"Він землю всю зробив би садом"

(до 120-річчя від дня народження вченого-генетика, селекціонера, розбудовника Національного ботанічного саду НАН України, члена Академії наук УРСР

М. М. Гришка)

Полтавська обласна наукова універсальна бібліотека імені І. П. Котляревського

Відділ документів із природничих та аграрних наук

цитати

"Він землю всю зробив би садом"

"Важко збагнути, як ця людина одна могла поєднувати в собі ботаніка, генетика, ландшафтного архітектора і великого агронома- селекціонера. "

доктор біологічних наук Г.К.Смик

"Все кудись він поспішає,

Завжди мчиться,завжди лине,

Неспокійний, ніби птах,

Він до птаха і подібний,

Гостроносий, бистроокий

Ніби крила – в нього руки,

Мов політ – у нього кроки,

Мов політ – думок розмах."

поет М.Т. Рильський

Зміст

Дитинство та юність

Педагогічна та наукова діяльність

Розбудовник Національного ботанічного саду НАН України

Наукові здобутки

Увічнення памяті

Дитинство та юність

Info

На фото: родина діда Кисельова. Другий ряд: перша зліва – Антоніна Степанівна (мати), поруч із нею Микола Миколойович (4 роки); посередині сидить дід – Степан Іванович та бабуся – Олександра Кирилівна (ліворуч).

На фото: будинок, у якому народився М.М. Гришко, м. Полтава, Бистрицький провулок, 11

Народився Микола Миколайович Гришко 6 січня 1901 року в Полтаві у родині військового службовця. Мати, Антоніна Степанівна, була високоосвіченою людиною, чудовою піаністкою, гарно співала, захоплювалася квітникарством. Любов до рослин вона передала і дітям.

У 10-річному віці Микола втратив матір, яка захворіла на туберкульоз. Тож подальшим вихованням хлопчика займалися материні батьки. Вони були меценатами: дідусь збудував школу (вул. Нариманівська – нині вул. Підмонастирська), а бабуся влаштовувала безкоштовні обіди. У Степана Івановича Кисельова (діда) була велика бібліотека. Для дітей він передплачував дитячі журнали із Галичини, купляв багато книжок.

М.М. Гришко (праворуч) з сестрою Анфісою та братом Борисом (1906)

Info

Із рукописних спогадів сестри, Анфіси Миколаївни:

"У мамчиній кімнаті був просто садок і завжди цвіли якісь квіти, навіть узимку цвів бузок. Кожен з нас був прикріплений до якоїсь квітки і мусив її доглядати."

"Усі вихідні і святкові дні ми проводили з дідусем, гуляли у монастирському лісі. Це були надзвичайно цікаві мандрівки. Він терпляче відповідав на всі дитячі "чому?". А скільки мандрів було до шведської могили."

Дідусь твердив: "Найкращий друг людини – книга, а до бібліотеки завжди хід відкритий."

студент ПСГІ

курсант

Навчання

У 1917 році Микола Миколайович закічує Владикавказький кадетський корпус, а в 1918 році – гімназію і відразу вступає до Харківського сільськогосподарського інституту, але через відсутність коштів у наступному році залишає його і працює на різних роботах.

У 1925 році М.М. Гришко був направлений для продовження навчання на педагогічний факультет Київського сільськогосподарського інституту.

З 1923 по 1925 роки навчається у Полтавському агрокооперативному політехнікуму (нині Полтавський державний аграрний університет), який закінчив з відзнакою.

Info

Ще будучи студентом Полтавського агрокооперативного політехнікуму, Микола Миколайович під керівництвом професора В. І. Сазанова долучається до вивчення сортів польових культур.

Педагогічна та наукова діяльність

З 1925 по 1929 рр. М.М. Гришко працює викладачем Майнівського сільськогосподарського технікуму, потім доцентом Сумського інституту буряківництва (1929-1930), доцентом Чернігівського інституту технічних культур (1930-1931). З 1932 по 1939 рр. він викладає у Глухівському, а з 1939 р. і до початку війни (1941 р.) – у Київському сільськогосподарських інститутах.

Педагог-дослідник

У 1944-1947 рр. Микола Миколайович як професор і завідувач кафедрою генетики і селекції працює у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка.

