Untitled genially

З досвіду роботи директора комунального закладу

"Навчально-виховний комплекс "Долинська гімназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Долинської районної ради""Розвиток інноваційного освітнього середовища опорного закладу"Свічкарьової Інни Борисівни

"...Учитель учителів… тільки вчитель учителів і є справжнім керівником, якому вірять і якого поважають. Ним можна стати лише тоді, коли з кожним днем усе більше заглиблюєшся в деталі, в тонкощі педагогічного процесу, коли перед тобою відкриваються все нові й нові грані того, що можна назвати мистецтвом впливу на душу людини" /В.Сухомлинський/

Головним завданням освітньої політики Нової школи є створення такого освітнього середовища, яке: - соціально, ментально і культурно відтворює потреби суспільства і держави; - органічно вписується в національну та міжнародну системи освіти; - формує всебічно розвинену та соціально зрілу особистість, яка володіє вміннями і навичками, необхідними людині XXI століття.

Сучасний світ диктує свої зміни, відповідно до яких має змінюватися не лише суспільство, а й якісний підхід до освітнього процесу. Інноваційний шлях розвитку суспільства, на який стала наша держава, можливо забезпечити лише сформувавши покоління людей, які мислять і діють по-інноваційному, які є конкурентноспроможними на ринку праці, звідси – значна увага до загального розвитку особистості, її самостійності у прийнятті рішень, комунікативних здібностей, культури мислення, розвитку соціальних навичок та у життєтворчості особистості, яка допомагає дитині усвідомити, осмислити та осягнути життєву проблему, побудувати власну траєкторію життя.

Одним із головних аспектів такого навчання є створення умов для реалізації кожним учнем власної освітньої траєкторії, зумовленої його навчальними можливостями, інтересами, задатками та здібностями, і яка розгортається у площині цінностей особистісного розвитку. Модернізація освітнього процесу вимагає удосконалення управлінської професійної компетенції керівника навчального закладу. Директор стає ключовою фігурою в здійсненні управлінської діяльності освітнього процесу. Сучасний керівник навчального закладу має змінити стиль роботи, виробити нову управлінську культуру.

Директор має володіти технологіями менеджменту й маркетингу в освіті, щоб не залишитися осторонь від реалій сучасного життя. Він лідер-менеджер, який управляє педагогічною системою навчального закладу, її розвитком, організовує й стимулює професійну діяльність педагогічних працівників, сприяє формуванню культури організації, організовує та забезпечує їх діяльність, вивчає попит на освітні послуги, організовує та забезпечує їх якість. Для цього йому потрібні творча активність, наполегливість, толерантність, відкритість новому у пізнанні та спілкуванні, вміння організувати свою роботу на засадах співробітництва.

Саме такі риси притаманні директору КЗ «НВК «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Долинської районної ради» Свічкарьовій Інні Борисівні. Як сучасний керівник, Інна Борисівна успішно реалізує основні напрями діяльності опорного закладу: бачення стратегії та розвитку; керівництво і моніторинг освітнього процесу; мотивація та управління персоналом; управління розвитком та фінансами; внутрішня та зовнішня комунікація. Для досягнення мети в практичній діяльності керівник використовує різні управлінські технології, інноваційні підходи. Наукові підходи утворюють певні моделі управлінської діяльності: системний підхід; ситуаційний підхід; програмне управління; колегіальне управління; управління якістю освіти; адаптивне управління; особистісно-зорієнтоване управління; демократичне управління; управління інноваційними процесами.

Акцентуємо увагу на результативності управлінської діяльності керівника щодо створення та розвитку освітнього середовища опорного закладу: - гімназія є дійсним членом асоціації «Відроджені гімназії України»; - учасник всеукраїнського експерименту «Теоретико-методологічні засади моделювання розвитку авторських шкіл»; - реалізується модель авторської школи «Фахова культура вчителя»; - запроваджена державно-громадська модель управління навчальним закладом, яка передбачає залучення до управлінських процесів широкого загалу педагогічної громадськості, батьків, громадських організацій; - створена, інноваційна модель науково-методичної роботи;

- запроваджено психолого-педагогічні моніторингові дослідження освітнього процесу; - здійснення інноваційної діяльності є основою оновлення освітнього процесу; - успішно розвивається інформаційне середовище, заклад забезпечений мультимедійним обладнанням; - створена сучасна модель самоврядування; - забезпечується науково-теоретична, загальнокультурна підготовка обдарованих та здібних дітей, функціонує шкільне наукове товариство; - гімназія має розгалужену мережу партнерських зв’язків. Як результат, опорний заклад сьогодні – осередок наукових знань, духовності, творчості, розвитку особистості, правосвідомого, економічно та культурно освіченого громадянина України, здатного адаптуватися до життя в суспільстві.

Саме наполегливість, принциповість, віра в ідею допомогли Інні Борисівні створити заклад, один із найкращих у області. Себе вона вважає щасливою людиною, адже має професійну команду керівників, чудовий педагогічний колектив, гарну родину, які завжди зрозуміють та підтримають.

Адміністрація закладу:

• заступник директора з навчально-виховної роботи Тарасова І.А.;
• заступник директора з навчально-виховної роботи Гаврилюк І.К.;
• заступник директора з науково-методичної роботи Олійник Т.М.;
• заступник директора з виховної роботи Куліченко Л.В.

Пропонуємо діалог з директором школи КЗ «НВК «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Долинської районної ради» Свічкарьовою Інною Борисівною.

1. РОЗКАЖІТЬ КОРОТКО ПРО СЕБЕ. Я, вчитель-методист, нагороджена Почесною грамотою Міністерства науки і освіти України, «Відмінник освіти України», нагороджена нагрудним знаком ім. Василя Сухомлинського. Член асоціації керівників закладів освіти «Відроджені гімназії України». Працювала вчителем зарубіжної літератури у школі № 3 з 1992 року, з моменту її відкриття. З 2003 року працюю директором даної школи. Звістку про призначення на посаду директора зустріла з хвилюванням, бо дуже добре усвідомлювала, яка це складна робота. Були сумніви: чи зможу, чи впораюся з таким нелегким завданням? Ствердну відповідь отримала з часом, вона – у повсякденній діяльності, уроках, педрадах, оперативках, участі у районних та обласних заходах, шкільних святах.

Бути успішним допомагають усвідомлення важливості справи, якою займаюся, прагнення прогресивних змін у закладі. Про це свідчать проведені на базі закладу представницькі обласні заходи, а саме: педагогічна практика слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів української та світової літератури, української та російської мови (жовтень 2014 року); засідання обласної творчої групи вчителів музичного та образотворчого мистецтва, художньої культури (листопад 2014 року); педагогічна практика слухачів курсів підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів, які викладають математику, фізику, інформатику (січень 2015 року); постійнодіючий семінар спеціалістів відділів, управлінь освіти, методистів методичних кабінетів (центрів) відділів, управлінь освіти райдержадміністрацій, міських рад з питань виховної роботи та позашкільної освіти (травень 2015 року);

обласна Школа молодого методиста (вересень 2015 року); педагогічна практика слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів математики, інформатики, фізики, астрономії (березень 2016 року); педагогічна практика слухачів курсів підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів, які викладають українську мову і літературу, зарубіжну літературу та російську мову (квітень 2016 року); обласна Школа молодого керівника з досвідом роботи до 5 років (жовтень 2016 року); педагогічна практика слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів географії та природознавства, керівників гуртків природничого напрямку (квітень 2017 року); педагогічна практика слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови (жовтень 2017 року); зустріч із студентами 35-ї групи природничо-географічного факультету Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка (травень 2018 року).

