагаючись за незалежність та любов. Роман було екранізовано. Прем'єра фільму в Україні відбулася 7 лютого 2019 року. Трейлер історичного екшну “Крути 1918" з оригінальною музикою італійського композитора Марко Моріні

Крути [Текст] : збірка у пам'ять героїв Крут / упоряд. О. Зінкевичі, Н. Зінкевич. – Київ : Смолоскип, 2008. – 419 с. До збірки «Крути», виданої «Смолоскипом» до 90-річчя бою, увійшли найрізноманітніші матеріали. Це й історичні матеріали та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії, і художні твори, але насамперед – публіцистика різних часів. Найцінніша частина книги – спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити. Багато матеріалів, узятих із важкодоступних діаспорних видань, в Україні публікуються вперше. Також книжка містить анотований іменний покажчик авторів збірника та історичних осіб, причетних до бою під Крутами. Крім цього, вперше було опубліковано бібліографію матеріалів, які стосуються бою.

Крути : січень 1918 року : документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / упоряд. Ярослав Гаврилюк. – Київ : Просвіта, 2008. – 840 с. До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами. Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи С. Єфремова, Д. Дорошенка, М. Грушевського, Є. Маланюка, Людмили Старицької-Черняхівської та інших видатних особистостей доби Української революції 1917 -1921 років. Збірник упорядковано у хронологічному порядку. Звершує видання кіносценарій «Крути».

Звичайно ж, темою Крут цікавилися і художники. Зокрема, воїн Армії УНР Леонід Перфецький написав картину "Крути-станція", на якій зобразив сам бій. Також відомі праці українських художників Андрія Климка "Бій під Крутами" , Миколи Бідняка "Бій під Крутами" і Андрія Серебрякова "Крути".

Пропонуємо подивитись презентацію "Герої Крут очима художників"

"Бій під Крутами", худоник Микола Бідняк (1957) Бути українцем — це коштовне діло. Того вчило нас життя на Рідній землі, про це пересвідчуємося й на кожному кроці тут — на чужині. За приналежність до української нації доводиться весь час платити кров’ю й посиленим трудом… Я гордий тим, що звуся українцем! Микола Бідняк Бідняк Микола Петрович народився 1 лютого 1930 року у м. Торонто (Канада). Батько Миколи у 1923 році переселився в Канаду з буковинського села Ленківці (нині передмістя Чернівців).У 1937 році Микола Бідняк поїхав до батькових родичів на Буковину. У п’ятнадцять років внаслідок вибуху міни, там утратив обидві руки. Працюючи по 16-18 годин на день, малюючи картини вустами у повен зріст, Микола Бідняк створив понад 3,5 тисячі робіт.Довгий час він жив у Канаді. У 1991 році остаточно повернувся до України‚ оселився у Львові. Того ж року організував свою першу персональну виставку в Україні. У 1992 році став членом Національної спілки художників України, згодом — професором Львівської національної академії мистецтв. Лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка.Бідняк працював у малярстві, графіці, іконописі та храмовій поліхромії.Помер Бідняк Микола Петрович 28 листопада 2000 року у Львові. Більше інформації про художника можна знайти на сайті UA History Джерело: https://sverediuk.com.ua/hudozhnyk-bidnyak-mykola-petrovych/

"Бій під Крутами", художник Олександр Климко (1936) Олександр Климко (1908, Галичина – 1970, США) – архітектор, графік, живописець, сценографіст і декоратор. У 20-30-х роках був знаним карикатуристом. Ілюстрував сатиричні журнали Галичини "Зиз" і "Комар". Захоплювався також церковними розписами – намалював вісім образів для української католицької церкви й один для латинської катедри у Лондоні. За батальні полотна на українську історичну тематику взявся у другій половині 30-х років. У його доробку картини "Битва під Хотином" (1931 рік), "Бій під Крутами" (1936), "Бій на Маківці у 1915 році" (1937), "Сагайдачний громить турків" (1938 рік). Картину "Бій під Крутами" художник намалював у 1936 (за іншою версією у 1931) році і з 1938 року вона експонувалася в Українському військовому музеї у Львові. Коли радянські війська окупували Галичину, музей закрили як націоналістичний, а частину експонатів, зокрема й картину, передали до фондів Львівського історичного музею. У 1948 році полотно Климка разом із роботами інших українських художників назвали антирадянськими й перемістили у спецфонд. В описі облікових карток музею ці роботи записані "як речі, що не мають музейної вартості та підлягають вилученню". Довгий час картина вважалася втраченою, але через багато років її знайшли у фондосховищах бібліотеки імені Василя Стефаника у Львові, присвоїли інвентарний номер і у 2018 році почали реставрувати. І ось 30 вересня 2019 року, на Всеукраїнський день бібліотек, відреставровану картину Олександра Климка "Бій під Крутами" презентували у Львові. Мистецтвознавці кажуть: полотно унікальне, бо це одна з небагатьох картин 30-х років минулого століття, яку вдалося зберегти. Більше інформації про художника та його картину на сайті Радіо Свобода Джерело: https://uain.press/blogs/1087386-1087386

Подвиг студентів-крутян став символом мужності та беззастережної любові до власної Батьківщини. За часів радянської влади, про бій під Крутами забули на довгих 70 років, до отримання Україною незалежності. Тільки в останні роки історики почали активно вивчати наявні матеріали. І хоча зараз виникає більше питань, ніж відповідей, незмінним залишається один факт: битва під Крутами – одна з визначних сторінок історії України, яку ми маємо пам’ятати.

