Interactive image

Це диво дивне -Театр

Медіапрезентація

Театр – це життя, і треба вчитися грати свою роль. Розум людський ніколи не винаходив нічого шляхетнішого за театральні дійства як для вдосконалення, так і для очищення людської натури.

Найдивовижніші театри світу

Оперний театр Сан-Карло, НеапольЦей італійський оперний театр є одним з найстаріших у своєму роді, і його часто вважають зразком, якому наслідували чимало розкішних опер світу. Театр спорудили на кілька десятиріч раніше його найближчих італійських родичів – міланської Ла Скала та Ла Феніче у Венеції. Концертний зал Волта Діснея в Лос-АнджелесіЦей найновіший концертний майданчик є домашньою сценою філармонічного оркестру Лос-Анджелеса. Тут відбуваються головні музичні події міста – класичні, сучасні і джазові концерти, а також інші культурні заходи. Проект мав зухвалу мету створити концертний зал з найкращою акустикою у світі. Театр Мінак, КорнуолТеатр під відкритим небом у Корнуолі відомий у всьому світі. Головною декорацією, на тлі якої проходять спектаклі, є мальовничий простір Атлантичного океану. А першою виставою у 1932 році на сцені театру стала "Буря" Шекспіра. Театр королівської біржі, МанчестерПерше враження відвідувачів, що всередині цієї споруди приземлився космічний корабель. Театр, зарахований до Списку архітектурних та історичних цінностей Великої Британії, вміщає 750 глядачів. Його побудували всередині відомого Великого залу торгової біржі. Оперний фестиваль на плавучій сцені в БрегенціПлавуча сцена у Брегенці є головною родзинкою музичного фестивалю в Брегенці. Це театр, який постійно трансформується. Вистава Верді "Бал-маскарад" у 1999 році відбулася на гігантській розгорнутій книзі, яку читав скелет. Національний центр виконавських мистецтв, ПекінТеатр, який місцеві жителі ласкаво називають "яйце", побудували за проектом французького архітектора Поля Андрьо. Перша вистава відбулася в 2007 році. Три головні зали театру можуть вмістити 6,5 тисяч глядачів. Він також є головною сценою знаменитої пекінської опери. Театр Колумба, БоготаПроект цього колумбійського красеня в 1885 році розробив італійський архітектор П'єтро Кантіні за моделлю паризької Опери Гарньє. У конкурсі 2007 року, який мав визначити найвидатніші архітектурні споруди світу, колумбійці визнали його одним з семи чудес своєї країни. Сіднейський оперний театрВідомий всьому світу силует Сіднейського оперного театру, який нагадує вітрила корабля, став одним з головних символів Австралії. Але його внутрішній дизайн вражає не менше. Архітектор Йорн Утсон сказав, що бачити, яке захоплення й досі викликає його творіння, це велика радість.

Театр Мінак, КорнуолТеатр під відкритим небом у Корнуолі відомий у всьому світі. Головною декорацією, на тлі якої проходять спектаклі, є мальовничий простір Атлантичного океану. А першою виставою у 1932 році на сцені театру стала "Буря" Шекспіра.

Концертний зал Волта Діснея в Лос-АнджелесіЦей найновіший концертний майданчик є домашньою сценою філармонічного оркестру Лос-Анджелеса. Тут відбуваються головні музичні події міста – класичні, сучасні і джазові концерти, а також інші культурні заходи. Проект мав зухвалу мету створити концертний зал з найкращою акустикою у світі.

Оперний театр Сан-Карло, НеапольЦей італійський оперний театр є одним з найстаріших у своєму роді, і його часто вважають зразком, якому наслідували чимало розкішних опер світу. Театр спорудили на кілька десятиріч раніше його найближчих італійських родичів – міланської Ла Скала та Ла Феніче у Венеції.