2. ЯКІ ЯКОСТІ ХАРАКТЕРУ МАЮТЬ БУТИ ПРИТАМАННІ ДИРЕКТОРУ ОПОРНОГО ЗАКЛАДУ? Директор – це лідер, упевнений у собі, який має самооцінку своєї компетентності, уміє передбачати проблеми школи та кінцевий результат кожного завдання управління. Процитую слова І. Пенна «Людина, яка не може керувати собою, не придатна й для керування іншими». Впевнена, що керувати колективом може лише людина врівноважена, толерантна, принципова, вимоглива до себе і інших, здатна до ризику. На мою думку, особливого значення у професії директора набувають принципи, сформульовані ще давніми мудрецями. По-перше, це – терпіння. Адже потрібно швидко, професійно діяти в екстремальних умовах і приймати виважені рішення.

По-друге, сила волі. Керівник не повинен боятися взяти на себе тягар відповідальності за долю інших. По-третє, життєва мудрість, тому що керівник – це „людина над людьми”, яка частково скеровує майбутнє своїх колег. У колективі не має бути жодного приводу сумніватися в тому, що ним керує сильна особистість. Але при цьому не можна «давити» усіх своїм авторитетом. Загальновідомо, що наші вчинки віддзеркалюються оточуючими. Тому усвідомлюю, що необхідно ставитися до підлеглих так, як би ви хотіли, щоб вони ставилися до вас. Аналізую слова Василя Сухомлинського: «Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе».

Самоосвітня діяльність керівника

Тому є учасником різноманих конкурсів та методичних заходів: лауреат обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року 2014» у номінації «Директор року», виборола почесне ІІІ місце в обласному конкурсі «Блогосфера» керівників навчальних закладів області (2016 рік), член журі обласного конкурсу управлінської діяльності (2018 рік), постійний учасник обласних інтернет-конференцій, маю друковану продукцію. Обираючи проблемне питання директора «Демократизація управлінської діяльності, як один із шляхів інноваційного розвитку закладу», ставила за мету знайти такі шляхи управління, які б дали поштовх до інноваційних змін у освітньому процесі, зробили б школу конкурентоспроможною в освітньому середовищі,

а головне – створити такі умови для розвитку й самореалізації кожної особистості, які дали б можливість нашому випускнику компетентно діяти в умовах сучасного світу, що швидко змінюється. Аналізуючи певний період розвитку закладу, переконалася, що управлінська тактика була вибрана правильно. Підтвердженням моїх слів є створене професійне портфоліо директора, яке спрямоване на стратегічний розвиток навчального закладу, культивувати у підлеглих інтерес до інновацій та нововведень.

3. ВАМ ВДАЛОСЯ СТВОРИТИ СИЛЬНИЙ КОЛЕКТИВ ПЕДАГОГІВ: ЯКИМ ЧИНОМ? Формування нової шкільної політики на нових концептуальних засадах у 2003 році стало поштовхом для педагогічного колективу загальноосвітньої школи № 3. На першому етапі реформування мною, як керівником закладу, було проведено глибоке дослідження умов і можливостей переходу Долинської школи №3 в начальний заклад нового типу. Аналітико – прогностичний підхід дав можливість: - підтвердити припущення щодо потенційних замовників школи на конкретні освітянські послуги; - визначити переваги школи, а саме: освітній процес має базуватися на основі якісного складу педагогічного колективу, врахуванні та розвитку індивідуальних здібностей, нахилів школярів;

- покращити умови матеріально – технічної бази для організації освітнього процесу; - визначити ключові проблеми, які потребують розробки та постійної уваги з боку адміністрації; - визначити первинний прогноз нововведень. Проблемний аналіз дав змогу виділити компоненти, які належать до інноваційних змін: - модернізації управління школою; - оновлення змісту освіти; - упровадження профільного навчання; - удосконалення методів навчання; - запровадження сучасних технологій; - розвитку матеріально-технічної бази.

Життя у творчому освітньому середовищі потребувало щоденних змін. Вже тоді думала про те, що реформування освітньої системи неможливі без інноваційної педагогічної діяльності й технологізації освітнього процесу, бо інноваційна діяльність школи реалізується через запровадження інноваційних технологій, у результаті яких підвищується ефективність роботи. Зрозуміла важливе: «Управляти – означає приводити інших до успіху і самореалізації». Девізом моєї діяльності стали слова Григорія Сковороди: «Якщо ти твердо ідеш шляхом, яким почав іти, - ти щасливий. Іди, слідуй, дивись навкруги, дивись уперед, шукай, стукай, настоюй, але уперто та наполегливо».

Дуже чітко для себе усвідомила, що школі майбутнього потрібен і керівник майбутнього. А тому завжди готова до саморозвитку та самовдосконалення, оскільки відмова від традиційного стилю керівництва й перехід до інноваційного стилю управління навчальним закладом, вибір мети розвитку та місії школи вимагають відмови від використання сталої моделі управління, потребують постійного оновлення менеджерських знань та вмінь.

Здобути нові професійні компетенції, а саме: креативність, прагнення до позитивних змін, оптимізму та позитивне налаштування на результат. Розвинути їх допомогли мені заняття у обласній творчій групі керівників закладу нового типу. Знайшла чимало однодумців серед працівників методичного кабінету відділу освіти, органів влади, свого педагогічного колективу, і, в першу чергу, підтримку нововведень серед своїх заступників. А потім ділилася досвідом під час проведення майстер – класу з питань управлінської діяльності для керівників закладів району та області, на засіданнях районних методичних формувань, пленарних серпневих конференціях обласних методичних заходах.

Новий погляд, нові плани, велике прагнення до змін і розуміння того, що директор школи є системоутворювальною складовою професійної управлінської кваліфікації та, деякою мірою, стимулом до зростання професіоналізму, компетентності та розвитку професійних умінь, безпосередньо сприяло зростанню творчого потенціалу педагогів та учнів. 2007 рік став вагомим для мене і моєї школи. Відчула підтримку більшості педагогічного колективу, в якому відбулися суттєві зміни на краще, зрозуміла - поряд зі мною працюють творчі, віддані роботі люди.

Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І- ІІІ ступенів № 3 стає стартовим майданчиком для добрих починань і злетів його вихованців. Зацікавленість у результаті своєї праці, прагнення до саморозвитку й самовдосконалення, уболівання за авторитет школи - основні складові внутрішньої мотивації кожного учасника освітнього процесу. А тому управлінську діяльність будую на засадах мотиваційного управління, в основі якого – особистісні потреби вчителів у професійному зростанні та творчій діяльності.

Як показав педагогічний аналіз освітнього процесу, вчителі виявили великий інтерес до нових знань і оволодіння новими технологіями. Відчуваючи готовність педагогічного колективу до забезпечення інноваційного виду навчання, спрямованого на якісні зміни, що призведуть до істотного підвищення результативності й оптимізації навчання, як керівник, ініціювала участь закладу в експериментальній діяльності. Був створений єдиний простір науковців та педагогів – практиків СЗНЗ №3. Такий синтез дав змогу педагогам визначити пріоритети, окреслити як поточні, так і довготермінові завдання. У центрі Програми дослідно-експериментальної роботи, яка розраховувалась на 2006-2011 pp., був урок та його культура. Разом із вчителями розробила систему уроків світової літератури з теми «Тема війни у світовій літературі».

У 2011 році педагогічний колектив успішно завершив дослідно-експериментальну роботу з теми «Фахова культура уроку: компетентнісний підхід» (науковий керівник- Голодюк Л.С. – заступник директора з науково-методичної діяльності комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», кандидат педагогічних наук) та вибудував систему роботи над науково – методичною проблемою «Компетентнісно-орієнтована модель організації освітнього процесу». Вченою радою КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» схвалені та видані методичні матеріали до уроків педагогічних працівників закладу.

Та на цьому не зупинилися. На пропозицію про участь у Всеукраїнському експерименті відгукнулася схвально, бо відчула розуміння та усвідомлення значущості даної діяльності з боку педагогічного колективу. І вже з жовтня 2012 року на виконання Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18.04.2012 №476 «Про проведення всеукраїнського експерименту з упровадження інноваційного освітнього проекту в навчальних закладах України за темою «Створення науково-методичних засад формування у дітей навчально-дослідницьких умінь» педагогічний колектив активно включився в експериментальну діяльність, творча група розпочала роботу над створенням концепції діяльності свого навчального закладу.

Реалізація науково - методичної роботи в закладі розпочинається з визначення мети, постановки завдань, оптимального вибору її структури, вдало підібраних ефективних індивідуальних, групових та колективних форм роботи. Колективною формою управління закладом є педагогічна рада, на засіданнях якої розглядаються як організаційні питання стосовно навчально-виховного процесу так і методичні питання. Під час підготовки та проведення педагогічних рад створюються фокус – групи, члени яких вивчають стан актуальних проблем, що будуть розглядатись на засіданні педради, проводяться уроки, бесіди з учителями, узагальнюються думки та висловлюються побажання щодо вдосконалення певної ділянки роботи.

Традиційною формою методичної роботи в закладі залишаються предметні методичні об’єднання вчителів, традиційні, так і нетрадиційні форми роботи: методичний фестиваль, творча майстерня, панорама педагогічних ідей, педагогічна скарбничка тощо.

Кожне методичне об’єднання працює над своєю методичною темою, яка тісно пов’язана з науково – методичною проблемою закладу: «Формування фахової культури педагога як основи моделювання інноваційного освітнього простору в умовах Нової української школи» Сьогодні головними завданнями оптимізації методичної роботи є уникнення формалізму, розвиток творчого потенціалу кожного вчителя, створення у школах умов для постійного проведення педагогами експериментальної, дослідницької роботи, для самоосвітньої діяльності. І в цьому процесі неоціненна роль директора школи.

Адже саме він має забезпечити умови для ефективного науково – методичного, психологічного, інформаційного супроводу діяльності вчителів, підвищити рівень їхньої готовності до педагогічних інновацій, сприяти розвитку творчих здібностей педагогів, формуванню в них навичок науково – дослідницької роботи, зацікавленості в оволодінні інноваційними педагогічними технологіями.

Модернізація науково-методичної роботи з педагогічними кадрами

Є певний досвід роботи, є творчий колектив однодумців, є результати спільної праці, можна було б і зробити паузу? Та ні…Новим поштовхом до осмислення своєї управлінської діяльності став конкурс «Учитель року – 2014» в номінації «Директор школи». Школа – базова у районі з питань, які сьогодні є актуальними: • моніторингова діяльність; • сучасні підходи до управління освітнім процесом; • науково-методична робота; • запровадження інноваційних педагогічних технологій в освітній процес; • організація діяльності педагогічного колективу зі здібними та обдарованими дітьми; • апробація навчальних підручників.

Мої напрацювання

Отже, мій колектив… Ми усі різні. У кожного із нас свій характер, свої уподобання. Так, ми всі різні, але є те, що нас об`єднує. Ми робимо одну спільну і дуже важливу справу. Але разом із тим, ми звичайні люди, кожен зі своїми болями і радощами. Не всі можуть виносити свої проблеми публічно, навіть потребуючи сторонньої допомоги. А от помітити це і підтримати людину, маю я. Колектив - це велика сім’я, а отже, у ньому, як і у кожній сім’ї, можуть бути якісь непорозуміння. І в цьому немає нічого дивного. Головне - знайти компроміс для їх вирішення. Тож від керівника також залежить атмосфера в колективі. Згуртувати, організувати, згладити гострі кути - ось одне із найважливіших завдань, яке я визначила першочерговим у моїй управлінській діяльності, бо чудово розуміла, що лише тоді наша спільна робота дасть свої позитивні плоди. Здорова атмосфера у колективі, повага один до одного - основа успіху.

Все про вчителя

4. ІННО БОРИСІВНО, ЯКЕ ДЛЯ ВАС СЬОГОДНІ ОДНЕ З ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ ШКОЛИ? Одним із основних завдань визначила для себе – формування корпоративної культури. Головний показник розвиненої корпоративної культури закладу — це переконаність усіх учителів, батьків, учнів у тому, що їхня школа найкраща. Корпоративну культуру нашого закладу створювали усі учасники освітнього процесу. Дослідники наголошують на тому, що найбільш успішно корпоративна культура розвивається в освітніх установах, на чолі яких стоять люди творчі, готові до інновацій, неформально пов’язані зі своїми посадовими обов’язками, які вміють створювати команду однодумців, у якій на партнерських засадах взаємодіють педагоги, учні, батьки й усі особи, зацікавлені в розвитку школи.

Усвідомлюючи це, формуючи корпоративну культуру закладу, визначила для себе першочергові завдання:1. Створювати атмосферу безпеки і довіри, надавати підтримку педагогам на основі демократичного стилю управління. Адже для початку потрібно, щоб співробітник захотів відкрито спілкуватися з керівником, без страху наслідків.

2. Створювати максимально високу мотивацію за рахунок "зшивання" цілей. Що це означає? Є цілі школи, є цілі керівника (як у руслі цілей школи, так і те, що він хоче від цього конкретного співробітника в цьому конкретному випадку), є особисті цілі співробітника. Знаходження їх "зони конгруентності-збігу, перетину, взаємодоповнення - забезпечує усвідомлення співробітником, для чого особисто йому важливо і необхідно вирішувати цю задачу. На цій основі й виникає мотивація, що змушує людину бути по-справжньому активною, на всі свої 100%.

