Знати, щоб жити: алкоголь, наркотики, куріння

ЗНАТИ, ЩОБ ЖИТИ:

Здоровий спосіб життя Щороку дедалі більше свідомої молоді обирає здоровий спосіб життя, спрямовує свої зусилля на збереження і зміцнення свого здоров’я. Адже здоров’я є тим чарівним ключем, який відчиняє двері до можливостей: прагнути і досягати, омріювати і здійснювати, розвивати себе, встановлювати орієнтири майбутнього. А зараз ви хочете насолоджуватися життям, крокувати в ногу з часом, не відставати від моди. Мода – це стиль, це спосіб життя. Ви – діти нового тисячоліття. Нове сьогодення зумовлює нову моду. Сучасна мода одна – ЗДОРОВ'Я. БУТИ ЗДОРОВИМ - КРАСИВО! БУТИ ЗДОРОВИМ - МОДНО! БУТИ ЗДОРОВИМ - СТИЛЬНО! БУТИ ЗДОРОВИМ - КЛАСНО!

АЛКОГОЛЬ

КУРІННЯ

write a title here

НАРКОТИКИ

• Історія алкоголю.

Викрадач розуму – так іменують алкоголь із давніх часів. Про властивості спиртних напоїв люди довідалися дуже давно – з появою керамічного посуду, що дало можливість виготовляти алкогольні напої з меду, плодових соків і дикого винограду. Можливо, виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Так, відомий мандрівник Н.Н. Миклухо-Маклай спостерігав папуасів Нової Гвінеї, що не вміли ще добувати вогонь, але вже знали прийоми приготування хмільних напоїв. Чистий спирт почали одержувати в 6-7 століттях араби й назвали його «алькоголь», що означає «одурманюючий». Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Перегонка вина для одержання спирту різко збільшила пияцтво. Не виключено, що саме це стало приводом для заборони вживання спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманської релігії) Мухаммедом (Магомет, 570 – 632). Ця заборона ввійшла згодом і в звід мусульманських законів – Коран (7 століття). З тих часів протягом 12 сторіч у мусульманських країнах алкоголь не вживали, а відступників цього закону (п'яниць) жорстоко карали. Але навіть у країнах Азії, де споживання вина заборонялося релігією (Кораном), культ вина все-таки процвітав й оспівувався у віршах. У середньовіччі в Західній Європі також навчилися одержувати міцні спиртні напої шляхом сублімації вина й інших цукристих рідин, що бродять. Відповідно до легенди, уперше цю операцію зробив італійський чернець-алхімік Валентиус. Спробував отриманий продукт і, прийшовши в стан сильного алкогольного сп'яніння, заявив, що він відкрив чудодійний еліксир, що робить старця молодим, стомленого – бадьорим, сумного – веселим. Відтоді міцні алкогольні напої швидко поширилися по країнах світу.

• Причини вживання алкоголю.

У побуті вважається, що спирт є гарним засобом для зігрівання організму. Люди думають, що він має лікувальну дію не тільки при застуді, але й за цілої низки інших захворювань, у тому числі шлунково-кишкового тракту, наприклад, при виразці шлунка. Лікарі ж навпаки вважають, що хворим категорично не можна приймати алкоголь. Чи інше популярне серед людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, поліпшує настрій, самопочуття. Більш того, існує хибна думка, що алкоголь є висококалорійним продуктом, який швидко забезпечує енергетичні потреби організму, що важливо, наприклад, в умовах походу і т. п. У медичній практиці використовують бактеріостатичні властивості спирту, використовуючи його для дезінфекції (через уколи і т.п.), готування ліків, але аж ніяк не для лікування хвороб. Так що міркування про користь алкоголю – досить поширена омана. З чого починається пияцтво? У цілому, мотиви вживання спиртного підлітками поділяються на дві групи. В основі мотивів першої групи лежить бажання відповідати традиціям, випробувати нові відчуття, цікавість тощо. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, у них пробуджується почуття дорослості, бажання бути як усі, прагнення наслідувати старших і т. п. Віковими особливостями підлітків у визначеній мірі можна пояснити й вживання ними спиртних напоїв «для хоробрості». Цей мотив зв'язаний із браком у неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати в спілкування з оточенням. На особливу уваги заслуговує друга група мотивів споживання алкоголю, що формують пияцтво як тип поводження правопорушників. У число цих мотивів входить прагнення позбутися нудьги. У психології нудьгою називають особливий психічний стан особистості, зв'язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений чи втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, що вживають спиртне майже не займаються суспільною діяльністю. Істотні зрушення спостерігаються в них у сфері дозвілля. Менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, втрачають інтерес до серйозної музики, живопису. Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти із себе напругу, звільнитися від неприємних переживань. Розвиток алкоголізму.

