Коляда С.В.

З досвіду роботи

вчителя історії та суспільствознавчих дисциплін комунального закладу "Навчально-виховне об'єднання ліцей-школа-дошкільний навчальний заклад "Вікторія-П" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області"

Коляди Світлани Володимирівни

Інформаційно-комунікаційні технології на уроках історії як інструмент формування предметних компетентностей учнів

Провідна ідея досвіду

Удосконалення освітнього процесу через впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії, застосування основних методик активного навчання учнів із застосуванням технології мотиваційного навчання як провідного засобу створення соціалізуючого навчального середовища у школі та формування предметних компетентностей.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ)

система методів і способів пошуку, накопичення, збереження, обробки, передачі і представлення інформації за допомогою комп'ютера і комп’ютерних ліній зв’язку.

Актуальність та перспективність досвіду:

Сьогодні в закладах освіти навчаються діти, так зване покоління Z, які активно використовують планшети, смартфони, які швидше будуть шукати інформацію в Інтернет-просторі, ніж в паперових варіантах. Тому використання ІКТ на уроках історії не просто бажане, а необхідне. Вчителям потрібно максимально використовувати дитячий потенціал, шукати точки дотику з їхніми інтересами, дивувати їх та вчити користуватися великим масивом інформації, задля вирішення навчальних проблем.

Застосування ІКТ на уроках – це не новий вид роботи з дітьми, вже багато вчених склали роботи з питань сучасних педагогічних технологій. Дану тему в своїх працях різнобічно розглядають наступні автори: Баханов К.О. «Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі»[1], Фоменко А., Пометун О. «Сучасні комп’ютерні навчальні програми з історії та підходи до їх використання на уроках»[9], Мокрогуз О.П. «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні історії » [5], Ладиченко Т. «Електронний педагогічний засіб з історії – новий крок в оволодінні навчальним матеріалом»[3], Дрібниця В. «Використання відео- та мультимедійних матеріалів на уроках історії»[2] та інші. Досить ґрунтовне дослідження проблеми застосування ІКТ на уроках історії здійснив у своїй праці «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні історії» О. Мокрогуз. Він зазначає, що для людини, яка живе в рамках сучасної цивілізації характерне прагнення до візуального сприйняття інформації. Дане явище приводить до того, що в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Застосування в процесі навчання мультимедійних технологій сприяє частковому вирішенню даної проблеми. Сучасні комп’ютерні технології надають великі можливості для розвитку процесу освіти, а особливо для історичної науки

Науково-теоретична база досвіду:

Провідна ідея досвіду

• Комп’ютерні технології стають тим інформаційним засобом навчання, який дозволяє наблизити учнів до стану свідків історичної дійсності, при цьому вирішуючи цілий ряд освітніх та виховних завдань.

• Електронні навчальні засоби, створені на основі мультимедійних технологій, здійснюють сильни вплив на пам'ять і уяву, полегшують процес запам’ятовування, дозволяють зробити урок більш цікавим і динамічним, сприяють становленню об’ємних і яскравих уявлень про минуле.

• Історична наука, як одна з небагатьох, де можливості наукового експерименту обмежена самим предметом навчання, завжди потребувала яскравого викладу матеріалу.
• В пізнанні учнями історичних фактів і процесів в цілому роль образної наочності як засобу передачі інформації величезна.

Використання на уроках ІКТ реалізує такі принципи:

Принцип доступності.

Принцип міцності.

Ця технологія інтегрується з технологією диференційованого навчання і дозволяє одночасно в уроці виводити на монітор або екран різнорівневі завдання, контрольно-тестові завдання, завдання підвищеної складності.

Використання уроків-презентацій технічно дозволяє неодноразово повертатися до вивченого матеріалу. Використання мультимедійних ресурсів дозволяє на одному уроці звернутися до матеріалу попередніх уроків.

Використання Інтернет матеріалів викликає зацікавленість учнів, особливо, старших класів, але величезний масив інформації спонукає їх до пошуку, порівняння, аналізу та, як наслідок, формування критичного ставлення до інформації.

Принцип критичності.

Дозволяє використовувати на будь-якому уроці ілюстративний матеріал, аудіо матеріал, ресурси ілюстрацій. Наочність матеріалу підвищує його засвоєння учнями, тому що задіяні всі канали сприйняття – зоровий, механічний, слуховий та емоційний

Принцип наочності.

- ігрові комп'ютерні програми

- електронні посібники по основним розділам історії України та курсам всесвітньої історії

- відео матеріали інтернет платформи YouTube

- -електронні бібліотеки

Інформаційно-комунікаційні засоби, які можна використати при вивченні історії в загальноосвітній школі:

Шляхи використання інформаційно-комунікаційних технологій та сучасних засобів навчання на уроці

Використання сучасних засобів базується на стратегіях, які дозволяють зв’язувати, комбінувати, переробляти знання, встановлювати цінність змісту освіти, відбирати навчальні матеріали. Вчитель та учень управляють знаннями, тобто вміють знайти інформацію, відібрати її, структурувати і застосувати у визначених та нових умовах. При такому підході до навчання можна говорити про ефективність організації навчального процесу.

Представлення знань для наступного їх відтворення. Це так званий традиційний варіант, при цьому сучасні технічні засоби і технології дозволяють інтенсифікувати та оптимізувати процес навчання, а ролі вчителя і учня залишаються незмінними.

