Методичні рекомендації

КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»

Обласний навчально-методичний центр освітнього менеджменту та координації діяльності методичних служб

Джерела

Методичні рекомендації

2018-2019

Розділ І

Розділ ІІ

Розділ ІІІ

Розділ 4

Додатки

Ресурси

Структура

«Оновлення діяльності методичних служб у контексті Закону України «Про освіту»

УДК 37.01 П 52 Друкується за рішенням вченої ради комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» ( ) Половенко О. В., Побережець О.С. Оновлення діяльності методичних служб у контексті Закону України "Про освіту" : [методичні рекомендації] / О. В. Половенко, О.С. Побережець. – Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2019. – с. Зміст методичних рекомендацій розкриває перегляд місії, нові функції, напрями та завдання діяльності методичних служб в умовах імплементації Закону України «Про освіту». Звернено увагу на технології професійного розвитку методистів, завідувачів (директорів) методичних кабінетів (центрів, інформаційно-ресурсних центрів, сервісних служб). Окреслено випереджаючі вектори розвитку методичних служб. Рекомендації містять комплекс практичних порад для організації безперервної освіти педагогів. Адресовані працівникам методичних служб. Рецензенти: Бик А.С. – доцент кафедри теорії і методики середньої освіти, кандидат педагогічних наукШеремет П.М. – заступник директора з навчальної роботи Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат-школа мистецтв), кандидат педагогічних наук Відповідальна за випуск – Корецька Л.В. © КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2019

ЗМІСТ:

1. Розділ І. Пріоритетні напрямки діяльності методичних служб2. Розділ ІІ. Професійний розвиток методистів, завідувачів (директорів) методичних кабінетів (центрів, інформаційно-ресурсних центрів, сервісних служб)3. Розділ ІІІ. Педагогіка партнерства КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» з методичними службами регіону4. Розділ ІV. Випереджаючі вектори розвитку методичних служб 5. ДодаткиДодаток 1. Програма стажування завідувачів (директорів), методистів методичних кабінетів (центрів) органів управління освітою райдержадміністрацій, міських рад, об’єднанихтериторіальних громад Додаток 2. Орієнтовний план стажування завідувачів (директорів), методистів на базі комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної освіти імені Василя Сухомлинського» Додаток 3. Умови проведення літньої школи завідувачів (директорів), методистів методичних кабінетів (центрів) органів управління освітою райдержадміністрацій, міських рад, об’єднаних територіальних громад, директорів закладів загальної середньої освіти Література

Пріоритетні напрямки діяльності методичних служб

Розділ І

Нормативна база

Напрями

Завдання

Функції

Послуги

WRITE A TITLE HERE

Професійний розвиток методистів, завідувачів (директорів) методичних кабінетів (центрів, інформаційно-ресурсних центрів, сервісних служб)

Розділ ІІ

Місія методичної служби - дієва підтримка професійної мобільності педагогів, виявлення та забезпечення їхніх освітніх потреб, організації їх безперервного навчання за визначеною індивідуальною освітньою траєкторією. .