Театр королівської біржі, МанчестерПерше враження відвідувачів, що всередині цієї споруди приземлився космічний корабель. Театр, зарахований до Списку архітектурних та історичних цінностей Великої Британії, вміщає 750 глядачів. Його побудували всередині відомого Великого залу торгової біржі.

Оперний фестиваль на плавучій сцені в БрегенціПлавуча сцена у Брегенці є головною родзинкою музичного фестивалю в Брегенці. Це театр, який постійно трансформується. Вистава Верді "Бал-маскарад" у 1999 році відбулася на гігантській розгорнутій книзі, яку читав скелет.

Національний центр виконавських мистецтв, ПекінТеатр, який місцеві жителі ласкаво називають "яйце", побудували за проектом французького архітектора Поля Андрьо. Перша вистава відбулася в 2007 році. Три головні зали театру можуть вмістити 6,5 тисяч глядачів. Він також є головною сценою знаменитої пекінської опери.

Театр Колумба, БоготаПроект цього колумбійського красеня в 1885 році розробив італійський архітектор П'єтро Кантіні за моделлю паризької Опери Гарньє. У конкурсі 2007 року, який мав визначити найвидатніші архітектурні споруди світу, колумбійці визнали його одним з семи чудес своєї країни.

Сіднейський оперний театрВідомий всьому світу силует Сіднейського оперного театру, який нагадує вітрила корабля, став одним з головних символів Австралії. Але його внутрішній дизайн вражає не менше. Архітектор Йорн Утсон сказав, що бачити, яке захоплення й досі викликає його творіння, це велика радість.

Первісний театр

Історичні передумови формування театрального дійства з'являються в первісний період. Як правило, ці обряди супроводжувалися заклинаннями, співом, танцями, грою на давніх музичних інструментах. В ритуали передбачали і різні інсценівки, безпосередньо пов'язані з життям племен. Важлива роль відводилася атрибутів і одягові чаклуна чи шамана, які теж створювали звукові ефекти, посилюючи вплив на глядачів та учасників дійства. Свята з елементами театралізації влаштовувалися на честь богів, які ототожнювались із силами природи, природних явищ та стихій. Так з'явилися перші уявлення, що носять театральний характер.

Театр в різні періоди часу

Театр середньовіччя

Театр Середньовіччя висвітлював найчастіше релігійну проблематику. Яскравим прикладом професійного театру по праву вважається італійська народна комедія масок - комедія дель арте (XVI-XVII ст.). Виникла в Італії в епоху Відродження "вчена комедія" породила науковий і літературний підхід до сценічного твору. В епоху Відродження театр стає стаціонарним, у великих культурних центрах будуються спеціальні приміщення, призначені для драматичних постановок. З цього часу театр стрімко розвивається в усіх країнах світу. Він стає місцем і засобом розваги, захоплює маси в своє коло, з'являються драматурги і режисери, актори і великі твори.

Театр країн Сходу

Культура країн Стародавнього Сходу представляла систему з новими формами і видами творчості. Кожна з країн Сходу має свій символічний і одночасно традиційний театр. В Індії - це народний і придворно-аристократичний театр, в Японії - Але театр, театр Кабукі, театр ляльок Дзерури, в Китаї - народний музичний, вокальна та танцювальна лінії театру. У Єгипті з'явився театр релігійної і світської спрямованості. Індонезійська культовий театр Ваянг теж представлений різноманітними формами: ваянг-кулит (театр тіней); ваянг-голек (театр об'ємних ляльок); ваянг-топенг (театр масок); ваянг-оранг (театр живого актора) і багато інших.