3. Створювати креативне освітнє середовище, атмосферу для творчості.Як директор школи організовую і стимулюю пошук нових ідей. Підтримую і приймаю до обговорення всі запропоновані співробітником рішення. За допомогою питань і підтримки активізую розумові процеси, таким чином розширюється "зона бачення" у співробітника. Можуть бути введені елементи змагання.

При формуванні корпоративної культури закладу є певні труднощі. Я, як керівник, маю їх знати, аналізувати та знаходити шляхи їх подолання. По перше, останнім часом дуже важко знайти по-справжньому обдарованого і досвідченого вчителя-професіонала. І дуже важко його зберегти для школи. А тому, найперше даю можливість співробітникам сформулювати власні наміри, створити власне бачення тієї діяльності, в якій вони зайняті. І це спонукає їх залишатися на своїй роботі, реалізовувати тут свої плани і стратегії. По-друге, надзвичайно важлива професійна мобільність. Люди дуже мобільні. Педагоги прагнуть цікавої роботи. Їм цікавий саморозвиток. Чим більше можливостей для саморозвитку дасть школа, в якій вони працюють, тим більше у них буде бажання і готовності залишатися в цій школі і рости разом з нею.

А тому, адміністрація школи підтримує, заохочує педагогів до безперервного навчання: на курсах підвищення кваліфікації, дистанційних курсах, тренінгах, участі у всеукраїнських, обласних, районних формуваннях, заходах, різних конкурсах, адже формує почуття соціальної значущості, виявленні нових «героїв» колективу, формує навички командної роботи. Як керівник школи, останнім часом спостерігаю, що в умовах реформування освітньої галузі педагоги стали більш внутрішньо референтними, вони значно більше налаштовані самостійно формувати для себе індивідуальну траєкторію розвитку і зростання.

А це означає, що зросте якість надання освітніх послуг. Буде більше ініціативи, більше творчої віддачі і набагато більше проявів лідерства. Кожен учасник освітнього процесу намагається якісно виконувати доручені йому обов’язки, педагоги мають більшу свободу і більшу відповідальність, колеги довіряють один одному і плідно співпрацюють. Практика показує, що формування корпоративної культури всіх учасників освітнього процесу є ефективним інструментом управління організацією.

Корпоративна культура

5. ЯКИМ ВИ ВБАЧАЄТЕ СТАТУС ШКОЛИ В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ? Освіта в Україні гостріше потребує необхідності пристосування до умов ринкового середовища. На сьогодні ринок освітніх послуг динамічно розвивається, що вимагає особливої уваги до проблем, пов’язаних із позиціонуванням навчальних закладів. Створення позитивного іміджу освітньої організації підвищує ефективність діяльності закладу освіти, дає можливість якнайповніше задовольнити потреби клієнтів, якими передусім є батьки учнів і самі учні. Кожен батько хоче обрати найкращий освітній заклад і згодом не розчаруватись у своєму виборі. З іншого боку, кожен директор і його педагогічний колектив мріють, щоб їхній заклад виокремлювався з-поміж інших, викликав бажання влаштуватися на роботу або навчатися саме в ньому.

Школа – це великий складний організм. Кожна школа працює на основі єдиних нормативних документів, освітній процес організовує за навчальними планами, рекомендованими МОН, але є те, що суттєво відрізняє одну школу від іншої. Педагогічним колективом нашого закладу були вироблені певні критерії створення позитивного іміджу школи":  власну місію, філософію;  неповторну систему звичаїв, традицій;  якісні освітні послуги;  оригінальну систему навчання та виховання;  зв’язки з вищими навчальними закладами;  систему надання інформації споживачам про свій потенціал, успіхи та освітні послуги;  тісну співпрацю з батьками, громадськістю.

Сформований позитивний імідж школи дозволяє вирішувати такі завдання: - підвищення привабливості навчального закладу в першу чергу для учнів, батьків міста та прилеглих сіл; - підвищення ефективності заходів щодо надання нових освітніх послуг; - поліпшення соціально-психологічного мікроклімату в шкільному колективі; - підвищення рівня організаційної культури навчального закладу й якості освіти. Метою формування позитивного іміджу навчального закладу є підвищення конкурентоспроможності, залучення інвестицій, установлення та розширення партнерських зв’язків.

Сьогодні наш заклад має свій імідж у соціумі. У 2018 році приступило до навчання 96 першокласників, випускники закладу показали прекрасні результати ЗНО з базових та профільних предметів. Поряд з досвідченими педагогами розпочинають свою педагогічну діяльність молоді вчителі, переважно вони є випускниками школи.

Професійний імідж школи

За родом своєї діяльності я часто спілкуюся з батьками учнів. Мене цікавить їхнє ставлення до інновацій у школі. Чому вони обрали саме цю школу для своїх дітей? Чи підтримують напрямок нашого закладу? Думки різні. Але радує те, що більшість розуміє потреби сьогодення: створення комфортного середовища їхнім дітям. Батьки активно допомагають школі, вносять свої пропозиції, матеріально підтримують новації гімназії. Саме налагоджена робота, спільні проекти учнів, батьків, працівників школи, прозорість у фінансових питаннях дозволили відремонтувати кабінети хімії, фізики, біології, спортивні зали, вестибюль; обладнати класні кімнати сучасними меблями, комп’ютерами, підключеними до мережі Інтернет, тим самим підвищивши якість уроків, активізувавши пізнавальну діяльність учнів.

Вимога часу – вчасна інформативність. На сьогодні КЗ "НВК "Долинська гімназія – ЗШ І –ІІІ ступенів № 3 Долинської районної ради" формує позитивний імідж серед громадськості, освітян міста, області на основі презентації діяльності педагогічного та учнівського колективів. Створено сайт школи, сторінка у фейсбуці, де можна дізнатися про щоденне шкільне життя, важливіподіїта новини, створене освітнє середовище, надання освітніх послуг.

Отже, підсумовуючи, підкреслю, що школа у суспільстві знань, є закладом в якому освітній процес базуватися на досягненнях науки, буде спрямований на профільну підготовку випускника, у якому відбувається гармонійне поєднання особистого та колективного, створений виховний центр, спортивний комплекс для фізичного розвитку.

6. ЯКИМ Є СЬОГОДНІ ВАШ СУЧАСНИЙ ЗАКЛАД? ЧИМ ВАША ШКОЛА ПРИНЦИПОВО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШИХ? Сьогодні НВК «Долинська гімназія – ЗШ І – ІІІ ступенів № 3» – це не лише нові ідеї, новітні технології, а, перш за все, особистості, які впроваджують ці ідеї в освітню практику. У 2017 році школа відзначила свій 25- річний ювілей.

