Want to make creations as awesome as this one?

Transcript

http://libgonchar.org/

Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара пропонує

Степовик Дмитро. Історія української ікони X — XX століть / Дмитро Степовик. — Вид. 2-ге, стереотип. — К. : Либідь, 2004.— 440 с. ; іл. У книзі розкриваються особливості розвитку української ікони від хрещення Київської Русі до кінця 20 століття. Дається періодизація історії ікономалювання, характеризуються стилі й специфічні риси української ікони, які відрізняють її від творів інших ікономалярських національних шкіл, аналізуються осередки та школи ікономалювання. Значна увага приділяється продовженню національних ікономалярських традицій у діаспорі.Для мистецтвознавців та всіх тих, хто цікавиться розвитком української духовної традиції.

Дмитро Власович Степовик, український мистецтвознавець, доктор філософії, доктор мистецтвознавства, професор, подарував відділу образотворчих мистецтв НБУВ декілька власних видань: "Нова українська ікона ХХ і початку ХХІ століть", "Традиційна іконографія та нова стилістика", "Третій Патріарх: святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету 85 років", "Дмитро Степовик. Життя і наукова діяльність", "Візантологія", "Степовик, Дмитро Власович", "Новий ренесанс: Ікони Андрія Дем'янчука", "Християнство Тараса Шевченка", "Наслідуючи Христа: Віруючий у Бога Тарас Шевченко", "Скульптор Михайло Паращук: Життя і творчість" та "Українська гравюра бароко".

Перебуваючи перед тим у неволі та рабстві, - тепер козаки живуть у радощах, веселощах та на волі; спорудили соборні церкви, створили Боговгодні ікони, чесні й божественні іконостаси та корогви. Як ми зауважили, церкви одна від одної величніші, кращі, чарівніші, вищі й більші; іконостаси, різьби та ікони одні від одних гарніші й досконаліші; навіть сільські храми один кращий від іншого. Архідиякон Павло із сирійського міста Халеба (Алеппо). Середина XVII століття

Наша історія ікони за тисячу років – це велична панорама зростання українського сакрального мистецтва і всієї культури, не зважаючи на драматичні обставини й навіть трагедії в історії України.

Новаторство книги – не тільки в її «першості» з-поміж інших країн іконної традиції, а і в утвердженні стильового характеру розвитку ікони – від візантинізму в епоху Київської Русі – до класицизму й навіть модернізму (коли говорити про українську діаспору) за нашого часу.

ЗМІСТ

Передмова Призначення ікони Джерела української ікони Київ – центр ікономалярства у Східній Європі (Середньовіччя ХІ–ХІІІ століття) Українська ікона візантійського стилю (Пізнє Середньовіччя ХІV–ХV століття) Українська ікона стилю ренесансу (ХVІ століття) Стильовий ренесансно-бароковий синтез (перша половина ХVІІ століття) Ікона барокового стилю (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття) Українська ікона стилів романтизму і класицизму (ХІХ століття) Українська ікона ХХ століття Резюме Ілюстрації