П.Тичина

ПАВЛО ТИЧИНА

ЦІКАВІ ФАКТИ

Павло Григорович Тичина народився 27(15) січня 1891 р. у мальовничому селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області) в родині священника. За документами прізвише поета — Тичинін. Сам він у одній із анкет стверджував, що справжнє його імя — Тичина Павло Григорович, але “чомусь батькові забажалось Тичина переробити на Тичинін — і це останнє у мене по всіх документах, кінчаючи середньою школою”.

Походив зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького).

Сім’я була багатодітна (народилося 13, зіп’ялося на ноги 9 дітей), жили впроголодь, зате гарно співали. Мати, Марія Василівна Тичина, знала багато казок, гарно співала.

Читати й писати Павло маленьким навчився самостійно – підсідаючи до школярів, яких навчав у їхній хаті батько.

У 1900 р. 9-річний Павло, повторно й успішно пройшовши проби голосу, став співаком архієрейського хору при Єлецькому монастирі. Одночасно він навчався в Чернігівському духовному училищі. Регент хору виділяв Павла з-поміж інших хлопчиків-співаків, доручав йому навчати нотній грамоті новачків. Навчання в духовному хорі не пройшло марно – П.Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив бандуру й кларнет. Згодом, 1918 року, він свою першу збірку назве „Сонячні кларнети”

Павло Тичина мав задатки художника, і в зрілому віці часто шкодував, що не пішов тим шляхом. У старших класах він пройшов ґрунтовну художню школу у викладача малювання Михайла Жука. Він навіть готувався вступити до художньої Академії в Петербурзі, але брак коштів став на заваді.(

Свої твори Павло Тичина писав лише олівцем.

Тичина самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов, а зокрема — вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську. Дав з них цінні поетичні переклади. Збереглися переклади Павла Тичини українською мовою з сорока мов світу.

Павло Григорович Тичина народився 27(15) січня 1891 р. у мальовничому селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області) в родині священника. За документами прізвише поета — Тичинін. Сам він у одній із анкет стверджував, що справжнє його імя — Тичина Павло Григорович, але “чомусь батькові забажалось Тичина переробити на Тичинін — і це останнє у мене по всіх документах, кінчаючи середньою школою”.

Походив зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького).

Сім’я була багатодітна (народилося 13, зіп’ялося на ноги 9 дітей), жили впроголодь, зате гарно співали. Мати, Марія Василівна Тичина, знала багато казок, гарно співала.

Читати й писати Павло маленьким навчився самостійно – підсідаючи до школярів, яких навчав у їхній хаті батько.

У 1900 р. 9-річний Павло, повторно й успішно пройшовши проби голосу, став співаком архієрейського хору при Єлецькому монастирі. Одночасно він навчався в Чернігівському духовному училищі. Регент хору виділяв Павла з-поміж інших хлопчиків-співаків, доручав йому навчати нотній грамоті новачків.

Павло Тичина мав задатки художника, і в зрілому віці часто шкодував, що не пішов тим шляхом. У старших класах він пройшов ґрунтовну художню школу у викладача малювання Михайла Жука. Він навіть готувався вступити до художньої Академії в Петербурзі, але брак коштів став на заваді.(

Свої твори Павло Тичина писав лише олівцем.

Тичина самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов, а зокрема — вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську. Дав з них цінні поетичні переклади. Збереглися переклади Павла Тичини українською мовою з сорока мов світу.

Писати вірші почав з 1906 року, наслідуючи Олександра Олеся та Миколу Вороного. Перший вірш – «Ви знаєте, як липа шелестить» - побачив світ у 1912 році в першому номері журналу «Літературно-науковий вісник»

Писати вірші почав з 1906 року, наслідуючи Олександра Олеся та Миколу Вороного. Перший вірш – «Ви знаєте, як липа шелестить» - побачив світ у 1912 році в першому номері журналу «Літературно-науковий вісник» .

Створив унікальний кларнестичний стиль (музикальність як принцип світобачення; аристократичність духу; філософська ідея всеєдності, гармонії).

Створив унікальний кларнестичний стиль (музикальність як принцип світобачення; аристократичність духу; філософська ідея всеєдності, гармонії).

У давньогрецькій міфології є образ геніального співця, винахідника музики й віршування Орфея. Його мистецтво могло творити чудеса: приборкувати диких звірів і навіть зрушувати скелі. Це міфічне ім’я стало синонімом великого поета й музики, людини надзвичайного обдарування й таланту П.Г.Тичини