"Він землю всю зробив би садом"

"Він землю всю зробив би садом"

цитати

Полтавська обласна наукова універсальна бібліотека імені І. П. КотляревськогоВідділ документів із природничих та аграрних наук

(до 120-річчя від дня народження вченого-генетика, селекціонера, розбудовника Національного ботанічного саду НАН України, члена Академії наук УРСР М. М. Гришка)

Увічнення памяті

Наукові здобутки

Розбудовник Національного ботанічного саду НАН України

Педагогічна та наукова діяльність

Дитинство та юність

Зміст

Info

Info

Дитинство та юність

Info

М.М. Гришко (праворуч) з сестрою Анфісою та братом Борисом (1906)

Народився Микола Миколайович Гришко 6 січня 1901 року в Полтаві у родині військового службовця. Мати, Антоніна Степанівна, була високоосвіченою людиною, чудовою піаністкою, гарно співала, захоплювалася квітникарством. Любов до рослин вона передала і дітям. У 10-річному віці Микола втратив матір, яка захворіла на туберкульоз. Тож подальшим вихованням хлопчика займалися материні батьки. Вони були меценатами: дідусь збудував школу (вул. Нариманівська – нині вул. Підмонастирська), а бабуся влаштовувала безкоштовні обіди. У Степана Івановича Кисельова (діда) була велика бібліотека. Для дітей він передплачував дитячі журнали із Галичини, купляв багато книжок.

Info

З 1923 по 1925 роки навчається у Полтавському агрокооперативному політехнікуму (нині Полтавський державний аграрний університет), який закінчив з відзнакою.

У 1925 році М.М. Гришко був направлений для продовження навчання на педагогічний факультет Київського сільськогосподарського інституту.

У 1917 році Микола Миколайович закічує Владикавказький кадетський корпус, а в 1918 році – гімназію і відразу вступає до Харківського сільськогосподарського інституту, але через відсутність коштів у наступному році залишає його і працює на різних роботах.

Навчання

курсант

студент ПСГІ

Педагогічна та наукова діяльність

Info

Info

У 1944-1947 рр. Микола Миколайович як професор і завідувач кафедрою генетики і селекції працює у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка.

Педагог-дослідник

З 1925 по 1929 рр. М.М. Гришко працює викладачем Майнівського сільськогосподарського технікуму, потім доцентом Сумського інституту буряківництва (1929-1930), доцентом Чернігівського інституту технічних культур (1930-1931). З 1932 по 1939 рр. він викладає у Глухівському, а з 1939 р. і до початку війни (1941 р.) – у Київському сільськогосподарських інститутах.

Біля коноплі "ОСО-72"

Info

Info

Генетик і селекціонер

Уся науково-практична діяльність М.М. Гришка була підпорядкована одній цілі: поєднати науку з виробництвом. Працюючи у Глухівському сільськогосподарському інституті, Микола Миколайович очолює відділ генетики і селекції Всесоюзного науково-дослідного інституту конопель. Тут він виводить сорт коноплі "ОСО-72" з одночасним дозріванням чоловічих та жіночих рослин, що уможливлює механізацію збирання конопель. За ці роботи у 1936 р. нагороджений орденом Леніна і присуджено ступінь доктора сільськогосподарських наук, а у 1937 році – наукове звання професора.У 1954 р. селекціонер виводить новий сорт персику – "Слава Китаю".

Вчений-практик

Біля персику "Слава Китаю"

Info

У 1939 році М.М. Гришка обирають дійсним членом Академії наук України та призначають директором Інституту ботаніки АН УРСР. Він включає до тематики Інституту ряд досліджень, мета яких – зміцнити зв’язок ботаніки з виробництвом. Зокрема, це роботи з інтродукції бадана, скумпії, евтомії, вивчення їх біології та способів культивування. Для збору насіннєвого і живцевого матеріалів вчений організовує експедиції на Далекий Схід, Кавказ, у Середню Азію, оскільки у 1941 році планується розпочатися будівництво Центрального ботанічного саду НАН України.Але з початком війни Інститут переводять до Башкирії, в м. Уфу, де Миколу Миколайовича призначають ще й директором Чишминської селекційної станції. Тут були виявлені перспективні харчові і технічні культури Башкірії, здійснено інвентаризацію лікарських рослин. У Чишимах на станції закладено плантації лікарських рослин, а на пустирі – дендропарк.

Ботанік

Розбудовник Національного ботаніного саду імені М.М. Гришка Національної академії наук України

"Він взяв на плечі нелегкий тягар:На глинищах, на урвищах, на схилахСтворити сад, щоб знявся б, мов крилах,Жоржин явивши і півоній чар."