• За умови тривалого прийому спиртних напоїв розвивається хронічний алкоголізм, що має свою клінічну картину, яка варіюється за стадіями алкоголізму, але з характерною для всіх питущих особливістю: вони прагнуть знайти привід для випивки, а якщо приводу немає, п'ють без нього.
• За допомогою експериментів і спостережень над питущими людьми встановлено, що отруйність алкоголю тим сильніша, чим вища його концентрація. Цим пояснюється більш помітний вплив міцних алкогольних напоїв на розвиток алкоголізму. Проте ініціюється залучення алкоголезалежних у майбутньому людей до споживання цього наркотика найчастіше пивом і слабкоалкогольними виробами.
• Таким чином, якими б важкими не були наслідки алкоголізму, проте не в ньому сутність цієї проблеми. Трагедія в самому вживанні алкоголю. Спиртні вироби з першої прийнятої дози починають спотворювати життя людини і всього суспільства. Смертельний результат.

Як всяка отрута, алкоголь, прийнятий у певній дозі, призводить до смертельного результату. Наприклад, для людини вагою 64 кг смертельна доза дорівнюватиме 500 г чистого алкоголю. Якщо зробити підрахунок для горілки (40°), то виявиться, що смертельна доза дорівнює 1200 г. Швидкість введення має істотний вплив на хід отруєння. Повільне введення дещо зменшує небезпеку. Під час вступу до організму смертельної дози температура тіла знижується на 3-4 градуси. Смерть наступає через 12-40 годин. Алкоголізм – не звичка, а хвороба. Алкоголізм – важка хронічна хвороба, у більшості випадків тяжко виліковна. Вона розвивається на основі регулярного й тривалого вживання алкоголю й характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеня його переносимості й деградацією особистості. Для алкоголіка сп'яніння представляється найкращим психічним станом. Цей потяг не піддається розумним проханням припинити пити. Алкоголік направляє всю енергію, засоби й думки на добування спиртного, не зважаючи на реальну ситуацію (наявність грошей у родині, необхідність виходу на роботу і т. п.). Раз випивши, він прагне напитися до повного сп'яніння, до безпам'ятства. Алкоголізм – не звичка, а хвороба. Звичка контролюється свідомістю, її можна позбутися. Пристрасть до алкоголю перебороти складніше через отруєння організму. Близько 10 відсотків людей, що вживають алкоголь, стають алкоголіками. Алкоголізм – хвороба, що характеризується психічними й фізичними змінами в організмі. Алкоголізм розвивається за такою схемою: - Початкова фаза: сп'яніння з випадінням пам'яті, «затьмарення». Людина постійно думає про спирт, у неї розвивається спрага до алкоголю. Однак вона визнає свою провину, уникає розмов про свою тягу до спиртного. - Критична фаза: утрата контролю над собою після першого ж ковтка алкоголю. Прагнення знайти виправдання своєму пияцтву, опір усім спробам запобігти бажанню випити. У людини розвивається зарозумілість, агресивність. Вона звинувачує оточення у своїх лихах. У неї починається запій. Втрачається інтерес до всього, що не стосується спиртного. - Хронічна фаза: щоденне похмілля, розпад особистості, помутніння пам'яті, плутаність думки. Людина п'є сурогати алкоголю, технічні рідини, одеколон. У неї розвиваються безпідставні страхи, біла гарячка, інші алкогольні психози. Вживання алкогольних напоїв і зловживання ними особливо небезпечне в дитячому й підлітковому віці, коли ще не завершилося формування організму. У цей період у печінці відсутній спеціальний фермент – алкоголь дегідрогіназа, який розщеплює етиловий спирт на прості токсичні сполуки. Основна небезпека вживання спиртних напоїв полягає у виникненні алкогольної залежності, яка поступово переходить у тяжкі захворювання – алкоголізм – і проявляється в незворотному ураженні центральної нервової системи та всіх органів і систем. Розвиваються й психічні зміни, які супроводжуються пригніченістю, злісною дратівливістю. Отже, шкода алкоголю доведена. Навіть малі дози його можуть стати причиною великих нещасть: травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду родини, утрати духовних потреб і вольових рис людини. Тому алкоголізм – велика соціальна й медична проблема, для вирішення якої кожен повинен докласти максимум зусиль.