Розділ ІІ. Професійний розвиток методистів, завідувачів (директорів) методичних кабінетів (центрів, інформаційно-ресурсних центрів, сервісних служб) Одним із основних важелів цивілізаційного поступу й економічного розвитку нашої держави, гарантією позитивних суспільних змін, що спричинить перехід до високих соціальних стандартів і забезпечить європейську якість життя, згідно з Концепцією Нової української школи, є освіта. ЇЇ основне завдання – виховати свідомих, суспільно активних громадян, професіоналів, інноваторів, патріотів, особистостей, здатних забезпечити прискорене економічне зростання й культурний розвиток країни. В умовах створення нової моделі української освітньої системи особливої вагомості набуває створення (реформування) оновлених методичних служб, формування, ефективної, мобільної системи науково-методичного супроводу як процесу змін. Події останніх років засвідчили важливу роль методичних служб, у розбудові інноваційного освітнього простору країни. Однак є виклики, які потребують негайного розв’язання: - утворення сервісних структур із надання освітніх послуг, консультативно-дорадчих та інших структур, підрозділів управлінь освіти; - урізноманітнення форм (науково-методичної) методичної роботи; - формування науково-методичного середовища, сприятливого для поглиблення змістових та методичних рівнів підготовки вчителів; - орієнтація на стимулювання змін у свідомості педагогів; - активізація інноваційного потенціалу вчителя. З огляду на це нагальним є вирішення наступних проблем: - недостатня мотивація щодо навчання протягом життя (необізнаність, небажання ); - часткова неготовність методичних служб до інноваційної діяльності, реалізація нових ролей і функцій; - недостатній рівень соціально-професійної мобільності педпрацівників, який негативно впливає на якість професійної діяльності, оновлення її змісту, форм та методів; - технічний і культурний надлишок тощо. Запорукою якісного безперервного фахового вдосконалення педагога є побудова системи методичного сервісу, яка б успішно вирішувала педагогічні завдання сьогодення. Підвищення ефективності безперервної освіти педагога сьогодні в плані методичного забезпечення його освітнього запиту пов’язуємо з організацією науково-методичної діяльності, яка характеризується цільовою орієнтацією на потреби суб'єктів системи освіти і високим рівнем якості виконання, наданням різноманітних можливостей для вибору індивідуальної освітньої траєкторії педагога. Слід зауважити, що соціокультурний і освітній виклик – підготовка педагога Нової української школи – потребує формування нової генерації методистів, які здатні супроводжувати формування гуманітарної еліти знаннєвого суспільства, високоерудованих та конкурентоспроможних фахівців, готових виконувати роль консолідаторів нації, активно зреалізовувати освітні проекти національного масштабу, витримувати конкуренцію на європейському та світовому ринку освітніх послуг, які володіють професійно значущими якостями, здібностями, що збігаються зі змістом затребуваних суспільством нових ролей і функцій. Концепція «Нова українська школа» чітко визначає вектори професійної діяльності і самого вчителя і методичної служби, зокрема: підготовка нового вчителя в суспільстві знань, яке навчається. У компонентній формулі Нової української школи провідне місце відводиться педагогу нової формації. Зважаючи на вищезазначене, працівники обласного навчально-методичного центру освітнього менеджменту та координації діяльності методичних служб (далі ОНМЦ) місію методичної служби вбачають в дієвій підтримці професійної мобільності педагогів, виявлення та забезпечення їхніх освітніх потреб, організації їх безперервного навчання за визначеною індивідуальною освітньою траєкторією. Оновлена модель безперервного підвищення кваліфікації педагога нової формації при КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», розроблена з урахуванням модульно-диференційованого підходу, сприяє підвищенню результативності та престижу системи післядипломної педагогічної освіти, переходу від традиційних форм навчання до реалізації диференційованих та індивідуальних програм самовдосконалення, саморозвитку і самореалізації, їх конкурентоздатності. Реалізація нової гнучкої моделі регіонального методичного сервісу та мережевої взаємодії методичних служб для оперативного та своєчасного реагування на потреби суб’єктів педагогічної діяльності передбачає: - формулювання нових підходів і принципів до здійснення методичного сервісу та мережевої взаємодії методичних служб; - оновлення змісту та організаційної структури науково-методичної роботи; - визначення основних напрямів та функцій методичного сервісу та мережевої взаємодії; - розробку технології підготовки кадрів із метою здійснення інноваційної діяльності в умовах розвитку інформаційно-комунікаційного середовища. Нині складовими системи безперервного навчання педагогічних працівників методичних служб є: · курси підвищення кваліфікації; · обласний постійно діючий семінар завідувачів (директорів), методистів методичних кабінетів (центрів) органів управління освітою райдержадміністрацій, міських рад, об’єднаних територіальних громад; · обласна школа молодого методиста; · обласні постійно діючі семінари методистів РМК (ММЦ) за напрямками діяльності; · наради-семінари, онлайн-наради; · творчі групи; · авторські творчі майстерні; · майстер-класи; · регіональна школа новаторства; · літня школа; · інтернет-конференції; · педагогічні студії; · методичні