Want to make creations as awesome as this one?

No description

Transcript

НУШ

До листів МОН від 18.05.2018 № 2.2-1250та від 21.05.2018 № 2.2-1255Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання учнів1 класуВідповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 13.07.2017 № 1028«Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів» за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти», та від 16.08.2017 № 1180 «Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів міста Києва та Київського університету імені Бориса Грінченка»за програмою «Початкова школа: освіта для життя», із 1 вересня 2017 року проводиться дослідно-експериментальна робота з розробки, наукового обґрунтування та експериментальної перевірки навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової освіти.Орієнтирами для спостереження та оцінювання євимоги дообов’язковихрезультатівнавчання та компетентностей учнів початкової школи.При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.Вимоги доочікуванихрезультатівнавчання та компетентностей учнів початкової освітивикористовуються для:організації постійного спостереження за навчальним поступом;обговорення навчального поступу з батьками або особами, що їх замінюють;формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.Формувальне оцінювання передбачає відстеження особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.Формувальне оцінювання є інтерактивним оцінюванням прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес. Використання формувального оцінювання дозволяє відстежувати особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу та вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості.У процесі організації контрольно-оцінювальної діяльності необхідно враховуватиспостереження за навчальним поступом учнів.Формувальне оцінювання оцінює процес навчання учнів, а не результат.Оцінювання навчального поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною процесу оцінювання є формування здатності учнів самостійно оцінювати власний поступ. Орієнтирами для спостереження та оцінювання є загальні та конкретні очікувані результати, які необхідні для організації спостереження за навчальним поступом учня/ учениці; індивідуального обговорення навчального поступу учнів з батьками або особами, що їх замінюють.Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися.Оцінювання досягнень учнів необхідно спрямовувати на формування позитивної їх самооцінки. За сприятливих умов навчання і виховання у дітей починає формуватися адекватна самооцінка, яка стосується їхніх особистісних якостей, досягнень і можливостей. Створюючи такі умови, слід ураховувати індивідуальні особливості кожного учня.Важливо не протиставляти дітей одне одному. Стимулюючим має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів. Про складнощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини.Водночас доцільно вчити дітей взаємооцінюванню, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективі. Алгоритм діяльності вчителя щодо організації формувального оцінювання. 1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей. Вчитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку. Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання виміряти на якому рівні вона досягнута. Створення ефективного зворотнього зв’язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним.2. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання. Для того щоб учень користувався отриманими знаннями він має їх вміти застосовувати, перетворювати, розширювати, доповнювати, знаходити нові зв’язки і співвідношення тощо. Це забезпечується використанням різноманітних прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.3.Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання. Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб’єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу. Критерії оцінювання, розроблені для поточного оцінювання мають описувати те, що заявлено в навчальних цілях. Учнів слід ознайомити із ними до початку виконання завдання. Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання. 4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія). У процесі навчання першокласників важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності, оскільки початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення у повному обсязі мають сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку. Слід зазначити, що здатністьдоперсональної (автономної) рефлексії у дітей6-7років є достатньо обмеженою, але можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі.Умовою розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним)відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного та спільного значення. Таким чином закладаються основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на уроці?», «Що привернуло твою увагу?», «Що нового у спілкуванні?», «Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?». Отже, будучи другим рівнем цілісності рефлексії (на якому дитина відображає, усвідомлює, розуміє), запитання породжують у дітей перший (відображувальний вичленовувальний) рівень цілісності рефлексування-фіксації, а самі запитання для дітей мають значення як насиченість середовища рефлексивними зразками. При цьому треба уникати запитань «Що сподобалось?», «Що не сподобалось?» без попередньої операціоналізації цього узагальнення. Таким чином, у шестирічному віці рефлексія не може бути автономною, для її розвитку потрібно використовувати форми і процедури групової рефлексії, розподілені між дорослим, групою і дитиною. Доступ до рефлексії (точніше, можливості її розвитку на етапі 1 класу) забезпечують такі чинники як група, учитель, що спрямовують дітей в напрямку порівняння будь-яких дій, досягнень групи аж до можливості порівняння їх зі своїми. Такі порівняння не повинні закріплюватися вчителем в лінійній логіці "добро-зло", оскільки фактично двомірні оцінки є забороненими, тому перспективою порівнянь є оцінки з різних позицій, з різних основ (як мінімум з трьох). У такий же спосіб оцінки відбуваються через позиціонування. Під час навчання у 1 класі дитину орієнтують у другому рівні цілісності рефлексії на рівні феноменологізацій: пам'ятаю, згадую, забув, хвилююсь тощо. 5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Формувальне оцінювання дає можливість вчителю відстежити процес поступу учня до навчальних цілей, корегування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомлення відповідальності за самоосвіту. Формувальне оцінювання можна забезпечити використанняммовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання. Під час іншомовного навчання у 1 класі вчитель повинен розуміти, що на відміну від більш дорослої аудиторії, молодші школярі потребують оцінки не стільки результату, скільки процесу навчання. Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня вчителем не повинно стати причиною заниженої самооцінки молодшого школяра, що неминуче позначається на його навчальній мотивації й успішності.Під час організації навчання взагалі і оцінювання в 1 класі зокрема, важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель, звичайно, завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою відмітити навіть ледь помітне просування уперед:«Добре! Твоя буква А зараз набагато краща».Діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими. Молодші школярі мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя.Враховуючи цю вікову особливість, а також важливу роль по­чаткової школи як «стартового майданчика» для того, щоб задати правильну «траєкторію польоту» не тільки у навчальній діяльності, а й в особистісному розвитку, вчителю слід використовувати формувальне оцінювання,яке на етапі 1 класу має включати обов’язкових два компоненти: 1) доброзичливе ставлення до учня як до особистості; 2) позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв'язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитив­ного результату).Досвід свідчить, що у роботі з молодшими школярами виправ­довує себе система, за якою вони одержують тільки позитивну оцінку.Це даєможливість підтримати слабких учнів, запропо­нувавши їм легше завдання, тобто оцінюються зусилля кожного, враховуючи індивідуальні здібності.Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий ре­зультат не є предметом розгляду у 1 класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюєтьсяз урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.Надзвичайно важливою складовою формувального оцінювання є форма повідомлення про нього учневі/ учениці та батькам. Це має бути зрозумілий документ, який дає розгорнуте уявлення про те, що відбувалося з дитиною в школі під час навчального року.Запропонований зразок Свідоцтва досягнень складається з 2 частин: перша - характеристика особистих досягнень учнів, оцінюється активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з іншими учнями тощо.Друга частина складається з оцінювання предметних компетентностей. Для оцінювання пропонується чотирирівнева система: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «потребує значної уваги і допомоги».Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. У 1-2 класах оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та навчального процесу в цілому, але не результату.При заповненні зразку Свідоцтва досягнень пропонуємо відмічати визначення рівня у довільній формі (графічні знаки).Батькам або особам, що їх замінюють, видають два екземпляри зразків Свідоцтва. Один залишається вдома, інший з підписом та з побажаннями батьків або осіб, що їх замінюють повертається в школу і зберігається в особовій справі.Проект зразка Свідоцтва успішності за вибором закладу загальної середньої освіти роздруковується у чорно-білому або кольоровому вигляді, у форматі А 4 або у форматі А 5.

