GRAY AND COLOR

АЖАЖА ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

ПРОЕКТ "НАШІ ЮВІЛЯРИ"

19.11.1931

НАРОДИВСЯ

1948-1956

ВИЩА ОСВІТА

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

НАГОРОДИ

1939-1946

ШКОЛА

1957-2009

Трудова діяльність

ЗВАННЯ

23.12.2009

ДАТА СМЕРТІ

9А клас

Народився в с.Великі Сорочинці, Миргородський район, Українська СРР, СРСР в простій селянській сім'ї: батько – Ажажа Михайло Кузьмич – механізатор, мати – Ажажа Ганна Кузьмінічна – колгоспниця

1939 року Володя пішов до школи, але незабаром і його навчання, і звичний спосіб життя перервала війна. Батько з перших днів пішов на фронт і повернувся лише після війни. Мати та діти залишалися вдома та на два роки потрапили в окупацію. В школу в цей час Володя не ходив, разом із матір'ю працював на різних господарських роботах. Після визволення села від фашистів у 1943 році Володя продовжив навчання у семирічній школі.

Закінчивши школу, за порадою батька, він вступає до Великосорочинського педагогічного училища, яке закінчує з червоним дипломом. Потім він надходить у Харківський університет на ядерне відділення та також успішно його закінчує у грудні 1956 року.

З січня 1957 року і до останнього дня свого життя – 23 грудня 2009 року – Володимир Михайлович працював у Харківському фізико-технічному інституті, який нині є Національним науковим центром. Тут він пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до директора Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства та технологій, що входить до складу ННЦ ХФТІ.

Основні наукові напрямки: рафінування металів фізичними методами; вакуумна та надвакуумна металургія; фізика та матеріалознавство чистих і надчистих металів (один із засновників цього напрямку). Установив явище магнітного пробою в рутенії, гігантські осциляції терморушійної електричної сили, нові закономірності впливу мікродомішок та легування на властивості конструкційних матеріалів атомної енергетики. Вирішив проблеми радіаційної стійкості та холодноламкості конструкційних сплавів атомної енергетики та берилію. Розробив нові технології виробництва сплавів цирконію та гафнію для атомної енергетики України. Автор понад 500 наукових статей, 5 монографій, більше 30 патентів та авторських свідоцтв на винаходи. Під його керівництвом захищено 6 докторських і 15 кандидатських дисертацій.

Член бюро Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України. Дійсний член Академії інженерних наук Росії. Член секції «Рідкісні метали» наукової ради по новим матеріалам Міжнародної асоціації академій наук, наукової ради з хімії та технології високочистих речовин РАН, вченої ради «Ядерно-паливний цикл» Міністерства палива та енергетики України. Заступник головного редактора наукового журналу «Питання атомної науки і техніки» ННЦ ХФТІ та редактор серії «Чисті метали, вакуум і надпровідники». Заслужений діяч науки і техніки України (2008 рік).

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1982 рік), премії НАН України імені О. І. Лейпунського (2007 рік). Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1971 рік), медалями (1970, 1988 роки), медалями та дипломами ВДНГ СРСР (1973, 1983 роки).