відео до 25-річчя школи

Результати свідчать, що експериментальна робота впорядкувала дії педагогів на цілісну спроектовану педагогічну взаємодію. Педколектив - це творча лабораторія вчителів – однодумців, інтелектуально потужних, творчих, які використовують найдоцільніші та найефективніші методи і прийоми роботи з учнями. З 2017 – рішенням сесії Долинської районної ради від 21 червня 2017 року № 236 «Про визначення Комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Долинська гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Долинської районної ради» опорним та створення його філій». Заклад визнаний опорним у районі, до якого приєдналися три філії: Марфівська філія І-ІІ ступенів, Варварівська філія І-ІІ ступенів та Богданівська І ступеня.

САЙТИ

Всього у опорному закладі та філіях навчається 851 учень, з них – 714 - у опорній школі та 137 – у філіях. Працює 84 педагоги: у закладі – 56, у філіях - 28. Якісний склад КЗ «НВК «Долинська гімназія – ЗШ І-ІІІ ст. № 3 Долинської районної ради» - це потужний педагогічний колектив, у складі якого: 1 заслужений вчитель України, 6 відмінників освіти України, вчителів-методистів – 7, вчителів зі званням «Старший вчитель» - 7, вчителів вищої кваліфікаційної категорії – 32. Опорний заклад разом з філіями працює за єдиним планом, організовує спільну методичну діяльність, спрямовану на покращення фахового рівня вчителів та надання якісних освітніх послуг.

Поряд з управлінськими питаннями, які забезпечують функціонування опрного закладу та філій, велика робота проводиться практичним психологом закладу Ніколенко Н.І. Вона надає психологічну консультацію учням філій, співпрацює з батьками, проводить психолого-педагогічні семінари для працівників шкіл, спрямовує дітей на вибір професій.

У закладі функціонують 5 класів допрофільної підготовки фізико-математичного напряму, 4 класи з поглибленим вивченням англійської мови та 3 класи з вивченням двох іноземних мов; у старшій школі 3 класи фізико-математичного та математичного профілів. Учителі мають власні публікації, розробки, методичні посібники. В основі концепції розвитку закладу є творча особистість, індивідуальна робота з обдарованими та здібними дітьми. Аналізуючи цю ділянку роботи, виявила що є певні проблеми з цього питання.

Як керівник закладу, ініціювала створення творчої групи по роботі з обдарованими дітьми з числа компетентних педагогів. Було вироблено систему, спрямовану на удосконалення та покращення роботи з обдарованими дітьми. Створено банк даних на обдарованих дітей. У кінці кожного навчального року проводиться моніторинг ефективності та якості роботи з обдарованими дітьми. І, як результат, такої управлінської діяльності, результативність участі учнів у предметних олімпіадах з року в рік зростає.

Щорічно проходить шкільний конкурс «Учень року» за номінаціями «Надія майбутнього», «Інтелект року», «Дослідник року», «Талант року», «Спортсмен року». Вже сьогодні можу стверджувати, що у діяльності 40 % педагогічних працівників у НВК акцентовано увагу на вироблення в учнів навиків науково-дослідницької роботи. На базі закладу вже кілька років діє наукове товариство учнів “Інтелект” та “Школа юного науковця”.

За підсумками участі учнів школи в наукових, творчих, спортивних, предметних змаганнях протягом останніх років були отримані такі результати: 875 призових місць районного етапу, 195 – обласного, 8 – Всеукраїнського рівня, 1 учениця – була стипендіатом Президента України. 2017-2018 навчальний рік не є винятком: учні вибороли 120 призових місць на районному рівні, 30 – на обласному, 6 учасників Всеукраїнського етапу олімпіад та конкурсів, з них 1 учень вже є переможцем (ІІ місце) Всеукраїнської олімпіади з інформатики.

Робота з обдарованою молоддю - шлях до педагогічного зростання вчителя

Школа, як опорний заклад, має достатню матеріально-технічну базу для надання якісних освітніх послуг: 3 комп’ютерних класи, кабінети фізики, біології, ТЗН оснащені мультимедійними комплексами. З метою утримання будівлі Комунального закладу «НВК «Долинська гімназія – ЗШ І-ІІІ ступенів № 3 Долинської районної ради» у належному технічному стані. У 2017 році завершено капітальний ремонт покрівлі блоку початкової школи та переходів площею 875,0 м2 на суму 358,6 тис. грн., у тому числі: з районного бюджету 258,6 тис. грн., субвенції міської ради в сумі 100,0 тис. грн. та проведено поточний ремонт системи водопостачання на суму 10,0 тис. грн. з районного бюджету.

У цьому році проведено капітальний ремонт підлоги спортивних залів № 2, 3 на суму 960,0 тис. грн. Сьогодні, за результатами діяльності, школа має власний імідж у соціумі, серед батьківської громадськості, входить до рейтингу кращих шкіл області. У основних нормативних документах МОН України чітко прослідковується вимога часу: перебудова управлінської діяльності. Надаю перевагу делегуванню повноважень колегіальним органам управління, учнівському парламенту, батьківській та місцевій громадськості.

7. ЯКИМИ ІННОВАЦІЙНИМИ ПІДХОДАМИ В УПРАВЛІННІ МОЖЕТЕ ПОДІЛИТИСЯ З КОЛЕГАМИ? Перед сучасним керівником закладу постає питання: Як управляти школою? Як подолати відстань від усвідомлення проблем розвитку – до нової школи? Як привести до успіху учнів і педагогів? Вихід є – інноваційний розвиток закладу. Вважаю, що на інноваційний процес впливають такі чинники: • освітнє середовище закладу; • кадровий склад закладу, учні їх мотиви, цінності, культура, можливості; • особливості змісту освіти в закладі; • культура закладу; • система громадського самоврядування закладу. Найбільш впливовим є чинник зовнішнього середовища.

Розуміння поняття освітньої інновації відображено в положенні МОН України «Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності». Усвідомлюючи це, розробили концепцію розвитку навчального закладу з залученням компетентних педагогів. Скеровуючи роботу щодо дій для впровадження інноваційного простору в НВК здійснюємо планування через:  Розробку планів та програми інноваційного процесу;  Організацію інноваційного процесу;  Контроль та корекція;  Вибір стратегії управління інноваціями;  Аналіз інформації про стан керованої системи;  Створення банку інновацій, які застосовуються в школі;  Упровадження інноваційних форм роботи з педагогами.

секрети управлінської діяльності

Разом із заступниками, завідувачами філій, як голова атестаційної комісії, виробили власний підхід до проведення атестації вчителів закладу. Кожен педагогічний працівник, в тому числі і адміністрація закладу, який підлягає атестації повинен здійснити перш за все самоаналіз своєї професійної діяльності за період від попередньої атестації. На завершальному етапі атестаційного періоду вчителів закладу проводиться свято педагогічної творчості, яке завершується педагогічною радою “Творчий звіт вчителів, які атестуються”. Вироблена таким чином система атестації педагогічних працівників є одним із інновацій, які запроваджуються останніми роками у нашому навчальному закладі. Керувати, означає мотивувати до успіху інших.