Мультимедійний підручник

Відеосю-жети

Теорети-чний матеріал

3-D реконст-рукції

Якісні ілюстрації

Підручник "Всесвітня історія. Історія України. 6 клас" автор П. В. Мороз

Мультимедійний підручник

Використання відеоматеріалу на уроці дозволяє:

- зробити урок більш цікавим, занурити учнів в атмосферу будь якої епохи; - інтегровано уявити історичні факти і явища; - надати змісту освітнього процесу творчого, проблемного, дослідницького характеру

День в історії. 24 канал

«Весілля в Малинівці», режисер А. Тутишкін

«Тема Україна в роки Другої світової війни».

«Країна. Історія українських земель», серія «Війна (1941 – 1945 рр.)»

«Огнем і мечем» ( реж. Є Гофман)

Тема «Національно – визвольна війна українського народу проти польського панування середини ХVІІ ст.»

Використання відеоматеріалу як засобу навчання на уроках історії

Такі вправи сприяють формуванню хронологічної компетентності за допомогою візуалізації матеріалу, розуміння послідовності історичних епох.

«Житло людей різних історичних епох»

«Одяг різних історичних епох»

«Зброя різних історичних епох»

Тема: «Культурні епохи європейської історії»5 клас

- сервіс для підтримки процесів навчання та викладання за допомогою невеликих інтерактивних модулів.

Онлайн платформи в освітньому процесі

LearningApps.org

За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації. На уроках використовую хмари слів для вирішення різних навчальних завдань – скласти розповідь, використовуючи якомога більше слів з хмаринки, або – розташувати основні битви греко-перських воєн у хронологічній послідовності

Тема «Греко-перські війни»

Тема «Стародавня Греція»

- багатофункціональний англомовний сервіс для створення хмар слів. З його допомогою можна створювати яскраві хмари різної форми.

WordArt.com

Тема «Передумови Другої світової війни», робота учениці 10 класу Бирзул Софії

Тема «Передумови Другої світової війни», робота учениці 10 класу Іскри Єлизавети

Алгоритм складання кроcсенса: 1) визначити тематику, загальну ідею; 2) пошук і підбір зображень, що ілюструють елементи; 3) виділити 9 елементів - зображень, які мають відношення до ідеї, теми; 4) знайти зв'язок між елементами, визначити послідовність; 5) сконцентрувати сенс в одному елементі (центральний квадрат); 6) виділити відмінні риси, особливості кожного елемента.

Кроссенс сприяє:  розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви;  прояву нестандартного мислення і креативності;  можливості самовираження;  розвитку комунікативних і регулятивних умінь;  закріпленню навичок роботи з інформацією;  підвищенню допитливості і мотивації до вивчення предмету.

Кроcсенс – асоціативна головоломка нового покоління, розроблений Сергієм Федіним - письменником, педагогом, математиком і Володимиром Бусленко. Слово «кроcсенс» означає «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови означає «перетин слів».

Метод кроcсенс

Результатом впровадження розробленої системи роботи над проблемою є:

- зростання активності учнів на уроці, підвищення їх рівня знань;- розвиток самостійності мислення дітей, прагнення застосовувати набуті навички в нових ситуаціях; - оновлення змістової сторони предмету історія, індивідуалізація і диференціація процесу навчання;- якісні результати учнів під час проходження ЗНО з історії України (в т. ч. – 2017 р. учень Рябошапка Андрій – 200 балів)

Підтвердженням високих професійних якостей, методичних знахідок, креативності вчителя є активна участь у науково-методичних заходах обласного рівня впродовж 2017- 2020 років:

- Обласний семінар учителів історії з проблеми: «Актуальні аспекти підвищення рівня педагогічної майстерності вчителя у підготовці учнів до зовнішнього незалежного оцінювання з історії України» (2018, 2019, 2020 роки); - Творча група учителів історії та суспільствознавчих дисциплін.з проблеми: «Формування предметних компетентностей учнів під час реалізації вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти освітньої галузі «Суспільствознавство» (2017; 2018, 2019 роки); - Обласний семінар учителів історії та правознавства з проблеми: «Роль Міжнародно-правових стандартів у формуванні правової культури учнів на уроках правознавства» (2018 рік);- Майстер – класи, проведення відкритих уроків на курсах підвищення кваліфікації учителів (викладачів) освітньої галузі «Суспільствознавство» (історія України, всесвітня історія, основи правознавства, основи філософії, етика, громадянська освіта) (2018-2019 роки). - Участь у роботі регіональної робочої експертної групи з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання з історії України (визначення порогового балу «склав/не склав») 2017 - 2020 рр.

Коляда С.В. Впровадження елементів інноваційних технологій на уроках історії як засіб формування соціальної компетентності учнів // Методологічні засади історичної освіти в контексті профілізації старшої школи : матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції 21-22 жовтня 2010 року. - Кіровоград: Вид-во КОІППО ім. В. Сухомлинського, 2012. - 291 c

Наталія ЧЕРТКОВА, Світлана КОЛЯДА Формування картографічних умінь на уроках історії України // Педагогічний вісник І1-2 (53-54), 2020. - С. 103-107

Друковані праці:

Коляда С.В. формування картографічних умінь на уроках історії // Шляхи формування предметних компетентностей на уроках історії та правознавства (з досвіду роботи учителів історії та правознавства Кіровоградщини)» / укладачі Ю.В. Кравченко, Н.С. Черткова. – Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017. – Частина ІІІ. – 88 с.