Interactive image

«Напевне,я вже завершаю свій вінок»-мимохіть створив образ своєї нової збірочки Василь Шапошник.Розмова була саме під Івана Купала.Що віночок гарний,можна переконатися, переконалася гортаючи сторінки збірки «Вибор».У ній громадянська лірика –роздуми про сьогодення.Гірке усвідомлення втрачених надій і змарнованих років,проріджують сумний висновок: О,Господи,Ти Всемогутній, Навіщо се зло? Хай буде Твій Дух в нас присутній Щоб нам повезло. Читаймо ,радіймо новому виданню.

Читацька аудиторія Василя Шапошника - переважно діти,та й діючи особи віршів – теж вони,наші маленькі сучасники,веселі й бешкетливі,допитливі і трохи ледачкуваті. У віршах цієї книги знаходимо народну мудрість. Вічна земля на якій ти живеш,цінні люди,які трудяться і знають ціну праці. Рядки його віршиків так і просяться під музику,є прозорим місточком між поколіннями. Василь Петрович любить свою малу вітчизну -Полтавщину і хоче щоб малята полюбили цей край.

Василь Петрович пропрацював на заводі більше чотирьох десятків літ і мабуть довіку вважатиме себе відданим кразівцем.Вкладає свої почуття в теплі і щирі рядки про підприємство.Тема робітнича не полишає автора.Адже навість у віршиках для малят він яскраво і образно веде мову про те,як хлоп’я мріє стати водієм.Василеві Шапошнику болить сьогоднішній день.Тож чимало віршів-сповідь про переживання простих людей.Автор мудро попереджає:зрине народна сила,козацький дух-і правді буде крісло.Він вірить,що над нашою землею зійде тремтлива зоря..

Василь Петрович Шапошник-людина гострого розуму і спостережливості,ліричної натури і чутливої душі.Він дуже скромний,ввічливий і сором’язливий. Народився у 1935 м .Зіньків на Полтавщині.У рідному місті закінчив семирічку і ремісниче училище-одержав спеціальність електромонтер.Середню та спеціальну освіту одержав заочно в м.Дніпро.У 1963 році приїхав у м.Кременчук і почав працювати на автомобільному заводі «КрАЗ». Вірші почав писати ще в армії.Улюблена тема-дитяча тематика.Пильні спостереження за поведінкою малюків,любов до найменших громадян нашої країни-покликали до життя десятки віршів,присвячених дітям.Саме ці вірші і увійшли до збірочки.

Книга «Засукаймо рукава»-в ній нема нічого спільного з попередніми збірками.Вражений нашою дійсністю,автор лишає дитячу тематику і пише цю книгу.Філософські думки і висновки,звернення до народу,до людської гідності і честі,до злагоди в українському суспільстві,критика хапуг і хабарників,віра в мир,у добросовісну працю як єдине джерело виходу із скури,пробудження національної свідомості-ось далеко не весь перелік тематичного різнобарв’я книги.

Нова збірочка віршів,як і душа автора-належить дітям.Автор,як і діти радіє кожному дню і всьому,що оточує його-квітучій гілочці вишні,сонячному гарбузові,золотому решету соняха,першому снігові. Віршики настільки життєві,що скільки б вам не було років,читаючи їх ви згадаєте соє дитинство.І потеплішає на серці , і життя на мить стане світлим і прозорим…

Увазі читачів пропонується нова зібрка.У ній дитячі вірші та прозові твори-коротенькі сюжети про неозорий світ дитинства.Віршики безпосередні,як і саме дитинство.Як не порадіти за сестричок Аліну та Нату,що долають шкільну науку,і поспівчувати Іринці,котра збентежена тим,що Ната хоче «підкопатись під будинок»дитячою лопаткою,захопитись Тарасико,Який не хоче «стояти на одній ніжці».І нарешті розділ прозовий-усі оповіданнячка написані у народному стилі,з незникаючим українським гумором.Вони омивають душу свіжістю і незайманою щирістю.Як не утриматись від усмішки від витівок малят?

Звичайно думка в кожного своя і чи співпадає вона з іншими?Та головне,аби вона постійно прагнула до істини під впливом світовідчуття і внутрішнього голосу.І по-іншому,мабуть не можна-аж доки ми не повернемося до свого духовного начала. Автор. Не варто скаржитись на час-поглянемо в гору,згадаймо,чиїх дідів і батьків ми онуки і діти!Скиньмо пісок байдужості з чистих козацьких душ!А шлях до того підказує і прокладає,сатирично-смілива і мрійливо-мудра збірочка робітничого поета Василя Шапошника.