Майже щороку педагоги нашого закладу є переможцями районного та лауреатами обласного етапів конкурсу «Учитель року». Як керівник закладу, особисто надаю їм методичну допомогу щодо систематизації та узагальнення досвіду роботу та вибудовування ланцюжка інноваційної діяльності. Сприяю тому, щоб напрацьований досвід інноваційної діяльності вчителів було узагальнено та представлено серед учителів гімназії, району, області.

Директор завжди має бути на вищому рівні, ніж колеги, і з методичної, і з фахової підготовки. Перш ніж відвідати уроки колег, запрошую до себе на уроки і показую, що вмію, які педагогічні новинки є у мене в арсеналі. Надаю велику увагу відвідуванню уроків в рамках вивчення стану викладання предмету, системи або досвіду вчителя, атестації . Звертаю увагу на вміння вчителя дати самоаналіз уроку та оцінити його результативність. Як управлінець, надаю велику увагу діагностиці, яку я проводжу разом з психологом школи. Ця інформація не є закритою (хоча і анонімною), і береться до уваги при проведенні педагогічних рад, психолого-педагогічних семінарів. Для мене така діагностика, як для керівника, є цінною для подальшої роботи з педагогічним колективом.

Ще однією із інновацій в управлінській діяльності нашого закладу є впровадження моніторингових досліджень. У 2004 році за власною ініціативою (як учасник українсько-польського семінару) було запроваджено моніторинг як практичний інструмент управління навчальним закладом і прогнозування його подальшого розвитку. Це був експеримент на рівні школи, результати якого показали, що треба змінити, щоб школа в майбутньому могла надавати якісні освітні послуги. На сьогодні цю систему значно удосконалено. Моніторинговому дослідженню підлягають всі аспекти діяльності закладу.

До здійснення моніторингу залучається більшість працівників педагогічного колективу та допоміжного персоналу. Порівняльний аналіз охоплює період від 3 до 5 років. Такий підхід допомогає удосконалити планування роботи закладу, перспективи його розвитку.

Усе виразнішою стає тенденція поєднання в педагогів функцій фахівця й ученого. Мова йде про експериментальну діяльність, як одну із інновацій. Наш заклад займається експериментальною діяльністю з 2006 року. Педагогічний експеримент передбачає активний вплив на педагогічне явище чи процес шляхом створення нових умов, що відповідають меті дослідження. З січня 2017 року у закладі розпочалася експериментальна робота Всеукраїнського рівня, щодо реалізації моделі авторської школи «Фахова культура вчителя». Першочергово ми отримали дані щодо рівня сформованості фахової культури вчителя, визначили рівень науково-методичної роботи школи,

ставлення вчителів до місця і ролі фахової культури в системі педагогічної діяльності, підібрали інструментарій для визначення рівня фахової культури вчителя, методики для виявлення первісного рівня її сформованості та удосконалили систему моніторингу формування фахової культури вчителя. Педагогічний колектив досліджує науково-методичну тему «Формування фахової культури педагога, як основи моделювання інноваційного освітнього простору в умовах Нової української школи». Фахова культура вчителя – це система ставлення до педагогічної діяльності, яка виступає джерелом активності вчителя і визначає його професійну поведінку.

Експериментальна діяльність закладу

Одним із завдань у процесі реалізації проекту є формування єдиного інформаційного середовища закладу освіти, що дає можливість створювати, обробляти, трансформувати та зберігати будь-яку інформацію при подальшому її використанні. Але основним критерієм ефективності використання нових інформаційних технологій в навчальному закладі є вже не наявність певної кількості комп’ютерів, а створення єдиного інформаційного освітнього середовища, яке забезпечить доступ до високоякісних баз даних, розширить можливості учнів у сприйнятті і засвоєнні інформації. Які ж вимоги до інформаційно-навчального середовища? Наше бачення презентуємо за посиланням:

Використовую будь-яку нагоду для вдосконалення, починаючи від курсів з отриманням сертифікату, закінчуючи власним самовдосконаленням. Маю власну електронну адресу, блог директора НВК, мій кабінет і робоче місце секретаря обладнані комп’ютерами і відповідною оргтехнікою, підведений інтернет. Так, на комп’ютерному робочому столі я легко можу знайти сайти МОНУ, вийти на робочий сайт нашої гімназії, отримати інформацію від відділу освіти на електронну адресу школи. Для вирішення управлінських питань створено база даних (БД) учасників освітнього процесу. БД »Кадри» про технічний та педагогічний склад допомагає швидко отримати інформацію щодо кількісного та якісного складу педкадрів гімназії, проглянути анкетні дані на кожного працівника, скласти графіки підвищення кваліфікації та атестації вчителів гімназії.

Володіння ІКТ дозволяє оперативно отримувати будь-яку інформацію щодо організації освітнього процесу, наприклад, про наявність усіх наказів щодо стану викладання окремих предметів за останні 5 років та інш. Створені електронні каталоги «Директор», «Завуч», «Експеримент», «Школа», «Ділові документи гімназії», «Плани», «Виступи директора», «Документи МОН», «Навчальні програми», «Атестація», «Науково-методична робота», «Виховна робота» тощо. База даних управління гімназією містить збірки навчальних планів, планів роботи навчального закладу, інформацію про організаційну структуру управління навчальним закладом, розподіл функціональних обов’язків, облік та текст нормативно-правової документації тощо.

Ще одна важлива складова ефективного функціонування інформаційного середовища школи – це вчитель-предметник. Необхідно зацікавити та навчити педагогів використовувати інформаційно-комунікаційні технології для навчання, оскільки використання того ж комп’ютера та інших технічних засобів на уроці потребує іншої схеми побудови заняття та застосування інших методичних прийомів. Оснащення класів сучасною технікою дозволить забезпечити доступність до ресурсів усього інформаційного середовища школи. На сьогодні ми маємо певну матеріальну базу, що дає можливість частково використовувати інформаційні технології.

У закладі створений віртуальний методичний кабінет. Інформація у віртуальному методичному кабінеті згрупована за наступними розділами: вивчаємо «Закон про освіту»; методична візитка школи; інформаційна поличка; шкільні методичні формування; видавнича діяльність учителів; шкільна блогосфера; презентаційні обласні заходи на базі закладу; інноваційна діяльність; участь учителів у конкурсах; все про вчителя; робота над методичною темою; олімпіади, конкурси, МАН; все про атестацію;, методична рада; управлінський практикум. Таким чином представлена інформація про науково-методичну роботу закладу дає можливість

Створення сучасного віртуального кабінету сьогодні надзвичайно перспективна справа, оскільки це дає можливість підвищити психолого-педагогічну компетентність педагога, рівень його професіоналізму, сформувати в учнів мотивацію до навчання, систематизувати величезний методичний матеріал, організувати швидку та ефективну допомогу учням і вчителям. Саме така форма діяльності опрацьовується вчителем інформатики Карявкою С.С. Наступний напрямок роботи – дистанційна освіта. Інформатизація освіти – складний і тривалий процес, який включає в себе не лише створення матеріальної бази, а й розробку науково –

підвищувати її ефективність, впливати на якість освітнього процесу, стимулює творчий розвиток педагогів та сприяє відкритості закладу до розвитку і взаємодії з оточуючим середовищем.

