Want to make creations as awesome as this one?

Transcript

Таємниці добропільських териконів


Численні різнокольорові терикони, немов меморіальні комплекси важкій шахтарській праці височать над Добропіллям. Які ж таємниці вони в собі таять? Допоможе розібратися дослідження "Таємниці добропільських териконів", підготовлене працівниками Добропільської міської дитячої бібліотеки-філії

Терикони можна не лише утилізувати чи озеленювати. Фахівці Донбаської національної академії будівництва та архітектури вже вивчають можливість встановлення на відвалах вітроенергетичних установок. В умовах теперішнього активного пошуку альтернативних джерел енергії ця ідея видається не такою й утопічною. Тим більш, що подібний підхід практикують у Рурській області Німеччини, чий досвід і намагаються перейняти донеччани.

В процесі рекультивації землі терикони стають об’єктами озеленення. Рішення про озеленення териконів було прийнято у 1948 році виконкомом міста Сталіно (він же Донецьк). На практиці це виглядало наступним чином: група альпіністів з саперними лопатами та мішками садженців за спиною викопували лунки, промивали їх вапном, щоб порода не палила коріння, додавали трохи чорнозему і змушували майбутнє дерево виживати в умовах Марсу.

Терикон (фр. tеrri — відвал породи, conique — конічний) — відвал, штучний насип із пустих порід, вилучених під час підземного видобутку вугілля чи інших корисних копалин.

Місто Добропілля, знаходиться в північній частині вугленосної смуги, розташованої в західній частині Донбасу, що позиціонується краєзнавцями, геологами й гірничими інженерами як колишній Гришинський вугленосний (кам’яновугільний) район. Ця смуга характеризується власними особливостями залягання вугілля, притаманними лише вказаним територіям.

За кожен терикон за законом відповідає шахта, яка його породила. На практиці ж половина шахт закриті, а ці рожеві гіганти пустої породи змушені існувати самостійним життям під блакитним небом Донбасу.

Колись, в ті часи, коли Україна була залежною від Радянського Союзу, японці запропонували просте і вигідне рішення – викупити породні відвали та увезти терикони далеко до країни сонця, що сходить. Мотивували вони цей крок бажанням розширюватися, розбудовуватися та збільшувати корисну площу власних островів. Але радянських інженерів не так просто надурити, вони знали, що в маленьких очних щілинах японців сховався підступний задум. Тому склад териконів ретельно дослідили в кращих радянських лабораторіях і, о чудо, вони виявилися мало не з золота. В них знайшли у достатній для видобування кількості алюміній, галій, германій, скандій, ітрій і навіть цирконій.

Зміст змістом, а форма все ж має значення. Надто коли мова про терикони. Конусні, такі що біля шахти «Алмазна», горять частіше, бо в них більше повітря. Зараз у нас цю технологію вже не використовують. Її витіснили більш безпечною: формування пласких териконів за допомогою великих вантажівок та бульдозерів. Саме такий терикон кожен з добропільчан може спостерігати, дивлячись в сторону шахти «Добропільська».

Добропільські «гори» аж ніяк не озонують повітря, а, навпаки, шкідливі для навколишнього середовища. А найбільше забруднюють атмосферу ті нагромадження породи, які досі горять. Пил, сірчистий ангідрид, окис вуглецю, сірководень, окиси азоту — це далеко не повний перелік токсичних речовин, які забруднюють довкілля.

Той процес горіння, який відбувається всередині ще не згаслих породних відвалів, можна вважати аномальним явищем, бо за температури понад 1000 градусів навіть утворюються не відомі науці сполуки й мінерали. Деякі фахівці запевняють, що подібні новоутворення характерні для… метеоритів. А дехто порівнює похмурі гірничі піраміди зі сплячими вулканами, які іноді мають здатність прокидатися.

Якщо поверхневе горіння ще можна помітити, то глибинні нічим себе не виказують ззовні, хоча це справжнісіньке пекло всередині терикону може сягати 1000°C. І хто б міг подумати, що першими "запалюють сірники" мікроорганізми: вони взаємодіють із залізом, що вивільняється із сірчаних сполук, і нагрівають породу аж до 80°C. А потім вже запускаються інші процеси.

Згідно з правилами забудови населених пунктів та інструкціями щодо поводження з породними відвалами навколо має бути і механічна захисна зона, і санітарно-захисна зона (остання може сягати 500 м). біля териконів неможна будувати садибу. Адже в історії териконів Донецької області є печальні сторінки, затьмарені вибухами териконів.

Сірчані сполуки — сірководень та оксиди сірки — незмінні супутники вугледобувної промисловості. А в наших краях вміст сірки у надрах підвищений — десь 3%. Це впливає і на якість вугілля, і на ступінь небезпеки породних відвалів. Окрім своєї активної участі в процесах займання, ці сполуки можуть викликати подразнення дихальних шляхів та очей, хвороби у людей та навіть дерев, спричиняти кислотні дощі тощо. До них долучаються ще й чадний та вуглекислий гази.

Використані ресурси:

ДОБРОПОльский вальс

Выходи на степное приволье

И увидишь в волнах-облаках

Доброполье плывет, Доброполье

Бригантиной на всех парусах.

Украинское наше раздолье,

Богатырский шахтерский размах...

Утопает мое Доброполье

В скверах, парках, зеленых садах.

Лабиринты подземные роют

В глубине углекопы твои

И запасы, как клады, откроют

В неожиданных толщах земли.

Словно вены, пульсируют лавы,

Штреки, штольни, стволы под землей...

Здесь трудились шахтеры на славу

И построили город второй.

Только высятся два террикона,

Словно вехи в нелегком пути,

Словно два трудовых бастиона,

Словно в море горят маяки.

Выходи на степное приволье

И увидишь в волнах-облаках

Доброполье плывет, Доброполье,

Словно белый воздушный корабль.

Автор: И.И.Калинина