сесії; · коучінги; · вебінари; · форуми; · віртуальна педагогічна виставка; · віртуальний методичний кабінет. Нетрадиційні форми, спрямовані на максимальну активізацію практичної діяльності методистів, завідувачів (директорів) методичних кабінетів (центрів, інформаційно-ресурсних центрів, сервісних служб), керівників закладів освіти, педагогів. Вони в більшій мірі, ніж традиційні розширюють можливості науково-методичної роботи, роблять її динамічною, активно-творчою. Серед таких форм роботи виокремимо наступні: - Обласна літня школа завідувачів (директорів), методистів методичних кабінетів (центрів) органів управління освітою райдержадміністрацій, міських рад, об’єднаних територіальних громад, директорів закладів загальної середньої освіти. Літня школа – це інноваційна форма підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах навчання впродовж життя на засадах компетентності, безперервності, прогностичності, поєднанні національних освітніх традицій та найкращого світового досвіду, забезпечує андрагогічний супровід розвитку у здобувачів освіти професійної самореалізації, самовдосконалення. Літня школа передбачає гармонійне поєднання освітньої, спортивно-оздоровчої та культурно-масової діяльності. З умовами проведення літньої школи завідувачів (директорів), методистів методичних кабінетів (центрів) органів управління освітою райдержадміністрацій, міських рад, об’єднаних територіальних громад, директорів закладів загальної середньої освіти можна ознайомитись у додатку 1. З матеріалами літньої школи, проведеної у 2018 році з проблеми «Формування інформаційно-освітнього середовища регіону в контексті впровадження положень Закону України «Про освіту» (науковий керівник Голодюк Л.С., керівник О.В.Половенко) можна ознайомитися за посиланням http://lito2018.blogspot.com/. - Обласна школа молодого методиста з проблеми «Проектування індивідуальної освітньої траєкторії розвитку педагогів в умовах Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Метою школи є адаптація новопризначених та молодих методистів до професійної діяльності та управління процесом становлення їх професійної компетентності; формування у них потреби у безперервному навчанні. Завдання школи – спрямування змісту освітнього процесу школи на оволодіння теорією і практикою управління методичною роботою в умовах модернізації освіти, розвиток та вдосконалення професійної кваліфікації методиста, зростання власного професійно-педагогічного потенціалу; використання ІКТ для вирішення професійних завдань. Засідання проходять очно та у формі віртуального майстер-класу. Здобувачі освіти виконують завдання, заповнюють спільну онлайн-презентацію, знайомляться з актуальними питаннями професійної діяльності: «Організація науково-методичної роботи: освітні акценти», «Андрагогічні засади післядипломної педагогічної освіти: феномен сучасної освіти дорослих», «Компетентнісний підхід в освіті: європейський досвід та українські перспективи», «Особливості використання ментальних карт (карт знань)», «Актуалізація ідей компетентнісно орієнтованої освіти в процесі реалізації педагогічного марафону «Штрихи до портрета Василя Сухомлинського» (до 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського)» та інші. Матеріали школи розміщено на блозі «Школа молодого методиста» (https://goo.gl/fy1dpq). 26 вересня 2018 року на базі комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» відбулося засідання школи молодого методиста (керівник,Побережець О.С.). Під час воркшопу «Професійні вектори діяльності методиста в умовах реалізації Нової української школи» методисти опрацювали нормативно-правові документи, методичні рекомендації з питань навчально-методичного забезпечення організації освітнього процесу в 2018-2019 н.р., склали професійний словник методиста ХХІ століття та визначили лайфхаки для продуктивного розвитку індивідуальної освітньої траєкторії методиста оновленої методичної служби. В рамках панельної дискусії «Нова роль методиста в умовах змін: проблеми, перспективи» учасники школи молодого методиста приділили особливу увагу одному з основних завдань, яке стоїть перед методичною службою, – побудові нової гнучкої моделі регіонального методичного сервісу та визначенню нової ролі методиста в умовах формування Нової української школи для здійснення науково-методичного супроводу професійного розвитку педагогічних працівників в Новій українській школі. Завідувачі (директори) центрів та методичних кабінетів (центрів) області ознайомилися з досвідом роботи та напрямками діяльності оновленої методичної служби комунальної установи «Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти» Петрівської районної ради. Практичні заняття «Проектування індивідуальної освітньої траєкторії підвищення рівня професійної компетентності педагога» та «Створення карти мислення «Індивідуальна освітня траєкторія вчителя нової формації», сприяли реалізації побудови працівниками методичних служб індивідуальної освітньої траєкторії у системі різновекторних послуг для професійного розвитку педагога нової формації. З матеріалами можна ознайомитися на блозі «Школа молодого методиста» (https://litokoippo.blogspot.com/). Регіональна школа новаторства «Науково-методичні засади розвитку професійної компетентності педагогічних кадрів: досвід, перспективи»(https://goo.gl/hc6Uux)(керівник, методист ОНМЦ Л.