педагогічного забезпечення, формування нового педагогічного мислення.

8. ЯКІ КРОКИ ФОРМУВАННЯ НОВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА? Зусилля педагогічного колективу закладу нині спрямовуються на створення нового освітнього середовища. І тут завдання полягає в тому, щоб визнати існування традиційних цінностей, якими керується опорний заклад та сформувати нові тенденції розвитку, які визначаються державними стандартами та національними програмами. З огляду на це, розроблено концептуальні засади навчального закладу, проаналізовано та обговорено на педагогічних радах нормативно–правові документи з питань створення нового безпечного освітнього середовища, вивчено досвід роботи шкіл в Україні та закордоном.

У зв’язку з тим, що в Новій українській школі зросте частка проектної, командної та групової діяльності під час занять, урізноманітнюються й варіанти організації освітнього простору в класах. Головним орієнтиром, який визначає як треба влаштувати освітній простір у НУШ є спеціальні «Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи», затверджені наказом МОН від 23.03.2018 № 283.

Створення освітнього середовища ніколи не припиняється з упровадженням певного результату, це безперервний процес пошуку нових відповідей на нові виклики життя. Важливо лише, щоб всі учасники цього процесу усвідомлювали спільну відповідальність, мали вміння, бажання та добру волю для такої співпраці. У створенні освітнього середовища опорного закладу беруть участь всі – адміністрація, шкільна спільнота, батьківська громадськість .

Розвиток інноваційного освітнього середовища у нашому закладу передбачає певні кроки: - найперше, це обізнаність всіх учасників освітнього процесу про особливості нового освітнього середовища (проведення засідань батьківської ради, педагогічних рад, висвітлення інформації на сайті школи та в соціальних мережах тощо); - ознайомлення із практичною стороною створення нового освітнього середовища не тільки у вітчизняних, але й у закордонних школах. Як приклад, поїздка у рамках діяльності ВГУ за кордон – «Скандинавський освітянський тур». Неймовірні враження, зустріч з заступником міністра освіти Фінляндії, з послом України в Швеції, відвідування гімназії у Данії дало можливість переглянути свої погляди на освітні реформи в Україні. А потім було

спілкування з колегами школи і окреслено плани на майбутнє, адже сьогодні НУШ – є віддзеркаленням європейської освіти;

- залучення всієї шкільної спільноти через проектну діяльність спрямовану на формування освітнього простору, адже учителі, учні та їхні батьки насамперед зацікавлені в оновленні освітнього простору школи. Розпочали ми цю роботу зі створення нового освітнього середовища для учнів початкової школи; -створення демократичного освітнього середовища гімназії, де учні пізнають цінності демократії та прав людини, мають змогу будувати рівноправні та відповідальні міжособистісні стосунки, де заохочується ініціатива та власна думка, критичне ставлення до дійсності, повага до різноманітності, взаємоповага та відповідальність; -формування сприятливих внутрішніх гімназійних комунікацій (партнерство у стосунках, толерантність, запобігання булінгу, насильства, дискримінації ); - формування професійної компетентності вчителя та його функціональної ефективності;

- оптимальне використання інформаційно-комунікаційних та інших сучасних ефективних освітніх технологій: розвитку критичного мислення, навчання як дослідження, методу проектів, кооперованого навчання, колективного творчого виховання, створення ситуації успіху, формування творчої особистості тощо; - запровадження нових педагогічних підходів, нових програм та навчальних планів, форм та методів роботи; - формування бюджету школи, ключових ідей, перспективи, розробки планів та їх втілення; - організація партнерських стосунків з громадськістю, органами місцевого самоврядування щодо реалізації створення нового освітнього середовища; - високий рівень мотивації та ступінь задоволеності всіх учасників освітнього процесу, в тому числі дітей з особливими освітніми потребами:

Нові діти нового часу

Інклюзивна освіта в умовах опорного закладу

Отже, освітнє середовище закладу є концептуальним елементом сучасної освіти, який забезпечує виконання завдання Держави та суспільства – створення Нової української школи.

управлінська діяльність закладу

9. НАВІЩО ЗМІНЮВАТИСЯ ШКОЛІ? Найперше, людство вступило в новий тип цивілізації — інноваційний. Його характерна риса — постійна змінюваність знань, технологій, інформації, обставин, стилю життя тощо. І відбувається це значно швидше, ніж підростають нові покоління. Тож постає завдання по-новому визначити мету і функції освіти. Крім творчого засвоєння базових знань, нині, як ніколи раніше, актуалізуються два завдання: виробити в дітей і молоді здатність, бажання й уміння навчатися впродовж життя, а також застосовувати знання як основу практичної діяльності. За цих умов формується знаннєва, інноваційна людина, для якої знання, творчість — фундамент життя. Сьогоднішня школа виконує лише одну функцію: ретранслює знання. Але цього, недостатньо для того, щоб дитина стала успішною, оскільки чимало отриманої інформації є другорядною або ж узагалі непотрібною, а самі знання дуже швидко стають застарілими.

Потрібні зміни в змісті навчання — його осучаснення, розвантаження від другорядного матеріалу, досягнення більшої фундаментальності й водночас практичної спрямованості, введення в контекст змісту європейської освіти. Треба перейти до реальної профільної старшої школи, яка тільки і зможе забезпечити наближення навчання дитини до її здібностей і життєвих інтересів, що є умовою максимальної самореалізації особистості. Вихід один — навчання в старшій школі (10–11 класи) слід забезпечити в спеціалізованих навчальних закладах — ліцеях, коледжах, технікумах. Досягти цієї мети дає можливість навчання у опорній школі учням наших філій Марфівської та Варварівської. У людини є свої особливості, нахили та вміння. Тому школа повинна їх враховувати та створювати сприятливі умови для їх розвитку, а також давати право на самовизначення учня.

Формування єдиного інноваційного простору

10. ПРО ЩО МРІЄ ДИРЕКТОР? На мою думку, школа повинна бути автономною. Це дасть змогу якісно вирішувати питання організації освітнього процесу, бачити проблеми та окреслювати перспективи розвитку. Школа має бути відкритою, інноваційною: інтерактивною, мобільною (легко трансформуватись та пристосовуватись під потреби і запити учасників освітнього процесу) та бути обладнаною сучасними технологіями. Також це школа з інтерактивними методами навчання, вільним доступом до інтернету та електронних бібліотек. Школа, яка надає якісну освіту. Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Школа стає інноваційною тоді, коли вчитель випереджає учнів у користуванні технічними засобами. Школа має бути самостійною, де ми могли б самі формувати навчальну програму, шукати сучасніші напрямки та дисципліни. А в ідеалі учень мав би обирати предмети, які йому цікаві.