Театр античності

Античність вважається колискою європейської цивілізації. Найважливішою частиною цієї культури було мистецтво, оскільки елліни вважали, що воно облагороджувало, возвеличивало і очищає людську душу. Театр зайняв гідне місце в ієрархії мистецтв Греції, його розвиток цікаво і суперечливо. Створення професійного театру стало важливим і відповідальним кроком для грецької культури: театр перетворився на "трибуну" для поширення нових думок, висвітлення та обговорення нагальних проблем у суспільстві. Грецькі автори з великим інтересом спостерігали за всіма змінами в суспільстві і створювали свої твори на злободенні теми. Найвищого розквіту театр досягає в архаїчний період розвитку культури, твори драматургів Есхіла, Софокла і Евріпіда належать до числа класичних і актуальних в будь-яку епоху, незважаючи на те, що більшість з них були написані на міфологічні сюжети. В уста цих героїв вкладалися слова, що стосуються найбільш гострих проблем сучасності.

Театр Нового часу

Епоха Відродження заклала нові принципи і теоретичні основи театрального мистецтва. Були освоєні практично всі можливі жанри, види і напрямки, що сформувалися і два основних типи організації театрів. Перший - це репертуарний, в якому здійснювалася постановка п'єс різних драматургів і була стаціонарна трупа акторів. Другим став антрепризний театр, де для постановки залучалися різні фахівці і професіонали. Новий час став періодом, в який відбувалося оновлення структури суспільства, політичної системи, сформувалося нове поняття світу і людини. Звичайно, все це відбилося в мистецтві. Почала формуватися нова естетика і художня практика. Нове світовідчуття виникло з появою класицизму. Він зародився у Франції як єдина художня система. Часто говорять про те, що класицизм складався паралельно з національною державою Франції. Класичне мистецтво прославляв не тільки монархію, але й ідейну громадянськість. Головним завданням, на думку теоретиків, була виховна функція мистецтва.

Розвиток українського театру

Українське театральне мистецтво зародилось ще в далеких часах княжої Русі. Хоча, можливо, і набагато раніше, тому що перші відомості про скоморохів (мандрівних співців-акторів) зазначені ще в VI-X століттях. Театр цього часу нерозривно пов'язаний з піснями, танцями, обрядами та звичаями. За період процвітання Київсьої Русі та наступні кілька століть театр мав, в основному, церковно-обрядний характер і не відрізнявся особливою різноманітністю. Починаючи з середини XVI століття поступово ставали популярними так звані шкільні театри, які організовували учні Львівської братської школи та Острозської академії. Ці два заклади можна віднести до одних з найголовніших стержнів розвитк у раннього театру. Шкільні вистави являли собою ті ж релігійні драми, що і раніше, тільки виконувались вони зазвичай німецькою та польською мовами через дефіцит українських творів. Певний період вони були популярними серед знаті, проте згодом почали втрачати аудиторію через незрозумілість для простого люду. Через пів століття (XVII-XVIII) паралельно з вищезгаданими видами театрального мистецтва з'являлись набагато цікавіші народно-аматорні театри. У своїх п'єсах вони намагались передати прості побутові сюжети, стандартні сімейні образи: ревнива жінка, чоловік-алкоголік, зла теща, заздрісні брати тощо. Вони, як що вірити джерелам, теж ділились на 2 типи: "висока драма" та "низьке бароко". Найбільший внесок у розвиток нашого українського театру зробило багате на події XIX століття. Неможливо не згадати такі імена як Іван Котляревський, який очолив тогочасний театр у Полтаві та написав славнозвісну "Наталку Полтавку", та Григорій Квітка-Основ'яненко, який зробив величезний внесок у художню українську прозу і створив не менш відому "Марусю Чурай". Їхній почерк явно відрізнявся від попередників експресивністю, мальовничістю та гумором.