Ставлення до наркотиків у нашому суспільстві зовсім інше, ніж до алкоголю. Уже те, що за виготовлення, зберігання, транспортування їх із немедичною метою передбачено кримінальне покарання, є перепоною для всіх законослухняних громадян. Інакше кажучи, якщо вживання спиртного з погляду будь-якої людини – її особиста справа, то вживання наркотиків відразу ставить суб'єкта в конфлікт із законом. У цьому випадку людина протиставляє себе суспільству, відкидає соціальні цінності. Термін «наркоманія» означає хворобливий потяг, пристрасть до вживання наркотиків, що призводить до тяжких порушень фізичних і психічних функцій. Що ми знаємо про наркотики й наркоманію? Що породжує наркоманію? Чому двоє зі ста людей обирають для себе цей шлях – жорстокий, небезпечний, що заводить у глухий кут? Щоб боротися з ворогом, його потрібно добре знати. Наркоманія страшна сама по собі. Людина, яка стала на цей шлях, рано чи пізно втрачає людську подобу. Порушується психіка, деформується уявлення про світ, знижується працездатність. Крім цього, наркомани піддаються ще одній небезпеці – заразитися венеричними хворобами, у тому числі й СНІДом. Люди будуть казати тобі про наркотики дуже різні речі. Ти почуєш масу перебільшень, напівправди, іноді навіть відверту брехню. Факти про наркоманію:1. Наркоманія – захворювання на все життя, яке набувається за власним бажанням і не піддається лікуванню.2. Наркобізнес – один із найприбутковіших у світі.3. Народження здорових дітей у наркомана неможливе.4. Поділу на чоловічу й жіночу наркоманію не існує. Залежність може виникнути з першого уколу.5. Щоб придбати кілька грамів героїну, наркоманові потрібно близько 100 доларів щодня. Шлях добування грошей найчастіше кримінальний.6. Наркотик – товар, який перший раз можуть запропонувати безкоштовно, щоб втягнути нову людину у своє коло.7. Щоб мати постійного постачальника товару, клієнт повинен привести до нього протягом місяця не менше двох новачків.8. Перше знайомство з наркотиком відбувається, як правило, на молодіжних дискотеках.9. Наркомани – категорія людей, які прирікають себе на самознищення.10. Дієвих державних методів боротьби з наркоманією немає. Примусове лікування не дає позитивних результатів.11. Причини наркоманії: психологічні (надопіка в сім'ї, байдужість рідних, закомплексованість, душевна травма та ін.); соціальні (бідність, безробіття, погані умови життя та ін.); фізичні (спадковість, хвороба, під час якої кололи наркотик). Механізм дії всіх наркотиків однаковий, конкретні вияви впливу тієї чи іншої речовини на організм людини мають свої особливості, які визначаються видом наркотику. Розглянемо приклади дії наркотичних речовин по групах.1. Група опію – опіати. Після їх уживання людина відчуває тепло в усьому тілі, легкий свербіж, почуття розслаблення, психічного комфорту. Вона переживає стан надзвичайного добробуту, задоволеності собою.2. Барбітурати – лікарські речовини, застосовувані в медицині. У людини, що їх ужила, після короткочасного (1-2 хв) стану розслаблення, приємної знемоги наступає фаза збудження, яка характеризується різким зниженням самоконтролю й руховою розгальмованістю.3. Кокаїн, феномін, ефедрин, кофеїн діють аналогічно, їх уживання викликає глибокі розлади координації рухів, розвиток психотичного стану (марення, галюцинації).4. Транквілізатори – подібно до інших наркотиків, діють на центральну нервову систему шляхом порушення механізму передачі нервового