До Дня вишиванки

#Вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу. Вона яскраво відображає особливу національну традицію народу. Тож не дивно, що існує свято, присвячене їй. #Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. У 2021 році він припадає на 20 травня.Цьогоріч цьому прекрасному святу – вже 15 років. Історія Дня вишиванки День вишиванки – відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Відзначати його почали у 2006 році. Ініціатором стала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Того року цю ініціативу підтримали декілька студентів та викладачів, одягнувшись відповідно.Нині ж це свято набуло міжнародних масштабів і український традиційний одяг одягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу.Метою Дня вишиванки є популяризація вишитого етнічного одягу та вшанування українських традицій. Цього дня прийнято вдягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями, загалом куди завгодно. #Ювілейний 15-й рік Всесвітнього дня вишиванки присвячено українській традиційній музиці та екологічним питанням, зокрема, проблемі вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком. Цікаві факти про українську вишиванку Українська вишиванка має дуже давнє походження. Як свідчать багато досліджень, вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст. Спочатку вишиванки були не просто одягом, а таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому узори наносили на рукави, коміри і поділ сорочок.Нині найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам.Кожен регіон України має свою техніку вишивання, деталі та тематику орнаменту і традиційні кольори вишиванки. Загалом в Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.Іван Франко свого часу вміло поєднав українську вишиванку із буденним одягом. Він скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменник постає на 20-гривневій купюрі. Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, було зафіксовано у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру внесено до Книги рекордів України.

Гарні вірші до Дня вишиванки Зроби: вдягнись з самого ранку, Як небо пахне ще зірками, Ти в українську вишиванку, Живими шитими шовками. Люби свою сорочку шиту, В ній України вся родина. Легенду бережи нажиту, Вона, – як життєдайна днина! М. Шерник *** Усе навколо завмирає, Коли вдягаю вишиванку. Лиш серце радісно палає, Мов промінь сонця на світанку. Коли вдягаю вишиванку, Немов в любові признаюся Своїй країні ніжно й палко, Вдягну і Господу молюся. *** Мама вишила мені Квітами сорочку. Квіти гарні, весняні: – На, вдягай, синочку! В нитці – сонце золоте, Пелюстки багряні, Ласка мамина цвіте В тому вишиванні. Вишиваночку візьму, Швидко одягнуся, Підійду і обніму Я свою матусю. В. Крищенко *** Всі хвилини вільні в нашім домі — спільні. Батько щось ладнає, мати вишиває… І мене вчить мати також вишивати. Спершу все для Галі — для моєї лялі, потім по стібочку братові сорочку… Вишивать навчуся, як уміє ненька, вишию з любов’ю рушничок чудовий на портрет Шевченка. М. Хоросницька *** Мені сорочку мама вишивала, Неначе долю хрестиком вела, Щоб лихих стежинок не шукала І до людей привітною була. Виконуй доню – мама говорила Життя закони, істини прості, Не зраджуй землю, що тебе зростила, Не залишай нікого у біді. Н. Май *** Вишиванка – Вкраїна і доля. В ній не лише барвиста краса. В ній боролися предки за волю І відходили на небеса. Жито жали і хліб випікали, І у парі ішли під вінець. В ній дітей своїх благасловляли Батько й мати, від щирих сердець. Вишиванко моя, вишиванко, Ти- як пісня, у серці моїм. Одягну тебе в будні і свята, Щоб любов поселилася в нім. Т. Строкач *** Вишиванко моя, вишиванко, Смерекова вишнева жага, Ти далеких Карпат полонянка, Ти Дніпра мов хвиля жива; Я по світу іду в вишиванці Аж дивуються ген журавлі, Хай встрічають в веселій багрянці. Україна іде по землі. Г. Булах *** Вишивала мама синіми нитками, — зацвіли волошки буйно між житами. Узяла матуся червоненьку нитку, — запалали маки у пшениці влітку. Оберіг-сорочку вишила для сина. Візерунком стали квіти України: маки та волошки, мальви біля хати. Долю для дитини вишивала мати. Шила-вишивали хрестики зелені, — зашуміло листя на вербі й калині. Золотилось сонце у розлогій кроні. Вишивала долю, наче по долоні. Оберіг-сорочку вишила для сина. Л. Вознюк *** Я рідний край та мову солов’їну У вишивку свою вплела, в нитки. Я прославляю рідну Україну, Яскраві вишиваючи квітки. Душею я до полотна пристану Та настелю на ньому краєвид. Я іншою ніколи вже не стану Під впливом промайнулих літ. О. Вишневська *** Вишиванка — символ Батьківщини, Дзеркало народної душі, В колисанці купані хвилини, Світло і тривоги у вірші. Вишиванка – дитинча кирпате, Що квітки звиває в перепліт, Материнські ласки, усміх тата, Прадідів пророчий заповіт. Ю. Лазірко