Пропонуємо вашій увазі систематизовані матеріали з питань упровадження положень Нової української школи на етапі підготовки та початку нового 2018/2019 навчального року.І. Зарахування, відрахування та переведення учнів:Наказ МОН України №367 від 16.04.2018 «Про затвердження порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"Лист МОН України від 08.05.2018 № 1/9-292 «Лист-роз’яснення щодо застосування окремих положень нового порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти”Лист МОН України №1/9-320 від 18.05.2018 "Роз’яснення щодо окремих питань зарахування до спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій (гімназій- інтернатів),ліцеїв (ліцеїв-інтернатів), колегіумів (колегіум-інтернатів) державної та комунальної форми власності"Інформаційні повідомлення:на порталі МОН України: відповіді на найпоширеніші запитання про порядок зарахування учнів до першого класу у 2018 роціна порталі «Нова українська школа»: «У перший клас – за новими правилами. Про що новий Порядок зарахування учнів»ІІ. Типові освітні та навчальні програми:наказ МОН України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»наказ МОН України №407 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти і ступеня» (для 2-4 класів)наказ МОН України №405 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» ;наказ МОН України №408 від 20.04.2018 “Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня” (для 10-х класів, Державний стандарт 2011 року)наказ МОН України №406 від 20.04.2018 “Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня” (для 11-х класів, Державний стандарт 2004 року)ІІІ. Нетипові освітні програмиЛист МОН України №1/9-344 від 25.05.2018 «Про завершення експертизи освітніх програм»ІV. Нове освітнє середовище:наказ МОН України від 13.02.2018 № 137 «Про затвердження примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи»наказ МОН України № 283 від 23.03.2018 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи»V. Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу Нової української школимодельна навчальна програма інтегрованого курсу “Я досліджую світ”посібник-зошит до модельної навчальної програми інтегрованого курсу “Я пізнаю світ”навчально-методичні матеріали з навчання грамотинавчально-методичні матеріали з математики. 1 клас (розробники: С.Скворцова, О.Онопрієнко)навчально-методичні матеріали для вивчення англійської мови. 1 класVІ. Формувальне оцінювання:Лист департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України №2.2-1250 від 18.05.2018, 2.2-1255 від 21.05.2018 «Формувальне оцінювання учнів 1 класу»VІІ. Лего-конструюванняметодичний посібник «Шість цеглинок в освітньому просторі школи» (упорядник Оксана Рома, 2018, схвалено для використання в ЗНЗ: лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 16.04.2018 № 22.1/12-Г-224)методичний посібник «Гра по-новому, навчання по-іншому» (упорядник Оксана Рома, 2018, схвалено для використання в ЗНЗ: лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 16.04.2018 № 22.1/12-Г