Література З ФОНДІВ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ ДЛЯ ЮНАЦТВА ІМ. ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Курбас, Л. Філософія театру / Л. Курбас ; упоряд. М. Лабінський. — К. : Основи, 2001. — 917 с. «Вистава живе, поки її грають. Після того вона живе у враженнях тих, хто її бачив. Поки живуть вони. На тому все уривається… У випадку Курбаса і його «Березоля» скороминущість помножується тим, що враження глядачів роками й десятиріччями переслідувалися й глушилися. Тут кожне зернятко тексту, хоч би яке неповне й неточне, заслуговує на оприлюднення», — писав у своїх спогадах Юрій Шерех (Шевельов). Саме його думкою про важливість «кожного зернятка тексту» керувалися упорядник і редактор цього видання. Збірник — спроба дати українському читачеві, театрознавцеві, теоретикові та практикові сцени Курбасів теоретичний доробок як певну цілісність — по-своєму різнорідну, але разом з тим внутрішньо організовану й структуровану. Укладач сподівається, «що вдумливий читач, свідомий усіх міражів та оман, на які була надто щедра новітня доба, зуміє все ж відчитати й збагнути Курбасове послання. Адже Лесь Курбас — автор, досі як слід не прочитаний».

Танюк, Л. Слово. Театр. Життя : вибране. В 3 т. Т. 2. Театр / Л. Танюк. — К. : Альтерпрес, 2003. — 819 с. До другого тому тритомника відомого громадського діяча, театрознавця увійшли есе про театр і людей театру. Другий розділ містить матеріали, у яких автор досліджує, у чому ж полягає феномен Леся Курбаса, у чому життєвість його театральної школи, у чому людська привабливість митця

Український театр ХХ століття / Держ. центр театр. мистецтва ім. Леся Курбаса. — К. : ЛДЛ, 2003. — 512 с. — Із змісту: Корнієнко, Н. Лесь Курбас і новий український театр: від «модернізму» до «фантастичного реалізму» / Н. Корнієнко.— С. 101—167. Дане видання є колективною монографією, де вперше робиться спроба дослідити новітню історію українського театру. Автори запрошують до інтелектуальних мандрів по історії «білих плям», до ризику свободи — у думці, полеміці, у вільному пошуку подібних або інших творчих наукових перехресть. Доктор мистецтвознавства Неллі Корнієнко досліджує роль модернізму в режисурі Леся Курбаса, який прийшов в українську культуру, з’єднавши в собі її захід і схід.

Чечель, Н. Українське театральне відродження : (Західна класика на українській сцені 1920—1930-х років. Проблеми трагедійної вистави) / Н. Чечель. — К., 1993. — 143 с. Українському театральному відродженню 20-х років ХХ століття присвячено книгу театрального критика Наталії Чечель. Авторка показує роль демократичних традицій української культури в інтерпретації класичної зарубіжної драматургії, зв’язок класичних постановок із духовною атмосферою та суспільними подіями тих часів, надає великого значення новаторському мистецтву Леся Курбаса. У книзі зроблено спробу проникнути у творчий і громадянський світогляд талановитого Майстра трагічної долі, відтворюючи трагедійні спектаклі Курбаса та його учнів, поставлені в 1918—1932 роках на основі західного класичного репертуару.

Смолина К. А. 100 великих театров / К. А.Смолина. — М. : Вече, 2001. — 480с. Театр - одне з найдавніших мистецтв. Але саме театр, як ніяке інше мистецтво, вбирає в себе безліч елементів. Людська пам'ять зберігає уявлення про велич театрів самих різних епох. Давньогрецькі і давньоримські театри досі полонять уяву своєю масштабною і грандіозною архітектурою, своїм дивовижним чином організованим простором. Розкішні театри Італії, чудові театральні споруди Європи, театри як пам'ятки архітектури - все це різноманітність пройде перед поглядом читача книги.

Ревуцький Валеріан. В орбіті світового театру / Валеріан Ревуцький. — Київ – Харків – Нью-Йорк: Видавництво М. П. Коць, 1995. — 243с. І’мя Володимира Івановича Блавацького (1900-1953 рр.) - видатного українського актора, режисера - є знаковим для нашої історії. Доля поставила на його життєвому і творчому шляху таку силу випробувань, що тільки справжній талант і неабияка особистість могла подолати опір обставин, залишивши в історичній памяті української спільноти глибокий слід. Подано нарис життя і творчості видатного українського актора і режисера діаспори, а також його спогади. Фотографії в тексті.