Меморіальний комплекс "Пам’яті героїв Крут" розкриває героїчну подію української військової історії – бій під Крутами, який відбувся у січні 1918 року.Будівництво комплексу розпочалось у 1990 році з ініціативи громадськості. З 2010 року музей став філією Національного військово-історичного музею України. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам’ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Червона колона нагадує про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів, що загинули під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із пам’ятником викопане озеро у формі хреста. Музейна експозиція складається з залізничної платформи та 4-х залів-вагонів, які стилізовані зовні під вагони тих часів. Музейна експозиція розпочинається з відкритої залізничної платформи з гарматою. З подібної гармати, встановленій на відкритій платформі та укріпленій мішками з піском, сотник армії УНР Лощенко вів прицільний та досить ефективний вогонь по наступаючим лавам червоногвардійців. Продовження огляду експозиції здійснюється у залах-вагонах, де представлені експонати розповідають про розвиток українського національного руху початку ХХ століття, ключові події Української революції 1917 року, проголошення Української Народної Республіки, дії більшовицької Росії проти молодої Української держави, бій біля станції Крути та повстання на заводі "Арсенал" тощо. 2-ий вагон, де розміщені музейні експонати, є теж своєрідним експонатом, оскільки він був призначений для проведення санітарного огляду вояків під час проведення військових дій. Зал-вагон №3 присвячений безпосередньо бою біля станції Крути, повстанню на заводі "Арсенал". Він показує значення крутянського бою для подальших бойових дій на території України. Матеріали розташовані за принципом протистояння воюючих сторін, ліворуч – українські військовики, праворуч – більшовицькі, відтворена карта-схема самого бою. Завершує експозиційний огляд музею 4-ий зал-вагон, де розміщені копії документів та кіно-фото документів, які висвітлюють часи Української революції (1918-1921 рр.), гетьманату П.Скоропадського, доби Директорії, ЗУНР.Музей розкриває значення бою під Крутами для подальшого розвитку національно-визвольної боротьби в Україні та виховання українських патріотів. Адреса музею: Чернігівська обл., Борзнянський р-н, Печівська сільська рада,с. Пам’ятне, вул. Героїв Крут, 38 Джерело: http://museum.cult.gov.ua/memorialnyj-kompleks-pamyati-herojiv-krut/

Використані джерела

1. Бій під Крутами [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енцикл. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_(1918) . – Назва з екрана. – Дата останньої правки : 26.08.2022. – Дата перегляду : 17.01.2023. 2. Бій під Крутами [Електронний ресурс] // Моя Україна : пізнавалльний інтернет-журнал. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://myukraine.org.ua/biy-pid-krutamy/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 16.11.2016. – Дата перегляду : 17.01.2023. 3. Бій під Крутами. Історична довідка та інфографіка [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам’яті : [сайт] . – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/102-roky-boyu-pid-krutamy-istorychna-dovidka-ta-infografika. – Назва з екрана. – Дата публікації : 28.01.2020. – Дата перегляду : 23.01.2023. 4. Терещук, Г. Картина «Бій під Крутами» – повернення через 80 років [Електронний ресурс] / Галина Терещук // Радіо Свобода. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.radiosvoboda.org/a/kartyna-bij-pid-krutamy-oleksandr-klymko/30191614.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 30.09.2019. – Дата перегляду : 20.01.2023. 5. Цвик, М. Крути у живописі, графіці та стінописі / Михайло Цвик // ОTAKNEWS : інформаційний ресурс . – Електрон. дані. – Режим доступу : https://otak.news/publications/culture/kruty-u-zhyvopysi-hrafitsi-ta-stinopysi. – Назва з екрана. – Дата публікації : 29.01.2021. – Дата перегляду : 21.01.2023. 6. Юрчишин, Л. Урок про Героїв Крут: історія України без брому / Леся Юрчишин // Освіторія Медіа: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://osvitoria.media/experience/yak-provesty-urok-pro-geroyiv-krut/. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 20.01.2023.

В оформленні виставки використані фото та відеоматеріали з мережі Інтернет у вільному доступі

Бібліотека Хортицької національної академії

Виставку підготувала бібліотекар Світлана Прохорова

2023