Закладка розарію

Олекса Новицький

Info

"Це ж для людства –навіть ще не вчора!" М. Рильський

У 1944 році було прийняте рішення про відбудову зруйнованого в роки війни Центрального ботанічного саду УРСР. М.М. Гришка призначають директором. Під його керівництво в Інституті ботаніки розроблено наукову частину генерального плану розбудови Ботанічного саду. За пропозицією Миколи Миколайовича в основу будівництва саду покладено ботаніко-географічний принцип, що дало можливість повніше показати рослини характерні для різних регіонів. Завдяки енергії академіка у 1946–1947 рр. були організовані експедиції до різних регіонів колишнього СРСР, Угорщини та Німеччини (привезено 167 тис. посадкових одиниць рослин та 1372 зразків насіння).Паралельно у 1945 р. він стає очільником відділу сільськогосподарських наук Академії наук УРСР. Але за активну боротьбу з теорією Т. Лисенка у 1948 р. звільнений з цієї посади.

Над планом саду

з Борисом патоном

закладка саду бузку

Сад над Дніпром

Info

Через утиски влади і лисенківців академік не має змоги займатися генетикою. Тому всі свої сили та ентузіазм направляє на створення Ботанічного саду. Цій справі він присвятив 20 років свого життя. Ще при М.М Гришку колекція саду нараховувала більше 10 тис. видів, форм і сортів. Тільки з Німеччини було завезено 800 сортів троянд і 80 сортів бузку, які поклали початок всесвітньо відомим моносадам (Розарій і Сірінгарій). Колекція тропічних рослин, завезена із Дрездена та Кримітшау, нараховувала 540 видів і сортів, серед яких бромелієві, орхідейні, рододендрони, азалії, камелії. Під його керівництвом із закордонних експедицій привезені колекції хвойних, плодових (90 сортів) і сільськогосподарських рослин (1000 сортів). Крім того були започатковані роботи з акліматизації та селекції абрикосу, кизилу, айви, аличі, хеномелеса, актинидії, лимонника та виведені сорти персику і винограду.

Сад його мрії

Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України

Площа 129,86 га

Сьогодні Ботанічний сад – це науково-дослідна природоохоронна установа, центр інтродукції рослин, селекціонерами якої виведено 262 сорти рослин; культивується 150 видів рідкісних і зникаючих рослин, занесених до Червоної книги України. До складу ботанічного саду входить 8 наукових відділів. Унікальний колекційний фонд НБС налічує близько 11180 таксонів, що відносяться до 220 родин та 1347 родів.

Інтерактивна картосхема території Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка Національної академії наук України

Наукові здобутки

Основні наукові праці М.М. Гришка

"Озеленение городов и населенных пунктов южной части СССР"

"Акліматизація рослин на Україні"

"Ботанічний сад АН УРСР та його завдання"

"Над чем работает Институт ботаники Академии наук УССР"

"Селекция конопли"

"Вопросы пола у конопли, выведение однодомных форм и сортов с одновременным вызреванием обоих полов"

М.М. Гришко автор понад 150 наукових праць з генетики, селекції, інтродукції й акліматизації. Першу наукову статтю "Організація літнього практичного навчання в зимових селянських школах та сільськогосподарських гуртках" він підготував у 1927 р., працюючи у Майнівському сільськогосподарському технікуму. У 1933 р. Микола Миколайович опублікував перший підручник українською мовою "Курс загальної генетики", а у 1938 р. у співавторстві з професором Л.М. Делоне – “Курс генетики”, який у 1948 році був перевиданий в Югославії.

1935 р.

1952 р.

1938 р.

1940 р.

1937 р.

1946 р.

1959 р.

"Проблема пола у конопли"

академік П.С. Погрібняк

Передчасна смерть (3 січня 1964 року) обірвала творчий шлях Миколи Миколайовича. Він не дожив лише кілька місяців до відкриття Центрального республіканського ботанічного саду, якому віддав роки свого життя, енергію, досвід, знання.

"...Ми думали, що талант генетика буде закопаний у землю ботанічного саду, але ми помилилися. Ти створив зелене диво над Дніпром, і люди пам’ятатимуть тебе!"

Увічнення пам’яті

Його іменем названо Національний ботанічний сад НАН України (1991 р.), на територіії якого облаштований пам’ятний знак М.М. Гришку. У місті, де народився академік (м. Полтаві), на центральній алеї Ботанічного саду Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка встановлений пам’ятник, а на корпусі Полтавського державного аграрного університету – пам’ятна дошка. Національною академією наук України створена музейна кімната М.М. Гришка, яку можна відвідати віртуально.Кандидат біологічних наук І.М. Шайтан і науковий співробітник Центрального ботанічного саду НАН України Л.М. Чуприна створили сорт персика "Пам’яті Гришка", названий на честь керівника.У м. Полтаві, Києві, Глухові ім’ям вченого названі вулиці. Йому присвячували вірші: М.Т. Рильський, В.М. Сосюра ("Академік"), Олекса Новицький (сонет "І сад росте..."), Олекса Ющенко ("В ботанічному саду імені Миколи Гришка").Українська біологиня, докторка біологічних наук, професорка О.М. Байрак у знак пошани до великого науковця написала пісню "Бузковий вальс". Премія імені Гришка присуджується Радою ботанічних садів України за досягнення в галузі інтродукції та селекції рослин, що мають важливе значення для розвитку науки і збагачення рослинних ресурсів України. Нагороджений наш земляк – доцент кафедри захисту рослин ПДАУ Самородов В.М.

Використані матеріали із видань фонду Бібліотеки

Дякуємо за увагу!