Info

Микола Миколайович протягом всієї педагогічної діяльності поєднував викладацьку роботу з науковими дослідженнями. Працюючи у Майнівському технікуму, він заснував навчально-дослідне поле площею 11 га, на якому досліджувалися 12 сортів озимої пшениці, 17 сортів картоплі, 16 сортів вівса. У результаті роботи були виявлені кращі сорти цих культур і кользи (ярового рапсу). Також М.М. Гришко багато уваги приділяв агротехнічним дослідженням, зокрема досліджував вплив багаторічних бобових культур і органічних добрив на врожайність культур. На створеному колекційно-селекційному розсаднику провадив гібридизацію.

З 1928 р. на дослідному полі педагог-науковець започаткував інтродукційний пункт Всесоюзного інституту прикладної ботаніки і нових культур, яким керував М.І. Вавилов.

У Глухові науковець досліджував бiологiю конопель, зокрема статевий диморфiзм, можливiсть подолання дводомностi та роздiлення статевостi конопель.

Біограф М.М. Гришка, кандидат біологічних наук Л.Л. Коханова так пише про його педагогічний талант: "Його піднесені, експресивні лекції, завжди ілюстровані прикладами з практики, несли слухачам відомості про найновіші досягнення, а тому відбувалися у переповнених аудиторіях".

І.В. Борзаківська, студентка М.М. Гришка у Київському державному університеті, кандидат біологічних наук, згадує: "З властивим йому ентузіазмом і енергією він залучав студентів до практичних досліджень".

Біля персику "Слава Китаю"

Вчений-практик

Уся науково-практична діяльність
М.М. Гришка була підпорядкована одній цілі: поєднати науку з виробництвом.

Працюючи у Глухівському сільськогосподарському інституті, Микола Миколайович очолює відділ генетики і селекції Всесоюзного науково-дослідного інституту конопель. Тут він виводить сорт коноплі "ОСО-72" з одночасним дозріванням чоловічих та жіночих рослин, що уможливлює механізацію збирання конопель. За ці роботи у 1936 р. нагороджений орденом Леніна і присуджено ступінь доктора сільськогосподарських наук, а у 1937 році – наукове звання професора.

У 1954 р. селекціонер виводить новий сорт персику – "Слава Китаю".

Генетик і селекціонер

Info

Біля коноплі "ОСО-72"

В 40-50-х роках у межах колишнього Радянського Союзу висівалося близько 600 тис. га конопель.

Безперервний відбір, на важливість якого вказував Микола Миколайович, дозволив отримати сорт з підвищений вмістом волокна (з 15% збільшився до 35-40%). А розроблені ним селекційно-генетичні методи згодом використовувалися вченими із Франції, Польщі, Італії.

"Миколі Миколайовичу належить пріоритет у вирішенні проблем зміни статі конопель. Його праці з цього питання були внеском не тільки в розробку теоретичних основ селекції рослин, але мають велике практичне значення для народного господарства".

кандидат біологічних наук Л.Л. Коханова

Ботанік

У 1939 році М.М. Гришка обирають дійсним членом Академії наук України та призначають директором Інституту ботаніки АН УРСР. Він включає до тематики Інституту ряд досліджень, мета яких – зміцнити зв’язок ботаніки з виробництвом. Зокрема, це роботи з інтродукції бадана, скумпії, евтомії, вивчення їх біології та способів культивування. Для збору насіннєвого і живцевого матеріалів вчений організовує експедиції на Далекий Схід, Кавказ, у Середню Азію, оскільки у 1941 році планується розпочатися будівництво Центрального ботанічного саду НАН України.

Але з початком війни Інститут переводять до Башкирії, в м. Уфу, де Миколу Миколайовича призначають ще й директором Чишминської селекційної станції. Тут були виявлені перспективні харчові і технічні культури Башкірії, здійснено інвентаризацію лікарських рослин. У Чишимах на станції закладено плантації лікарських рослин, а на пустирі – дендропарк.

Info

У голодні роки війни Микола Миколайович проявляє риси людяності. Працюючи на Чишминській станції, він виділяє співробітникам Інституту ботаніки кілька гектар землі для вирощування картоплі та іншої городини.

Розбудовник Національного ботаніного саду імені М.М. Гришка Національної академії наук України

Олекса Новицький

Закладка розарію

"Він взяв на плечі нелегкий тягар:
На глинищах, на урвищах, на схилах
Створити сад, щоб знявся б, мов крилах,
Жоржин явивши і півоній чар."

закладка саду бузку

з Борисом патоном

Над планом саду

У 1944 році було прийняте рішення про відбудову зруйнованого в роки війни Центрального ботанічного саду УРСР.

М.М. Гришка призначають директором.

