Want to make creations as awesome as this one?

No description

Transcript

Високий—селище міського типуХарківського районуХарківської області.Засновано Високий в 1903 році як селище службовцівПівденної залізниці.У Високому проживав та помер бандуристОлександр Досенко-Журба.ЗнаходитьсяМеморіальний будинок-музей Гната Хоткевича(український музикант, письменник, історик, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч, (1877–1938).

У Чугуєві народився великий художникІ. Рєпін. Відкритий меморіальний музей І.Ю.Рєпіна.Чугуїв— батьківщина художникаІвана Рашевського, композитораАндрія Рубцова, з історією міста пов'язане життя вченого-хірургаЄфрема Мухіна, письменниківОлексія Євстаф'єва,Степана Александровата його синаВолодимира Александрова, поетаБориса Чичибабіна.Чугуївське льотне училище закінчили тричі Герой СРСРІван Кожедубта 10 льотчиків-космонавтів, в тому числіОлексій Леонов.

МісцевістьКулиничірозміщена на лівому березі річкиНемишля.Кулиничівський хлібзавод (ТОВ «Кулиничі»).Дослідне господарство «Українка» науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся.Дослідне господарство «Елітне» науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики ім. Юр'єва.

Ку́п'янськрозташований на річціОскол.Другий найбільший залізничний вузол Харківської області (після Харкова).Перший в Україні пам'ятник медичній сестрі, з 1 вересня 2004рокуСадиба Кропивницького «Затишок»Миколаївська церква1852року.

Солониці́вка(в минулому—Синьолицівка)—селище міського типуДергачівського району,знаходиться на річціУда(переважно лівий берег).У 1650 році з слободи Сінолицівка сотенного містечка Пересічного харківського повіту утворюється село Сінолицівка (потім— Солоницівка). У селі курили вино (виготовляли самогон), ліцевали сіно перед продажем в Харкові.Меморіальний комплекс«Висота маршала Конєва»,на території якого знаходиться музей «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»Танк Т-34-85Танк Т-70МЦерква Успіння Пресвятої Богородиці

Савинці—селище міського типуБалаклійського районуПоява селища зв'язана з часами заселення Слобідської України, коли для охорони південних кордонів Російської держави від кримських татар створювалася військово-сторожова служба.Але ще до селища тут існувала сторожка, де за старшого був козак Сава Рак. У разі появи татар люди розпалювали багаття, яке було видно сусіднім постам, і ті повідомляли далі: «Козаки Сави знак небезпеки подають».Довгий час Савинці були сотенним містечком Харківського, а згодом— Ізюмського полку. На початку XIX століття тут було створено військове поселення, а після його скасування жителів перевели до розряду державних селян, кріпаками вони не були. В архітектурі селища виділяються три двоповерхові будинки ІІ пол. XIX століття. Один з них був зведений як пересильна тюрма. Тут в'язні, що йшли етапом з Ізюма на Харків, робили перепочинок. У цій пересилці сидів поет Павло Арсенович Грабовський

Билба́сівка— селище міського типуСлов'янського районуДонецької області,знаходиться на березі річкиСухий Торець.Билбасівка виникла як козацька слобода.У 1858—1919 роках уБилбасівцістояла Преображенська церква

Крамато́рськ— місто уДонецькій області.Неофіційна столиця ювелірних прикрас України.Наприкінці60-хроківXIX століттяна споруджуваній Курсько-Харківсько-АзовськійзалізницібілярічкиКазенний Торецьз'явиласязалізнична станція Краматорська, поблизу якої вирослоселище. Спочатку селище мало назву Крам на Торці, потім поступово назва змінилась на Краматорськ.У межах міста в2004р. утворенийрегіональний ландшафтний паркКраматорськийплощею 1738,82 га.

Дергачі́(до1943року—Деркачі)— місто вХарківській області, районний центрДергачівського району.Поселення виникло в другій половиніXVII століттяяк форпост Харківської укріпленої лінії.Назва міста пов'язана з легендарним козаком на прізвиськоДеркач, а також з назвою птахадеркача, який полюбляє оселятися в цій місцевості.Алешко Марія Іванівна— оперна співачка.Грушка Павло— сліпий кобзар.Матюшенко Панас Миколайович— керівник повстання на панцернику «Потьомкін».Олександр Олесь— український письменник, поет, драматург. У віці 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у Деркачах, де брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з'являються його перші вірші.Гнат Хоткевич— український письменник, етнограф і громадсько-політичний діяч. Ще у часи свого студентства у 1895 році організував у Деркачах сільський театр. У 1920—1928 роках викладав українську мову й літературу в Деркачівському зоотехнікумі.

Місто Люботин розташоване на річкахЛюботинкаіМерефав західній частині Харківської області.У середині 50-х рр.XVII століттякозаками-втікачами з Правобережної України на річціЛюботинцібула заснована слобода Люботин, що згодом перетворилась всотенне містечкоХарківського козацького полку.У грудні1905року під час першої російської революції, в зв'язку з озброєним повстанням в Люботині, була проголошена незалежна робочаЛюботинська республіка, яка проіснувала дев'ять днів і була розігнана царською владою.Історія міста тісно пов'язана з початим у1871році будівництвом залізничної станції, через яку сьогодні ходять поїзди у чотирьох напрямках—Харків,Мерефа,Суми,Полтавата створенням на базі станції великого залізничного вузла з ремонтною базою.Бутенко Остап Якович— незрячий кобзар, проживав у містіЗабіла Наталя Львівна- відома українська письменниця, поетеса.