Школа повинна бути затишною оселею. Діти проводять у школі більшу частину свого дня, тому школа – це не лише приміщення, це атмосфера заохочення та розвитку. Саме тому мрію про те, що школа нового покоління повинна мати затишну домашню атмосферу, бути чистою та відремонтованою, мати їдальню з різноманітним меню, оснащення класів школи повинне бути сучасним, а самі класи світлі, просторі та теплі. У перспективі планую провести ремонт у їдальні, щоб вона чимось була схожа на вітальню, щоб кожен почував себе як вдома. Тільки уявіть, як учні любили б проводити там час. Це було б чудово! Інтер’єр школи відповідно теж має бути затишним і не надто суворим та буденним. Знову ж таки, я б, якщо мала б можливість, створила у школі кімнату, яка б зовсім не була пов’язана із навчанням. Таку собі кімнату відпочинку, де всі могли б проводити вільний час чи просто відпочити після навчального дня.

Школа має бути осередком мрій, де кожен учень повірить в те, що зможе себе реалізувати як особистість. Ми облаштовуємо зони комфорту для учнів і вчителів. Хочемо створити кабінет просто неба з підручних засобів, аби не потрібно було шукати додаткове фінансування. Коли погода дозволяє, дітям подобаються уроки не в класі, а на природі. Нещодавно старшокласники звернулись до мене з пропозицією оформити коридори школи. Діти хочуть розписати стіни цитатами відомих людей, створити картинну галерею учнівських робіт. Школа повинна бути «спортивною». Сьогодні ми маємо відремонтовані прекрасні спортивні зали, але хотілося б до них сучасне обладнання: тренажери, новий спортивний інвентар, «шведські стінки».

А також мріємо про огорожу шкільного подвір’я та сучасний спортивний майданчик зі штучним покриттям. Школа не акваріум, а океан… А тому її діяльність повинна бути відкритою. Мрію про налагодження партнерських відношень зі школами інших областей України та інших країн світу. Школа – це осередок талантів, у ній витає дух творчості та мистецтва, учні виховуються духовно та естетично, школа допомагає розвивати таланти дітей. Мрію про організацію багатьох творчих студій після уроків. Плануємо відкрити гуртки з програмування та робототехніки. У перспективі ми плануємо створити онлайн-платформу, на якій зможемо ділитися своїми ідеями та підходами – спочатку між собою, а згодом, можливо, й з іншими школами.

Мрію, щоб вчитель в очах дітей був порадником та другом, а це означає, що він доброзичливий, життєрадісний, готовий прийти на допомогу та надати підтримку, він формує позитив та радість від навчального процесу; дітям хочеться іти в школу; немає вчителів-заробітчан та вчителів. Фасилітація уроків – це набагато ефективніше, адже урок відбувається за участі учнів. Школярі готують чи проводять урок, а вчитель лише шукає правильні напрямки, підказує й мотивує учнів. Мрію про те, що школа –це заклад, де реалізуються дитячі мрії. Школа повинна мотивувати до гармонійного особистісного розвитку дитини, стати «школою успіху особистості». Це школа мрій, де кожен учень зможе себе реалізувати як індивідуальність, виховує лідерів та активних громадян, осіб цілісних та з високими моральними стандартами.

Це школа, де думка кожної дитини почута.На мою думку, школа має бути безпечною, оскільки – це осередок, де панує атмосфера підтримки, заохочення до навчання та рівності між усіма дітьми. Школа справедлива, існує єдиний незалежний зовнішній екзамен без атестації у випускних класах. Це школа без корупції. Насправді, думок і мрій щодо того, якою б можна було створити школу, надзвичайно багато. І в процесі, я думаю завжди народжувалися б нові й нові. Головне тільки старатись втілити їх в життя і щоб вони приносили користь. Тільки таким чином із школи вийде самодостатня, мудра людина, яка після середньої школи, зможе впевнено піти у школу життя.

Підсумовуючи сказане, мрію про створення авторської школи, в основі якої закладені такі аспекти її розвитку: • Концептуальний аспект: місія; мета; завдання; функції; очікувані результати. • Організаційний аспект: створення та функціонування авторської школи; система управління авторською школою; надання освітніх послуг. • Інструментальний аспект: навчальні робочі плани; навчальні плани; підручники та посібники. • Процесуальний аспект: професійний розвиток педагога; організація навчальної діяльності учнів. • Змістовий аспект: соціально-психологічний супровід; моніторингові дослідження; впровадження інновацій; оцінювання діяльності авторської школи.

Місія авторської школи: відповідно до нових вимог розвитку освіти забезпечити перехід діяльності закладу, його структурного компоненту на якісний рівень формування особистості успішного вчителя. Створити систему роботи закладу, направлену на навчання, виховання і розвиток успішного учня, систему – відкриту до інновації. Головна мета авторської школи – поетапна модернізація КЗ «НВК Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3» та створення нової динамічної моделі школи успішного вчителя та учня: створення умов для гармонійного розвитку і творчої самореалізації життєво компетентної, цілеспрямованої, національно свідомої, успішної особистості та прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного школяра в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення, профільного навчання.

11. ЯКІ Б ПОРАДИ ВИ ДАЛИ СВОЇМ КОЛЕГАМ У СТВОРЕННІ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩАЗАКЛАДУ ? Сьогодні керівник закладу на мою думку повинен бути адміністратором, економістом, юристом, маркетологом, менеджером, фахівцем з кадрових питань, психологом, соціологом, і звичайно, педагогом-новатором. Головна місія директора: забезпечення ефективного управління та розвитку закладу освіти, створення умов у яких кожен учасник освітнього процесу мав би змогу вдосконалитись та самореалізуватись.

Основними практиками для директора мають бути: • бачення стратегії й розвитку навчального закладу; • здатність приймати самостійне рішення та готовність їх відстоювати; • створення сприятливих умов для стимулювання учасників освітнього процесу до творчої праці; • організація маркетингової діяльності; • внутрішня й зовнішня комунікація; • забезпечення саморозвитку у педагогів та учнів; • бути «ефективним керівником», це означає за Пітером Друкером «Віддавайте перевагу майбутньому перед мнулим. Зосереджуйтеся на можливостях, а не на проблемах. Обирайте власний напрям, а не повторюйте те, що роблять усі. І нарешті, ставте перед собою амбітні цілі, прагніть справити серйозний вплив, а не зробити щось «безпрограшне» та просте»[1].

адміністратор

юрист

економіст

соціолог

психолог

маркетолог

менеджер

кадровик

Використані джерела: Друкер П. ефективний керівник/ пітер Друкер; пер.з англ. Р.Машкової. – К.: Вид.гупа КМ-БУКС,2018. –248с.

Блог директора школи Свічкарьової Інни

Віртуальний методичний кабінет

Сайт закладу

Школа неначе великий білий корабель, пливе у пошуках нових знань та відкриттів. Але без капітана корабля, судно не зможе йти у правильному напрямку.

КЗ "НВК "Долинська гімназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Долинської районної ради"