Бояджиев Г. Н. Вечно прекрасный театр эпохи Возрождения / Г. Н. Бояджиев. — Л. : «Искусство», 1973. — 470с. Театр епохи Відродження - одне з найяскравіших і значних явищ в історії всієї світової культури. Розповідаючи про театральне мистецтво Італії, Іспанії та Англії кінця XV - початку XVII століття, автор книги простежує шлях, яким театр нового часу йшов до своїх висот. На сторінках книги по-новому висвітлюється мистецтво італійських імпровізаторів, творчість Лопе де Вега, Сервантеса, Шекспіра і їхніх знаменитих співвітчизників - драматургів і акторів.

Клековкін О. Античний театр: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв I – V рівнів акредитації / О. Клековкін. — Київ: Артек, 2004. — 208с. Пропонована праця присвячена взаємозв'язку «сакрального» і «політичного», театральності політики і ролі політики у формуванні поетики театру, а також тій «синкретичній», «парамистецькій» ролі, яку виконував театр за часів античності.

Інтернет-ресурси

Театри Давньої Греції: походження, актори, архітектура, драматургія

Театри Давньої Греції: походження, актори, архітектура, драматургія [Електронний ресурс] / Освіта Ua // [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/reports/culture/11909/ - (дата звернення: 11.08.2020). – Назва з екрану.

Історія театру

Історія театру [Електронний ресурс] / About culture // [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/citatnikhere/home/teatr/istoria-teatru/ - (дата звернення: 11.08.2020). – Назва з екрану.

Вісім найдивовижніших театрів світу

Рігбі Сем. Вісім найдивовижніших театрів світу [Електронний ресурс] / Сем Рігбі // BBC NEWS Україна : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2015/11/151120_vert_cul_eight_of_the_worlds_most_breathtaking_theatres_vp - (дата звернення: 11.08.2020). – Назва з екрану.

Зародження українського театру

Ірина Сенюра. Зародження українського театру [Електронний ресурс] / Урина Сенюра // [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: http://sde.org.ua/zmi/zvoda/item/2111-zarodjennya-ukrajinskogo-teatru.html?tmpl=component&print. - (дата звернення: 11.08.2020). – Назва з екрану

Середньовічний європейський театр

Середньовічний європейський театр [Електронний ресурс] // Studfile [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: https://studfile.net/preview/5512839/page:2/ - (дата звернення: 11.08.2020). – Назва з екрану.

Театральне мистецтво в системі культури

Театральне мистецтво в системі культури [Електронний ресурс] // Всеосвіта [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/teatralne-mistectvo-v-sistemi-kulturi-39820.html - (дата звернення: 11.08.2020). – Назва з екрану.

Театр країн азії

Рігбі Сем. Вісім найдивовижніших театрів світу [Електронний ресурс] / Сем Рігбі // BBC NEWS Україна : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2015/11/151120_vert_cul_eight_of_the_worlds_most_breathtaking_theatres_vp - (дата звернення: 11.08.2020). – Назва з екрану.

Найвідоміші театри світу [Електронний ресурс] // Bestfacts.com.ua - найцікавіші факти в світі : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: https://bestfacts.com.ua/najtsikavishe/najvidomishi-teatri-v-sviti. - (дата звернення: 11.08.2020). – Назва з екрану.

Сін'їті Мурата. Сторінки японської естетики - світ поезії хайку, танка і традиційного театру [Електронний ресурс] / Сін'їті Мурата // Studfile [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: https://studfile.net/preview/8115655// - (дата звернення: 11.08.2020). – Назва з екрану.

.

Історія театру [Електронний ресурс] / About culture // [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/citatnikhere/home/teatr/istoria-teatru/ - (дата звернення: 11.08.2020). – Назва з екрану.