Тавільжа́нка—селовДворічанському районі,знаходиться на річціТавільжанка,У селі розташованеТавільжанське водосховище.Село розташоване в балці Віднега 3-тя і оточене великими лісовими масивами— урочище Банківський Бір і урочище Велике (сосна).1899— дата заснування.

Енергода́р— місто вЗапорізькій області.Розташоване на лівому березіКаховського водосховища(в Нижньому Придніпров'ї).Місто засноване12 червня1970з початком будівництва Запорізької ДРЕС.1972року одержало назву Енергодар.1981почалося будівництвоЗапорізької АЕС, яка сьогодні є найбільшою АЕС у Європі.У Енергодарі проводиться міжнародний театральний фестиваль«Добрий театр».

Ха́рків—містонапівнічномусходіУкраїнинаСлобожанщині, науковий центр України, адміністративний центрХарківської області.Єдине місто в Україні, що володіє повним комплектом нагород Ради Європи: Дипломом, Почесним Прапором, Таблицею Європи і Призом Європи.Друге за кількістю мешканців містоУкраїни, з19 грудня1919по24 червня1934рр.—столицяУРСР.Великийнауковий,культурний,промисловийітранспортнийосередок України, був третім індустріальним центром уСРСРпісляМосквитаЛенінграда.Територія сучасного Харкова покриває 300 км² й адміністративно ділиться на 9 районів.Серед відомих науковців, що працювали, народилися або вчилися в місті багато видатних постатей:Василь Данилевський,Саймон Кузнець,Віктор Кирпичов,Юрій Кнорозов,Ігор Курчатов,Єжи Нейман,Іван Обреїмов,Леонард Гіршман,Григорій Сковорода,Олександр Потебня,Лев Синицький,Дмитро Багалій,Григорій Ганзбург,Юрій Шевельов,Марин Дринов,Микола Костомаров,Христина Алчевська,Олексій Бекетовтощо.

63.3(4Укp-4Хаp)6I-90 Історія міста Харкова ХХ століття / Уклад. О.Н. Ярмиш, С.І. Посохов, А.І. Епштейн та ін. - Х. : Фолiо; Золотi стоpiнки, 2004. - 685 с.Книга видана до 350-річчя м.Харкова видавництвом "Фоліо".До редакційної групи увійшли близько 30 провідних істориків і вчених вищої школи Харкова.Історія міста - його політичне, економічне і культурне життя - спирається на архівні матеріали, проілюстрована фотографіями різних років.Для зручності читачів книга розділена на періоди історії міста - початок століття (1900-1916), революційно-довоєнний період (1917-1941), війна (1941-1945), відновлення (1945-1955), розвиток міста (1955-1990), сучасна історія (1991-2004).Монографія буде цікава студентам, учням і вчителям, іноземним гостям і всім, хто цікавиться історією Харкова та України.

63.3(4УКР-4ХАР)И 90 История городов и сел Украинской ССР [Текст] : в 26 т., Харьковская область / ред. кол. тома Н. А. Сероштан ; ред. А. И. Бурик [и др.]. - Киев : Глав. pед. УСЭ, 1976. - 722 с. : ил.Содержание:Балаклейский район. - С. 134-168Барвенковский район. - С. 169-183Близнюковский район. - С. 184-196Богодуховский район. - С. 197-219Боровский район. - С. 220-230Валковский район. - С. 231-263Великобурлукский район. - С. 264-279Волчанский район. - С. 280-311Двуречанский район. - С. 312-325Дергачевский район. - С. 326-339Зачепиловский район. - С. 340-351Змиевский (Готвальдовский) район. - С 352-378Золочевский район. - С. 379-389Изюмский район. - С. 391-417Кегичевский район. - С. 418-429Краснрградский район. - С. 430-451Краснокутский район. - С. 452-478Купянский район. - С. 479-514Лозовский район. - С. 515-545Нововодолажский район. - С. 546-562Первомайский район. - С. 563-574Сахновщинский район. - С. 575-598Харьковский район. - С. 599-626Чугуевский район. - С. 627-656Шевченковский район. - С. 657-673

63.3(4Укp)Б 14 Багалій, Дмитро Іванович. Історія Слобідської України [Текст] : научное издание / Д. І. Багалій ; передмов., комент. В. В. Кравченко. - Харків : Дельта, 1993. - 256 с. : іл. - (Пам'ятки історич. думки України).Зміст: Географічний нарис Слобідської України і початок її заселення. - С. 15-24Заселення Слобідської України з другої половини XVII до кінця XVIII століття. - С. 25-47 Боротьба з татарами. - С. 48-62Автономія. - С. 63-88Соціальний устрій і суспільні стани. - С. 89-111Вибори до єкатерининської Комісії для укладання нового "Уложенія" і накази слобожанських представників. - С. 112-127Промисли, ремесла та торгівля. - С. 128-142Земельна власність. - С. 143-161Слобожанський побут. - С. 162-175Духовенство, церкви та монастирі. - С. 176-187Освіта. - С. 188-201Український філософ Григорій Савич Сковорода. - С. 202-209Харків яко українське місто. - С. 210-230Книга обіймає широке коло історико-географічних, соціально-економічних і культурних питань розвитку Слобідської України — від заселення краю до початку XX ст.Для викладачів, науковців, широкого читацького загалу.Історія Слобідської України читати онлайн