Кірішко). Регіональна школа новаторства педагогічних працівників Кіровоградської області (далі РШН) є формою підвищення рівня професійної компетентності завідувачів (директорів), методистів методичних кабінетів (центрів) відділів, управлінь освіти райдержадміністрацій, міських рад, керівників закладів загальної середньої освіти. Відповідно до Положення «Про регіональну школу новаторства» (схвалено на засіданні науково-методичної ради комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» протокол № 4 від 10 жовтня 2017 року,основними завданнями її є: - сприяння створенню інноваційного освітнього простору післядипломної педагогічної освіти через упровадження досягнень психолого-педагогічної науки в освітній процес закладів освіти області; - удосконалення професійної компетентності й педагогічної майстерності методичних, педагогічних та управлінських кадрів; - поширення перспективних моделей новаторського досвіду з актуальних проблем педагогічної та управлінської діяльності; - вирішення проблем оновлення й модернізації науково-методичного забезпечення освітніх установ області; - організація професійної взаємодії та співпраці фахівців із питань післядипломної освіти з різних регіонів України, обмін досвідом роботи щодо ефективної діяльності РШН. Заняття у РШН сплановані так, щоб учасники мають можливість презентувати свої методичні надбання. Зокрема, презентовано творчі здобутки: - методичних кабінетів відділів освіти Петрівської, Маловисківської, Новгородківської, Кіровоградської, Новомиргородської районних державних адміністрацій, м. Олександрії; - закладів загальної середньої освіти Компаніївського, Новомиргородського, Петрівського, Олександрійського, Долинського, Онуфріївського районів, міст Кропивницького та Світловодська. Налагоджена тісна співпраця з регіональними школами новаторства Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського. З метою ознайомлення із досвідом роботи інноваційних шкіл Черкащини в умовах Нової української школи 15 листопада 2018 року відбулося заняття регіональної школи новаторства на базі комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради». Під час зустрічі учасники мали можливість ознайомитися із діяльністю навчально-тренінгового центру STEM-освіти щодо підготовки конкурентоспроможного педагога, особливостями упровадження новітніх технологій в освітній процес закладу освіти засобами цифрової лабораторії «Енштейн». З метою підготовки педагогів Кіровоградщини до роботи у Новій українській школі акцентовано увагу на підготовку та реалізацію освітніх проектів. Важливим підсумком цієї роботи є випуск у 2017 році збірника «На шляху до нової школи: матеріали регіональної школи новаторства» (укладач Л.М. Кірішко)(https://goo.gl/naAfHs). У збірнику детально розкрито етапи реалізації проектів, висвітлено результати впровадження у практичну діяльність, що підкреслює потужність потенціалу освітянської спільноти Кіровоградщини щодо створення власної моделі РШН та розвитку новаторського руху в освітньому просторі регіону. Авторські творчі майстерні є одним із перспективних напрямів удосконалення системи післядипломної педагогічної освіти, розширення форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Авторські творчі майстерні – це добровільне об'єднання педагогів з високою творчою активністю, діяльність якого передбачає систематизацію та популяризацію педагогічного досвіду, розв'язання конкретних освітніх проблем та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, склад якого затверджується рішенням колегії управління освіти і науки облдержадміністрації. Складові змістовної діяльності творчої майстерні: • презентація інноваційних моделей ефективної діяльності педагогів; • вивчення інноваційних моделей організації навчання та виховання; • проектування варіативної моделі індивідуальної педагогічної або управлінської діяльності та її вивчення; • конструювання педагогічних ситуацій; • розробка та впровадження нетрадиційних ефективних форм, методів,засобів педагогічної діяльності; • підвищення якості освіти за рахунок дисемінації педагогічного досвіду. Продуктом діяльності майстерні може бути кейс, портфоліо наукових та методичних розробок, науково-методичні матеріали, авторські технології,інноваційні проекти, авторські програми, навчальні посібники тощо. Пріоритетною метою діяльності авторської творчої майстерні є удосконалення професійної та науково-методичної підготовки педагогічних працівників; прискорення процесу трансформації науково-методичних розробок та ідей педагогічного досвіду в практичну діяльність; збагачення технологічного потенціалу членів авторської творчої майстерні. Основні завдання авторської творчої майстерні: - розробка та впровадження інноваційних педагогічних технологій у практичну діяльність; - аналіз, узагальнення, трансформація науково обґрунтованого педагогічного досвіду в практичну діяльність; - моделювання та апробація авторської моделі досвіду з актуальних проблем розвитку освіти; - створення сприятливих умов для дослідження та пошуку власних оригінальних підходів до вирішення проблем інноваційного розвитку освіти; - удосконалення змісту, форм й методів організації освітнього процесу в школі завдяки створенню і впровадженню авторських технологій; - використання технологій компетентнісної освіти (ІКТ, проектна,модульні, інтерактивні тощо); - науково-методичний та інформаційно-технологічний супровід занять авторської творчої майстерні (рекомендації, науково-методичні матеріали, портфоліо, різні форми узагальнення досвіду). Детальніше з даною формою роботи можна ознайомитись у посібнику «Авторська творча майстерня як форма поширення інноваційних педагогічних ідей» (укладач О.