Want to make creations as awesome as this one?

Transcript

Конституція України. Повний текст https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

Факти про Конституцію України: 1) Процес підготовки Конституції України затягнувся на шість років – з 1990 по 1996 рік. Прийняття документа гальмувалося протистояннями між президентом України та парламентом на фоні тривалої соціально-економічної кризи в країні. 2) Протягом 1990-1996 рр. було запропоновано 15 проектів Конституції України – від Конституційної комісії, політичних партій, науковців. Зокрема, комуністи пропонували зберегти назву УРСР, відновити радянську форму правління, обмежити права президента і увійти в новий Союз. А Крим міг би втратити статус автономії, якби була прийнята редакція Конгресу українських націоналістів. 3) Найбільш гострі дискусії точилися навколо питань розподілу повноважень між гілками влади, державної символіки, приватної власності, статусу Республіки Крим та російської мови. 4) За півроку до прийняття документа в російській газеті “Независимая газета” вийшов матеріал під назвою “Україна може отримати дуже хорошу Конституцію”, в якому московські експерти дуже позитивно відгукнулися про документ. 5) Активний період роботи над документом зайняв три місяці. У березні 1996 року проект документа був винесений на обговорення Конституційної комісії і рекомендований до розгляду Верховною радою. 2 квітня проект Конституції внесли до порядку денного засідань, а після двох місяців доопрацювання проект прийняли в першому читанні. При підготовці до другого читання в документ внесли близько шести тисяч поправок. 6) Засідання Верховної ради, на якому розглядався проєкт Основного Закону тривало цілу добу. 27 червня 1996 року парламент вирішив розглядати проект на одному засіданні без перерв. У результаті бурхливих дискусій за підсумками безперервної 24-годинної роботи депутатам вдалося узгодити всі положення документа. Голосування проводилося по кожній статті окремо і цілими розділами. Голосування за Конституцію України в цілому відбулося о 9:20 ранку 28 червня 1996 року. 7) “Є Конституція!”, – такі були перші слова голови Верховної ради Олександра Мороза після прийняття Конституції 315 голосами. 8) 21 червня 1996 року було прийнято доповнення Мороза про виключне право народу визначати і змінювати конституційний лад і про те, що це право не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. 9) Конституція України могла бути не прийнята 28 червня, бо напередодні історичного засідання парламенту Президент України видав указ про проведення всеукраїнського референдуму 25 вересня 1996 року про прийняття нової Конституції України. Однак після ухвалення Конституції цей указ був скасований. 10) Президент України Леонід Кучма не був присутній на доленосному засіданні парламенту, однак за кілька хвилин до остаточного прийняття депутатами Конституції прийшов до сесійної зали. Кучма у своєму короткому виступі назвав прийняття Конституції історичною подією. 11) Міжнародне співтовариство привітало ухвалення Конституції України, назвавши її однією з найдемократичніших у світі.

1672 народився Пилип Орлик, український політичний, державний і військовий діяч, гетьман Війська Запорозького, поет, публіцист. Гетьман Війська Запорозького та Правобережної України (1710–1714), гетьман України в еміграції (1714–1742). Навчався в єзуїтській Віленській академії, 1694 закінчив Київський колегіум. 1698–1700 працював писарем у канцелярії митрополита Київського, Галицького та всієї Малої Росії Варлаама Ясинського. З 1700 по 1706 перебував на посаді старшого військового канцеляриста, а згодом – управляючого справами Генеральної військової канцелярії. 1707 П. Орлик став генеральним писарем в уряді гетьмана І. Мазепи. Підтримував І. Мазепу в його намаганні створити спілку за участю Польщі та Швеції для унезалежнення України від влади російського царя Петра I. Після поразки шведсько-українських військ у Полтавській битві 1709 і смерті І. Мазепи Орлик був обраний на козацькій раді у Бендерах (Молдова) гетьманом Війська Запорозького (16 квітня 1710). Тоді ж між ним і козацькою старшиною було укладено угоду під назвою "Пакти і Конституції законів, вольностей Війська Запорозького" 1710. Протягом наступних 4-х років намагався з допомогою військ. походів та дипломатичних заходів поширити свою владу на Правобережну Україну та Лівобережну Україну. На посаді гетьмана уклав союзні договори зі Швецією (1710), Османською імперією та Кримським ханатом (1711, 1712). Дипломатичні заходи Орлика сприяли тому, що Османська імперія оголосила війну Російській державі. За Прутським трактатом (22 липня 1711) між цими державами російський цар Петро I мав вивести свою армію із Правобережжя, яке переходило під владу українського гетьмана Орлика. Однак на перешкоді цьому стала позиція Речі Посполитої. 1714 Орлик переїхав до Швеції, 1720 – Австрії, а згодом – Чехії. З 1734 жив у Салоніках, потім – у Молдові. Перебуваючи в політичній еміграції, Орлик шукав підтримки у таких держав, як Австрія, Англія, Папська держава, Голландія, Данія, Польща, Пруссія, Франція та ін., з метою відновлення своєї влади над Українською козацькою державою. Орлик був добре освіченою людиною, знав польську, російську, латинську, французьку, італійську, шведську, німецьку, болгарську, сербську мови. Він – автор багатьох поезій, а також книг "Алкід російський" (1695) та "Гіппомен Сарматський" (1698), присвячених І.Мазепі й І.Обидовському. Орлик також відомий як автор політичних маніфестів та "Щоденника подорожнього" (1720–1732).

Бакка Т.В. "Громадянська освіта"(інтегрований курс, рівень стандарту) : підруч. для10 кл. закладів загальної середньої освіти / Бакка Т.В,Марголіна Л.В., Мелещенко Т.В. - К.: УОВЦ "Оріон", 2018. - 240 с.: іл.

Смолій В. Національна революція ХVІІ ст. (1648-1676 рр.)/ В. Смолій, В. Степанков. - К.: ВД "Києво-Могилянська академія". - 303 с.

Горелов М.Є. Держава і цивілізація в історії України / Горелов М.Є., Моця О.П., Рафальський О.О. : монографія. - К.: ЕКО-ПРОДАКШН, - 2009. - 980 с.