Під його керівництво в Інституті ботаніки розроблено наукову частину генерального плану розбудови Ботанічного саду. За пропозицією Миколи Миколайовича в основу будівництва саду покладено ботаніко-географічний принцип, що дало можливість повніше показати рослини характерні для різних регіонів. Завдяки енергії академіка у 1946–1947 рр. були організовані експедиції до різних регіонів колишнього СРСР, Угорщини та Німеччини (привезено 167 тис. посадкових одиниць рослин та 1372 зразків насіння).

Паралельно у 1945 р. він стає очільником відділу сільськогосподарських наук Академії наук УРСР. Але за активну боротьбу з теорією Т. Лисенка у 1948 р. звільнений з цієї посади.

"Це ж для людства –навіть ще не вчора!"

М. Рильський

Info

Зі спогадів співробітників:

Шайтан І.М. згадує, що було два варіанти місця закладки Ботанічного саду. "Перший – розбудовувати його на теперішній території, другий – біля сільгоспвиставки, на рівнині і чорноземі. Але було прийняте рішення скористатися гарним рельєфом, де через кожні 50 метрів можна насолоджуватися красою нового пейзажу". Він же додає:

"У літній період він (М.М. Гришко) з сім’єю жив на території саду і щодня зранку обходив ділянки і дивився як йде будівництво ".

Набок М.Я. пише: "За його власні кошти першою покрили плитами дорогу до липової алеї".

Сад над Дніпром

Сад його мрії

Через утиски влади і лисенківців академік не має змоги займатися генетикою. Тому всі свої сили та ентузіазм направляє на створення Ботанічного саду. Цій справі він присвятив 20 років свого життя. Ще при М.М Гришку колекція саду нараховувала більше 10 тис. видів, форм і сортів. Тільки з Німеччини було завезено 800 сортів троянд і 80 сортів бузку, які поклали початок всесвітньо відомим моносадам (Розарій і Сірінгарій). Колекція тропічних рослин, завезена із Дрездена та Кримітшау, нараховувала 540 видів і сортів, серед яких бромелієві, орхідейні, рододендрони, азалії, камелії. Під його керівництвом із закордонних експедицій привезені колекції хвойних, плодових (90 сортів) і сільськогосподарських рослин (1000 сортів). Крім того були започатковані роботи з акліматизації та селекції абрикосу, кизилу, айви, аличі, хеномелеса, актинидії, лимонника та виведені сорти персику і винограду.

Info

М.М. Гришко вважав, що Ботанічний сад повинен "...бути центральним республіканським заповідником видових, а з багатьох рослин – і сортових скарбів". Він наголошував, що завдяки репродукції й вивченню рослинного фонду можливо успішно розв’язувати питання інтродукції, селекції рослин та збагатити сортові ресурси країни.

Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України

Інтерактивна картосхема території Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка Національної академії наук України

Сьогодні Ботанічний сад – це науково-дослідна природоохоронна установа, центр інтродукції рослин, селекціонерами якої виведено 262 сорти рослин; культивується 150 видів рідкісних і зникаючих рослин, занесених до Червоної книги України. До складу ботанічного саду входить 8 наукових відділів. Унікальний колекційний фонд НБС налічує близько 11180 таксонів, що відносяться до 220 родин та 1347 родів.

Площа 129,86 га

Наукові здобутки

"Проблема пола у конопли"

1959 р.

1946 р.

1937 р.

1940 р.

1938 р.

1952 р.

1935 р.

М.М. Гришко автор понад 150 наукових праць з генетики, селекції, інтродукції й акліматизації. Першу наукову статтю "Організація літнього практичного навчання в зимових селянських школах та сільськогосподарських гуртках" він підготував у 1927 р., працюючи у Майнівському сільськогосподарському технікуму. У 1933 р. Микола Миколайович опублікував перший підручник українською мовою "Курс загальної генетики", а у 1938 р. у співавторстві з професором
Л.М. Делоне – “Курс генетики”, який у 1948 році був перевиданий в Югославії.

"Вопросы пола у конопли, выведение однодомных форм и сортов с одновременным вызреванием обоих полов"

"Селекция конопли"

"Над чем работает Институт ботаники Академии наук УССР"

"Ботанічний сад АН УРСР та його завдання"

"Акліматизація рослин на Україні"

"Озеленение городов и населенных пунктов южной части СССР"

Основні наукові праці М.М. Гришка

"...Ми думали, що талант генетика буде закопаний у землю ботанічного саду, але ми помилилися. Ти створив зелене диво над Дніпром, і люди пам’ятатимуть тебе!"

