Want to make creations as awesome as this one?

No description

Transcript

Великодня писанка мальована...

Бібліотека-філіал№10, Миколаїв

Миколаївщина Великодня: традиції та символіка писанкарстваПисанка — незмінний символ та окраса Великодніх свят, що з давніх-давен манить своїм творчим потенціалом майстрів рукоділля. Результатом стають твори аматорського мистецтва, які по-новому віддзеркалюють прекрасні народні традиції. Найбільша мережанка Миколаївщини, писанкові кольори, що привнесуть у ваше життя мир, любов і добробут.Писанкарська символіка — це відправна крапка процесу. Улюблені нашими пращурами символи найбільше передають специфіку степового й морського краю:сорок клинців— сорок точок життя, що дарують господареві успіх, заможне життя, добропорядність;крапочки— небесні світила, у християнстві — сльози Богородиці; пшеничне колосся— символ урожаю;хрест —це прообраз Усесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох пір року;риба— символізує воду, сенс буття й здоров’я людини;безкінечник— нагадує про нескінченність життя, силу природи;квіти— означають радість, плодючість, дітей.Кольорова гама миколаївських писанкарів передає красу південного степу, зоряного неба, нескінченність руху води:червоний— символ любові, надії на щасливе подружнє життя;жовтий— щедрого врожаю;блакитний — дарує господареві духовне здоров’я,синій— занурює у водяну стихію;зелений— несе оновлення, відродження природи;сполучення кольорів у орнаментах — дарує хазяям мир, любов і добробут.Техіка вироблення — це відчуття майстра, виражені у різних формах. Миколаївщина славиться писанкою-вощанкою, поширеними також є «крапанки», «крашанки», «дряпанки», «травлянки», «різьблянки», «мальованки», «бісерки», «солом’янки», «трав’янки», «мотанки».

Михалевич,І. Українська народна писанка[Текст]/І. Михалевич.- Харків:Клуб сімейного дозвілля,2019.- 79с.У давнину казали: коли даруєш писанку, то ніби вручаєш листівку з найтеплішими побажаннями... Адже у візерунках та химерних переплетіннях рисок, ліній і завитків закодовані послання на щастя, долю, любов і добробут. Утім писанка — це не лише вітальна листівка, а й споконвічне джерело мудрості українського народу. Традиція розписувати писанки передавалася із покоління в покоління. Процес розпису є сакральним священнодійством, під час якого необхідно думати про світле, хороше та приємне.Відома українська писанкарка Ірина Михалевич ділиться своєю майстерністю з охочими оволодіти мистецтвом розпису. У виданні міститься інформація про матеріали та інструменти, технологію роботи з писачком, виготовлення натуральної фарби, порядок роботи й етапи фарбування, нанесення ескізу-візерунка, особливі слова, які промовляються перед початком роботи. Пориньте у магічний світ української народної писанки!

Лещенко, Н. Українська культура. Свята.Традиції. Обряди[Текст] / Н. Лещенко, Р. Павлюк .- Харків: Клуб сімейного дозвілля , 2015 .- 192с.Ця книга - незабутня мандрівка шляхами української народної культури! Захопливі статті, яскраві фото, стародавні документи й легенди - усе це зачаровує та надихає на пізнання традицій та звичаїв наших предків. Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться культурою України!•Міфологічні уявлення про світ•Традиції святкування Різдва, Стрітення, Великодня, Маковія, Покрови•Народні ремесла та мистецтво: вишивка, писанкарство, живопис, гончарство, музика, ковальство тощо•Архітектура та побут• Сім'я та родинна обрядовість

Виготовлення ритуальних яєць в українській культурі має дуже давнє походження. Найдавніші знайдені писанки є керамічними і датуються періодом Київської Русі. В історичних джерелах існують письмові згадки про розписування сирих яєць у пізніші періоди, однак, через недовговічність шкарлупи можемо робити висновки лише про особливості більш пізніх писанок.У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. писанкарство було поширене по всій території України, однак із приходом радянської влади почало занепадати, адже писанка вважалася церковним атрибутом, неприпустимим у часи державної пропаганди атеїзму. У 1960–1970-х рр. відбулася активізація писанкарства у межах Західної України, де розписані великодні яйця почали виготовляти на замовлення та продавати на ярмарках. Тоді ж масово поширилися дерев’яні сувенірні писанки, розфарбовані аквареллю та розраховані переважно на туристів.Читайте також:Орнаменти українських писанокМузей писанки. м.КоломияУ 1987 р. у м. Коломия був відкритий перший в Україні музей писанок. Із здобуттям Україною незалежності актуалізувалося бажання людей глибше дізнатися на власні національні звичаї і традиції, відтак писанкарство зайняло свою нішу в системі народного мистецтва та повернулося великодніх звичаїв.Читайте також: Техніки писанкарстваВиготовлення писанок в українській традиції наділялось сакральним значенням та входило до звичаєво-обрядової сфери. За традицією розпочинали писати писанки з другої половини Великоднього посту, а найбільше їх виготовляли у четвер і п’ятницю перед Пасхою. Займалися цим переважно жінки. Вірили, що писанка вийде гарною лише тоді, коли під час її виготовлення поруч не буде нікого стороннього, тому розписували великодні яйця переважно на самоті. Мало хто знає, що писанки виготовляли також у монастирях, де на них зображали релігійні сюжети. На Великдень писанки та крашанки освячували у церкві, а потім використовували для прикрашання осель, у великодніх іграх або з ритуальною чи магічною метою.