В.Половенко) (http://koippo.in.ua/arhiv/druk/avto_tvorch_master.pdf). Матеріал посібника розкриває загальні положення щодо організації роботи авторської творчої майстерні. Належна увага приділена формуванню мети, визначенню пріоритетних завдань, провідних напрямів діяльності. У поданих матеріалах акцентовано на необхідності вдосконалення планування роботи авторських творчих майстерень, що передбачає пошук нових форм науково-методичного керівництва ними з боку науковців, методистів. Зміст включає практичні матеріали з питань організації, підготовки засідань авторської творчої майстерні, зокрема зразки навчально-тематичних планів та розклади проведення засідань. Корисним на нашу думку опрацювання матеріалів, проведених авторських творчих майстерень з таких проблем: «Іміджева складова діяльності методичного кабінету» (керівник Каєнко Н.Г.). «Методичний супровід удосконалення професійної компетентності педагогів» (керівник Даценко О.В.). «Інформаційна компетентність суб’єктів освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу: проблеми та шляхи їх вирішення» (керівник Ошега З.С.). Реформування освіти вимагає високого рівня професійної компетентності завідувачів (директорів), методистів методичних кабінетів (центрів) органів управління освітою райдержадміністрацій, міських рад, об’єднаних територіальних громад. Оскільки методисти оволодівають професією фактично самостійно, а короткотривалого перебування на курсах недостатню для оволодіння технологіями власної діяльності. Виникає проблема підготовки методиста, його адаптації, професійного становлення. З цією метою створена та успішно діє програма стажування на базі КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» (додаток 1). На основі даної програми розроблено орієнтовний план стажування завідувачів (директорів), методистів на базі комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної освіти імені Василя Сухомлинського» (додаток 2). У навчально-методичному посібнику «Безперервна освіта педагога за індивідуальною освітньою траєкторією (з досвіду роботи методичних служб Кіровоградської області) (автори О.В.Половенко, Л.М. Кірішко) презентовано методичний проект «Формування індивідуальної траєкторії підвищення рівня професійної компетентності педагога засобами методичної роботи». З метою налагодження постійного контакту з методичними службами, педагогічними колективами, організації безперервного навчання педагогів на засадах теорії розвитку професіоналізму та компетентнісного підходу розроблено та реалізовано такі проекти: - Науково-методичний супровід викладання предметів у 2017-2018 навчальному році; - Створюємо орієнтири нової школи; - Науково-методичний супровід професійного зростання методиста, керівника, педагога в умовах упровадження Державного стандарта; - Сучасний педагог. Який він? Провідна ідея проекту: створення умов та знаходження механізмів оновлення форм науково-методичного супроводу педагогічних працівників для максимальної реалізації індивідуального потенціалу педагога. Реалізовані проекти мають спільні ознаки і спрямованість на досягнення конкретних цілей; координація виконання заходів, конкретизація терміну виконання, передбачення практичних результатів, партнерство. Упровадження проектної технології дає можливість забезпечити своєчасне виконання вимог державної освітньої політики, задоволення професійних запитів і потреб педагогів, підвищити якість надання методичних послуг. Важливим напрямом діяльності завідуючих методичних кабінетів, директорів методичних служб має стати формування психологічної готовності методистів до постійного професійного самовдосконалення і саморозвитку, оволодіння, інноваційними технологіями, методами організації педагогічних досліджень, дослідницько-експериментальної роботи. У навчанні методистів слід ефективніше використовувати можливості колективних і групових форм, надаючи при цьому перевагу інтерактивним методам. До ефективних методів навчання персоналу належать: дослідження і обговорення проблем («круглі столи», творчі дискусії, методичні діалоги і полілоги); соціологічні дослідження; анкетування; семінари – практикуми, в ході яких знання та навички набуваються в процесі активної роботи в групі; вивчення ситуацій («метод кейсів»): аналіз конкретних реальних ситуацій; рольові ігри: гра в групах або парах за визначеними ролями, взятими з реальних ситуацій на роботі; моделювання; корпоративне навчання; тренінги; сторітелінг; коучинг; вебінари; розробка і захист проектів; консультування, тощо. З 2019 року буде запроваджено роботу обласної школи менторингу, метою якої є створення моделі партнерства та системи «експрес-супроводу» працівників методичних служб у Кіровоградському регіоні, дисемінація педагогічного досвіду та трансформування його в практичну діяльність. Основними завданнями Школи менторингу є: - сприяння становленню та професійному зростанню молодого методиста, підвищення їхнього професійного та загальнокультурного рівня; - формування та підтримка впевнених у собі і самодостатніх сучасних професіоналів, які максимально використовують можливості та навчаються з різного досвіду заради саморозвитку; - створення ефективної системи методичного супроводу, яка формує та стимулює розвиток професійної компетентності, забезпечує умови для вдосконалення педагогічної майстерності та набуття досвіду самореалізації. - диверсифікація методичних форм роботи. - дієва підтримка професійної мобільності педагогів. Названі методи навчання слід застосовувати для вивчення і освоєння нових педагогічних теорій, концепцій, ідей, для обміну знаннями, досвідом, для систематизації і поглиблення знань, формування практичних умінь. Діє і набуває перспектив така модель навчання як очно-дистанційна. Завданням дистанційного навчання є забезпечення громадянам можливості реалізації конституційного права на здобуття освіти та професійної кваліфікації, підвищення кваліфікації незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання відповідно до їх здібностей. тьютор Назва дистанційного курсу Посилання на курси Половенко О.