Full screen

Share

Валентин  Лукич   Чемерис:
«...письменство для мене було, є і буде, аж доки житиму на цьому світі, життям, його сенсом, вірою в завтра. Це мій кисень для дихання, кров для життя, все те, без чого я вже не можу жити.»

Show interactive elements