Гофман

(24 січня - 245 років з дня народження)

біографія

творчість

Письменник — романтик Ернст Теодор Гофман

Ернст Теодор Амадей Гофман народився 24 січня 1776 року в столиці Східної Пруссії - Кенігсберзі. Батько - Крістоф Людвіг Гофман - служив адвокатом при прусському верховному суді. Він був людиною настрою, не цурався муз, але полюбляв випити. Мати - Ловіза Альбертина Дерфер - була надзвичайно побожною та відлюдькуватою жінкою. Шлюб таких різних людей закінчився розлученням, коли Ернсту було три роки. Виховуючись в будинку бабусі по материнській лінії Гофман ріс досить замкнутою дитиною. Хлопчик рано продемонстрував здібності до музики і малювання. У 12 років він вільно імпровізував на клавірі, органі, грав на скрипці і гамбі, вивчав теорію музики.

попередня

наступна

У 1781-1792 роках Гофман навчався у лютеранській школі та самостійно вивчав творчість Шиллера, Гете, Свіфта, Руссо,із захопленням читав твори Шекспіра, прослухав декілька лекцій Іммануїла Канта. Юнак захоплювався музикою Моцарта і згодом змінив своє третє ім`я на одне з імен композитора - Амадей. Під впливом свого дядька - юриста, розумного і талановитого, схильного до фантастики та містики, Гофман обрав шлях юриспруденції. Але це не принесло йому задоволення і все подальше життя він прагнув вирватися та заробляти мистецтвом.

попередня

наступна

Біограф Гитциг так описує зовнішність Гофмана: “... був дуже маленького зросту, колір його обличчя був жовтуватий, волосся - темне, майже чорне, очі - сірі...Ніс його був тонким, з горбинкою...для його зросту у нього були широкі груди та плечі. Чому він надавав особливого значення, так це своїм бакенбардам, які він зачісував до кутиків рота.” У 1800 році Ернст Гофман успішно закінчив курс юридичних наук та до 1807 року працював на державній службі. Вільний час присвячував заняттям музикою та малюванням. Спроби заробляти на життя мистецтвом не мали успіху. Лише після отримання у 1813 році невеликого спадку покращилось його становище.

попередня

наступна

Більшу частину вечорів Гофман проводив у винних погрібках. Повертався додому і сідав писати: жахи, що виникали в його уяві іноді лякали самого Ернста. Він ночами будив дружину, яка сідала поруч, як заспокійливий символ реального світу. Свій світогляд Гофман виражає у створенні багатьох фантастичних повістей та казок. В них він майстерно змішує чудеса всіх віків та народів з особистими вигадками: то похмурими, то веселими і глузливими. Німецька критика не дуже високо оцінювала талант Гофмана. Більш популярним письменник був в інших країнах Европи та Північній Америці. В останні роки життя Гофман страждав від паралічу і свої останні твори диктував санітарові. Помер Гофман у Берліні 25 червня 1822 року у 46 років. Похований на Єрусалимському цвинтарі Берліну у районі Кройцберг.

попередня

НА початок

Велика роль Ернста Гофмана в музиці, як зачинателя жанру романтичної опери та мислителя, який виклав музично - естетичні положення романтизму, створив новий художній вид музичної критики. Псевдонім композитора - Йоганн Крайслер. У 1804 році Гофман жив у Варшаві, де були написані його перші музично - драматичні твори: музика до драми Е.Вернера “Хрест на Балтійському морі”, опера у трьох актах “ Любов та ревнощі”, дві сонати для фортепіано та багато інших. Очоливши Варшавське філармонічне товариство Гофман дирижує симфонічним оркестром, читає лекції про музику. Одночасно розписує приміщення товариства. Після вторгнення військ Наполеона до Варшави Ернст Гофман переїхав до Берліна, а далі до Лейпціга. Тут створені геніальна “Крейслеріана” - серія очерків про капельмейстера Йоганнеса Крейслера, геніального музиканта, який дойшов до повного зубожіння; музичні новели “Кавалер Глюк”,”Дон Жуан” та перші музично - критичні статті. Протягом 1808 -1813 років Гофман створив багато музичних творів: романтична опера “Напій безсмертя”, опера “Аврора”, балет “Арлекін”, багато творів для голосу з оркестром, почав роботу над своїм кращим твором - оперою “Ундіна”. Опера “Ундіна” поставлена у 1816 році з великою пишністю та була прийнята публікою і музикантами дуже тепло. Цей останній великий музичний твір композитора відкрив нову епоху в історії романтичного оперного театру Европи.