В. Колегіальне рішення: аналітико-прогностичний підхід до підготовки і проведення педагогічної ради http://dk.koippo.kr.ua/ Вареха А.Г., Кірішко Л.М. Інноваційні підходи до науково-методичної роботи та критерії її ефективності Павлюх В.В. Сучасні підходи до професійного вдосконалення педагогів Литвиненко О.В. Скретч: програмування для всіх Intel® Навчання для майбутнього версія 10.1 Жосан О.Е. Основи менеджменту інновацій Голодюк Л.С., Литвиненко О.В. Google-сервіси в роботі педагога Половенко О.В. Методичний менеджмент: технологія впровадження Трубіна В.Г. Фандрейзинг в управлінні Вареха А.Г. Формування професійної компетентності педагога Кірішко Л.М. Формування освітнього середовища Скрипка Г.В. Використання хмарних технологій в практиці педагога Буртовий С.В. «HOT POTATOES V 6.0» - інструментальна оболонка для створення інтерактивних завдань, тестів та кросвордів» З 01 вересня 2015 року в структурі інституту функціонує навчально-методичний центр дистанційного навчання (далі – Центр). Центр здійснює науково-методичну, навчально-організаційну, діагностико-аналітичну роботу за пріоритетними напрямами розвитку технологій дистанційного навчання, що сприяють формуванню професійних компетентностей освітян області, ефективному впровадженню в навчальний процес технологій дистанційного навчання. Центром (завідувач, Литвиненко О.В.) створено платформу для здійснення дистанційного навчання (середовище Moodle) - http://dk.koippo.kr.ua/. На платформі розміщуются основні очно-дистанційні, дистанційні курси, тренінги, курси за вибором тощо. Удосконалити професійну майстерність завідувачі (директори), методисти можуть пройшовши навчання на таких дистанційних курсах, тренінгах: Дистанційні курси Дистанційні тренінги Литвиненко О.В. Google-форми – інструментарій створення тестових завдань http://dk.koippo.kr.ua/ Литвиненко О.В. Використання Prezi в діяльності педагогічних працівників Литвиненко О.В. Інфографіка як ефективний спосіб подачі даних Литвиненко О.В. Особливості використання ментальних карт Частаков А.В. Основи створення комп’ютерних презентацій Буртовий С.В. Мережеві педагогічні спільноти: сучасні онлайнові інструменти ефективної спільної взаємодії Буртовий С.В. Створення, налаштування та подальша оптимізація свого персонального YouTube-каналу КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» у 2017 році підготовлено до друку і представлено на сайті анотований каталог «Освіта Кіровоградщини: творчі здобутки, педагогічні ідеї та технології (за результатами вивчення, узагальнення і впровадження педагогічного досвіду, 2011-2015 роки)». До каталогу включені такі матеріали за результатами вивчення, узагальнення, які розміщено на сайті ОНМЦ за посиланням https://bit.ly/2ChsHD9: · Методичного кабінету відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації з проблеми «Науково-методичне забезпечення професійного становлення молодого вчителя». · Центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Міської ради міста Кропивницького з проблеми «Підвищення ефективності роботи Центру щодо впровадження особистісно орієнтованого підходу до навчання та виховання і профільного навчання в старшій школі». · Методичного кабінету відділу освіти Петрівської райдержадміністрації з проблеми «Особливості організації науково-методичної роботи з педагогами в умовах освітніх округів» та «Методичне забезпечення проведення апробації навчальної літератури». · Методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Новоукраїнської райдержадміністрації з проблеми «Науково-методичний супровід професійного розвитку педагогів району в умовах модернізації освітнього простору». · Центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Міської ради міста Кропивницького з проблеми «Система роботи з організації та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів». Корисним на нашу думку буде упровадження вивченого і узагальненого досвіду роботи: · Пахолівецької М.В., директора Центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Міської ради міста Кропивницького з проблеми «Управління розвитком творчого потенціалу педагога»; · Ошеги З.С., методиста методичного кабінету відділу освіти Петрівської райдержадміністрації з проблеми «Інформаційна компетентність суб’єктів освітнього простору ЗНЗ: проблеми та шляхи їх вирішення»; · Даценка О.В., методиста методичного кабінету відділу освіти Олександрійської райдержадміністрації з проблеми «Інноваційні підходи до організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками»; · Тацієнко С.І., методиста методичного кабінету освіти Компаніївської райдержадміністрації з проблеми «Шляхи підвищення інноваційного потенціалу науково-методичної роботи зі шкільними бібліотекарями»; · Методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Маловисківської районної державної адміністрації з проблеми «Реалізація індивідуальної освітньої траєкторії педагога в умовах упровадження мережевих технологій».