імпульсу.5. Гашиш – легкий наркотик. Має галюциногенну дію: після вживання можуть виникнути різні слухові та зорові розлади сприймання. Героїн, так само, як опіати, виробляють із макової соломки. В очищеному вигляді героїн — це білий порошок. Іноді його вдихають як кокаїн, іноді курять, іноді вводять у розчині через шприц. Як опіати діють на тебе? Вони пригнічують активність мозку, розширюють кровоносні судини (що дає почуття теплоти) й викликають закрепи. Опіати, подібні до героїну, дають почуття повного розслаблення й відокремленості від болю та тривоги. Люди почувають себе сонливими, розм'яклими від тепла, у них проходять почуття стресу та дискомфорту. Але після виникнення фізичної залежності приємні ефекти заміщаються простим полегшенням від повторного прийому наркотику. Споживачам треба все більше й більше наркотику, щоб отримати той самий ефект. У міру того, як зростають дози спожитого наркотику (це відбувається у всіх без винятку випадках), споживач у час між прийомами опіатів відчуває болі, спітнілість, тремор, лихоманку, сонливість, спазми м'язів. Передозування призводить до втрати свідомості та коми й часто до смерті внаслідок розладів дихання. Якщо водночас приймаються й інші дурманні речовини, наприклад алкоголь, то ризик смерті зростає. Залежність від опіатів приносить загальну апатію — поганий апетит, низьку самооцінку, а також буття, якому ніхто не може позаздрити. Барбітурати використовуються в медицині як седативні (заспокійливі) та снодійні засоби. Більшість із них випускається у вигляді порошку або барвистих капсул. Споживачі ковтають їх, іноді разом з алкоголем, або вводять через шприц. Барбітурати не приносять почуття радості. Як вони діють на тебе? У людей, що вживають барбітурати, виникає толерантність до них, а також як фізична, так і психічна залежність. Несподіване припинення вживання барбітуратів може навіть бути смертельним. Ефекти від їх уживання – дратівливість, нервозність, безсоння, хворобливість, розлади психіки та судоми. Уведення барбітуратів за допомогою шприців – один із найнебезпечніших видів споживання наркотиків. Транквілізатори призначаються лікарями для усунення тривоги та напруги або для налагодження сну. Хоча їх звичайно використовують у формі пігулок, споживачі наркотиків іноді вводять їх у розчинах шприцом. Як вони діють на тебе? Транквілізатори зменшують швидкість реакції й впливають на керування транспортом та інші навички, що потребують концентрації уваги. Вони можуть також послабити самоконтроль людини й вивільнити її агресивність. Прийняті водночас з алкоголем, транквілізатори можуть виявитися смертельними. Регулярні споживачі залежні від транквілізаторів. Після припинення їх прийому люди почувають себе розчарованими, дратівливими та неспокійними, вони не в змозі виконувати свої повсякденні обов'язки. Амфетаміни в 60-ті роки XX століття нерідко призначали для лікування депресії або поганого апетиту. У наш час тобі можуть незаконно продати їх у вигляді пігулок або порошку для вдихання через ніс. Іноді тобі запропонують навіть увести їх у розчині через шприц. Як вони діють на тебе? Амфетаміни збуджують тіло, даючи почуття енергії й самовпевненості. Однак емоціями, що переважають, є тривога та дратівливість. Високі дози амфетамінів можуть викликати напади панічного страху, і для повного відновлення після дії цих речовин тобі буде потрібно декілька днів. Амфетамінів ніколи не буває «достатньо». Для