попередня

наступна

Творчість Гофмана глибоко трагічна. Протест проти світу Німеччини ХІХ ст. виражений злою та нещадною сатирою. Герой більшості творів автора - мандрівний музика, благородний ентузіаст, непрактичний в побуті, що з презирством ставиться до матеріальних благ та любить мистецтво, в якому бачить вищий сенс життя. В романтичній сатирі Гофмана знайшли відображення його глибокі роздуми над важкими життєвими запитаннями. Представлені два типи фантастики. З одного боку- радісна, поетична, казкова фантастика, висхідна до фольклору (“Золотий горщик”, “Лускунчик”). З іншого боку- похмура, готична фантастика кошмарів і жахів, пов`язана з душевними відхиленнями людини (“Пісочна людина”, “Еліксири сатани”). Основна тема творчості Гофмана - взаємини мистецтва та життя.

попередня

наступна

Казка “Малий Цахес” (1819) про маленького потвору, що мав таку рису: у всіх прикростях, зроблених ним, винуватять інших; а за добрі вчинки інших хвалять його. У бідного студента Бальтазара Цахес відібрав наречену Кандиду. І не тому, що займає важливу посаду. Всі навкруги просто вважали, що Цахес найталановитіший і найрозумніший у світі. Але студент не розгубився, та зміг дізнатися таємницю малого, якому при народженні фея вклала декілька золотих волосин. Коли Бальтазар вирвав ці волосини, чари розвіялись. Так у фантастичній формі автор представив потворство буржуазного правопорядку: золото не тільки дає владу, але й дозволяє присвоювати те, що створене іншими.

попередня

наступна

Останній роман “Життєві погляди кота Мурра”- автобіографічний. Більшість героїв списані із знайомих автора. Чарівний кіт Мурр - розумне втілення домашнього улюбленця Гофмана. Композиція оригінальна. Автор представляє роман як рукопис, написаний котом. Рукопис був підготовлений до друку недбало і в ньому зустрічаються фрагменти іншого рукопису. Цей другий рукопис - фрагменти біографії геніального музиканта Йоганнеса Крейслера- вклинюється до тексту “немузиканта” кота Мурра. Далі перемішуються дві історії: кота Мурра ( про народження,спасіння маестро Абрагамом, пригоди,навчання читанню та письму, відвідування вищого світу собак, де його не сприймали та зустрічі з новим хазяїном Крейслером) та Йоганнеса Крейслера, яка подана фрагментарно (про протистояння музиканта,закоханого у Юлію, дочку колишньої коханки князя Іринея та княжого двору, який руйнує його щастя і призводить до відчаю). Іронія роману отримує всеосяжне значення. Весь котячо - собачий світ - сатирична пародія на станове суспільство німецької держави. Врешті - решт всі високопарні слова кота, його піднесені роздуми на морально - етичні теми зводяться до суджень про підстилку, на якій можна добре і довго спати та про ситну і смачну їжу.

попередня

наступна

Найпопулярніший твір Гофмана — казка “Лускунчик і Мишачий король”. Задум твору зародився у автора в ту пору, коли він вигадував і розповідав казки дітям свого товариша. Згодом, записуючи твір, Гофман переніс в нього імена і риси характеру юних слухачів казки. У різдвяний вечір Фріц і Марі отримують безліч подарунків. Одна з іграшок - маленький потворний чоловічок Лускунчик, який вміє розгризати тверді горіхи. Перед сном Марі затримується біля шафи і стає свідком битви лялькової армії на чолі з Лускунчиком і семиголового Мишачого короля. Хрещений розповідає дівчинці, що Лускунчик - зачарований юнак,добрий і благородний. Щоб чари зникли, потрібно перемогти Мишачого короля і знайти любов Прекрасної Дами. У фіналі казки до будинку, де живе Марі, приходить гарний юнак, і зізнається, що перестав бути жалюгідним Лускунчиком.Марі стає його нареченою і на весіллі танцюють двадцять дві тисяі ляльок. У казці переплітаються два світи - фантазії і реальності: люди перетворюються на ляльок, а іграшки набувають людської подоби.

попередня

на початок