Додаток 1

Програма стажування

WRITE A TITLE HERE

Додаток 2

План стажування

Додаток 3

Літня Школа

Складові системи безперервного навчання на базі КЗ КОІППО

Літня школа

Науково-практичні конференції

Авторські творчі майстерні

Обласні семінари

Складові системи безперервного навчання на базі КЗ КОІППО

Регіональна школа новаторства

Віртуальна виставка

Школа методиста

Творча група

Педагогіка партнерства КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» з методичними службами регіону

Розділ ІІІ

Віртуальний Інтернет клуб

Віртуальний методичний кабінет

Обласний педагогічний марафон

віртуальна спільнота

Я-методист

YOUTUBE-канал центру

Педагогіка партнерства КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» з методичними службами регіону

Розділ ІІІ

Обласний семінар завідувачів (директорів), методистів методичних кабінетів (центрів)

Методичні ініціативи

Освітній інтернет-навігатор

Випереджаючі вектори розвитку методичних служб

Розділ IV

Title of this topic

Step 1

Step 2

Step 3

Step 4

Step 5

Sources

And a mindblowing description

Основна мета нової діяльності методиста:

Основна мета нової діяльності методиста:

• сприяння усвідомленню педагогами докорінних змін у системі забезпечення якості освітнього процесу;
• удосконалення професійних компетентностей педагогів;
• створення ефективної системи методичного супроводу, яка формує та стимулює розвиток професійної компетентності, забезпечує умови для вдосконалення педагогічної майстерності та набуття досвіду самореалізації.

Використана література