підтримки ефекту регулярні споживачі мають вживати зростаючі дози амфетамінів. Кожного разу, коли залежні припиняють прийом препаратів, то почувають депресію та сильний голод. Водночас, зменшується здатність організму боротися з хворобами, що може призвести до серйозних наслідків для здоров'я. Подібні до амфетамінів властивості має кокаїн, часто відомий як «кока». Це білий порошок, який виробляють із листя коки в американських горах Андах. Він є потужним стимулятором. Розчинники містяться в таких товарах, як клей, пальне, фарби, аерозолі тощо. Як вони діють на тебе? При вдиханні парів розчинників розвивається ефект, близький до алкогольного сп’яніння, у тому числі буває й похмілля. Деякі люди підсилюють цей ефект, вприскуючи речовини з розчинниками в пластиковий мішок, який натягують на голову. Пари всмоктуються через легені й швидко потрапляють у мозок. Повторне вдихання може призвести до втрати самоконтролю. «Нюхальники» можуть отримати випадкові пошкодження, оскільки часто вдихають пари на даху або біля залізниці. Більше того, деякі люди нюхають розчинники до повного запаморочення й можуть загинути внаслідок задухи від власного блювотиння, особливо якщо натягують пластикові мішки на голову. Вдихання високих концентрацій розчинників може викликати тривале пошкодження мозку. Регулярне вживання аерозолів та рідин для чищення обумовлює пошкодження нирок і печінки. Багато людей загинуло вже при перших спробах зловживання розчинниками, оскільки вони вдували аерозолі просто до рота й при цьому заморожували власні дихальні шляхи. З медичного погляду наркоманія руйнує людський організм. Навіть якщо ти ризикуєш вживати наркотики тільки в малих дозах, вони знижують ступінь твого контролю за м'язами, зменшують швидкість реакції й перешкоджають зосередженості. Так, якщо, наприклад, ти працюєш з механізмами або керуєш автомобілем, ти зможеш стати справжньою загрозою для інших людей і самого себе. Якщо ти почуваєш себе пригніченим, неспокійним або агресивним, наркотики не зможуть вирішити твоїх проблем. Фактично вони можуть тільки їх збільшити. Хто каже, що ти отримуєш те, за що платиш? Якщо ти йдеш до музичного магазину та купуєш платівку, то точно знаєш, що отримуєш. Із наркотиками, що є на «чорному» ринку, ніхто не може бути певним. Наприклад, наркотики можуть бути змішані з цукром, тальком, а також іще дешевшими і навіть смертельними речовинами. То як ти можеш дізнатися, наскільки сильним є наркотик? Відповідь проста: ніяк. Змішування наркотиків може мати ще більш серйозні наслідки, їх спільне вживання ризиковане, дуже ризиковане. Напевне, найнебезпечнішим є змішування депресантів, таких як алкоголь, розчинники або транквілізатори. Це пов'язане з тим, що при змішуванні дози речовин, що утворюють «смертельний коктейль», значно зменшуються. Є фактом, що всі наркотики, вироблені нелегальним шляхом або вжиті без медичного нагляду, не тільки дають непередбачувані ефекти, вони є небезпечними. Існує три етапи наркозалежності. Після першої проби наркотику починається етап епізодичного вживання. Цей етап дуже короткий – від кількох тижнів до кількох місяців. У деяких людей наркотична залежність може виникнути вже одразу після першого введення якоїсь наркотичної речовини. Наступний етап – психологічна залежність. Людина думає про приємні відчуття від наркотиків. Їх уживання стає частішим, систематичним. Нарешті, третій етап – фізична залежність. При спробах обійтися