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАКАЗ№ 1362 від 07 грудня 2018 рокуПро затвердження методичних рекомендаційщодо заповнення Класного журналу учнівпершого класу Нової української школиУ зв'язку з переходом закладів загальної середньої освіти на новий стандарт та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018№ 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» та наказу Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» НАКАЗУЮ:1. Затвердити методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів першого класу, що додаються.2. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, закладам післядипломної педагогічної освіти довести цей наказ до відома керівників закладів загальної середньої освіти.3. Керівникам закладів загальної середньої освіти забезпечити використання методичних рекомендацій при заповненні Класного журналу учнів першого класу.4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.Міністр Лілія ГриневичДодатокдо наказу МОН Українивід 07.12.18 № 1362Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів першого класуЗаповнювати Класний журнал (далі - журнал) мають право класний керівник та вчителі, які викладають окремі предмети. На них покладена особиста відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів. Записи в журналі слід робити виключно державною мовою. На тих сторінках, що відведені для навчальних предметів з іноземних мов, можна записувати теми уроків, екскурсій, проектів мовою навчального предмета.Робити записи на всіх сторінках журналу необхідно чітко й розбірливо, пастою або чорнилом одного кольору. Якщо для вивчення окремих предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у журналі відводять окремі сторінки і після назви предмета у дужках записують номер групи (І група; ІІ група).Предметна інтеграція змісту початкової освіти має бути відображена в робочому плані закладу загальної середньої освіти. Назви предметів у розкладі занять учнів і класному журналі мають співпадати з їх назвами у робочому навчальному плані.Типовими освітніми програмами визначається реалізація змісту дев'яти освітніх галузей у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова», «Математика», «Фізична культура» та двох інтегрованих курсах «Я досліджую світ», «Мистецтво». Типова освітня програма, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко, передбачає ще і навчальний предмет «Технології і дизайн».Освітня галузь «Мовно-літературна» за типовою освітньою програмою під керівництвом О. Я. Савченко реалізується у навчальних предметах «Українська мова» та «Іноземна мова». Запис у журналі «Українська мова» в цьому випадку фіксується як окремий предмет (7 годин на тиждень).Освітня галузь «Мовно-літературна» за типовою освітньою програмою під керівництвом Р. Б. Шияна реалізується у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова» та інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Вивчення української мови у 1 класі передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом «Українська мова» та інтегрованим курсом «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь), відповідно до якого 5 годин на тиждень використовується на вивчення української мови як окремого предмета, 2 години української мови на тиждень включені до інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь). Відповідно до зазначеного українська мова фіксується як окремий предмет (5 годин на тиждень). В інтегрованому курсі «Я досліджую світ» зміст мовно-літературної галузі розгортається лінійно разом із змістом решти галузей, що інтегруються, і записується на сторінках, виділених для курсу «Я досліджую світ».Для обох програм запис навчального предмета «Іноземна мова» зверху у лівій частині сторінки журналу уточнюється назвою мови, яка вивчається. Якщо клас ділиться на групи, у дужках записується номер групи. Для кожної групи відводяться окремі сторінки для запису уроків.Освітня галузь «Математична» реалізується через вивчення окремогонавчального предмета «Математика» (зa типовою освітньою програмою О. Я. Савченко 4 години на тиждень; за типовою освітньою програмою Р. Б. Шияна 3 години на тиждень) та включенням програмового змісту з математики, розрахованого на 1 навчальну годину, в інтегрований курс «Я досліджую світ» (за типовою освітньою програмою Р. Б. Шияна). При заповненні журналу навчальний предмет «Математика» фіксується на одній сторінці, зміст записується відповідно до календарно-тематичного планування.Зміст освітніх галузей «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична» «Технологічна» представленийв інтегрованому курсі «Я досліджую світ».Запис змісту уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ» для обох програм фіксується відповідно до календарно-тематичного планування. Виокремлювати освітні галузі не потрібно.Календарне, поурочне планування та модельна програма складається вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів єіндивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних y межах закладу загальної середньої освіти, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, самостійно переносити теми уроків відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.Заступник директораначальник відділу Н. В. БєсковаFacebook486TwitterGoogle+Освіта.ua11.12.2018