Передчасна смерть (3 січня 1964 року) обірвала творчий шлях Миколи Миколайовича. Він не дожив лише кілька місяців до відкриття Центрального республіканського ботанічного саду, якому віддав роки свого життя, енергію, досвід, знання.

академік П.С. Погрібняк

Увічнення пам’яті

Його іменем названо Національний ботанічний сад НАН України (1991 р.), на територіії якого облаштований пам’ятний знак М.М. Гришку. У місті, де народився академік (м. Полтаві), на центральній алеї Ботанічного саду Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка встановлений пам’ятник, а на корпусі Полтавського державного аграрного університету – пам’ятна дошка. Національною академією наук України створена музейна кімната М.М. Гришка, яку можна відвідати віртуально.

Кандидат біологічних наук І.М. Шайтан і науковий співробітник Центрального ботанічного саду НАН України Л.М. Чуприна створили сорт персика "Пам’яті Гришка", названий на честь керівника.

У м. Полтаві, Києві, Глухові ім’ям вченого названі вулиці. Йому присвячували вірші: М.Т. Рильський, В.М. Сосюра ("Академік"), Олекса Новицький (сонет "І сад росте..."), Олекса Ющенко ("В ботанічному саду імені Миколи Гришка").

Українська біологиня, докторка біологічних наук, професорка О.М. Байрак у знак пошани до великого науковця написала пісню "Бузковий вальс".

Премія імені Гришка присуджується Радою ботанічних садів України за досягнення в галузі інтродукції та селекції рослин, що мають важливе значення для розвитку науки і збагачення рослинних ресурсів України. Нагороджений наш земляк – доцент кафедри захисту рослин ПДАУ Самородов В.М.

Використані матеріали із видань фонду Бібліотеки

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті / упоряд. О. Матвійчук. - К. : Світ успіху, 2005.

Академік М. М. Гришко – видатний український вчений-сортознавець / В. М. Самородов [та ін.] // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2016. - № 4. - С. 94-99.

Самородов, Віктор. Незгасний світоч - Микола Гришко : [біографія] / В. Самородов // Агро-еко. - 2016. - 5 лют. (№ 1). - С. 4. : фот.

28.04
Г 60
Голда, Данило Мусійович. Генетика : Історія. Відкриття. Персоналії. Терміни / Д. М. Голда. - К. : Фітосоціоцентр, 2004. - 128 с.

42-31(4УКР)
В 90

Вчені-генетики і селекціонери у галузі рослинництва / ред. М. В. Зубець. - К. : Аграрна наука, 2000. - 364 с.

28г
Г 85
Гришко-Богменко, Борис Костянтинович. Микола Миколайович Гришко / Б. К. Гришко-Богменко, О. Я. Пилипчук. - К. : Наукова думка, 1995. - 120 с.

92.2(4УКР-4ПОЛ)
А 57

Альманах пошани й визнання Полтавщини : 100 видатних особистостей Полтавщини минулих століть. - Полтава : Артполіграфсервіс, 2012. - 208 с.

74.58(4УКР)
К 38

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті / упоряд. О. Матвійчук. - К. : Світ успіху, 2005. - 464 с. : іл.

Дудка, І. Академік М. М. Гришко – директор Інституту ботаніки Академії наук України / І. Дудка // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського ін-ту. - 2001. - № 1. - С. 9.

28.088л64д
Ч-82
Чувікіна, Наталія Валеріївна. Вони будували сад : біографічний довідник / Н. В. Чувікіна, С. В. Клименко ; Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України. - К. : Цукор України, 2009. - 172 с.

74.58(4УКР)
К 38

92.2(4УКР-4ПОЛ)
А 57

Опара, Микола. Микола Гришко: "Ми будуємо Ботанічний сад на віки, як живий пам’ятник. Сад буде в числі найкрасивіших у світі" / М. Опара, Н. Опара // Село полтавське. - 2016. - 13 січ. (№ 1). - С. 6.

930
О-75

Особові архівні фонди вчених НАН України в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : путівник / НАН України, Національна б-ка України ім. В. I. Вернадського. - К. : б. в., 2017. - 770 с.

Дякуємо за увагу!

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit, sed diam nonummy nibh euismod tincidunt ut

"Він землю всю зробив би садом"

More creations to inspire you

FOOD AND NUTRITION

2021 TRENDING COLORS

HISTORY OF THE CIRCUS

LETTERING PRESENTATION

SPRING HAS SPRUNG!

BIDEN’S CABINET

UNCOVERING REALITY

Transcript