без наркотичної речовини погіршується фізичний стан людини. Це змушує її шукати наркотик, збільшувати його кількість. Людина втрачає цікавість до всього, що не пов'язане з наркотиком: робота, сім'я, захоплення, спорт стають нецікавими, непотрібними. Продовжується фізичне руйнування організму, порушується функція нервової системи, печінки, нирок. Якщо наркоман не пройде спеціального лікування, то наступає передчасна смерть. Наркоман, якщо він почав приймати наркотики в молодому віці, живе до З0-35 років. А майже 50 % наркоманів закінчують життя самогубством. Деякі вмирають від виснаження організму. Наркоман морально деградує, опускається, випадає із суспільного життя і врешті-решт стає на злочинний шлях.Тепер ти знаєш факти. Але чи знаєш ти закони? Більшість з описаних дурманних речовин – поза законом. Мати справу із цими речовинами – це не значить обов'язково потрапити до в'язниці, але відомості про тебе можуть потрапити до міліції й в майбутньому завадять тобі, наприклад, при пошуках роботи чи стануть тобі на перешкоді в навчанні або поїздці за кордон. Наркоманія – складна проблема суспільства. Вона вражає молодь, збільшує кількість правопорушень. Тому в усіх країнах існують закони, що спрямовані проти виготовлення, розповсюдження, продажу, зберігання та перевезення наркотичних речовин. В усіх розвинутих країнах існують програми профілактики наркозалежності. Вони спрямовані на розвиток уміння людини швидко впізнати ситуацію ризику нарковживання та зробити свідомий вибір своєї поведінки. Ризик нарковживання може залежати від зовнішніх обставин:– ти випадково потрапив у компанію, де всі твої однолітки палять «травку» або вживають щось інше;– твій друг (або близький знайомий) страждає від наркозалежності;– ти живеш у такому районі міста, де мешкають багато наркоманів. Але до вживання наркотиків частіше призводять внутрішні причини, особливості характеру людини:– схильність до ризику;– неможливість протистояти впливу групи;– невміння самостійно регулювати свій настрій;– недостатня самостійність та впевненість у собі;– непідготовленість до складних ситуацій. Якщо ж ти потрапив до ситуації ризику нарковживання, потрібно зробити декілька необхідних дій:1. Спробуй упізнати, яку саме речовину тобі пропонують.2. Чітко та недвозначно відмовся від її вживання.3. Залиши цю групу людей або людину, якщо вони вжили наркотик.4. Спробуй поговорити із членами групи поодинці, коли вони не під дією наркотику, та запропонувати їм пройти курс лікування.5. Якщо твої аргументи їм не допомогли, це їхній вибір, і тобі не обов'язково підтримувати з ними будь-які зв'язки. Лікування наркозалежності можливе, коли є справжнє бажання хворого позбутися цієї проблеми. Існує багато різних методів лікування, залежно від стадії хвороби й виду наркотичної речовини. Але після того, як лікареві вдається привести фізичний стан наркомана до відносної норми (через 2-3 місяці лікування), у пацієнта залишаються зміни емоційного стану (печаль, дратівливість), порушення сну. Навіть через кілька років після останнього вживання наркотиків людину не можна вважати цілком здоровою. Наркоманія породжує низку проблем, з якими самотужки не впоратися. Вона руйнує людське здоров'я, родинне щастя, життя. Наркомани, як правило, стають на злочинний шлях, вони не доживають до старості. Тож чи варто створювати собі стільки проблем? У моральному, медичному, соціальному, правовому аспектах наркоманія – зло.

