музей

Місце музеїв в освітньому просторі

музей – науковий центр

музей – центр культури

Етно-культурні заходи, скеровані на відродження, популяризацію та формування відповідального ставлення до національної спадщини та навколишнього середовища, а також на впровадження ефективного внутрішньокультурного і міжкультурного діалогу.

музей – науковий центр

Фундаментальною засадою діяльності Музею є його наукова складова. Відповідно заклад має бути науково-практичною базою для проведення досліджень, семінарів, тренінгів, конференцій, а його співробітники – кваліфікованими експертами у галузі музеєзнавства, етнографії, мистецтвознавства, носіями перевіреної, точної і неупередженої інформації.

музей – освітній центр

Освіта й культура – два взаємодоповнюючі чинники для гармонійного розвитку особистості. Інтеграція культурної освіти у дошкільну, шкільну, вищу освіту та самоосвіту, із пошуком нових цікавих форм взаємодії для здійснення культурно-просвітницької роботи.

музей – авторитетний партнер у міжнародних грантових проєктах

Музей і його співробітники активно долучаються до творення спільного музейного простору, перебувають у курсі нових віянь культурного менеджменту, обмінюються власним досвідом та здобувають новий у співпраці із міжнародними партнерами.

Література з фондів Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара

Лісіна С. О. Документний ресурс музеїв та виставок // Документні ресурси : навч. посібник / С. О. Лісіна. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2013. – С. 185–198. – (Інформація. Комунікація. Документація). Музей можна визначити як своєрідний архів речей, предметів, оскільки документ постає в речовому вигляді і входить у музейний фонд поряд з іншими предметами. Музей правомірно розглядати як термінальну спеціалізовану систему. У розділі розглянуто питання розвитку музейної справи, основні поняття і функції музею, музейна колекція та музейний фонд.

Сто великих музеев мира / сост. Н. А. Ионина. – Москва: Вече, 2011. – 480 с. Коли ми ходимо по залах музеїв, захоплюючись бессмертнимі творіннями великих майстрів мистецтва, з цікавістю розглядаючи дорогоцінні предмети минулих епох, ми рідко думаємо про тих людей, які зібрали і зберегли представлені скарби. Імена багатьох з них давно забуті, але їхня справа продовжує жити. Книга розповідає про історію зародження музейної справи, про те, як невеликі приватні колекції перетворювалися в великі музейні зібрання, що стали справжнім світовим надбанням.

Червоний Є. Музеї та соціальні мережі: нові можливості та випробування / Є Червоний // Музейний простір. – 2013. – № 2. – С. 32-33. У XX ст. пошук сучасних методів та стандартів роботи музеїв переходить на новий рівень-цифровий. Сьогодні соціальні мережі утворюють єдину платформу для взаємодії різних прошарків суспільства. Використання музеями соціальних мереж набуває дедалі більшого значення як засіб залучення аудиторії, поширення інформації та налагодження діалогу. Які можливості і пов’язані з ними проблеми постають перед музеями та їхніми працівниками у процесі використання соціальних мереж? Детальніше це питання розглядається у статті Євгена Червоного «Музеї та соціальні мережі».

Панченко М. Від уявленого до реального : віртуальна подорож по Софії Київській / М. Панченко, К. Петрачек // Музейний простір . – 2013. – № 3. – С. 16–17. Особливе місце в комунікації сучасного музею з аудиторією належить Інтернет-технологіям, що обумовлено цілком очевидним і, переважно, об’єктивними факторами. Зокрема, відіграють роль віддаленість музейного закладу, недостатня розвиненість інфраструктури, пропускна здатність експозиційних приміщень, тобто-всі чинники, що обмежують можливості особистого відвідування музею. Як раз саме в плані доставки інформації до користувача мережа Інтернет відіграє провідну роль.

Виноградова О. В. Основи музеєзнавства: навчальний посібник / О. В. Виноградова, В. Г. Дарчук. — Львів: «Магнолія 2006». — 185 с. Автори посібника розглядають найбільш важливі етапи організації музейної справи в Україні та у світі, висвітлюють історію музейної справи від протомузейного колекціонування до теперішнього часу, розкривають механізми впливу на розвиток музейного маркетингу та менеджменту, а також з`ясовують особливості виникнення, розвитку та функціонування музеїв в різні часи, способи їх класифікації та особливості експозиційної діяльності.

Якубовський В. I. Музеєзнавство / В. І. Якубовський : підручник. — Кам'янець-Подільський: ПП Мошак М. І., 2010. — 352 с. У підручник вміщено навчальний матеріал з курсу 'Музеєзнавство' в умовах входження України у Болонський процес. Доступність та логічність викладу лекційного матеріалу, значна джерельна база, методичне забезпечення до семінарських занять та до тем, винесених на самостійну роботу студентів, серія правничих актів, які формують підвалини музеєзнавства в Україні, сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу, що відповідає навчальній вузівській програмі. Книжка рекомендована для студентів вищих навчальних закладів. Вона може бути використана викладачами гуманітарних вузів, музейними працівниками реставраторами, органами охорони пам’яток історії і культури, а також усіма, хто цікавиться історією та культурою.

Оцифрування музейної колекції: досвід імперського воєнного музею // Музейний простір. – 2014. – № 2. – С. 4–8. Про проблеми та можливості, які виникають при оцифруванні колекцій розповідає Гіларі Робертс головний куратор фотоархіву Імперського воєнного музею, архівіст, професійний фотограф, фахівець з історії воєнної фотографії, оцифрування і видання фото контенту. У музейників є певні побоювання, скажімо, постійно виникає питання, чи не втратимо ми контроль над своєю колекцією у разі оцифрування фото чи предметів. Однак є багато можливостей вирішити ці проблеми. Головне-перед початком оцифрування все ретельно обдумати, проаналізувати причини й мотивацію, визначити, яка від цього буде користь, тощо».

Формування гармонійної особистості неможливе без оволодіння духовною та історико-культурною спадщиною людства. Багаті пласти цієї культури донесли до нас усна народна творчість, кобзарство, звичаї та обряди, народні ремесла, батьківсько-материнська педагогіка. Сьогодні музей є ефективною базою для спілкування, культурно-освітнім середовищем, джерелом культурно-освітнього процесу.