• Історія

Одним із перших європейців, що спробував тютюн, був мандрівник, іспанець Родріго де Херес, який згодом став затятим курцем. Приїхавши з Америки до рідної Іспанії, після святкової вечері з приводу його повернення Родріго за звичкою запалив сигару й так перелякав усіх присутніх (ніколи ще в Європі не бачили, як людина вдихає вогонь і видихає дим!), що гості пожалілися до інквізиції. Так перший курець провів декілька років у тюрмі. Спочатку тютюн у Європі вирощували як декоративну рослину, але згодом, якимось чином, тютюнові плантації з'явилися по всій Іспанії. У XVI ст. тютюн дістався й Сходу. Якось посол Франції в Португалії Жане Ніко подарував своїй королеві Катерині Медичі тютюнове листя, як ліки від мігрені. Вдячна королева, якій раптом полегшало, назвала ліки на честь послa "нікотин". Так це слово з'явилося в нашому словнику. Згодом стало зрозуміло, що тютюн – річ небезпечна. Мода на куріння та нюхання тютюну призвела до того, що нестримані модники почали страждати на гострі отруєння та різні хвороби. Тоді влада та церква почали профілактику паління в дусі середньовіччя: в Америці курців страчували, в Італії – відлучали від церкви, а потім живцем замуровували, а в Туреччині – саджали на палю. В Україну тютюн завезли в ХVII ст. Це «диявольське зілля» було заборонено церквою. За паління, нюхання або жування тютюну карали… вириванням ніздрів. У 1697 р. Петро I зняв заборону. З того часу вирощування цієї рослини в Україні поширювалося. Тютюнопаління – велике лихо. Доведено, що куріння тютюну призводить до виникнення різних захворювань, які спричиняють передчасну смерть. Курець живе на 6-8 років менше, ніж його одноліток, який не палить. Причина одна: паління – надзвичайне лихо й велика небезпека для здоров'я. Відомо, що тютюновий дим містить понад 4000 різних хімічних сполук, серед яких небезпечними є смоли, чадний газ, нікотин і радіоактивний полоній. Після тютюнопаління в людини погіршується показник крові, легені утруднюють дихання, виникає кашель, погіршується пам’ять, підвищується тиск, погіршується робота серця, волосся втрачає блиск й еластичність, шкіра передчасно старіє, з’являються зморшки, нігті починають ламатися, очі втрачають блиск, білки червоніють, у роті погіршуються відчуття, зуби жовтіють, з’являється неприємний запах із рота, виникають хвороби зубів, ясень, рак легенів, гортані, рота, печінки, інсульти, інфаркти. Нервова система Куріння викликає безперервне збудження, що ослаблює гальмівний процес, а це веде до виснаження нервової системи. Англійське прислів’я каже: "Курець пускає ворога в свої уста, цей ворог викрадає його мозок”. Опорно-рухова система Людина швидко стомлюється під час бігу або навіть від тривалої ходьби. З'являються сильні болі в ногах. Облітеруючий ендортеріїт – ураження кровоносних судин нижніх кінцівок. Травна система Нікотин зі слиною потрапляє в організм. Після кожної викуреної сигарети різко підвищується кислотність шлунку. Їжа вчасно не перетравлюється. Можлива загроза виразки дванадцятипалої кишки. Куріння притуплює почуття голоду, бо порушується дія ферментів, їх розщеплення та всмоктування в тонких кишках. Кровоносна система та серце Серце може скорочуватисся 100 тис. раз за добу й перекачувати 100 тонн крові. Серцевий м'яз без дії нікотину працює легко, ритмічно, не втомлюючись, забезпечуючи клітини організму достатньою кількістю кисню, підтримуючи тиск крові 130/70 мм рт. ст. У курців число серцевих скорочень під впливом куріння збільшується на 30-40 ударів за 1 хв. Це відбивається на серцевому м'язі, він починає гірше працювати. І за добу кровоносна система одержує на 2-3 тонни крові менше. Слух Тютюновий дим подразнює слизові оболонки ротової й носової порожнин, дихальних шляхів. З'являється кашель. Через те, що знижуються захисні властивості слизових оболонок, курець часто хворіє на застудні захворювання. Тютюновий дим, потрапляючи у внутрішнє вухо, викликає запалення євстахієвої труби. Пошкоджуються слухові рецептори. З'являється біль у вусі. Зір Нікотин порушує білковий обмін і зменшує відкладання жиру. Значна частина амінокислот іде на покриття енергетичних затрат, а менша – на ріст і відновлення клітин. Знешкоджується нікотин у печінці, легенях, нирках. Протягом 10-15 годин після куріння нікотин і продукти його обміну виділяються через нирки із сечею й потом. З часом виникає цироз (зморщення) печінки. У 40% курців розладнується рухова функція жовчних шляхів, що призводить до застою жовчі. Нікотин пошкоджує органи чуття, знижується функція зорового нерва, порушується гострота зору, здатність розпізнавати кольори. Це приходить поступово: зникає сприймання зеленого, червоного, синього кольорів. Кожна людина має свободу вибору. Кожен сам вирішує, курити чи не курити, зміцнювати своє здоров’я фізичними вправами чи ні. Проте правильний вибір може зробити тільки той, хто вже здатний відповідати за свою поведінку, за своє здоров’я та за своє майбутнє взагалі. Здоров’я – найбільше багатство.